Променеве дослідження молочної залози (стр. 2 из 3)
1. Сцинтиграфія молочних залоз (мамосцинтиграфія)
При планарній сцинтиграфії пацієнтка знаходиться на діагностичному ложі лежачи на животі. Молочна залоза повинна вільно звисати зі столу. Детектор гамма-камери розташований по сагітальній вісі залози, яка підлягає дослідженню. Таке положення молочної залози дозволяє виключити фон тіла із зображення та максимально збільшити на екрані дисплею гамма-камери зображення залози. Розміщення молочних залоз поліпшується при використанні спеціального столу або вставки з отворами для молочних залоз. При неможливості дотримати всі вище перераховані умови мамосцинтиграфію виконують у положенні лежачи на спині або сидячи з поліпозиційним дослідженням.
Мамосцинтиграфія виконується на гамма-камерах з великим полем зору і коліматорами високого розрізнення. Використовують РФП 99mTc-MIBI, який вводиться внутрішньовенно активністю 540 МБк. Дослідження починається одразу після введення РФП.
2. ОФЕКТ молочних залоз.
Проводиться після планарного дослідження і без додаткового введення РФП. Основною метою дослідження є отримання зображень пошарового розподілу РФП у всіх регіонах молочної залози та в ділянках лімфатичних вузлів. Дослідження проводиться у положенні лежачи на спині. Детектори гамма-камери здійснюють повний оберт навколо грудної ділянки. Далі проводиться реконструкція зображень в трьох площинах і оцінюються сумнівні ділянки, які були отримані при планарному дослідженні.
3. ПЕТ молочних залоз.
Дослідження на ПЕТ виконуються у положенні хворого на спині в режимі “всього тіла”. Дослідження виконується натщесерце (не менш ніж 6 годинне голодування), з водним навантаженням (0,8-1,0 л води per os протягом 1 години після введення РФП) з метою зниження рівня фонової активності.18F-ФДГ повільно вводиться внутрівенно активністю 370-420 МБк, що залежить від площі поверхні тіла пацієнтки. Сканування всього тіла починають через 70-90 хвилин після введення РФП. Час збору даних складає від 40 до 60 хвилин, що залежить від розмірів досліджуваної зони та зросту пацієнта (7-10 хв на одну анатомічну зону). Обробка даних включає стандартну реконструкцію (Zoom=1,5 Hanning фільтр 0,5). Оцінку зображень проводять по зрізам товщиною 0,675 см в трьох проекціях.
4. Радіоімунний аналіз заснований на визначенні пухлинних маркерів (ПМ). ПМ - це біохімічна сполука, яка виділяється пухлинними клітинами або організмом у відповідь на появу і розповсюдження пухлини. Їх визначають у гістологічному матеріалі або в біологічних рідинах (кров, сеча, спинномозкова рідина). Найчастіше використовують кров і визначають ракові антигени СА-125 та СА-15-3.
СА-125 утворюється епітелієм дихального та шлунково-кишкового тракту. Найбільш високі його концентрації в сироватці крові вагітних та в материнському молоці. Використовується для діагностики раку яєчників, матки, ендометрію, МЗ та метастазів карцином в печінку. Значення норми: 0-30 МО/мл. Граничні значення: 30-40 МО/мл.
СА-15-3 є поверхневим антигеном епітелію протоків МЗ. Фізіологічна його функція не відома. Використовується для діагностики раку МЗ, легень, шлунку, печінки, підшлункової залози та матки. Значення норми: 0-22 МО/мл. Граничні значення: 22-30 МО/мл.
Радіофармацевтичне забезпечення сцинтиграфічних
досліджень молочної залози.
Для планарної, ОФЕКТ та ПЕТ сцинтиграфії МЗ використовують декілька РФП:
201TlCl (талію хлорид). Механізм накопичення РФП в клітинах організму є унікальним і визначається високою спорідненістю до нього Na+-K+-АТФ-ази як до аналогу Na+. Завдяки цьому талій активно накопичується в життєздатній тканині пухлинного вузла раку молочної залози (РМЗ). В пухлинних вузлах підвищена активність Na+-K+-АТФ-ази. Завдяки такому механізму талій накопичується у вузлі в перші хвилини після введення РФП.
99mTc-MIBI (метоксиізобутилізонітрил). Механізм накопичення РФП у раковому вузлі пов¢язаний з внутрішньоклітинним електрофільним захопленням 99mTc-MIBI мітохондріями. Через клітинну мембрану РФП проникає за законами дифузії, а далі активно захоплюється мітохондріями.
99mTc-тетрафосмін. Механізм накопичення РФП у раковому вузлі аналогічний 99mTc-MIBI.
99mTc-фосфатні сполуки (метилендіфосфонат та пірофосфат). Накопичення цих РФП в первинному вогнищі відбувається за наступних механізмів: збільшенню вільного ++Са, змінами тканинного рН, зв¢язування з колагеном та елементами ушкодженої клітинної стінки.
18F-флюородеоксиглюкоза (фдг). Накопичення РФП відображає швидкість утилізації глюкози. Пухлинна тканина має підвищений рівень метаболічних процесів, який потребує великої кількості енергетичного матеріалу (глюкози). Використовується у ПЕТ.
Комп'ютерна томографія.
Перевагами КТ є більш висока, у порівнянні з іншими методами візуалізації, деталізація по контрасту, можливість одержати за короткий час велику кількість аксіальних проекцій для планування хірургічного втручання і наступної радіотерапії. Обмеження застосування методу КТ при дослідженнях МЗ викликає велике променеве навантаження, застосування контрасту і відсутність необхідності в такій тонкій деталізації, коли даних від УЗД та рентгенологічних досліджень зазвичай достатньо.
