Академія медичних наук України
Державна установа
“Інститут дерматології та венерології АМН України”
Димо Віктор Миколайович
УДК 616.516 616.992-036-08
ОСОБЛИВОСТІ МЕХАНІЗМІВ РОЗВИТКУ, КЛІНІЧНИХ ПРОЯВІВ, ПЕРЕБІГУ І ТЕРАПІЯ ЧЕРВОНОГО ПЛОСКОГО ЛИШАЮ З СУПУТНІМИ МІКОТИЧНИМИ УРАЖЕННЯМИ
14.01.20 – шкірні та венеричні хвороби
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Харків – 2008
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана у Дніпропетровській державній медичній академії МОЗ України.
Науковий керівник: доктор медичних наук, професор
Федотов Валерій Павлович
Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, професор кафедри шкірних та венеричних хвороб
Офіційні опоненти:
доктор медичних наук Бєляєв Георгій Митрофанович ДУ “Інститут дерматології та венерологіїАМН України”,
старший науковий співробітник відділення дерматології, інфекційних та паразитарних захворювань шкіри
доктор медичних наук, професор Радіонов Володимир Григорович
Луганський державний медичний
університет МОЗ України,
професор кафедри акушерства,
гінекології та дерматовенерології
Захист відбудеться “24” вересня 2008р. о 12.00 на засіданні спеціалізованної вченої ради Д 64.603.01 при ДУ “Інститут дерматології та венерології АМН України” за адресою: 61057, м. Харків, вул. Чернишевська, 7/9.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДУ “Інститут дерматології та венерології АМН України” (61057, м. Харків, вул. Чернишевська, 7/9.)
Автореферат розісланий “23“ серпня 2008р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
канд. фарм. наук, с. н. с.
Т.Д.Носовська
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Одним із захворювань шкіри і слизових оболонок порожнини рота, що нерідко зустрічаються, є червоний плоский лишай (ЧПЛ), який характеризується хронічним, рецидивуючим перебігом, різноманіттям клінічних форм (Петрова Л.В., 2002). Поширеність ЧПЛ серед населення, за даними різних авторів, варіює в межах 1 – 2%, в загальній структурі захворюваності дерматозами як ізольоване ураження тільки слизових оболонок порожнини рота – 20-25% (Довжанський С.І., Слесаренко Н.А., 1990; Свістунов І.В., Романенко В.М., 2004). Причина захворювання не з'ясована. Вважають, що вона має поліетіологічну природу, а можливо є своєрідною реакцією шкіри на ендо-, екзоподразники. Найбільш визнаною є нервово-психогенна теорія, заснована на взаємозв'язку стресових реакцій і нервово-психічних уражень з виникненням патологічних елементів на шкірі і слизових оболонках порожнини рота. У його розвитку мають значення токсико-алергійні чинники, ураження ШКТ та ін. (Скрипкін Ю.К., 1999). Не дивлячись на численні роботи, присвячені дослідженню етіології, патогенезу і терапії ЧПЛ, недостатньо вивчена роль мікозів в розвитку цього дерматозу. До теперішнього часу не проводилося комплексних досліджень, присвячених вивченню клініко-патогенетичних взаємозв'язків ЧПЛ і мікозів. Отже, необхідне вивчення питань взаємного впливу ЧПЛ і мікотичної інфекції, оскільки мікози посилюють перебіг багатьох патологічних процесів в організмі, формують мікогенну алергію, імунодефіцити (Базыка Д.А., 1995). Лікування хворих на ЧПЛ і на сьогоднішній день є складним завданням. У терапії даного захворювання застосовуються лікарські препарати різних груп, а результативність їх залишається невисокою, рецидиви захворювання спостерігаються більш ніж у половини хворих (Ежова М.И., Миронова О.С., 2002). Слід визнати актуальним і необхідним розробку адекватних методів лікування із застосуванням патогенетичних препаратів, з урахуванням механізмів розвитку ЧПЛ, супутньої патології. Існуюче положення стало передумовою для проведення даного клініко-лабораторного дослідження з урахуванням супутньої мікотичної інфекції.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Проведене дослідження є фрагментом науково-дослідної роботи кафедри шкірних та венеричних хвороб Дніпропетровської державної медичної академії – IH 0600 «Порушення адаптаційних механізмів при дерматозах та інфекціях, що передаються статевим шляхом, та методи їх корекції», № державної реєстрації 0100U000395. Дисертант вивчав особливості імунного статусу та гістоморфологію ЧПЛ, асоційованого з мікозами, виконував клінічне дослідження хворих та провів клінічну апробацію запровадженого методу комплексної терапії, вивчав показники його ефективності.
Мета роботи. Метою дослідження стало підвищення ефективності комплексної диференційованої терапії хворих на ЧПЛ, що поєднується з мікозами, шляхом урахування клініко-морфологічних проявів дерматозів і особливостей механізмів розвитку, головним чином стану імунного статусу.
Задачі роботи. Виходячи з поставленої мети роботи, передбачається рішення наступних задач:
1. Вивчити особливості клінічних проявів і патоморфологічних змін шкіри у досліджених хворих на ЧПЛ як за наявності супутнього мікозу, так і без нього.
2. Визначити показники імунного статусу хворих на ЧПЛ, що поєднується з різними мікозами, як в периферичній крові, так і у крові з осередку ураження шкіри до і після запропонованого нами лікування.
3. Провести порівняльний аналіз клінічних особливостей, перебігу і патоморфологічних змін шкіри, стану імунного статусу при ЧПЛ, виділивши при цьому різні рівні клініко-лабораторних порушень, об'єднавши хворих в конкретні клініко-терапевтичні групи.
