Курсова робота
Особливості фізичної реабілітації в період вагітності, пологовий та післяпологовий періоди
Зміст
Вступ
Розділ 1. Фізіологічні особливості вагітності
1.1. Основні зміни в організмі жінки в період вагітності
1.2. Фізіологічні особливості пологового періоду
Розділ 2. Особливості занять фізичними вправами в період вагітності, в пологовий та післяпологовий період
2.1. Гімнастика в період вагітності
2.2. Гімнастика в пологовий період
2.3. Гімнастика в післяпологовий період
2.4. Лікувальна гімнастика при оперативному родорішенні (абдомінальний кесарів розтин)
Висновки
Список використаних джерел
Додатки
Актуальність. Сучасна наука володіє переконливими даними про велике значення регулярної рухової активності і правильно побудованого фізичного тренування для здоров’я жінки. Дівчатка, які рано розпочали заняття фізичними вправами, розвиваються більш гармонійно. Період статевого дозрівання в них протікає більш рівномірно і легше психологічно переноситься. Підвищення рівня психічного розвитку, опірності і функціональних резервів організму, адаптація до впливу несприятливих факторів середовища, більш сприятливе протікання вагітності, пологів і післяпологового періоду, народження здорових дітей, більш легке протікання клімаксу з меншим ступенем нервово-психічних і соматичних порушень у фізично більш тренованих жінок доказане численними дослідниками.
Показано сприятливий вплив на реалізацію репродуктивної функції жінки помірних фізичних навантажень в порівнянні з їх великими об’ємами або повною відсутністю. Помірні фізичні навантаження на прикладі жінок, які займались в шкільні роки в спортивних секціях (2 рази в тиждень по 1.5 години), забезпечували самі низькі умовні показники патології вагітності і пологів, не приводили до ускладнень в стані новонародженого. А наявність хронічної патології великого інтелектуального або спортивного навантаження в шкільному періоді життя дівчини можна з достатнім обгрунтуванням віднести до факторів ризику їх дітородної функції [5; 12].
При нормальній вагітності в організмі жінки відбуваються зміни, що є вираженням пристосування материнського організму до нових умов існування, пов’язаних із розвитком плода. Під час вагітності всі органи функціонують нормально, але з підвищеним навантаженням. Здорова жінка звичайно переносить вагітність легко, але при недотриманні правил харчування, гігієнічних вимог, перевтомі й інших сприятливих чинниках зовнішнього середовища функції організму можуть порушуватися і виникають різноманітні ускладнення.
Можна без перебільшення сказати, що пристосуватися до зростаючого навантаженням можна єдиним .способом — займаючись фізичними вправами. Це відноситься не тільки до періоду вагітності; це, так би мовити, загальне положення. Будь-яка людина у будь-якій ситуації може пристосуватися до нових, додаткових навантажень тільки за рахунок тренування [4].
Важливе значення для здоров’я новонародженого і нормального протікання вагітності має здоров’я матері. В останні роки це стало справжньою проблемою. Важливу роль в збереженні здоров’я і підготовці до пологів вагітних жінок можуть зіграти заняття фізичними вправами. Фізична культура застосовується як загальноукріплюючий профілактичний засіб під час вагітності, в пологовий і в післяпологовий період.
Заняття фізичними вправами під час вагітності продовжують залишатися суперечливою темою. Найновіші дані показують що жінки при нормальній вагітності не тільки можуть безпечно тренуватись, виношуючи здорових дітей, але і справді можуть отримувати в результаті таких вправ велику користь.
Виконання м’язової діяльності при вагітності пов’язане з чотирма основними проблемами:
1. Ризик, пов’язаний з кровопостачанням матки (кров спрямовується до активних м’язів майбутньої матері), що може призвести, до внутрішньоутробної гіпоксії (недостатку кисню).
2. Внутрішньоутробна гіпертермія (підвищена температура), обумовлена підвищенням температури внаслідок тривалого виконання навантаження аеробного характеру або роботи в умовах підвищенної температури навколишнього середовища.
3. Обмежене поступання вуглеводів до плода, обумовлене їх використання організмом майбутньої матері в якості джерела для виконання м’язової діяльності.
4. Ймовірність викидня або передчасних пологів.
Якщо вагітність протікає нормально, то займатися фізкультурою можна всім і завжди. Іншими словами, як тільки жінка довідалася, що вона вагітна (мається на увазі — відвідала гінеколога, а не просто зробила «тест на вагітність» вдома), то відразу можна приступати до фізичних вправ [3; 5]
Мета: вивчити особливості фізіологічних змін та вплив фізичних вправ на організм жінки та плід в різні періоди вагітності.
Відповідно до мети вирішували наступні завдання:
1. Дослідити особливості та закономірності фізіологічних реакцій організму в різні періоди вагітності.
2. Вивчити специфіку застосування фізичних навантажень в пологовий та післяпологовий періоди.
