Таблиця 12
Дослідження самооцінки якості життя
Група | К-ть хворих | Досліджувані параметри (бали) | |||
Фізичне здоров'я | Самопочуття | Робота | Домашні обов'язки | ||
№ | n | М ± m | М ± m | М ± m | М ± m |
1-а | 56 | 3,4 ± 0,14 | 4,0 ± 0,15 | 1,0 ± 0,16 | 4,8 ± 0,14 |
р < 0,05 | р < 0,05 | р < 0,05 | р < 0,05 | ||
2-а | 39 | 4,2 ± 0,13 | 4,7 ± 0,14 | 3,4 ± 0,14 | 5,6 ± 0,15 |
р < 0,05 | р < 0,05 | р < 0,05 | р < 0,05 | ||
3-я | 32 | 5,6 ± 0,12 | 6,2 ± 0,11 | 4,3 ± 0,13 | 6,7 ± 0,16 |
р < 0,05 | р < 0,05 | р < 0,05 | р < 0,05 | ||
4-а | 71 | 1,3 ± 0,16 | 2,2 ± 0,15 | 0,8 ± 0,09 | 2,4 ± 0,13 |
р < 0,05 | р < 0,05 | р < 0,05 | р < 0,05 | ||
Усього | 198 | — | — | — | — |
Цікаво, що показник “самопочуття” визначав „фізичне здоров’я”, а „домашні обов’язки” були значно вище показника „робота”, що характеризувало більш активне поводження виписаних хворих у домашніх умовах, чим у суспільстві. Самі хворі, характеризуючи досліджувані параметри даної методики, виходили переважно зі стану свого психологічного комфорту, фізичних можливостей і, відповідно, „самопочуття”, що і визначало їх „якість життя”.
Дослідження якості життя за шкалою Д. Карновського показало, що результати 11 параметрів, які відбивають позитивність психічного, фізичного і соціального стану пацієнток поза стаціонаром, були кращими серед хворих, які перенесли варіанти зберігаючих оперативних втручань (реконструктивно-пластичні й органозберігаючі операції на молочній залозі) в сполученні з програмою відновлювального лікування. Більш високі показники відзначалися в 3-й групі, трохи менш виражені – у 2-й. Так 46,8% хворих 3-ї групи могли вести практично нормальний спосіб життя із незначними проявами симптомів хвороби; хворим 2-ї групи (44%) частіше було потрібно прикласти зусилля для нормального способу життя; хворі 1-ї групи (44,9%) могли піклуватися про себе, але не могли вести нормального способу життя і працювати. У хворих 4-ї (контрольної) групи простежувалася найнижча психофізіологічна і соціальна адаптація. Велика частина з них (56,7%) не могла вести нормальний спосіб життя і працювати, 19,5% мали потребу у догляді; 9,6% - у догляді і частій медичній допомозі; 2,9% відносилися до більш важкої категорії (табл. 13).
Таблиця 13
Характеристика якості життя (шкала Д. Карновського)
Параметри якості життя | Оцінка у балах | Кількість хворих у групах | |||||||||||
1-а | 2-а | 3-я | Усього в 1,2,3 | 4-а | Загальна кількість | ||||||||
Абс | % | Абс. | % | Абс. | % | Абс. | % | Абс. | % | Абс. | % | ||
1.Практично здорова, скарг немає, ознак захворювання немає | 100 | 2 | 3,4 | 2 | 7,1 | 4 | 12,5 | 8 | 6,3 | 0 | 0 | 8 | 4,0 |
2.У стані вести нормальний спосіб життя, незначні скарги і симптоми хвороби | 90 | 12 | 21,5 | 10 | 25,6 | 15 | 46,8 | 37 | 28,5 | 0 | 0 | 37 | 17,1 |
3.Необхідні зусилля для нормальн. способу життя; є призн. і симптоми хвороби | 80 | 10 | 17,9 | 18 | 44,0 | 7 | 22,2 | 35 | 27,7 | 4 | 5,6 | 39 | 19,5 |
4.У стані піклуватися про себе, але не може вести норм. спосіб життя або працювати | 70 | 25 | 44,9 | 9 | 23,3 | 6 | 18,5 | 40 | 32,2 | 40 | 56,7 | 80 | 42,8 |
5.Хвора справляється з повсякденними функціями, але періодично має потребу у догляді | 60 | 5 | 8,9 | 0 | 0 | 0 | 0 | 5 | 3,8 | 14 | 19,5 | 19 | 9,1 |
6.Має потребу у догляді, часто потрібна мед. допомога | 50 | 2 | 3,4 | 0 | 0 | 0 | 0 | 2 | 1,5 | 7 | 9,6 | 9 | 4,5 |
7.Стійка непрацездатність, потрібен постійний догляд і спец. мед. .допомога | 40 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 4 | 5,7 | 4 | 2,0 |
8.Стійка інвалідизація; показана госпіталізація, але погрози для життя немає | 30 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 2 | 2,9 | 2 | 1,0 |
Продовження таблиці 13 | |||||||||||||
9.Вкрай важкий стан, необхідні госпіталізація й інтенсивна терапія | 20 | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — |
