Дослідження особистісних рис показало, що жінок із ССЗ відрізняли достовірно підвищені невротичність, спонтанна агресивність, депресивність, дратівливість, реактивна агресивність, сором’язливість і емоційна лабільність. Середній рівень реактивної тривожності (РТ) у вагітних з ССЗ був достовірно вище, ніж в контролі: 43,81±0,71 проти 39,77±1,88 бали (p<0,05). Перевищення ОТ було більш значущо: 48,57±0,57 проти 42,93±1,37 бали (p<0,001). У 51,4 % вагітних з вадами серця виявився виражений ступінь РТ, серед соматично здорових жінок таких було 20,0 % (p<0,002). Висока ОТ склала відповідно 72,1 і 33,3 % (p<0,002).
За допомогою факторного аналізу нами було встановлено, що у вагітних із ССЗ підвищення обох видів тривожності асоціювалися зі зниженням ОЯЖ, працездатності, підвищеною частотою негативних емоцій, недоступністю важливої для життєдіяльності інформації. Крім того, на фоні підвищеної РТ їм були властиві побоювання за свою безпеку в повсякденному житті, незадоволеність своїм зовнішнім виглядом, сексуальна невдоволеність, скарги на відсутність умов для активного відпочинку. Шкали FPI тісно корелювали з тривожністю. При підвищенні невротичності, депресивності, емоційної лабільності, фемінності збільшувалися рівні РТ і ОТ. Остання, крім того, була пов'язана з вираженими дратівливістю, сором’язливістю, замкненістю та інтроверсією, що свідчило про наявність у вагітних психологічного захисту у вигляді реакцій “відходу”, що виявлялося в обмеженні контактів, недовір'ї, астенізації організму на фоні сильних захисних реакцій.
Досліджуючи соціально-емотивні предиктори акушерських ускладнень, ми з’ясували, що середнє значення оцінки якості життя (ОЯЖ) у жінок ІІ групи було дещо нижчим, ніж у вагітних І групи (71,1±1,7 проти 66,8±1,2 бали, p<0,04). Останні набагато частіше були задоволені взаємовідносинами з родичами (p<0,001), своїм зовнішнім виглядом (p<0,001) та менше скаржилися на безсоння (p<0,009). При цьому низькі оцінки якості сімейного життя у жінок ІІ групи зустрічалися вкрай рідко (4,3 проти 23,5 %, р<0,01). Ці вагітні вірогідно частіше стверджували, що їх почуття до чоловіка посилилися (p<0,01); що життя в сім’ї залежить від їх волі (p<0,03); що в них не виникало думок про розлучення (p<0,04). Але рівень тривожності у цих вагітних був значно вищим, ніж у І групі: середня РТ – 46,8±1,1 проти 40,1±1,6 бали (p<0,001), ОТ – 51,2±0,6 проти 44,1±1,3 бали (p<0,001). Виражений ступінь ОТ у 1,8 рази частіше відмічався у ІІ групі (84,8 проти 47,1 %, р<0,01).
Ускладнення пологів були пов’язані з підвищенням невротичності, депресивності, дратівливості, сором’язливості, інтроверсії, емоційної лабільності і низькою маскулінізацією психотипу. Маскулінна перебудова у вагітних є дуже впливовою предиспозицією успішності пологової діяльності. Дослідження взаємозв’язків маскулінізації психотипу з іншими даними не виявило суттєвого впливу на неї вікового чинника та паритету пологів. ОЯЖ у жінок маскулінного типу перевищувала таку в групі фемінного психотипу (72,0±1,7 проти 65,5±1,0 бали, p<0,002). Високий ступінь ОЯЖ у останніх зустрічався вкрай рідко (2,4 проти 20,5 %, р<0,02). Вагітні з високим рівнем маскулінізації психотипу частіше відмічали достатність енергії для повсякденного життя, задоволеність своїм зовнішнім виглядом і можливостями для активного відпочинку, були достовірно менш тривожними. Відсоток фемінних вагітних з вираженим ступенем РТ був більше в 2,2 рази (73,2 проти 33,3 %, p<0,001), ОТ – в 1,4 рази (80,5 проти 56,4 %, p<0,02). Крім того, маскулінізацію вагітних із ССЗ супроводжувало достовірне зниження невротичності, депресивності, інтроверсії, емоційної лабільності та підвищення ступеня спонтанної агресивності, товариськості, врівноваженості та відвертості.
