У період першої доби перебування хворого в клініці здійснюється його обстеження вузькими спеціалістами і призначається необхідна кількість сеансів ГБО з альфа-ліпоєвою кислотою у дозі 600 мг внутрішньовенно за годину до сеансу та комплекс реабілітаційних заходів.
Після курсу ГБО з АЛК в хворих гірників з гострим отруєнням рудниковим газом вірогідно зменшилось число скарг на головний біль з (88,8±7,4)% до (27,7±10,5)% (c2=13,83, p=0,0002), запаморочення з (77,7±9,8)% до (22,2±9,8)% (c2=11,11, p=0,0009), слабкість з (94,4±5,4)% до (27,7±10,5)% (kS=5,64, p<0,001, c2=16,83, p<0,001), млість з (55,6±11,7)% до (22,2±9,8)% (c2=4,21, p=0,040), нудоту з (44,4±11,7)% до (5,6±5,4)% (c2=7,26, p=0,0071), безсоння з (44,4±11,7)% до (11,1±7,4)% (c2=4,98, p=0,025), забудькуватість з (61,1±11,5)% до (22,2±9,8)% (c2=5,60, p=0,018), зниження життєвої активності з (55,6±11,7)% до (13,3±8,7)% (c2=8,00, p=0,0047) хворих.
Результати оцінки вегетативної реактивності згідно з пробою Ашнера характеризувались вірогідним зменшенням симпатикотонічних відповідей з (83,3±8,7)% до (38,9±11,5)% (c2=7,48, p=0,0062) та збільшенням нормотонічних реакцій з (11,1±7,4) % до (50,0±11,8)% (c2=6,41, p=0,011) на фоні незначного збільшення парасимпатикотонічних реакцій з (5,6±5,4) % до (11,1±7,4)%, хоча вірогідних змін в цій групі не відбулося (c2=0,36, p=0,546).
Результати ортостатичної проби після лікування ГБО з АЛК свідчили про тенденцію до нормалізації збиткової вегетативної забезпеченості діяльності. Так, частота симпатикотонічних відповідей зменшилась з (66,7±11,1)% до (27,8±10,5)% (c2=5,46, p=0,019) і дещо збільшилась кількість нормальних відповідей у цій пробі з (27,8±10,5)% до (55,6±11,7)%, (c2=2,86, p=0,091), а парасимпатикотонічних – майже не змінилась (11,1±7,4) і (16,7±8,8) (c2=0,23, p=0,629).
У вестибулярних пробах відмічалось покращання загальної оцінки після лікування курсом ГБО з АЛК з (9,55±0,61) балів до (7,27±0,36) балів (kS=2,98, p=0,0088, kW=2,50, p=0,012 відповідно). Значний вклад в загальну оцінку вестибулярних порушень у хворих гірників з гострим отруєнням вуглецю вносили скарги на запаморочення (2,27±0,21) балів, які після лікування відчутно зменшились до (1,66±0,16) балів (kS=2,37, p=0,029, kW=1,96, p=0,050 відповідно), стали коротшими і рідше супроводжувались головним болем. Також значно зменшилась кількість помилок під час виконання завдання з (25,6±0,9) до (20,8±0,5) штук (kW=1,938, p=0,052) і покращала вегетативна регуляція діяльності, про що свідчило зменшення й стабілізація опору шкіри хворих з (79,8±5,2) Ом до (46,1±1,5) Ом (kW=2,63, p=0,0084).
Таким чином, при лікуванні постраждалих внаслідок гострого отруєння рудниковим газом сеанси ГБО з АЛК мають більшу ефективність за результатами клінічних і вегетативних показників, вестибулярних клінічних проб, тому можна рекомендувати такий комплексний метод лікування до широкого застосування у лікуванні хворих після отруєння рудниковим газом.
ВИСНОВКИ
1. У дисертації наведено теоретичне обґрунтування та нове вирішення наукового завдання з оптимізації діагностики та лікувальної тактики при ураженні нервової системи у гірників при гіпоксичній гіпоксії внаслідок гострого отруєння рудниковим газом, що дозволяє розробити новий підхід до комплексного лікування цих хворих на підставі встановлення нових клініко-функціональних та імунобіологічних аспектів.
2. Гострі отруєння рудниковим газом у вугільних шахтах мають частоту від 3 до 32 випадків на рік, і сезонні коливання з перевагою навесні, восени та концентруються на семи шахтах у п’яти містах області, а постраждалі гірники відносяться до працездатного та висококваліфікованого контингенту.
3. Відмічається підвищення реактивності вегетативної нервової системи у пробі Ашнера до (80,7±4,2)% і забезпечення діяльності відповідно до індексу напруження до (59,8±5,1)% у напрямку переваги симпатикотонічних реакцій при гострих отруєннях рудниковим газом.
4. Одними із найбільш частих симптомів у гірників з гострими отруєннями рудниковим газом є головокружіння та запаморочення, які проявляються відхиленнями у клінічних вестибулярних тестах, і вестибулярні порушення виявляються у (78,4±4,3) % хворих.
5. У гірників з гострими отруєннями рудниковим газом виявлено Т-клітинний імунодефіцит зі зниженням співвідношення хелпери/супресори, переважно за рахунок зменшення кількості Т-хелперів, та розвитком системних аутоімунних процесів гуморального типу у вигляді підвищення титрів аутоантитіл до антигенів із дезиксорибонуклеїнової кислоти та головного мозку, підвищення циркулюючих імунних комплексів.
