Мамографія молодим жінкам не призначається. У жінок похилого віку фіброаденома на мамограмах визначається як поодиноке, рівномірної щільності утворення, яке добре відокремлюється від оточуючих тканин. З віком фіброаденома звапнується. Звапнення починається з центру пухлини і може охоплювати всю фіброаденому. Тоді на мамограмах визначаються кальцинати, які мають форму «поп-корну». На УЗД така пухлина має чіткі, рівні контури, гомогенну гіпоехогенну структуру з акустичним підсиленням. Компресія не впливає на зміни ехоструктури і форми пухлини.
При МРТ доброякісні пухлини МЗ менш інтенсивно накопичують контрастний препарат (на 2–3-й хвилині), затримують його і повільно виводять. Складна інтерпретація даних динамічної МРТ з контрастом при диференційній діагностиці васкуляризованих фіброаденом. Накопичення в таких фіброаденомах контрасту більш характерно для злоякісного процесу.
Ліпома
Еластичнапухлина, яка локалізується в підшкірній клітковині МЗ. При мамографії ліпома визначається як рентгенонегативна структура з чіткими контурами. При УЗД зображення ліпоми складно відрізнити від жирової дольки. УЗД ознаки ліпоми – утворення підвищеної ехогенності, правильної округлої форми з чіткими рівними контурами, тонкою капсулою та однорідною структурою. Ліпомам притаманна субареолярна локалізація.
Кісти
Розрізняють прості та апокринові кісти. На мамограмах кісти виглядають як утворення з чіткими контурами, округлої форми, підвищеної щільності. Іноді кісти вміщують кальцинати. На краніокаудальній проекції візуалізується зона накопичення мікрокальцинатів округлої форми, на медіолатеральній – мікрокальцинати виглядають як напівмісяць. На УЗД розміри кiст можуть бути від кількох мм до 5–6 см. Зручним є розподіл кіст на типові й атипові.
Для типової кісти властиві:
1. Анехогенна ехоструктура без відбитків.
2. Округла або овальна форма.
3. Чіткий, рівний контур.
4. Задня стінка: посилення сигналу.
5. Вплив «компресії» – виражена зміна форми.
Для атипової кісти властиві:
1. Ущільнена нерівна стінка.
2. Чіткий, рівний або нерівний контур.
3. Наявність відбитків від внутрішнього вмісту.
4. Гiпоехогенна маса усередині кісти.
5. Вплив «компресії» – виражена зміна форми.
Ультразвукове зображення атипової кісти без дистального посилення практично неможливо відрізнити від зображення значного об'ємного утворення. Виявлення атипової кісти вимагає зовсім іншої тактики ведення дослідження, ніж за наявності простих кіст. Аспірація кісти, пункцiйна біопсія або трепанбiопсiя під контролем ультразвука з наступним цитологічним або гістологічним дослідженням є обов'язковою при виявленні атипової кісти.
У складних випадках для диференційної діагностики доброякісного і злоякісного процесу призначаються радіонуклідні дослідження. На відміну від злоякісних пухлин доброякісні утворення не накопичують туморотропний РФП.
Рак молочної залози
Це найчастіша форма злоякісних пухлин у жінок, що складає близько 19% від усіх злоякісних пухлин. Імовірність виникнення раку збільшується з віком прямо пропорційно, приблизно 4% хворих складають жінки молодші 30 років. Найбільша смертність від нього зазвичай у віці 40–50 років. У чоловіків рак грудної залози спостерігається дуже рідко.
Фактори ризику рака МЗ (РМЗ):
1. Спадковість – випадки раку МЗ у кровних родичів (у матері, сестри або дочки). У таких жінок ризик розвитку цієї патології в два рази вищий ніж у інших жінок, особливо, якщо родичі хворіли на рак МЗ в пременопаузi або рак був двостороннім.
2. Наявність кількох випадків раку МЗ в сім’ї – принаймні у 3 близьких родичів, i це відповідає аутосомнiй домінантній схемі.
3. Порушення репродуктивної функції, а саме: безпліддя, вік при народженні першої дитини (після 30 років), відсутність родів, пізня перша вагітність, що закінчилася абортом (після 30 років), вік початку менструацій до 12 років, вік настання менопаузи (рання або пізня менопауза), а також велика кількість менструальних циклів.
4. Гінекологічна патологія: міома матки, ендометрiоз, запальні захворювання, порушення менструальної функції, гiперпластичнi процеси ендометрiю, а також деякі iншi захворювання.
5. Вік – з віком підвищується ризик захворювання на рак МЗ. Найбільший ризик спостерігається у віці 45–75 років із двома піками у віці 45–49 років i 70–74 роки.
6. Захворювання щитовидної залози: тиреотоксикоз, гiпотиреоз.
7. Захворювання нервової системи: неврастенія, вегетоневрози, психічні травми та велика кількість стресів.
8. Проживання у місті, малорухомий спосіб життя.
9. Вплив шкідливих промислових відходів, радіації та пестицидів.
10. Вживання червоного м'яса (свинина, яловичина, баранина).
11. Вживання їжі, що містить велику кількість жирів.
12. Паління та вживання алкоголю.
13. Порушення статевого життя: початок статевого життя після 25 років та його нерегулярність, особливо у віці 25–50 років, відсутність статевого задоволення.
14. Надлишкова маса тіла після 40 років.
