Особистісні характеристики вагітних групи порівняння та контрольної групи були найменш динамічними: достовірної різниці при порівнянні показників у 30–32 тижні гестації з такими перед пологами не отримано стосовно жодної із шкал опитувальника FPI. У вагітних групи порівняння також, як і раніше, відмічалися достовірно підвищені відносно показників контрольної групи рівні невротичності, депресивності, реактивної агресивності та емоційної лабільності. Крім того, деяке підвищення середньої оцінки за шкалою сором’язливості у групі порівняння на фоні її зниження у соматично здорових вагітних спричинило вірогідну розбіжність між цими групами (p<0,01). Інша тенденція спостерігалася відносно шкали маскулінізму: середнє значення показника дещо підвищилось у контрольній групі, а у групі порівняння воно знизилося (p<0,002).
Вплив психологічної адаптації вагітних в межах програми “Сімейні пологи” виявився позитивною динамікою порівняно з 30–32 тижнями щодо шкал депресивності (p<0,004), дратівливості (p<0,01), сором’язливості (p<0,01), реактивної агресивності (p<0,009) та маскулінізації (p<0,05), що спричинило появу значущих розбіжностей між середніми показниками основної групи і групи порівняння. Відзначено також наявність перед пологами вірогідної різниці між основною групою та групою порівняння стосовно середніх значень шкал невротичності (p<0,02) та емоційної лабільності (p<0,02), незважаючи на відсутність значущої динаміки цих показників. Треба відзначити вплив психопрофілактики на ступінь маскулінізації вагітних. У групі порівняння перед пологами 55,1 % жінок відповідали шкалі фемінізму (в контрольній групі – 13,3 %, p<0,001). Програма “Сімейні пологи” сприяла достовірному зниженню відсотка за шкалою фемінізму до 33,3 % (порівняно з тим, що був у 30–32 тижні, p<0,03). Питома вага жінок із низьким ступенем маскулінізації в основній групі була в 1,7 рази нижче, ніж у групі порівняння (p<0,02).
Вивчення динаміки гормональних показників виявило, що в пологах у всіх обстежених відбувалося значне підвищення рівня К порівняно з 30-32 тижнями вагітності. Концентрації К в пологах в обох групах із ССЗ залишилися різко зниженими відносно значень контрольної групи (p<0,001). Однак в основній групі середній показник К значно перевищував такий у групі порівняння: 621,6±25,0 проти 389,3±15,5 нмоль/л (p<0,001). Середній рівень окситоцину у групі порівняння був достовірно нижчий за такий в контролі та в основній групі: відповідно 1,00±0,05 нг/мл; 1,31±0,06 нг/мл (p<0,001) і 1,16±0,06 нг/мл (p<0,05).
Екскреція катехоламінів під час пологів суттєво підвищилася в усіх групах (p<0,001). Середній рівень А у групах із ССЗ не відрізнявся від такого у соматично здорових роділь. Екскреція НА в групі порівняння (38,32±0,74 нмоль/доб) була достовірно нижчою, ніж в контрольній (52,21±1,38 нмоль/доб, p<0,001) та основній групах (49,85±1,45 нмоль/доб, p<0,001). Пологи у жінок із ССЗ відзначалися достовірним зниженням співвідношення НА/А у групі порівняння та його підвищенням до рівня контролю в основній групі.
Позитивний вплив сімейної пренатальної підготовки та партнерських пологів на психоемоційний та нейрогормональний стан вагітних із ССЗ дозволив суттєво поліпшити клінічні показники перебігу пологів. В основній групі фізіологічними пологами вагітність завершилася в 1,6 рази частіше, ніж у групі порівняння (68,3 проти 42,5 %, p<0,003), причому таку значущу розбіжність досягнуто в основному за рахунок двократного зниження частоти патологічних пологів (з 32,5 до 16,7 %, p<0,04). Відсоток ускладнених пологів знизився з 25,0 до 15,0 %. Частота аномалій скорочувальної функції матки зменшилася з 16,3 до 3,3 % (p<0,02).
Поліпшення перебігу родового процесу асоціювалося зі зменшенням “медичної агресії” в пологах у жінок із ССЗ. Частоту застосування окситоцину для родостимуляції удалося знизити з 42,3 до 20,3 %, (p<0,007), епізіотомій – з 38,5 до 20,3 % (p<0,03), ревізії порожнини матки – з 30,8 до 15,3 % (p<0,04).
Середня крововтрата у послідовому і ранньому післяпологовому періоді в групі порівняння становила 192,6±9,9 мл, в основній групі вона була достовірно нижчою – 165,6±5,4 мл (p<0,02). Середня оцінка дітей за шкалою Апгар на п'ятій хвилині у жінок, включених до програми “Сімейні пологи”, перевищувала таку в групі порівняння – 7,78±0,08 проти 7,50±0,06 бали (p<0,005).
Аналіз впливу сімейної психопрофілактики на перебіг пологів у жінок, які мали психологічні фактори ризику ускладнень пологів, показав, що на фоні вираженої ОТ частота фізіологічних пологів збільшилася з 29,1 до 67,4 % (p<0,001), на фоні емоційної лабільності – з 32,6 до 66,7 % (p<0,003), у вагітних із фемінним психотипом – з 22,0 до 63,6 % (p<0,001), у інтровертів – з 25,0 до 66,7 % (p<0,01). На 21,5 % знизився відсоток аномалій скоротливої діяльності матки серед роділь з високою ОТ (p<0,002), на 16,5 % – при низькій маскулінізації психотипу (p<0,04), на 25,0 % – серед інтровертів (p<0,04). Застосування окситоцину в пологах у жінок з високою ОТ скоротилося на 30,9 % (p<0,002), у емоційно лабільних – на 35,7 % (p<0,001), у жінок з фемінним психотипом – на 23,8 % (p<0,04), у інтровертів – на 49,6 % (p<0,003). Питома вага епізіотомій зменшилася відповідно на 29,4 % (p<0,003), 27,7 % (p<0,01), 38,8 % (p<0,001) і 32,2 % (p<0,05). Крім того, сімейні пологи дозволили зменшити частоту обстеження порожнини матки у емоційно лабільних жінок на 21,5 % (p<0,04), у роділь з високою ОТ – на 23,7 % (p<0,02).
