За результатами комп'ютерної капіляроскопії порівняно з результатами, отриманими у дітей контрольної групи, у яких морфологічна картина капілярів характеризувалася рівномірним розподілом капілярних петель, що були орієнтовані верхівкою до вільного ясеневого краю - до сосочкової зони та розташовувалися рівномірними рядами з добре відображеними артеріолярними і венулярними ланками, у пацієнтів другої клінічної групи (35 хворих) при користуванні знімною ортодонтичною технікою спостерігали безсудинні ділянки як у маргінальних, так і у альвеолярних яснах. Ознаки підвищеної проліферативної активності ендотелію, як компенсаторна реакція на ослаблення мікроциркуляції та на розвиток гіпоксії тканин, виражалися у збільшенні звивистості мікросудин та появі дублікатів капілярних петель. Також спостерігалося зменшення кількості капілярів, що функціонують у порівнянні із клінічно здоровими тканинами пародонта, не зважаючи на максимальну дилятацію залучених до кровообігу судин. У третій клінічній групі – 26 хворих, які користувались незнімною ортодонтичною технікою, характерними були зменшення просвіту резистентних судин за рахунок скорочення прекапілярних сфінктерів, які демпфують тиск на стінки капілярів, появою легко звитих капілярних петель, розширенням їх венулярних та перехідних відділів, наповненням форменними елементами крові. Крім того, у маргінальних яснах мало місце потовщення стінок перехідних відділів капілярних петель, спазм прекапілярних артеріол, венозна гіперемія та звивистість капілярів у венулярному відділі, причому структурні порушення мікросудин ясен зростали відповідно терміну користування ортодонтичними апаратами.
Визначені структурні порушення мікросудин ясен вказують на зниження резервних структурних можливостей мікросудин тканин пародонта при лікуванні як знімними, так і незнімними ортодонтичними апаратами.
Оцінюючи показники ІРСЗ в цілому, було відмічено, що впродовж лікування ортодонтичними апаратами істотно збільшилася кількість хворих, стан стоматологічного здоров'я яких погіршився до рівня індексу 0,7 та 0,6 балів, що відповідають середньому рівню стоматологічного здоров’я. Зокрема, через рік у другій та третій клінічних групах показники індексу в 0,7 балів спостерігали відповідно у 22,9% та 34,6% випадків, а показники індексу 0,6 – у 45,7% осіб другої клінічної групи та у 42,4% третьої. Діагностували також суттєве зменшення кількості осіб з показниками індексу у 0,9 та 0,8 балів, що свідчить про значне погіршення рівня стоматологічного здоров’я протягом ортодонтичного лікування.
Ортодонтичне лікування осіб четвертої та п’ятої клінічних груп проводили з призначенням розроблених нами ЛПК, доцільність застосування яких визначали, за допомогою інтерактивної комп’ютерної програми «Прогнозування ускладнень ортодонтичного лікування».
У разі отримання результату: «До застосування ортодонтичного лікування протипоказань немає» призначали ортодонтичне лікування з постійним моніторингом стану стоматологічного здоров`я впродовж його проведення.
У разі отримання результату: «Ортодонтичне лікування можливе за умови паралельного застосування профілактичних заходів» призначалиЛПК-1, який передбачає індивідуалізоване застосування призначення комплексу гігієнічних засобів та реалізацію програми раціонального харчування та у разі потреби,ЛПК-2, який включає рекомендації щодо усунення шкідливих звичок, ендогенну й екзогенну ремінералізувальну терапію, фізіотерапевтичні процедури.
У разі отримання результату: «Ортодонтичне лікування можливе після лікування стоматологічних захворювань» додатково до ЛПК-1 та ЛПК-2 призначали ЛПК-3, який включає санацію порожнини рота, лікування ерозій емалі шляхом пломбування пошкоджених зубів, вкорочення вуздечок язика та губ, та хірургічне лікування мілкого присінку; ЛПК-4, який включає усунення клінічних ознак гінгівіту, призначення препаратів для зниження підвищеної проникливості капілярів та зняття набряку, а ортодонтичне лікування розпочинали лише після усунення клінічної симптоматики та повторного обстеження.
У разі отримання результату: «Небажано проведення ортодонтичного лікування» на момент дослідження загальносоматичний стан та стан стоматологічного здоров’я через високу питому вагу факторів ризику ускладнень ортодонтичного лікування не дозволяв рекомендувати його безпосереднє проведення. Такі хворі спрямовувалися на лікування загальносоматичних та стоматологічних захворювань з повторним комплексним обстеженням.
Для оцінки ефективності розроблених алгоритмів застосування лікувально-профілактичних комплексів проведено ортодонтичне лікування 99 хворих четвертої та п’ятої клінічних груп.
