У хворих афонією відзначається повна втрата голосу, спілкування здійснюється за допомогою шепотної мови. Звучний кашель і/або сміх звичайно збережені. У деяких пацієнтів з'являється дуже високий „писклявий” голос. Багато хто скаржаться на загальну слабість, головний біль, дратівливість, відчуття важкості в області гортані. Нормальний голос може з'явитися спонтанно, але при його відсутності хворі протягом двох тижнів і більше мають потребу в лікуванні фоніатра або логопеда-фонопеда. Сполучення афонії з іншими захворюваннями іноді приводить до неадекватних дій з боку лікарів різних спеціальностей.
Порівняння даних сучасних літературних джерел дозволило зробити наступні висновки:
На стан протікання хвороб дихальної системи впливають психологічні та соматичні чинники. Динаміка формування мотиваційного рівня, що є, по суті, основним мотивом необхідності збереження здоров'я на соматичному та психологічному рівнях, залежить від важкості перебігу захворювання, його тривалості, вигляду здійснюваного лікування і рівня знань хворих про свою патологію.
Структура образу власного «я» у дітей, хворих БА, істотно відрізнялася від структури образу «я» здорових дітей, що було пов'язано з порушеннями нормальних умов його формування; причому головними чинниками, що впливають на його формування, були важкість і тривалість захворювання, соціальна обстановка навколо дитини, рівень її знань про свою патологію та вигляд лікування.
Проблема діагностики, лікування, реабілітації хворих на бронхіальну астму (БА) в теперішній час є вельми актуальною завдяки високому рівню поширеності захворювання, зростанню інвалідності та летальності [1]. Важливим етапом у розв'язанні проблеми контролю БА став Наказ МОЗ України № 311 "Про діагностику, клінічну класифікацію та лікування БА" [2]. Однак, не дивлячись на досягнення в діагностиці та лікуванні БА, стримати її прогресування поки що не вдається [10]. Очевидно, це пов'язано з неоднорідними етіопатогенетичними аспектами БА, особливо з боку так званих міжорганних та міжсистемних взаємодій при ініціації та перебігу захворювання [13]. Тому важливим науковим та практичним завданням сучасної пульмонології є оптимізація надання медичної допомоги хворим на БА.
Особливу проблему складає ведення хворого із так званою терапія-резистентною БА, концепція якої включає саме хворобу та її важкість, особу самого хворого, його психологічні та психоемоційні характеристики по відношенню до перебігу хвороби, реакції на лікування та якість життя, а також особливості ведення хворого, включаючи лікування [13]. Суттєва роль при цьому надається різноманітним психологічним та психопатологічним реакціям хворого на саме захворювання та методи що до його лікування [8]. Одним з невирішених питань сучасної астматології є вивчення особливостей перебігу БА у хворих із супутніми патологічними зсувами у психоемоційній сфері. Тому психологічне обстеження пацієнтів для виявлення і можливої корекції психоемоційних та патопсихологічних факторів, як причин важкокурабельного перебігу захворювання є доцільним та необхідним.
Незважаючи на актуальність психіатричного та психологічного аспектів БА, особливості психічних порушень за цієї патології вивчені недостатньо та не знаходять точки реалізації в повсякденній лікарській діяльності. Психічний та психологічний стан хворого визначається багатьма факторами, такими як преморбідні особливості особистості, соціальні умови, стать, вік, перебіг захворювання та ефективність лікування тощо. У цьому зв'язку безсумнівно важливим представляється з'ясування відносин між певними характеристиками особистості хворих та якістю життя (ЯЖ), оскільки саме вони інтегрують соматичну та психоемоційну складові БА [12]. БА в значному ступені знижує практично всі показники ЯЖ, що є причиною погіршення не лише фізичного стану, але й в більшості випадків суттєво впливає на загальний стан здоров'я, життєздатність, психоемоційний стан пацієнтів. В доступній літературі ми не знайшли відомостей що до вивчення показників ЯЖ у хворих БА за супутніх психоемоційних станів, що і обумовило актуальність нашого дослідження та визначило мету роботи.
Психічні характеристики досліджували на підставі діагностичної співбесіди, верифікацію проводили з використанням стандартизованих експериментально-психологічних методик визначення рівня невротичних змін за Васерманом, рівня реактивної та особистої тривожності за Спілбергом-Ханіним, рівня самооцінки депресії за Зунге та типи акцентуації особистості (характер-темперамент) за Леонгардом-Шмішеком [3]. За високий, тобто клінічно значимий, рівень невротизації приймали показники - 60 % та вищий. Рівень тривожності до 30 балів вважається низьким, 31—45 балів — помірним, 46 та вище балів — високим. Високий рівень реактивної тривожності вважали клінічно значимим показником. За встановлення показника 50 балів та нижче відповідно методики Зунге діагностували стан „без депресії”, за 51—59 — легку дегресію, за 60 — 69 — „масковану депресію” (субдепресивний стан) та за наявності 70 балів та більше — істинну депресію. Легку, "масковану" та істинну депресію вважають клінічно значимими станами для перебігу БА.
При дослідженні типу акцентуації особистості за встановлення суми балів менше 12 констатували відсутність акцентуації особистості, 12—16 — легку ступінь акцент-ації (тенденція до акцентуації), 17—20 — середню ступі-: та 21—24 — високу ступінь акцентуації особистості [5].