Отже, запропонований комплекс психопрофілактичних заходів програми “Сімейні пологи” показав високу ефективність при веденні вагітних із ССЗ і може бути запропонований для впровадження у лікувальних родопомічних закладах.
ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі приведено нове рішення актуальної задачі сучасного акушерства – зниження частоти акушерських ускладнень у жінок з ССЗ. На підставі комплексного вивчення структури акушерських ускладнень, емоційно-особистісних характеристик вагітних, особливостей нейрогормональних процесів під час вагітності та пологів у жінок з CCЗ науково обґрунтований, розроблений та впроваджений комплекс психопрофілактичної допологової підготовки сімейних пар та проведення сімейних пологів для вагітних із патологією серцево-судинної системи в межах програми “Сімейні пологи”, що привело до зниження кількості акушерських ускладнень у жінок з CCЗ.
Встановлено, що серцево-судинні захворювання зустрічаються у 14,84 % породіль, органічні ураження серця – у 7,28 %. Для пологів у породіль на фоні ССЗ порівняно з іншими жінками проблемними є аномалії скоротливої діяльності матки (у 21,97 проти 11,06 %, р<0,001), висока частота абдомінального розродження (65,91 проти 44,44 %, р<0,001) та епізіотомій (39,19 проти 24,12 %, р<0,004).
У жінок з ССЗ з ускладненим перебігом пологів порівняно з нормальним під час вагітності відзначається підвищена екскреція А в 1,32 рази (p<0,001), зниження співвідношення НА/А в 1,33 (p<0,001) та вмісту сироваткового К в 1,37 рази (p<0,001), а під час пологів – зниження К в 1,45 (p<0,001), НА – в 1,09 (p<0,02) та співвідношення НА/А в 1,28 (p<0,001) на фоні підвищення екскреції А в 1,16 рази (p<0,05). При цьому гіпокортизолемія корелює зі зниженням коефіцієнту НА/А як під час вагітності (r=0,65, p<0,001), так і в пологах (r=0,38, p<0,001). Низькі рівні К та підвищена екскреція А притаманні вагітним із низьким ступенем маскулінізації, вираженою інтроверсією та особистісною тривожністю. У пологах особисті характеристики вагітних впливають насамперед на рівні К та А.
Специфічними особливостями психологічних станів вагітних з ССЗ порівняно з соматично здоровими вагітними є зниження оцінки якості свого життя на 5,07 бали (p<0,02), де головним є соціально-побутовий компонент, підвищення рівня тривожності: особистісної – на 38,8 % (p<0,002), реактивної – на 31,4 % (p<0,002). Психологічний профіль вагітних з ССЗ відрізняють невротичність, дратівливість, депресивність, сором'язливість, емоційна лабільність, низька маскулінізація та інтроверсія, що свідчить про наявність вираженої астенічної симптоматики, обмеження контактів, схильності до стресового реагування на звичайні життєві ситуації за пасивно-оборонним типом.
Головними емоційно-особистісними предикторами ускладнення пологів на фоні ССЗ порівняно з соматично здоровими жінками є зниження рівня маскулінізації психотипу на 43,1 % (р<0,001), емоційної лабільності - на 23,3 % (р<0,04), інтроверсії - на 11,5 % (р<0,04), вираженої особистісної тривожності - на 37,7 % (р<0,01) та зниження оцінки сімейного життя - на 9,2 % (р<0,01).
Розробка та впровадження комплексу психопрофілактичної допологової підготовки сімейних пар та проведення пологів для жінок із патологією серцево-судинної системи в межах програми „Сімейні пологи” сприяє зниженню відсотку незадоволеності шлюбом серед вагітних із ССЗ на 11,7 % (p<0,02), вираженої особистісної тривожності – на 17,9 % (p<0,05), депресивності – на 17,8 % (p<0,05), дратівливості – на 21,0 % (p<0,03), сором’язливості – на 19,6 % (p<0,04), низького рівня маскулінізації – на 16,7 % (p<0,03),
У породіль із ССЗ, які отримували розроблений комплекс психопрофілактичної допологової підготовки сімейних пар та проведення пологів для жінок в межах програми „Сімейні пологи” на фоні поліпшення нейрогормональних показників (підвищення рівня сироваткового К в 1,60 рази (p<0,001), окситоцину – в 1,16 (p<0,05), НА – в 1,30 p<0,001) та співвідношення НА/А – в 1,34 (p<0,001), спостерігається підвищення частоти фізіологічного перебігу пологів в 1,61 рази (p<0,003), зменшення аномалій скоротливої діяльності і відповідного застосування окситоцину в 2,08 (p<0,007), частоти епізіо- та перинеотомій – в 1,90 (p<0,03), ревізій порожнини матки – в 2,01 рази (p<0,04). Відсоток нормальних пологів на фоні вираженої особистісної тривожності удалося збільшити на 38,3 % (p<0,001), на тлі високої емоційної лабільності – на 34,1 % (p<0,003), низької маскулінізації психотипу – на 41,6 % (p<0,001), у інтровертів – на 41,7 % (p<0,01).