За нашими даними, маскулінізація психотипу є суттєвим чинником фізіологічного перебігу пологів: при її наявності відсоток нормальних пологів у жінок із ССЗ склав 64,1 проти 22,0 % у жінок з високим рівнем фемінності (p<0,001). Найбільша розбіжність стосувалася частоти хірургічних ТМТПШ, вони були спричинені 60,0 % жінкам фемінного і лише 15,8 % маскулінного психотипу (p<0,001).
Дослідження зв’язку особистісних рис та нейрогормонального стану вагітних із ССЗ виявило (табл.), що при вагітності найнижчі рівні К спостерігалися у інтровертів та жінок з низьким ступенем маскулінізації. Високі емоційна лабільність та підвищена тривожність також спричиняли суттєве зниження К. У пологах спостерігалася така ж сама тенденція. Показник окситоцину був позбавлений особистісної специфіки. Найвищі показники А під час вагітності і в пологах відмічалися у жінок з низьким ступенем маскулінізації, у них були знижені рівні НА при вагітності та найнижчі серед усіх груп значення коефіцієнту НА/А в обидва терміни дослідження. Жінок з високим ступенем ОТ та емоційної лабільності характеризували високі рівні А під час вагітності та вкрай низькі співвідношення НА/А під час вагітності та в пологах. Крім того, висока емоційна лабільність була пов’язана зі зниженням рівня НА під час вагітності та підвищеними показниками А у пологах. Інтровертів під час вагітності характеризували достовірно високі значення А і низькі НА та НА/А. У цих жінок в пологах був різко підвищений А.
Таблиця Нейрогормональні особливості вагітних з кардіальною патологією в залежності від особистісних якостей, M±m
| Підгрупа | Кортизол, нмоль/л | Окситоцин в пологах, нг/мл | А, нмоль/доб | НА, нмоль/доб | НА/А | ||||
| вагітність | пологи | вагітність | пологи | вагітність | пологи | вагітність | пологи | ||
| В залежності від маскулінізації | |||||||||
| Підгрупа F, n=41 | 309,8±16,6 c | 405,1±20,3 c | 0,992±0,077b | 29,01±0,95c | 49,12±1,55b | 23,71±0,74 c | 37,13±1,15 c | 0,84±0,03 c | 0,78±0,03 c |
| Підгрупа М, n=39 | 472,9±19,0 *** c | 607,3±26,8 *** c | 1,016±0,071 b | 21,72±1,05***a | 40,44±2,10***a | 26,83±0,78 ** | 39,57±0,90 c | 1,29±0,06 *** | 1,04±0,05 *** b |
| В залежності від екстраверсії | |||||||||
| Підгрупа In, n=24 | 305,6±25,0 c | 389,5±37,2 c | 0,956±0,102 b | 28,21±1,29b | 48,32±2,52 a | 23,48±1,03b | 37,50±1,51c | 0,87±0,06 c | 0,82±0,06 c |
| Підгрупа Ex, n=56 | 425,2±17,4 *** c | 552,6±21,0 *** c | 1,024±0,061 c | 24,28±1,28 ***a | 43,42±1,69 ***a | 25,98±0,65 * | 38,67±0,85 c | 1,14±0,05 *** | 0,94±0,04 c |
| В залежності від вираженості емоційної лабільності | |||||||||
| Підгрупа S, n=34 | 475,0±19,3 c | 596,9±25,4 c | 1,038±0,073 b | 23,36±1,22 | 41,41±1,83 | 27,44±0,53 | 38,60±1,21 c | 1,27±0,07 | 1,00±0,06 c |
| Підгрупа L, n=46 | 326,0±17,9 *** c | 434,8±25,3 *** c | 0,979±0,074 c | 27,01±1,37 * b | 47,46±2,40 **a | 23,60±0,81 *** b | 38,11±0,94 c | 0,90±0,04 *** c | 0,84±0,03 * c |