6. Гостра гіпоксія внаслідок отруєння рудниковим газом у гірників характеризується порушенням ліпідного обміну зі збільшенням продуктів перекисного окислення ліпідів, що свідчить про необхідність використання антиоксидантів.
7. Ефективність комплексної терапії з включенням гіпербаричної оксигенації та антиоксиданту - альфа-ліпоєвої кислоти у хворих із гострим отруєнням рудниковим газом за вегетативно-вестибулярними і психофізіологічними показниками виявилася значно кращою від прийнятого лікування.
Практичні рекомендації
1. В хворих гірників із гострим отруєнням рудниковим газом для виявлення ураження нервової системи потрібне дослідження функціонального стану вегетативної нервової системи та вестибулярного аналізатора з метою проведення розроблених лікувально-профілактичних заходів та контролю їх ефективності.
2. Для лікування порушень нервової системи в гірників з гострим отруєнням рудниковим газом рекомендується використовувати комплексне лікування, що включає гіпербаричну оксигенацію до 10 сеансів при 2 ата та препарати з антиоксидантною дією, переважно, альфа-ліпоєву кислоту.
СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Головін Ю.О. Гострі отруєння рудниковим газом у вугільних шахтах // Вестник гигиены и эпидемиологии. – 2005. – Т.9, №1. – С. 34-37.
2. Головін Ю.О. Особливості медичної допомоги при виробничих отруєннях рудниковим газом // Український журнал екстремальної медицини ім.Г.О.Можаєва. – 2005. – Т.6, №4. – С. 61-63.
3. Головін Ю.О. Особливості порушень імунітету у гірників при отруєннях рудниковим газом // Вестник гигиены и эпидемиологии. – 2006. – Т.10, №1. – С.99-102.
4. Головін Ю.О., Ніколенко В.Ю. Вегетативно-вестибулярні порушення у гірників при отруєннях рудниковим газом // Український журнал екстремальної медицини ім.Г.О.Можаєва. – 2006. – Т.7, №1. – С. 73-75.
(Автором проведене неврологічне обстеження хворих з отруєнням рудниковим газом та зроблено статистичний аналіз уражень нервової системи, сформульовані ціль, завдання дослідження, висновки статті).
5. Головін Ю.О., Ніколенко В.Ю. Лікування гірників із гострим отруєнням рудниковим газом // Одеський медичний журнал. – 2007. – №1. – С.74-76.
(Автором проведене лікування хворих з отруєнням рудниковим газом ГБО і альфа-ліпоєвою кислотою, проведено неврологічне обстеження та зроблено статистичний аналіз, сформульовані ціль, завдання дослідження, висновки статті).
6. Головін Ю.О. Гіпербарична оксигінація і альфа-ліпоєва кислота у лікуванні гірників при отруєнні рудниковим газом // Питання експериментальної та клінічної медицини: Збірник статей. – Донецьк: ДонДМУ, 2006. – Вип. 10, Т.2. – С.114-118.
7. Ніколенко В.Ю., Головін Ю.О., Тищенко А.В. Динаміка гострих отруєнь рудниковим газом у вугільних шахтах // Питання експериментальної та клінічної медицини: Збірник статей. – Донецьк: ДонДМУ, 2005. - Вип. 9, Т.1. - С.190-194.
(Автором проведена оцінка динаміки гострих отруєнь рудниковим газом, а також статистичний аналіз, сформульовані ціль, завдання дослідження, написані висновки статті).
8. Ніколенко В.Ю., Головін Ю.О. Новосельська В.В., Тищенко А.В. Неврологічний дефіцит при вторинній артеріальній гіпертензії у гірників із гіпоксичною або гемічною гіпоксією // Питання експериментальної та клінічної медицини: Збірник статей. – Донецьк: ДонДМУ, 2005. - Вип. 9, Т.2. - С.59-64.
(Автором проведене неврологічне обстеження та статистичний аналіз у хворих гірників із вторинною артеріальною гіпертензією при отруєннях рудниковим газом і, відповідно, гіпоксичною гіпоксією, сформульовані ціль, завдання дослідження, висновки статті).
9. Ніколенко В.Ю., Головін Ю.О., Ластков Д.О., Яременко О.Л. Етапи медичної допомоги при отруєннях рудниковим газом і монооксидом вуглецю у вугільних шахтах // Актуальні проблеми гігієни праці, професійної патології і медичної екології Донбасу: Збірник статей. – Донецьк: Каштан, 2005. – С. 212-217.
(Автором розроблені етапи медичної допомоги при отруєннях рудниковим газом і сформульовані ціль, завдання дослідження, висновки статті).
10. Головін Ю.О. Клініко-функціональні порушення при гострих отруєннях гірників вугільних шахт і артеріальна гіпертензія // Вестник гигиены и эпидемиологии. – 2006. – Т.10, №1, прил. – С.76-79.
11. Головін Ю.О., Ніколенко В.Ю., Тищенко Г.В., Ніколенко О.Ю. Т-ланка імунітету в гірників при отруєннях рудниковим газом // XI конгрес Світової Федерації Українських Лікарських Товариств: Тези доповідей, 28-30 серпня 2006 року, м.Полтава. – Київ: КПП”Друкар”, 2006. – С. 381.
(Автором обстежена Т-ланка імунітету у гірників при отруєннях рудниковим газом і сформульовані ціль, завдання дослідження, висновки публікації).
12. Николенко В.Ю., Головин Ю.А. Признаки поражения центральной нервной системы и вестибулярных нарушений у горняков при отравлениях рудничным газом и их лечение // Международный неврологический журнал. – 2005. – №3. – С.100.