15. Перенесені раніше запальні захворювання МЗ, iнвазивнi або неiнвазивнi форми раку МЗ, наявність біопсій з виявленням атипових гіперплазій i дольової карциноми in situ.
16. Існування дисгормональних гіперплазій, особливо фiброзно-кiстозних.
17. Неконтрольований прийом комбінованих гормональних контрацептивів.
Ознаками ранніх форм РМЗ є:
1. Наявність вузла в тканині МЗ без чітких контурів, мало рухомого, щільної консистенції.
2. Патологічна зморщеність, симптом «площадки» або втягування шкіри над пухлиною.
3. Наявність одного або кількох щільних вузлів, вільно рухомих, невеликих розмірів в аксилярній ділянці на боці ураження.
Іноді першим симптомом та скаргою пацієнток, які страждають на РМЗ, є різного характеру виділення із соска МЗ. Найчастіше ці виділення носять серозний або кров¢янистий характер, що потребує диференційної діагностики із доброякісними захворюваннями.
При більш поширених процесах клінічна симптоматика складається з:
1. Симптому дифузного набряку тканини МЗ, або симптому «лимонної» шкірки.
2. Змін з боку центрального відділу МЗ у вигляді набряку ареоли та сплощення соска – симптом Краузе.
3. Різного характеру деформації тканин МЗ.
4. Втягування шкіри в місці пухлини – симптом «умбілікації».
5. Виразка на шкірі над пухлиною.
6. Втягування і фіксація соска;
7. Конгломерат щільних, нерухомих лімфатичних вузлів в аксилярній ділянці.
8. Надключичні метастази з боку ураження або перехресні аксилярні або надключичні метастази.
9. Наявність віддалених метастазів із відповідною симптоматикою.
Локалізація ракових пухлин у МЗ різноманітна. Однаково часто уражається як права, так і ліва залоза; приблизно в 2,5% спостерігають двосторонні раки МЗ. Вузол у другій залозі може виявитися як метастазом, так і другою самостійною пухлиною. У самій МЗ найчастіше (у 50% хворих) пухлини виникають у верхньо-зовнішньому квадранті.
Початкова форма РМЗ є доклінічною стадією розвитку пухлини, діагностика якої базується на застосуванні додаткових спеціальних методів обстеження – мамографії, УЗД, пункційної біопсії, радіонуклідного обстеження. Реальною можливістю, яка забезпечує збільшення частоти раннього розпізнавання пухлин є систематичне профілактичне обстеження жінок, особливо тих, які входятьдо групи підвищеного ризику.
Форми рмз:
1. Вузлова.
2. Дифузна.
3. Рак Педжета.
Вузлова.Клінічним проявом цієї форми є наявність щільного вузла в тій чи іншій ділянці МЗ (частіше у верхньозовнішньому квадранті). При пальпації вузол обмежено рухомий, поверхня горбиста. Можуть спостерігатись шкірні симптоми: симптом умбілікації, зморшкуватості. Першим з’являється симптом «лимонної шкірки» над пухлиною і за її межами, проростання шкіри пухлиною з утворенням виразок, потовщення, втяжіння і фіксація соска, збільшення регіонарних лімфатичних вузлів. Для діагностики використовують мамографію, УЗД, радіонуклідне обстеження та МРТ.
Дифузний рак об’єднує наступні форми:
– Набряково-інфільтративну.
– Панцирну.
– Маститоподібну.
– Бешихоподібну.
Набряково-інфільтративна форма зустрічається частіше в молодих жінок, нерідко в період вагітності і лактації. МЗ при даній формі збільшена, шкіра її пастозна і набрякла. Може бути невелика гіперемія. Позитивний симптом «лимонної шкірки». Пухлинний вузол, як такий, не визначається, а пальпується ущільнення по типу інфільтрату без чітких контурів.
Панцирний рак характеризується пухлинною інфільтрацією як самої тканини залози, так і всієї товщі шкіри та підшкірної клітковини. Залоза зменшена, підтягнута догори, фіксується до передньої грудної стінки. Шкіра стає щільною, пігментованою, нерухомою. На її поверхні з'являються множинні пухлинні вузлики, частина яких вкривається виразками і кірочками.
Маститоподібний рак. МЗ збільшена, щільна, обмежено рухома по відношенню до грудної стінки. Відмічається гіперемія шкіри та підвищення її температури. Пухлина швидко інфільтрує всю тканину залози, поширюючись на шкіру, ретромамарну клітковину, грудні м'язи. Перебіг захворювання швидкий.
Бешихоподібний рак проявляється червоною пухлинною інфільтрацією МЗ, при якій відбувається внутрішньошкірне поширення пухлини по лімфатичних судинах. Шкіра залози вкривається рожевими плямами з нерівними, язикоподібними краями, зовні нагадуючи бешиху. Гіперемія може поширюватись на шкіру грудної стінки. Перебіг захворювання гострий з високою температурою.
Рак Педжета – це своєрідна форма РМЗ, перебіг якої супроводжується ураженням соска і ареоли. Виникає з епітелію молочних ходів соска. Почервоніння починається з появи на шкірі соска і ареоли сухих лусочок, кірочок, тріщин, поверхневих ерозій з червоною, зернистою поверхнею. Такий стан може тривати від кількох місяців до 3-х років і більше. З часом сосок стає плоским, втягується, деформується. У його основі утворюється щільний вузол, який інфільтрує сосок, поширюючись на ареолу і вглиб залози.