Комплексним ультразвуковим скануванням з оцінкою спроможності рубця в нижньому сегменті матки визначалися: 1) товщина рубця, 2) перевага щільних включень, 3) структура рубця – наявність локальних потоншень, із них 5 мм і менше, нерівність зовнішнього контуру, безперервність контурів тіні рубця, наявність трикутних зон, вершиною занурених у міометрій, 4) форма нижнього сегменту матки – нормальна (V-подібна), тунельна, воронкоподібна.
Методом допплерівського сканування визначалась наявність васкулярізації зони попереднього розрізу матки, її інтенсивність та рівномірність. Дослідження проводили на апараті фірми “Siemens” (Німеччина) з допплерівською пристроєм за допомогою лінійного перетворювача з частотою 7,5 МГц. В зоні попереднього розрізу матки після абдомінального розродження, здійснювали кольорову та енергетичну допплерометрію тканин матки в зоні попереднього її розрізу, визначали кількість судин діаметром 0,5-2,0 мм у 1 смІ тканини, розраховували нами запропонований коефіцієнт васкуляризації (патент на корисну модель №19767 від 15.12.2006) і встановлювали можливість розродження через природні пологові шляхи, якщо коефіцієнт васкуляризації дорівнює 0,51-1,10, або через кесаревий розтин, якщо значення коефіцієнту васкуляризації становить 1,20 й більше, а коефіцієнт васкуляризації розраховують, виходячи з математичної моделі:
КВ= X:Y
де, КВ – шуканий коефіцієнт васкуляризації;
X – кількість судин у 1 см І за енергетичною допплерометрією;
Y – кількість судин у 1 см І за кольоровою допплерометрією.
Діагностична гістероскопія в рідинному середовищі проводилася за допомогою гістероскопа фірмы “Storz” (Німеччина). Дослідження оперованої матки виконувалось зразу після закінчення менструації на 4-6 день менструального циклу.
Гістероскопия проводилася гістероскопом фірми “Storch”,(Німечина), рідинним методом. В якості разширюючого матку середовища застосовувалась рідина – стерильний розчин натрію хлориду 0,9%.
Процедура виконувалася за загальноприйнятою методикою. Виконувалася парацервикальна анестезия 0,25% раствором лідокаїну або внутрішньовенний наркоз. В асептичних умовах післе зондування матки, разширения цервикального каналу розширювачами Гегара до №9 гістероскоп під контролем зору вводився в порожнину матки, вмикається освітлення, через систему гістероскопа подається стерильний ізотонічний розчин натрію хлоріду. Порожнина матки оглядалася послідовним переміщенням гістероскопа: дно, устя маткових труб, задня, бокові стінки, передня стінка і перешийок з детальним дослідженням зони попереднього розрізу матки, цервікальний канал.
Оцінка стану зони попереднього розрізу на матці проводилася по ряду критеріїв. Серед патологічних ознак в зоні попереднього розрізу матки виділені: зміна кольору над рубцем або його частиною (безсудинні зони), наявність заглиблень і вибухань, наявність вуглів і асиметрій, зигзагоподібний рубець, наявність втиснутого рубця або його частини, фрагментований рубець та сполучені ознаки.
З метою дослідження патоморфологічних і біофізичних властивостей оперованої матки після обстеження і розродження шляхом повторного кесаревого розтину в 63 випадках із зони попереднього розрізу в нижньому сегменті матки були взяті фрагменти тканин для гістологічного дослідження. Інтраопераційно взятий матеріал був фіксований у 10% розчині формаліну, а його частина, що призначалася для визначення біофізичних властивостей тканин матки підвергалась заморозці в морозильній камері до -18 градусів Цельсія.Для гістологічного дослідження виготовляли зрізи товщиною 7 -10 мкм, які фарбували гематоксиліном-еозіном і по Ван–Гізону. Враховуючи існуючи в літературі данні (Логутова Л.С, 1996 та ін.), визначено 3 варіанти гістологічної картини: 1) значна перевага м'язового компоненту над сполучнотканинним, архітектоніка міометрію не порушена, у великій кількості судини різного калібру; 2) розростання сполучної тканини з перевагою м'язового компоненту, м'язові волокна і прошарки розвиті добре в пухкій сполучній тканині, вогнища дистрофії, осередкові розлади кровообігу; 3) значне розростання сполучної тканини – прошарки волокнистої сполучної тканини з гіалінозом, осередковий набряк, дистрофія м`язових волокон. З метою більш детального морфологічного дослідження стану тканин зони попереднього розрізу, проведення ретельної оцінки особливостей васкулярізації, повноти об'єктивної оцінки стану рубця в нижньому сегменті матки додатково проведено визначення критеріїв морфологічного індексу (Раєвська Л.