АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ОНКОЛОГІЇ
Бугайцов Сергій Георгійович
УДК 616.006-616.8-008.64-08
РАК МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ – РЕАБІЛІТАЦІЯ, КОРЕКЦІЯ ПСИХОСОМАТИЧНИХ РОЗЛАДІВ В ПРОЦЕСІ
КОМПЛЕКСНОГО ЛІКУВАННЯ
14.01.07 – онкологія
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
доктора медичних наук
Київ - 2003
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Інституті онкології АМН України, м. Київ.
НАУКОВІ КОНСУЛЬТАНТИ: заслужений діяч науки і техніки України
доктор медичних наук, професор
Шалімов Сергій Олександрович,
Інститут онкології АМН України, м. Київ,
керівник науково - дослідного відділення загальної онкології та реконструктивної хірургії молочної залози
доктор медичних наук
Харченко Євген Миколайович,
Український науково-дослідний інститут
соціальної і судової психіатрії та наркології
МОЗ України, м. Київ, головний науковий співробітник відділу пограничних станів та соматоформних розладів
ОФІЦІЙНІ ОПОНЕНТИ: член-кореспондент НАН та АМН України,
доктор медичних наук, професор
Ганул Валентин Леонідович,
Інститут онкології АМН України, м. Київ,
керівник науково - дослідного відділення торакальної онкології
доктор медичних наук, професор
Шляховенко Володимир Олексійович,
Інститут експериментальної патології,
онкології та радіобіології ім. Р.Є. Кавецького
НАН України, м. Київ, завідувач
відділом ензимології
доктор медичних наук, професор
Напрєєнко Олександр Костянтинович,
Національний медичний університет
ім. О.О.Богомольця МОЗ України, м. Київ,
завідуючий кафедри психіатрії
ПРОВІДНА УСТАНОВА:
Донецький державний медичний університет ім. М.Горького МОЗ України, м. Донецьк, кафедра онкології, променевих методів діагностики та лікування.
Захист відбудеться 23.04.2003 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.560.01 при Інституті онкології АМН України (03022, м. Київ, вул. Ломоносова, 33/43; тел. 259-01-86).
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці при Інституті онкології АМН України (03022, м. Київ, вул. Ломоносова, 33/43; тел. 259-01-86).
Автореферат розісланий 22.03.2003 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
кандидат медичних наук,
старший науковий співробітник Родзаєвський С.О.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Рак молочної залози (РМЗ) в Україні, так само, як і в більшості країн світу, з кожним роком розповсюджується і нині посідає перше місце в структурі захворюваності і смертності від злоякісних новоутворень серед жінок (25% від усіх випадків раку) (Грубник В.В. та ін., 2001). Так, по Україні кількість хворих в абсолютних цифрах зросла з 14171 жінки (1996 р.) до 14806 (2001 р.), а на 100000 жіночого населення відповідно з 54,1 до 56,4. Кожна жінка, що занедужала на рак молочної залози, у середньому втрачає 17 - 18 років життя, а це складає 53% від усіх втрат жіночої популяції у нашій країні (Грубник В.В. та ін., 2001). Соціальне значення цієї форми раку настільки велике, що наукові дослідження з проблем раку молочної залози посідають одне з основних місць у сучасній онкології (Напалков Н.П., 1980; Путырский Л.А. та ін., 1998; Грубник В.В. та ін., 2001). Успіхи сучасного комбінованого і комплексного лікування жінок, хворих на РМЗ, призвели до збільшення тривалості життя серед цих хворих (Чиссов В.І. та ін., 1989; Асєєв А.В., 1993), що призвело до необхідності оцінювати ефективність лікування не тільки з погляду тривалості життя, але і надавати значення його якості, тобто психологічній, фізичній, соціальній і трудовій реабілітації пацієнток (Мурашова З.М. та ін., 1992; Асєєв А.В., 1998; Скринник Є.Б., 1998; Bernard J. еt al., 1998; Завізіон В.Ф. та ін., 2002).
У зв'язку з цим зростає необхідність у поліпшенні якості життя (ЯЖ) хворих на РМЗ із психосоматичними розладами (ПСР), а також у їх психологічній, фізичній, соціальній і трудовій реабілітації (Герасименко В.Н. та ін., 1981; Герасименко В.Н. та ін., 1981; Герасименко В.Н. та ін., 1986; Дьомін Є.В., 1990; Дьомін Є.В. та ін., 1992; Іонова Т.І. та ін., 1998). Донедавна вважалося, що критерієм ЯЖ у хворих на РМЗ є ступінь цілісності фізичних функцій і здатність до трудової активності. Сьогодні ясно, що соціально-психологічні аспекти є не менш важливими, тому що РМЗ супроводжується “подвійним” психологічним стресом (Дьомін Є.В. та ін., 1990; Александровський Ю.А., 1992; Асєєв А.В. та ін., 1995; Іонова Т.І. та ін., 1998; Maunsell E. еt al., 2001).
