Смекни!
smekni.com

Променева анатомія молочної залози (стр. 3 из 3)

Стадії РМЗ:

Стадія I – пухлина менше 2 см, відсутні збільшені лімфатичні вузли (ЛВ) або віддалене розповсюдження.

Стадія IIа – пухлина менше 5 см без залучання ЛВ та віддаленого розповсюдження. Пухлина менше 2 см із залучанням ЛВ.

Стадія IIб – пухлина менше 5 см із залучанням ЛВ. Пухлина менше 5 см із залучанням ЛВ.

Стадія IIIa – пухлина більше 5 см с із залучанням ЛВ. Кожна пухлина із залучанням локальних, але не віддалених тканин.

Стадія IIIб – кожна пухлина з переходом процесу на грудну клітку або шкіру. Кожна пухлина з набряком кінцівки або залучанням надключичних ЛВ.

Стадія IV – кожна пухлина з віддаленими метастазами.

Основний шлях метастазування раку молочної залози – лімфогенний, тому насамперед уражуються регіональні лімфатичні вузли. Віддалені метастази найчастіше локалізуються в хребті, кістках тазі, ребрах, печінці, яєчниках, мозку.

Основні рентгенологічні ознаки РМЗ: інтенсивна тінь пухлинного інфільтрату, іноді неправильної форми, особливо у разі інфільтративного росту, із нерівними обрисами, а також мiкрокальцинати. По периферії вузла відзначаються тяжі пухлини в навколишню тканину й у напрямку до соска. Розміри вузла становлять від 0,2 до 6–8 см у діаметрі. На користь злоякісної пухлини свідчить перебудова навколишніх тканин, гiперваскуляризацiя i певна нечіткість контуру тіні. При дифузних (набряклих) формах тінь не виявляється.

Для діагностики важливі також i інші ознаки: загальне збільшення МЗ, дифузне стовщення шкіри – до 0,5–1 см (у нормі товщина шкіри на РМ не перевищує 0,1–0,2 см), перебудова малюнка залози з утворенням розпливчастих невизначених осередкових тіней.

Основні ознаки РМЗ при дуктографії:

1. Дефект наповнення з нечіткими контурами і деструкцією стінки протоку на обмеженому протязі.

2. Наявність циркулярного звуження отвору з деструкцією стінок і визначення множинних ділянок деструкції кінцевих протоків з мілкими (0,2–0,3 см) дефектами наповнення та розсіяними мікрокальцинатами.

3. «Обрив» контрастованого протока

4. Деформація кінцевих відділів протоків, яка проявляється їх розширенням на відміну від нормального звуження.

5. Рак у внутріпротоковій кісті.

Ультразвуковими критеріями РМЗ є наявність вогнища правильної чи неправильної форми (структура однорідна чи неоднорідна), зниженої ехогенностi, з нерівним (або відносно рівним) контуром, допоміжний критерій – наявність мiкрокальцинатiв. Вогнище щільне, часто дистально виявляється тінь (затухання УЗ-хвиль). При раку вісь пухлини перебуває, як правило, в сагітальний площині, на відміну від доброякісних утворень, де вона у фронтальній площині. Обмежені можливості має УЗД в диференційній діагностиці карцином i доброякісних утворень МЗ. Недоліком УЗД МЗ вважається неможливість розрізнити мiкрокальцинати, які є однією з перших ознак малiгнiзацiї.

При КТ дослідженні про ступінь злоякісності утворення судять по накопиченню контрастної речовини в артериальній, венозній та відстроченій фазі і при збільшенні щільності вузлового утворення в венозну фазу контрастування в 2–2,5 рази і/або при визначенні згрупованих мікрокальцинатів діагностують РМЗ.

Отже, МРТ-мамографія має високу інформативність у відношенні об'ємних утворень, проблемних для діагностики конвенціональними методами і непальпуємих утворень. Пухлинна тканина характеризується стійким і швидким накопиченням контрастного засобу з підвищенням інтенсивності сигналу залежно від ступеня злоякісності на 220–170–135%. Динамічна крива при РМЗ – це швидке збільшення інтенсивності накопичення в межах 2 хвилин з послідуючим інтенсивним вимиванням препарату.

MРТ-мамографія дозволяє визначити три типа картини РМЗ при контрастуванні: осередкове підсилення (висока вірогідність РМЗ), дуктальне підсилення (висока вірогідність доброякісного ураження), регіональне підсилення (однакова вірогідність РМЗ та доброякісного ураження). При осередковому (фокальному) типі важливо враховувати характер контурів осередка. Неправильність його контурів і наявність спікул вказують на РМЗ, тоді як рівні контури типові для доброякісного процесу.

При сцинтиграфії РМЗ інтенсивно накопичує РФП, що дозволяє з високою долею вірогідності діагностувати дану патологію та наявність уражених лімфатичних вузлів. Основне значення має сцинтиграфія в оцінці ефективності хіміотерапевтичного лікування РМЗ. При ефективному лікування відсоток накопичення РФП зменшується.

При термографії теплове випромінювання над ділянкою розташування злоякісної пухлини інтенсивніше, ніж випромінювання навколишніх тканин, що відбиваються на термограмі у вигляді асиметричної зони підвищеної яскравості. Характер термограми залежить від віку жінки, крім того, є й певні індивідуальні особливості розташування «холодних» i «гарячих» зон. Інформативність термографії в діагностиці патології МЗ знижується через відносно високу частоту хибнопозитивних i хибнонегативних висновків, яка сягає 25–30%. Це утруднює використання термографії як скринiнгового методу для раннього виявлення раку МЗ.