| В залежності від вираженості особистісної тривожності | |||||||||
| ПідгрупаНТ, n=25 | 505,5±22,5 c | 653,7±25,9 c | 1,082±0,093 a | 17,76±0,52 c | 38,90±1,90 | 24,69±1,05 a | 40,06±0,99 c | 1,42±0,07 | 1,09±0,06 a |
| ПідгрупаВТ, n=55 | 336,5±15,6 *** c | 435,5±21,2 *** c | 0,968±0,063 c | 28,96±0,58 ***a | 47,61±2,64 | 25,48±0,67 | 37,53±0,97 c | 0,89±0,03 *** c | 0,83±0,03 *** c |
| Контроль, n=30 | 634,3±11,8 | 798,2±13,7 | 1,315±0,057 | 22,67±1,00 | 42,03±1,61 | 27,44±0,81 | 52,21±1,38 | 1,26±0,05 | 1,30±0,06 |
| Примітка. *, **, ***– достовірна відмінність підгрупи М від підгрупи F, підгрупи Ех від підгрупи In, підгрупи L від підгрупи S, підгрупи ВТ від підгрупи НТ, a, b, c – від контрольної групи відповідно p<0,05, p<0,01 і p<0,001. | |||||||||
Резюмуючи результати дослідження, ми дійшли висновку, що тривога у вагітних із ССЗ є облігаторним механізмом емоційного стресу, а механізми їх інтрапсихічної адаптації перешкоджають формуванню повноцінної родової домінанти (рис.). Взаємодіючи з соматичними системами організму, механізми інтрапсихічного захисту утворюють захисну функціональну систему, пристосовуючи організм до меж існування, зміненого серцево-судинною патологією. Але на фоні вагітності ця захисна система через нейрогормональні адаптаційні механізми вступає у протидію з гестаційною домінантою. Тому шляхи зниження ступеня цієї протидії доцільно було шукати в галузі свідомих стратегій, спрямованих на елімінацію психологічної загрози, в якості головних були обрані емоційно-орієнтовані копінг-стратегії.
За період сімейної підготовки вдалося суттєво поліпшити психоемоційний стан вагітних. Вони демонстрували достовірно вищу, ніж до занять, задоволеність сімейними стосунками: 54,9 % виставили їм високу оцінку, і не було жодної низької (відносно 30-32 тижнів p<0,02; групи порівняння – p<0,05). У групі порівняння за цей період оцінка задоволеності шлюбом дещо знизилася. Показник ОЯЖ був менш динамічним. У групі порівняння її середній рівень знизився порівняно з 30–32 тижнями (p<0,04), в основній групі – дещо підвищився, тому перед пологами в основній групі середня ОЯЖ була вірогідно вища, ніж у групі порівняння (p<0,02), а відсоток низьких оцінок – достовірно нижчим (2,0 проти 14,5 %, p<0,02).
В жодній групі дослідження не виявлено статистично значущою динаміки показників РТ. Проте їх зміни на рівні тенденцій спричинили виникнення достовірної розбіжності між основною групою та групою порівняння: в останній частіше зустрічалася виражена РТ (60,9 проти 39,2 %, p<0,02). При цьому була нівельована відмінність середнього значення та розподілу ступенів вираженості РТ в основній групі від таких у контролі. Більш чітка тенденція виявлена щодо ОТ. Психопрофілактична робота з сім’єю сприяла суттєвому зниженню рівня ОТ у вагітних: відсоток жінок із високим ступенем знизився з 76,7 до 58,8 % (p<0,05). У групі порівняння таких вагітних було достовірно більше – 76,8 % (p<0,04).