Показання до КТ МЗ:
Необхідність детальної оцінки стану задніх відділів МЗ.
Визначення пухлинної інфільтрації в прилеглі м¢язові тканини.
Визначення дрібних метастазів у вісцеральну плевру.
Щільна МЗ, яка не підлягає рентгенологічному дослідженню.
“Окультні" форми раку, які не діагностуються при мамографії.
КТ дозволяє візуалізувати задні (глибокі) відділи МЗ та ретромамарний простір, аксилярні і парастернальні лімфатичні вузли. Діагностика стану МЗ заснована на асиметрії в архітектурі тканини і на тому, що пухлинна тканина накопичує контраст. При КТ застосовують зрізи завтовшки 1-5мм.
КТ проводиться в положенні пацієнтки лежачи на животі на спеціальній підставці із заведеними до переду руками. МЗ вільно розташовуються між валиками, не торкаючись деки столу. Пацієнтці вводиться катетер типа "метелик" в кубітальну вену и проводиться КТ МЗ без контрастування. Ширина зрізу складає 1 мм, крок томографа - 1 мм. Далі, не змінюючи положення пацієнтки, в катетер болюсно, із швидкістю 3 мл/с вводиться контраст кількістю 80-100 мл. Дослідження проводиться на одній затримці дихання для виключення рухів грудної клітки і МЗ. Це сприяє уникненню нечіткості отримуємого зображення від рівня остистого відростку VII шийного хребця. Кількість томограм вибирається залежно від конституціональних особливостей пацієнтки. КТ проводиться протягом 17с. В подальшому оцінюється характер контрастування по артеріальній фазі (через 20с), венозній фазі (через 40с) та відстроченій фазі (через 100с від початку введення контрасту) контрастування для диференційної діагностики вузлових утворень МЗ. На підставі отриманих даних проводиться побудова мультипланарних та 3D реконструкцій. Для отримання оптимального зображення мікрокальцинатів в МЗ рівень вікна необхідно зміщувати в сторону високих значень коефіцієнтів послаблення: +600... +800 HU, ширина вікна +1500... +1800 HU.
Магнітно-резонансна томографія.
МРТ МЗ використовується як доповнення до традиційних методів в діагностиці проблемних випадків. Це надзвичайно чуттєвий метод з відносно обмеженою специфічністю.
Показання до МРТ МЗ:
Асиметрія, нехарактерні ущільнення, сумнівні дані мамографії.
Залози з рубцями після операцій, імплантації протезів, променевої терапії, редукційної мамо пластики.
МРТ МЗ виконують за допомогою спеціальної грудної котушки, яка дозволяє дослідити залозу в горизонтальному положенні з використанням дозованої її компресії. Це дозволяє уникнути впливу дихальних артефактів. Спочатку в аксіальній проекції використовують послідовність SE, яка дозволяє дослідити обидві МЗ. При цьому отримується зображення, звішені по Т2, необхідні для визначення кіст, деяких пухлин (колоїдних, міксоматозних), а також геморагічних процесів. Далі здійснюється основне МРТ дослідження. Воно починається з отримання зрізів завтовшки 3 мм. Аксіальні зрізи дозволяють краще візуалізувати МЗ і ретромамарні ділянки. Після первинних знімків вводиться контрастна речовина. Контрастний препарат “Магневіст” вводиться в дозі 0,1-0,16 ммоль/кг тіла пацієнтки внутрішньовенно протягом 10с за допомогою дистанційного катетера, встановленого у ліктьовій вені. Далі виконуються ще два знімка залози. Час дослідження 25 хвилин. Дослідження проводиться в Т1 та T2 режимах. МРТ дозволяє отримати зображення в трьох проекціях і більш чітко, ніж КТ, визначити характер змін в МЗ: мікрокальцинати, а також невеликі злоякісні карциноми з виразною судинною сіткою. МРТ використовує 4 біохімічних параметри для отримання зображень: резонуючу частоту, протонну щільність, час послаблення і руху.
МРТ-мамографія дозволяє чітко діагностувати наявність, топіку і морфологічну структуру вузлових утворень у дівчинок і жінок раннього і середнього репродуктивного віку і відповідно до цього коректувати тактику лікування при мастальгіях і мастопатіях різного генезу, кістозно-фіброзної хвороби і т.д., більш чітко оцінювати ефективність лікування при порушеннях полового розвитку дівчинок. Чутливість і специфічність МРТ-мамографії при цьому трохи перевищують УЗД, але МРТ-дані мають більш наочний характер. У пізньому репродуктивному віці і менопаузі дані МРТ-мамографії в основному збігаються з результатами рентгенівської мамографії.
Термографічні дослідження.
1. Термографія. Це оцінка теплового випромінювання тіла людини. Методика виконується на термографах (рис.2) і базується на реєстрації особливостей інфрачервоного випромінювання.
Рис.2. Зовнішній вигляд термографа
Підготовка хворого до дослідження включає так званий адаптаційний період: хворий знаходиться у діагностичному приміщенні (температура приміщення 220С) без одежі протягом 20 хвилин. При термографії відстань між тепловізором та хворим складає від 2 до 4м. Термографічне дослідження МЗ дозволяє діагностувати ракове ураження в 80-87% випадках. Поєднання термографічного дослідження з рентгенологічним підвищує точність діагностики до 99%.