3. Дослідити особливості лікувальної гімнастики при оперативному родорішенні (абдомінальний кесарів розтин).
Предмет дослідження – клініко-фізіологічні особливості вагітності.
Об’єкт дослідження – ефективні засоби та методи фізичної реабілітації при вагітності.
Методи дослідження – узагальнення та систематизація літературних джерел з даного питання.
Розділ 1.1. Фізіологічні особливості вагітності
Вагітність у людини триває довго — близько 270-275 днів, і таке тривале перебування в особливому стані не може не впливати на всі сторони життя жінки, а також на всі системи її організму і їх функцію.
Зміни, що відбуваються в організмі жінки при вагітності, можна умовно розділити на дві групи: зміни, спрямовані на збереження благополуччя плоду, і зміни, спрямовані на збереження благополуччя матері. Пологи — справа нелегка зокрема, вони неминуче зв'язані зі значною крововтратою. Організм повинен бути готовий справитися з таким навантаженням. Власне, навантаження на організм вагітної жінки зростають не щодня, а щогодини. Так, до моменту пологів маса матки зростає більш ніж у 20 разів, обсяг порожнини — більш ніж у 500 разів. Із шостого-сьомого тижня вагітності починають збільшуватися молочні залози, змінюється функція залоз внутрішньої секреції — гіпофіза, наднирників, щитовидної залози. Для забезпечення зростаючих потреб плоду в живильних речовинах і кисні в організмі матері збільшується обсяг крові, досягаючи максимуму — 5300-5500 мл до семи місяців вагітності (проти 4000-4500 мл до вагітності). Активізується і функція дихальної системи. Під дією гормонів плаценти розширюються бронхи, збільшується прохідність повітря через них. Незважаючи на те що матка, що збільшується, усе більше «підпирає» діафрагму, дихальна поверхня легень не зменшується завдяки розширенню грудної клітки. Частота дихання під час вагітності не змінюється і складає 16-18 вдихів-видихів у хвилину, але через легені проходить більший загальний обсяг повітря, що полегшує виведення продуктів газообміну плоду. Подвійне навантаження лягає і на нирки: вони виводять з організму жінки і її власні «шлаки», і продукти обміну зростаючого плоду. [1;6]
Під час вагітності (особливо в другій її половині) відбуваються значні зміни в розташуванні органів черевної порожнини. Вони механічно здавлюються, що частково порушує кровообіг (викликає застій крові в судинах малого таза). Це відбивається на функції кишечнику, у першу чергу — на просуванні їжі по шлунково-кишковому тракту. Знижується перистальтика кишечнику, що приводить до запорів, загостренню геморою, набрякам тканин прямої кишки.
Можна без перебільшення сказати, що пристосуватися до зростаючого навантаженням можна єдиним .способом — займаючись фізичними вправами. Це відноситься не тільки до періоду вагітності; це, так сказати, загальне положення. Будь-яка людина у будь-якій ситуації може пристосуватися до нових, додаткових навантажень тільки за рахунок тренування.
До того ж разом з майбутньою мамою займається фізкультурою і майбутня дитина, і в даний час доведено, що немовлята, чиї матері займалися під час вагітності лікувальною гімнастикою, по фізичному розвитку і рухових навичках помітно випереджають своїх однолітків, мами яких вели малорухомий спосіб життя.
Є і ще один немаловажний аспект. Відомо, що фізичні вправи надзвичайно корисні для нервової системи, а вона під час вагітності страждає навряд чи не більше всіх інших. Навряд чи можливо знайти двох жінок, що випробували б у цей період абсолютно однакові переживання, але є і деякі загальні закономірності.
Наприклад, перший триместр вагітності звичайно характеризується в тому чи іншому ступені загостренням уже наявних рис характеру: м'які, ранимі, невпевнені в собі жінки стають ще більш вразливими, часом надмірно слізливими, випробують тривогу (особливо важко переживають ті жінки, у яких у минулому уже відбувалися викидні чи дана вагітність протікає не дуже благополучно, — у цьому випадку страх чергового переривання вагітності може стати просто нав'язливим). Владні жінки з різким характером можуть стати ще більш агресивними, дратівливими і вимогливими [2;1].
Другий триместр звичайно виявляється самим легким з погляду психоемоційного стану. Погроза викидня все зменшується, жінка звикає до нового стану, здобуває деякий досвід того, як бути вагітною. У цілому четвертий-шостий місяці вагітності багато жінок згодом згадують як самий щасливий, благополучний час.
В останній третині вагітності знову починаються емоційні бурі. Наближаються пологи, а разом з ними і страх — особливо йому піддані жінки, яким ця подія має бути пережити вперше.
Фізичні вправи, виконувані в період вагітності, благотворно впливають як на протікання самої вагітності, так і на процес пологів і стан жінки після пологів.