Ю. та співав.,2001г), що включає чотири критерії: розвиток капілярної мережі(А),ступінь проліферації ендотелію капілярів(В), ступінь набряку тканини(С), наявність периваскулярної інфільтрації(Д). Морфологічний індекс визначався за формулою МИ= А+В+С+Д.Для вивчення біофізичних властивостей тканин оперованої матки в роботі проводили визначення вмісту електролітів у тканинах стінки матки та вимір відносного діелектричного опору. Вимір відносного діелектричного опору тканин проводився за допомогою оригінального пристрою (В.О. Козлов і співав. Декл. патент на винахід №40485А від 16.07.2001). Шматочок тканини матки стандартних розмірів 1,0 Ч 1,0 см, взятої інтраопераційно поміщався в пристрій закріплення і визначали коефіцієнт відносного діелектричного опору в конкретному цифровому значенні. За допомогою мультивібратора передавали електромагнітні коливання, дозовані за допомогою таймеру і лічильника частоти і за допомогою індикатору і дешифратора реєструвався КВДО досліджуваних зразків тканинДля кількісного визначення електролітів К+ и Na + використовували один із видів емісійного аналізу - вогняну фотометрію. Вимір інтенсивності випромінювання спектральних ліній проводили на вогняному фотометрі типу ПАЖ-2. Із тканин зони попереднього розрізу матки, що були взяті інтраопераційно готували навіски. Зважування навісок проводилося на терезах другого класу типу ВЛР-200. Затим висушували в сушильній1 шафі при температурі 60ъ С. Висушену тканину розчиняли в суміші концентрованих азотної і сірчаної кислот. Після фотометрування результати переводили в мг%, що вказувало на вміст К+ і Na+(мг) 100г сирої речовини.Визначення вмісту кальцію в тканинах оперованої матки проводили методом емісійної спектрографії з реєстрацією спектрів на кварцовому спектрографі ІСП-28. В основі емісійної вогняної спектрометрії лежить використання спектрів випромінювання збуджених атомів або молекул визначаємих елементів. Точність методу в залежності від концентрації речовини складає 1-4%, чутливість методу може сягати 0,001мкг/мл. Навіски матеріалу по 5 г висушувались в сушильній шафі при температурі 56ъС до постійної ваги, озолялись в муфельній печі при температурі 450 ъС до отримання золи світло-сірого кольору. Навіски золи по 30 мг змішувалися з спектрально чистим вугільним порошком в співвідношенні 1:1 і розтиралися в ступці до отримання однорідної маси, навіски якої по 20 мг(по 3 досліда для кожної проби) щільно набивались в кратер вугільних електродів глибиною 3 мм і діаметром 4 мм і підводилися під дуговий розряд генератора перемінного струму для збудження спектрів. Сила струму – 9 ампер, експозиція -90 секунд. Реєстрацію проводили на фотопластинці типу ПФС-02 з чутливістю 10 одиниць. Фотометрування спектрограм проводили на мікрофотометрі “G-3” з використанням логарифмічної шкали. Для кількісного перерахунку вмісту кальцію в тканинах матки користувалися еталонами з відомими концентраціями кальцію.Застосовані критерії відбору вагітних для розродження природним шляхом були співставлені з результатами гістологічного дослідження тканин і випадками консервативного розродження, як показника спроможності рубця.Отримані дані оброблялися з використанням електронно-обчислювальної машини за допомогою програми електронних таблиць Microsoft Excel 2003 та універсального статистичного пакету Statsoft Statistica 6.0. У дослідженні був прийнятий рівень статистичної значущості p<0,05. Нормальність розподілу оцінювалась за допомогою критеріїв Шапіро-Уїлка та Колмогорова-Смірнова. Рівність дисперсій перевірялась за допомогою критерію Левена. Для порівняння досліджуваних груп використовувались дисперсійний аналіз, двобічний критерій Стьюдента для незалежних перемінних з поправкою Бонфероні та критерій Ньюмена-Кейлса, критерій ч2 з перетворенням таблиць спряженості та поправкою Йєйтса, точний критерій Фішера, критерій Манна-Уїтніcit_.cit_af ref_bf(1997 ref_num7987)ref_afcit_bf
З метою прогнозування загрози розриву матки розроблена математична модель на основі множинного лінійного регресійного аналізу з використанням алгоритму покрокового включення регресорів та ridge-регресії.Результати досліджень та їх обговорення. При аналізі наші спостереження підтверджують данні літератури про значну питому вагу повторних кесаревих розтинів, що складають до 1/3 всіх абдомінальних розроджень. При цій ситуації співвідношення планових і ургентних операцій практично залишається на одному рівні у співвідношенні 2:1(60,3%-39,7%).