Оцінку параметрів ЯЖ проводили за допомогою української версії Міжнародного опитувальника з ЯЖ МОSSF-36 [14], що дозволяє провести оцінку параметрів суб'єктивного задоволення хворими БА своєю ЯЖ відповідно за шкалами фізичного статусу (фізична активність, обмеження фізичних можливостей внаслідок захворювання, фізичний біль), психічного статусу (соціальна активність, обмеження життєдіяльності внаслідок емоційних проблем, психічне здоров'я), загального здоров'я (життєздатність, загальне здоров'я) та показника що інтегративно порівнює ЯЖ з попереднім роком.
Отримані результати оброблені за допомогою пакету статистичних програм SPSS-11.0 з використанням метод = параметричної та непараметричної статистики (t — критерій Ст'юдента, U — критерій Манна-Уітні, Р — похибка втому числі одномірного багатофакторного дисперсійного аналізу (ANOVA) за Фішером (F-критерій).
Обстежено 91 хворого БА (36 чоловіків (39,6 %) та 55 жінок (60,4 %), середній вік яких склав (42,3±13,7) років, середній стаж захворювання — (12,0±0,9) років. Відповідно Наказу МОЗ України № 311 [2] хворі БА були розділені на групи за важкістю — легкий персистуючий перебіг спостерігався у 11 хворих (12,1 %), середньоважкий персистуючий перебіг — у 39 (42,9 %), важкий персистуючий перебіг — у 41 (41,5 %). Контрольну групу склали 22 практично здорових особи — 6 чоловіків (27,3 %)та 16 жінок (72,7 %). середній вік яких склав 38,4± 13,9 років. За соціальним статусом обидві порівнювані групи були репрезентативні.
При проведенні порівняльного аналізу встановлено що хворі БА суттєво відрізняються за своїм психічним станом від практично здорових осіб (табл. 1).
Таблиця 1
Середні показники психоемоційного статусу хворих БА та практично здорових осіб
| Показники психоемоційного статусу | Хворі БА (п=91) | Здорові (п=22) | Т | р |
| М±т | М±т | |||
| Невротизація | 56,3±2,0 | 40,5±3,9 | 3,5 | 0,001 |
| Реактивна тривожність | 36,1±1,3 | 24,4±1,5 | 4,3 | <0,001 |
| Особиста тривожність | 53,8±1,1 | 47,5±2,3 | 2,5 | 0,01 |
| Депресія | 45,6±0,9 | 38,1±1,6 | 3,8 | <0,001 |
Спостерігалися статистично значимі відмінності збільшення середніх показників рівня невротизації, реактивної та особистої тривожності та депресії в групі хворих БА.
При вивчення типів акцентуації особистості встановлено, що для хворих БА був характерний більш високий рівень акцентуації за шкалами емотивності (лабільності), педантичності, збудливості та дистимічності в порівнянні з групою здорових та сполучення 4 та більше типів акцентуації особистості, що не було характерне для практично здорових осіб.
При дослідженні ступеня вираженості розладів психоемоційної сфери в залежності від важкості перебігу БА встановлені статистично значимі відмінності в групі хворих БА в напрямку поступового зростання рівня особистої тривожності від (41,5±4,9) при легкій БА до (55,1±9,8) при важкій БА (р<0,05) та рівня невротичних змін відповідно з (38,3±2,5) до (57,5±2,7). За іншими ознаками психоемоційних станів виявлена лише тенденція до зростання середніх показників без статистично значимої достовірності.
Вивчення показників ЯЖ показало, що хворі БА в цілому мають статистично значимо низькі показники ЯЖ за всіма параметрами фізичного, психічного статусів, показниками загального здоров'я та оцінки здоров'я у порівнянні з попереднім роком, що відображає табл. 2.
Таблиця 2
Показники якості життя хворих бронхіальною астмою та практично здорових осіб
| Параметри ЯЖ | Середні показники параметрів ЯЖМ±т | Р | |
| Хворі БА (п=91) | Здорові (п=22) | ||
| Фізична активність | 42,8±2,6 | 92,7±2,6 | <0,001 |
| Роль фізичних проблем в обмеженні життєдіяльності | 14,6±2,4 | 86,4±5,4 | <0,001 |
| Фізичний біль | 45,2±2,9 | 81,8±4,1 | <0,001 |
| Соціальна активність | 58,2±2,9 | 81,6±2,8 | <0,001 |
| Роль емоційних проблем в обмеженні життєдіяльності | 34,9+2,8 | 62,3±2,9 | <0,001 |
| Психічне здоров'я | 24,1±1,7 | 58,0±3,2 | <0,001 |
| Життєздатність | 45,3±2,3 | 69,7±3,0 | <0,001 |
| Загальне здоров'я | 12,6±1,9 | 42,0±3,0 | <0,001 |
| Здоров'я в порівнянні з минулим роком | 30,2±2,7 | 47,7±2,8 | <0,001 |
В залежності від важкості перебігу захворювання виявлені статистично значимі відмінності зниження показника фізичної активності (р=0,01) з (64,1±5,98) за легкої БА до (38,8±3,6) за важкої БА та показника ролі емоційних проблем в обмеженні життєдіяльності (р=0,09) з (57,б±13,6) до (30,1 ±6,7) відповідно. Решта показників ЯЖ у хворих БА мала лише чітку тенденцію до зниження в залежності від важкості перебігу захворювання.