Констатовано, що при гармонійних ЗАРО відносний вміст лімфоцитів тісно корелює із роботою адаптивних залоз, при цьому кореляція із мінералокортикоїдною активністю пряма (r=0,92), а глюкокортикоїдною, андрогенною та тиреоїдною - інверсна (r=-0,94; -0,98 і -0,99 відповідно). Наявність елементів напруження в лейкограмі асоціюється із ослабленням зв'язку лімфоцитозу з тироксинемією (r=-0,73) і зниженням - з рівнем екскреції мінералокортикоїдів (r=0,14) і глюкокортикоїдів (r=0,24). Для кількісного виразу гармонійності нами вирахувано середню величину коефіцієнту детермінації R (а не кореляції r, як рекомендують, з огляду на наявність різних знаків). Для гармонійних ЗАРО цей показник склав 0,918 проти 0,333 для дизгармонійних.
Між роботою окремих адаптивних залоз у випадках відсутності в лейкограмі елементів напруження виявлено тісну узгодженість, мірою якої є величина середнього коефіцієнта детермінації 0,863. Наявність елементів напруження асоціюється із ослабленням взаємозв'язків між функціями клубочкової зони кори наднирників і щитоподібної залози (від r=-0,91 до r=-0,73) та між екскрецією мінералокортикоїдів і андрогенів (від r=-0,86 до r=-0,54), а також із сходженням нанівець - між глюкокортикоїдами і тироксином (від r=0,96 до r=0,47) та глюкокортикоїдами і андрогенами (від r=0,93 до r=0,26). Кількісним виразом цієї дизгармонії є зниження середньої величини R до 0,462.
Отже, загальні адаптаційні реакції різних типів та рівнів реактивності відрізняються між собою величинами параметрів, їх дисперсією та скорельованістю, які можуть бути оцінені кількісно.
З метою порівняльної оцінки різних параметрів імунітету останні піддавалися спеціальній обробці. При цьому спочатку обчислювали індекс девіації ID:
ID=X/N, де Х - актуальна, а N - нормальна величини показника, а потім - індекс d, тобто сигмальне відхилення:
d = (ID-1)/Cv, де Cv - коефіцієнт варіації показника.
За шкалою, розробленою Поповичем І.Л. та ін. (2003) та уточненою Прокоповичем Л.Н. та Бульбою А.Я. (2004), ідеальною з точки зору норми величиною d є 0, допустимі відхилення в межах ±0,53, відхилення в межах |0,53-1,29| кваліфікується ними як дуже слабке (Іа ст.), |1,30-1,77| - слабке (Іб ст.), |1,78-2,15| - середнє (ІІа ст.), |2,16-2,52| - більше від середнього (ІІб ст.), |2,53-2,94| - сильне (ІІІа ст.), понад - дуже сильне (ІІІб ст.).
З метою інтегральної оцінки стану окремих ланок захисних сил організмуобчислювали середнє геометричне сукупності ID:
ІDn = (І1·I2·…·In)1/n,
та усереднений інтегральний індекс D, який вираховується із індексів d окремих ознак:
Dn = (У d2/n)0,5
Нами вперше було детально проаналізовано 48 показників системи специфічного та неспецифічного імунітету за різних типів ЗАРО, що дозволило виявити різний ступінь порушень.
Порушення виявлялись в системі фагоцитів - нейтрофілів і моноцитів (табл. 3). Причому при гармонійних ЗАРО частіше виявлялись показники фагоцитозу в межах норми, рідше близько до норми, тоді як в стані дизгармонійних реакцій - в межах Іа-ІІа ступенів імунної недостатності.