Моніторинг стану стоматологічного здоров'я дітей в динаміці ортодонтичного лікування виявив позитивний вплив запропонованих лікувально-профілактичних комплексів на усунення найбільш значимих факторів ризику ускладнень. Зокрема, за результатами підрахунку індексів Федорова – Володкіної та Грін – Вермілліона у дітей четвертої та п’ятої клінічних груп у разі застосування ЛПК відмічалася позитивна динаміка зміни показників впродовж ортодонтичного лікування порівняно з другою та третьою групами (без застосування ЛПК). У четвертій групі через 12 місяців показник індексу Федорова – Володкіної склав 1,71±0,090 бали, що достовірно (p<0,05) нижче ніж через рік у другій групі (2,25±0,060). У осіб п’ятої клінічної групи через 12 місяців показник зазначеного індексу склав 1,73±0,033 бали, що достовірно нижче (p<0,05) ніж через рік у осіб третьої групи (3,27±0,090). Порівнюючи показники індексу Грін – Вермілліона у четвертій та другій групах, через рік мала місце позитивна динаміка змін показників (1,60±0,053 проти 2,36±0,057 балів (p<0,05) у другій групі відповідно).У дітей п’ятої клінічної групи через рік показник зазначеного індексу склав 1,79±0,032 бали, що достовірно (p<0,05) нижче ніж через рік у третій групі 2,59±0,060.
Аналіз результатів визначення стану тканин пародонту у четвертій та п’ятій клінічних групах засвідчує, що застосування ЛПК дозволяє суттєво зменшити кількість ускладнень ортодонтичного лікування. Зокрема, через рік після початку ортодонтичного лікування у осіб четвертої та п’ятої клінічних груп відмічено недостовірне збільшення кількості хворих з катаральним та гіпертрофічним гінгівітом, тоді як у другій та третій групах протягом року кількість осіб з катаральним гінгівітом збільшилась на 48,57% та на 42,31% відповідно, а з гіпертрофічним гінгівітом на 17,15% та 38,46% відповідно, що достовірно більше за показники четвертої та п’ятої клінічних груп.
Результати проведення проби Шиллера – Писарева у четвертій та п’ятій групах також засвідчили збільшення кількості осіб з позитивною пробою Шиллера-Писарева на 5% у четвертій групі та на 2,57% у п’ятій групі, що достовірно менше за показники другої та третьої клінічних груп, у яких протягом року відмічали збільшення кількості осіб з позитивною пробою на 20% та на 26,92% відповідно.
Оцінюючи показники індексу ПМА у четвертій та п’ятій групах, виявлено незначне зменшення кількості осіб, у яких не встановлено запалення ясеневого краю, а протягом року було діагностовано тяжкий показник індексу ПМА лише у однієї особи четвертої групи та у однієї особи п’ятої групи.
Аналізуючи дані визначення індексу КПВ+кп у четвертій та п’ятій групах, відмічали достовірне (p<0,05) зменшення показників поширеності та інтенсивності карієсу протягом року порівняно з показниками другої та третьої групи. Так, інтенсивність карієсу протягом року збільшилася з 5,13±0,51 лише до 5,48±0,55 балів та з 5,09±0,59 до 5,59±0,49 балів у четвертій та п’ятій групах відповідно. Також і поширеність карієсу зросла лише на 2,67% у четвертій та на 5,1% у п’ятій групах відповідно, що достовірно менше (p<0,05) порівняно з показниками другої та третьої групи.
Після призначення лікування, спрямованого на корекцію мікроелементного складу у осіб із ЗША, через рік відмічалося достовірне збільшення вмісту (p<0,05) таких елементів як кальцію ( 202,3 ±25,4 мкг/г проти 313,9±29,9 мкг/г, через рік) та сірки 19348,5±1109,6 мкг/г проти 23955±1319,9 мкг/г, через рік) та зменшення кобальту і нікелю.
За даними ЛДФ у четвертій клінічній групі через три, шість та 12 місяців зміна показників мікроциркуляції не була достовірною порівняно зі станом на початку лікування (р>0,05). Порівнюючи показники мікроциркуляції осіб четвертої та другої клінічних груп, яким проводилось ортодонтичне лікування знімною ортодонтичною технікою можемо константувати, що до початку лікування дані у зазначених групах достовірно не відрізнялись (28,86±0,94 перф.од. проти 28,95±1,01 перф.од.) У осіб четвертої клінічної групи в динаміці лікування не відмічали достовірних змін параметру мікроциркуляції, тоді як у другій групі спостерігали достовірне збільшення ПМ - 35,3±1,49 перф.од. проти 30,25±0,39 перф. од. у четвертій клінічній групі (р<0,05) у той самий період лікування, а через шість та 12 місяців діагностували достовірне зменшення ПМ (р<0,05) у осіб другої групи порівняно з дітьми четвертої, у яких, у свою чергу, показники відзначалися стабільністю. Аналіз показників ПМ хворих, яким проводили ортодонтичне лікування незнімною ортодонтичною технікою засвідчує, що до початку лікування різниця ПМ на обстежених ділянках слизової оболонки порожнини рота у відмічених групах статистично не відрізнялась (р>0,05). У дітей п’ятої клінічної групи протягом всього періоду лікування зміна ПМ була недостовірною (р>0,05), для порівняння, через три місяці у третій клінічній групі діагностували достовірне збільшення ПМ (р<0,05) порівняно з п’ятою групою обстежених (33,85±0,92 перф.од. та 30,02±1,14 перф.од. відповідно), через шість та 12 місяців у третій групі спостерігали достовірне (р<0,05) зниження ПМ 28,32±0,79 перф.од. та 25,6±1,31 перф.од. відповідно, порівняно з дітьми п’ятої клінічної групи 30,18±1,12 перф.од. та 29,2±0,58 перф.од. відповідно через 6 та 12 місяців