Особливістю психологічного і фізичного станів жінок, хворих на РМЗ, є те, що поряд із проблемою, пов’язаною із наявністю смертельно небезпечного захворювання, існує ряд проблем, пов’язаних з косметичними наслідками і травматичністю радикальної операції (Петерсон Б.Е. та ін., 1987; Maunsell E. еt al., 1993; Асєєв А.В. та ін., 1995; Васютков В.Я. та ін., 1997; Пономарьов І.Н., 2001). Радикальна мастектомія (РМЕ) в обов'язковому порядку призводить до косметичних і фізичних дефектів: лімфостазу верхньої кінцівки (ЛВК) (46,2% - 68,7%), контрактури плечового суглоба (23%), деформації хребта в результаті вагової асиметрії (8% - 10%), спотворюючого рубцю на передній грудній стінці, западанню підключичної області (Тхостов А.Ш. та ін., 1987; Дьомін Є.В. та ін., 1988; Дрижак В.І. та ін., 1998; Білинський Б.Т. та ін., 1999). Всі названі вище дефекти належать до постмастектомічних ускладнень (ПМЕУ), що виникають після РМЕ в 87,5% (Грушина Т.І., 1991). ПМЕУ не можуть не впливати негативно на психіку жінок, особливо молодого віку, і сприяють розвиткові невротичних форм депресивного стану (Александровський Ю.А., 1976; Айрапетянц М.Г. та ін., 1982; Айрапетянц М.Г., 1984; Дзюба К.В. и др., 1988). Видалення молочної залози, яка є символом жіночої гордості за свою красу, сексуальності та материнства, призводить до порушення сприйняття жіночності, до можливих змін у стосунках з навколишніми, і в першу чергу, із сексуальним партнером (Блінов Н.Н. та ін., 1989; Асєєв А.В., 1993; Завізіон В.Ф. та ін., 1997; Дихно Ю.А. та ін., 2000). Наслідки комбінованого (РМЕ і телегаматерапія (ТГТ)) і комплексного (РМЕ, ТГТ і хіміотерапія (ХТ)) лікування хворих на РМЗ, що виявляються у вигляді психічних, фізичних, функціональних, сексуальних та інших розладів, позначаються на якості життя (ЯЖ) (Асєєв А.В. та ін., 1995; Блінов Н.Н. та ін., 1997; Новиков Г.А. та ін., 1997; Голдобенко Г.В. та ін., 1998; Wengstöm Y. еt al., 2000). ЯЖ хворих на РМЗ – сукупність об’єктивних і суб’єктивних характеристик людини, що відбивають ступінь життєвого комфорту, містить у собі психологічні особистості хворої, ступінь фрустрированості, рівень побутової і трудової активності, фізичне і сексуальне благополуччя (Fetting I.H., 1982; Васютков В.Я. та ін., 1997; Mc Donald B.H., 2001). Психологічна, фізична, соціальна і трудова реабілітація жінок, хворих на РМЗ, переслідує загальну гуманістичну мету підвищення ЯЖ (Уриваєв Ю.В. та ін., 1981; Абдельхамід Х., 1991; Васютков В.Я. та ін., 1997; Смулевич А.Б., 1997).
Незадоволеність сучасними результатами реабілітації жінок, хворих на РМЗ, стимулює пошук нової програми відновлювального лікування, здатної в комплексі з існуючими спеціальними методами лікування поліпшити ЯЖ цих хворих.
У зв’язку з цим актуальним видається виконання реконструктивно-пластичних операцій (РПО), органозберігаючих операцій (ОЗО) на молочній залозі (Демидов В.П. та ін., 1995; Золотков А.Г. та ін., 1998; Олійніченко П.І. та ін., 1999; Воронов І.А. та ін., 1999; Fitzpatrick R. et al., 1999), застосування психологічної корекції (ПК) (психотерапія (ПТ), психофармакотерапія (ПФТ)), лікувальної фізкультури (ЛФК) у комплексному лікуванні жінок, хворих на РМЖ із ПСР.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема роботи безпосередньо пов’язана з науковою тематикою Інституту онкології АМН України „Розробити нові методи, які підвищують ефективність лікування місцево поширеного раку молочної залози з використанням селективної внутрішньоартеріальної поліхіміотерапії” (№ держреєстрації 0198U001763).
Мета і задачі дослідження. Поліпшити якість життя (психологічний, фізичний, соціальний та трудовий статус) хворих на РМЗ із психосоматичними розладами шляхом розробки і впровадження в клінічну практику нової програми відновлювального лікування на етапах комплексного лікування.
Для досягнення цієї мети були визначені такі основні задачі дослідження:
1. Вивчити характер постмастектомічних ускладнень (ЛВК, контрактура плечового суглоба, деформація хребта), які виникли у жінок, хворих на РМЗ, після проведеної радикальної операції в обсязі мастектомії.
2. Вивчити структуру психологічних розладів за допомогою клінічних та експериментально-психологічних методів дослідження у жінок, хворих на рак молочної залози, яким виконувались РМЕ.
3. Вивчити якість життя (психологічний, фізичний, соціальний та трудовий статус) жінок, хворих на РМЗ, яким виконувались радикальні мастектомії.
4. Вивчити характер післяопераційних ускладнень (ЛВК, контрактура плечового суглоба, деформація хребта), що виникли у жінок, хворих на рак молочної залози, котрі одержували відновлювальне лікування, до якого входила психологічна, фізична, соціальна та трудова реабілітації як складові комплексного.
5. Вивчити структуру і характер психологічних розладів за допомогою клінічних і експериментально-психологічних методів дослідження у хворих на рак молочної залози, які одержували відновлювальне лікування у складі комплексного.
6. Оцінити роль і значення реконструктивно-пластичних і органозберігаючих операцій на молочній залозі в профілактиці післяопераційних ускладнень і психологічних розладів.
7. Визначити можливості психологічної корекції (психотерапія, психофармакотерапія) в купуванні психологічних розладів у процесі комплексного лікування хворих на рак молочної залози.
8. Показати можливості розробленого спеціального комплексу лікувальних вправ для хворих на РМЗ, який враховує індивідуальний підхід для боротьби з післяопераційними ускладненнями.