Таблиця 3. Характеристика стану фагоцитарної ланки імунітету при різних ЗАРО
| ЗАРО | n | Нейтрофіли, Г/л | НСТТс,% | ФІН, % | ФЧН,мікр./фаг. | ІБЦН, % | БЦЗН, Г/л | |
| Переактивація | 10 | X±md±m | 2,65±0,32-0,72±0,22 Іа | 14,7±2,9-0,20±0,240 | 58,5±4,8-1,35±0,37Іб | 7,2±0,4-0,43±0,210 | 19,8±1,8-1,82±0,10ІІа | 3,80±0,60-1,26±0,09 Іа |
| Підвищена активація НРР | 28 | X±md±m | 3,21±0,16-0,33±0,110 | 17,4±1,3-0,64±0,09 Іа | 55,5±1,9-1,58±0,14 Іб | 6,0±0,3-1,05±0,15 Іа | 20,6±0,9-1,78±0,05 ІІа | 4,12±0,36-1,21±0,06 Іа |
| ТренуванняНРР | 4 | X±md±m | 5,24±0,521,06±0,36 Іа | 20,3±3,2-0,89±0,12 Іа | 52,3±1,9-1,83±0,14 | 6,8±0,7-0,67±0,40 Іа | 18,6±2,1-1,89±0,12 ІІа | 6,43±1,08-0,85±0,17 Іа |
| Спокійна активація НРР | 9 | X±md±m | 4,88±0,310,81±0,21 Іа | 11,1±1,3-0,07±0,180 | 61,1±2,0-1,15±0,15 Іа | 6,3±0,5-0,89±0,28 Іа | 27,0±2,1-1,42±0,12 Іб | 8,16±1,04-0,57±0,16 Іа |
| ТренуванняВРР | 5 | X±md±m | 3,07±0,03-0,43±0,020 | 8,2±0,10,34±0,030 | 63,5±0,2-0,97±0,02 Іа | 8,5±0,20,27±0,120 | 38,1±0,1-0,81±0,01 Іа | 9,95±0,31-0,29±0,050 |
| Підвищена активація ВРР | 16 | X±md±m | 3,18±0,23-0,36±0,160 | 9,7±0,80,15±0,120 | 64,9±1,7-0,86±0,13 Іа | 7,8±0,3-0,10±0,180 | 34,3±1,3-1,01±0,07 Іа | 8,44±0,68-0,53±0,11Іа |
| Спокійна активація ВРР | 6 | X±md±m | 3,30±0,33-0,27±0,220 | 9,3±0,80,16±0,170 | 74,8±2,1-0,10±0,160 | 8,0±0,20±0,090 | 51,3±2,1-0,07±0,120 | 13,96±2,030,34±0,320 |
| Донори | 20 | X±m | 3,70±0,31 | 9,7±1,2 | 76,1±2,5 | 8,0±0,3 | 52,6±2,2 | 11,7±1,2 |
Примітки: 1. X±m - актуальні середні величини та їх похибки.
2. d±m - сигмальні відхилення показників від норми та їх похибки.
3. Відзначено ступінь відхилення показників від норми.
При визначенні вмісту субпопуляцій лімфоцитів (табл. 4) виявлялась така ж тенденція, а саме - дизбаланс в складі різних субпопуляцій більш виражений за дизгармонійних ЗАРО.
Таблиця 4. Характеристика стану клітинної ланки імунітету (відносні показники) при різних ЗАРО
| ЗАРО | CD3-Л, % | CD4-Л, % | 0-лімф.,% | РБТЛ, % | CD8-Л,% | CD16-Л,% | ПКА,% | АЗЦ,% |
| Переактивація | 48,9±1,7-0,95±0,29Іа | 36,6±2,10,15±0,280 | 17,8±1,8-1,42±0,04Іб | 47,2±2,2-1,42±0,18 Іб | 21,6±1,0-0,82±0,24 Іа | 2,5±0,3-1,31±0,03 Іб | 3,9±0,4-1,16±0,02 Іа | 8,9±1,3-1,48±0,08 Іб |
| Підвищена активація НРР | 49,5±1,0-0,86±0,17 Іа | 32,2±1,4-0,45±0,200 | 17,4±1,4-1,41±0,04 Іб | 46,2±1,7-1,50±0,13 Іб | 23,1±0,7-0,44±0,190 | 5,5±0,5-0,99±0,06 Іа | 9,3±1,2-0,92±0,05 Іа | 22,2±1,6-0,64±0,10 Іа |
| ТренуванняНРР | 51,0±2,2-0,60±0,370 | 27,5±3,4-1,09±0,47Іа | 25,1±4,1-1,56±0,04 Іб | 46,8±2,8-1,46±0,22 Іб | 25,8±1,40,25±0,370 | 3,0±0,5-1,25±0,05 Іа | 4,5±0,4-1,13±0,02 Іа | 9,8±0,8-1,43±0,05 Іб |
| Спокійна активація НРР | 50,9±1,4-0,63±0,25 Іа | 37,8±1,90,31±0,250 | 9,7±1,7-1,02±0,13 Іа | 49,6±2,4-1,24±0,19 Іа | 22,0±1,0-0,72±0,26 Іа | 9,9±1,0-0,53±0,11 Іа | 19,1±2,7-0,47±0,120 | 33,1±1,50,05±0,090 |
| ТренуванняВРР | 49,6±2,7-0,85±0,42 Іа | 38,8±2,20,45±0,290 | 16,3±3,9-1,38±0,09 Іб | 42,5±2,5-1,79±0,19ІІа | 21,0±1,0-0,97±0,25 Іа | 3,3±0,5-1,23±0,05 Іа | 5,4±0,7-1,09±0,03 Іа | 10,2±1,0-1,40±0,06 Іб |