10.Агональний період | 10 | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — |
11.Смерть | 0 | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — |
Усього | — | 56 | 100 | 39 | 100 | 32 | 100 | 127 | 100 | 71 | 100 | 198 | 100 |
Дослідження „якості життя” за шкалою ЕСОG показало таке. Досліджувані 5 параметрів, які характеризують стан людини від практичного здоров’я до смертельного результату, а також ступінь працездатності – були значно кращими в хворих, що перенесли методи зберігаючих оперативних втручань у сполученні з психотерапією, психофармакотерапією і лікувальною фізкультурою. Велика частина даних хворих вела активний спосіб життя або займалася полегшеною працею, тобто об’єктивно проглядалася істотна соціально-трудова компенсація. Хворі, які перенесли радикальну мастектомію, в основній масі були соціально дезадаптовані, більшість з них не могли працювати, причому мотивацією цього частіше був не стан фізичної немочі, а стан депримування, емоційні переживання, пов’язані з наявним косметичним і фізичним дефектом. У хворих 1-ї групи дане положення трохи згладжувалося комплексною психотерапевтичною корекцією (табл. 14).
Таблиця 14
Характеристика якості життя за шкалою ЕСОG
Параметри якості життя | Параметр ваги | Кількість хворих у групах | |||||||||||
1-а | 2-а | 3-я | Усього в 1,2,3 | 4-а | Загальна кількість | ||||||||
Абс. | % | Абс. | % | Абс. | % | Абс. | % | Абс. | % | Абс. | % | ||
0.Активний спосіб життя, у стані вести такий же спосіб життя, як і до хвороби | 0 | 0 | 0 | 11 | 28,2 | 13 | 40,6 | 24 | 18,8 | 0 | 0 | 24 | 12,1 |
1.Не може виконувати роботу, що вимагає значних фізичних зусиль, але може займатися легкою працею | 1 | 38 | 55,3 | 28 | 71,8 | 19 | 59,4 | 85 | 66,1 | 26 | 36,6 | 111 | 56,0 |
2.У стані обслуговувати себе, але не може працювати. Пасивне поводження в побуті, перебування у ліжку (кріслі) менш 50% від часу пильнування. Не вимагає перебування в стаціонарі | 2 | 18 | 44,7 | 0 | 0 | 0 | 0 | 18 | 15,1 | 45 | 63,4 | 63 | 31,9 |
3.Не в змозі обслуговувати себе. Лежить у ліжку або сидить у кріслі понад 50% від часу пильнування. Потрібна періодична госпіталізація. | 3 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 |
4.Повна інвалідизація, нездатність обслуговувати себе, прикуті до ліжка | 4 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 |
5.Смерть | 5 | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — |
Усього | — | 56 | 100 | 39 | 100 | 32 | 100 | 127 | 100 | 71 | 100 | 198 | 100 |
Отже, проведене катамнестичне експериментально - психологічне дослідження хворих на РМЗ показало явну перевагу в психологічній, соціальній і трудовій реабілітації і реадаптації пацієнток, які перенесли методи зберігаючих оперативних втручань у сполученні з психотерапією, психофармакотерапією і лікувальною фізкультурою (в динаміці її продовження в катемнезі), і виражені негативні наслідки радикальної мастектомії (у сполученні з тільки стандартною терапією), що мало пряму кореляцію з позитивною або негативною „якістю життя” хворих. Проведене експериментально-психологічне дослідження хворих на РМЗ через рік показало структурну відповідність психофізіологічних закономірностей виявленим раніше при дослідженні в період піврічного катамнезу.
При цьому виявлялася подальша позитивна динаміка в реабілітації і реадаптації і якості життя пацієнток, які перенесли варіанти зберігаючого оперативного лікування (мастектомія з одночасною реконструкцією молочної залози й органозберігаючі операції на молочній залозі) у сполученні з розробленою нами програмою відновлювального лікування, і негативна – у хворих, які перенесли РМЕ у сполученні тільки зі стандартною терапією (променева терапія, хіміотерапія). В контрольній групі показники “якості життя” хворих мали явно негативну динаміку.