4. З урахуванням встановлених рівнів клініко-лабораторних порушень, розробити диференційовані показання і методику комплексної терапії хворих на ЧПЛ, що поєднується з мікозами шкіри і слизових, дати клініко-лабораторну оцінку її ефективності.
Об'єкт дослідження: хворі на ЧПЛ без мікозу і в поєднанні з мікозами шкіри і слизових.
Предмет дослідження: особливості клінічних проявів і перебігу, імунологічні, клініко-патоморфологічні особливості ЧПЛ, ускладненого мікозами, результати терапії хворих.
Методи дослідження: Клінічні, мікологічні, гістоморфологічні, імунологічні, статистичні.
Наукова новизна отриманих результатів. Вперше у взаємозв'язку встановлені особливості клінічних проявів і патоморфології ЧПЛ, поєднаного з мікозами.
Вперше вивчена динаміка характеру зміни імунного статусу у периферичній крові і у крові з осередку ураження у хворих на ЧПЛ, залежно від супутньої мікотичної патології.
Вперше уточнені механізми розвитку ЧПЛ, поєднаного з мікозом, на основі клінічних і патоморфологічних особливостей перебігу дерматозу, імунного статусу, що дозволило встановити різні рівні клініко-лабораторних порушень і об'єднати хворих у патогенетично обґрунтовані клініко-терапевтичні групи.
Практичне значення одержаних результатів. Практичним лікарям подані доступні об'єктивні клініко-лабораторні критерії визначення показань до призначення і проведення комплексної терапії хворих на ЧПЛ, поєднаного з мікозами.
Практичній охороні здоров'я запропонована диференційована методика комплексного патогенетично обґрунтованого лікування хворих на ЧПЛ, з супутніми мікозами з використанням етіотропних засобів і засобів патогенетичної терапії імуномодуляторами і гепатопротекторами.
Розроблений метод лікування ЧПЛ дозволив: скоротити терміни лікування, підвищити відсоток досягнення клінічної ремісії хворих на ЧПЛ. На тлі комплексної терапії, що проводиться, подовжений міжрецидивний період за рахунок усунення мікотичної інфекції та її несприятливої дії на організм хворого на ЧПЛ.
Результати дисертаційної роботи були використані в лекціях і практичних заняттях зі студентами, лікарями-інтернами, клінічними ординаторами та в процесі викладання на курсах підвищення кваліфікації лікарів дерматологів Дніпропетровської державної медичної академії, Запорізького, Харківського державних медичних університетів. Результати досліджень впроваджено в практичну роботу ряду медичних установ: Дніпропетровського, Полтавського, Одеського, Миколаївського, Хмельницького та Тернопільського ОШВД, які дозволили підвищити ефективність лікування хворих на ЧПЛ, що поєднується з мікозами, і підтверджено отриманням актів щодо впровадження в практику.
За матеріалами дисертації підготовлений та впроваджений у роботу дерматовенерологічних закладів України Інформаційний лист «Комплексна терапія хворих на червоний плоский лишай з супутніми мікозами».
Особистий внесок здобувача. Дисертантом самостійно розроблена програма дослідження, проведений аналіз даних літератури, визначена актуальність і новизна теми дослідження. За період 2003 – 2005 рр. особисто автором проведено лікування і диспансерне спостереження 125 пацієнтів. Автор самостійно підготував матеріали для мікробіологічних, імунологічних, патоморфологічних досліджень, виконаних при його безпосередній участі. Особисто автором здійснена розробка теоретичних і практичних досліджень роботи, проведено клініко-лабораторне обстеження хворих, проведений статистичний аналіз отриманих даних, дана інтерпретація отриманих результатів, визначена їх наукова новизна і практична значущість, сформульовані висновки і практичні рекомендації, оформлена дисертаційна робота.
Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи доповіли і обговорили на: науково-практичній конференції «Сучасні аспекти етіопатогенезу, діагностики, клініки та лікування в дерматовенерології і косметології» 13-14 травня 2003р., м. Донецьк; науково-практичній конференції «Актуальні питання дерматовенерології і косметології», 20 червня 2003р., м. Одеса; IV міжнародній конференції студентів і молодих учених «Медицина – здоров'я XXI сторіччя» 18-20 вересня 2003р., ДДМА, м. Дніпропетровськ; науково-практичній конференції, присвяченій 75-річчю Одеського обласного шкірно-венерологічного диспансеру, 20-22 листопада 2003 р., м. Одеса; ІІ міжнародній науково-практичній конференції «Динаміка наукових досліджень 2003», 20-27 листопада 2003р., м. Дніпропетровськ; засіданнях Дніпропетровської обласної науково-практичної асоціації лікарів-дерматологів, 2003, 2004 рр., м. Дніпропетровськ; науково-практичній конференції, присвяченій 80-річчю обласного клінічного шкірно-венерологічного диспансеру і дерматовенерологічної служби Харківської області і 350-річчю м. Харкова «Сучасні проблеми дерматовенерології, косметології та управління охороною здоров’я», 2004 р., м. Харків; 57-й міжнародній науково-практичній конференції студентів і молодих вчених 20-22 квітня 2004р., м. Ужгород; V міжнародній конференції студентів і молодих вчених «Молодь – медицина майбутнього» 16-18 вересня 2004 р., ДДМА, м. Дніпропетровськ; науково-практичній конференції «Актуальні проблеми дерматовенерології і косметології», 22 жовтня 2004р., м. Одеса; науково-практичній школі «Розробки молодих вчених дерматовенерологів», 7 квітня 2005 р., м. Київ, науково-практичній конференції “Дерматовенерологія в проблемі сімейного лікаря” м. Київ, 30-31 березня 2006р.