| Підвищена активація ВРР | 49,4±1,6-0,88±0,28 Іа | 34,9±1,4-0,08±0,190 | 14,4±1,9-1,30±0,07 Іб | 41,6±2,7-1,87±0,21 ІІа | 22,1±0,9-0,68±0,23 Іа | 6,9±0,9-0,84±0,10 Іа | 12,0±2,0-0,79±0,09 Іа | 25,4±2,5-0,44±0,160 |
| Спокійна активація ВРР | 54,3±0,8-0,04±0,140 | 35,6±0,80,02±0,110 | 4,5±1,2-0,02±0,180 | 61,8±3,4-0,27±0,270 | 24,3±0,4-0,13±0,110 | 14,7±0,7-0,03±0,080 | 28,2±1,8-0,05±0,080 | 32,3±1,00±0,070 |
| Донори | 54,5±1,3 | 35,5±1,6 | 4,5±1,3 | 65,2±2,8 | 24,8±0,9 | 14,9±2,1 | 29,4±4,9 | 32,3±3,5 |
Функціональні імунні показники, такі як антитілозалежна цитотоксична активність та природна цитотоксична активність, бласттрансформуюча здатність Т-клітин були також суттєво знижені порівняно з нормою. Було найбільше зниження за ЗАРО переактивації та тренування, як гармонійного так і дизгармонійного, де виявлено зниження ПКА до 3-5% при нормі 28-30%, а АЗЦ - до 8-10% при нормі 33-35%. Пригнічення бласттрансформації було на 20-30% і виявлено за всіх типів ЗАРО, крім гармонійної спокійної активації.
Показники гуморального імунітету також були змінені, але на відміну від Т-лімфоцитів, було виявлено практично 1,2-1,4 разове збільшення кількості В-лімфоцитів, за винятком гармонійної ЗАРО тренування, де було відмічено 2-кратне зниження рівня СD19-клітин, що рівнялось 0,21±0,01 Г/л при нормі 0,4±0,02 Г/л.
Стосовно окремих класів імуноглобулінів було виявлено, що рівень IgG був знижений за всіх без винятку типів ЗАРО, хоча найбільше його зниження було за реакцій тренування та переактивації - до 7,0-8,5 г/л при нормі 13,0±0,6 г/л, в той час як рівні ІgА та IgМ були збільшені на 20-40% в порівнянні з нормою. Практично у всіх групах виявлене підвищення рівня циркулюючих імунних комплексів.
Таким чином, проведені дослідження виявили, що у ліквідаторів, хворих на КПН, мають місце порушення в усіх ланках імунітету, в активності щитовидної, статевих та надниркових залоз, яке взаємопов'язується з певними типами гармонійних та дизгармонійних ЗАРО. В той же час складно зробити узагальнюючий висновок, виходячи з різнонаправлених та різнокількісних змін в досліджуваних показниках.
Кластерний аналіз параметрів адаптації та імунітету. В той час як рутинний методичний підхід дозволяє лише почергово аналізувати ту чи іншу ознаку статистичної вибірки, застосування кластерного аналізу робить можливим одночасне врахування усіх ознак. Врахування усієї сукупності ознак осіб, взятих в їх взаємозв’язку і зумовленості одних з них іншими дає змогу здійснити природну класифікацію, яка відображує природу речей, їх суть. Вважається, що пізнання суті об’єкта зводиться до виявлення тих його якісних властивостей, котрі власне і визначають даний об’єкт, відрізняють його від інших (Aldenderfer M.S., Blashfield R.K., 1985).
Кластеризація параметрів імунітету реалізована ітеративним методом k-means. В даному методі об’єкт відносять до того класу, евклідова віддаль до якого мінімальна. Головний принцип структурного підходу до виділення однорідних груп полягає в тім, що об’єкти одного класу близькі, а різних – віддалені. Іншими словами, кластер (образ) – таке нагромадження точок в n-мірному геометричному просторі, в якому середня міжточкова віддаль менша ніж середня віддаль від даних точок до решти.