Як видно із таблиці 1, чисельність спостережень в усіх контингентах хворих, за винятком хворих на рак ЩЗ з супутнім токсичним зобом, вкладається в необхідні межі за числом спостережень від 100 до 400 чоловік. Хворих із супутнім токсичним зобом було 11. Це мале число спостережень аналізували у комплексі з іншими трьома групами хворих з достатнім числом спостережень за методом хі-квадрат, який дає можливість робити висновки на малому числі спостережень.
Матеріали досліджень. Захворюваність населення України на рак щитоподібної залози вивчали на основі даних офіційної статистичної звітності, зокрема, статформи №07: ”Звіт про захворюваність на злоякісні новоутворення” та статформи №35-здрав.: „Звіт про хворих на злоякісні новоутворення”. Дані цих форм викопійовувалися у Центрі медичної статистики МОЗ України.
Поглинені дози ЩЗ наведено з Національної доповіді України. «20 років Чорнобильської катастрофи. Погляд у майбутнє» [2006].
Клінічні та інструментально-лабораторні дані досліджували на основі вивчення історій хвороб (статформа №003/0) та протоколів автопсії. Отримані дані заносили до спеціально розробленої „Карти вивчення раку щитоподібної залози у хворих з супутньою тиреоїдною патологією та без неї ”, яку використовували для обробки даних на комп’ютері.
Методичний аспект досліджень
1. Епідеміологічний метод. Динамічним методом аналізу вивчали тенденції розвитку раку щитоподібної залози в Україні у післяаварійний на ЧАЕС період. За допомогою епідеміологічного методу, на основі даних про віддалене метастазування та летальність вивчали ефективність лікування, наданого хворим на рак щитоподібної залози. Тривалість життя хворих на рак щитоподібної залози після лікування визначали на основі таблиць смертності за методом, викладеним в роботах А.М.Меркова та Л.Є. Полякова [1974].
2. Клінічний метод. При клінічному обстеженні хворих на рак ЩЗ збирали анамнез захворювання, виконували огляд органів і систем, пальпацію ЩЗ та зон регіонарного метастазування. Всім хворим виконували загальноклінічні лабораторні дослідження, рентгенографію органів грудної порожнини.
3. Ультразвукові дослідження. За допомогою сонографа «Sonoline-Sienna» (Siemens, Німеччина) з датчиком з частотою 7,5 МГц у масштабі реального часу вивчали розміри, форму, топографічне положення щитоподібної залози, співвідношення з м’язами та іншими органами шиї, дифузні і локальні зміни щільності тиреоїдної тканини, вогнищеву патологію, лімфатичні колектори шиї.
4. Гормональні дослідження. Кількісне визначення тиреотропіну (ТТГ), вільного трийодтироніну (Т3), вільного тироксину (Т4), тиреоглобуліну (ТГ), а також антитіл до компонентів щитоподібної залози – Ат-ТПО та Ат-ТГ в сироватці крові проводили за допомогою імуно-ферментного аналізу на мікропроцесорному аналізаторі „Digiscan” (Австрія). 5. Цитологічні дослідження новоутворень щитоподібної залози проводили за допомогою тонкоголкової аспіраційної біопсії під УЗ-контролем з наступним цитологічним дослідженням під мікроскопом «Leica” (Німеччина).
6. Патогістологічні дослідження. Інтраопераційну морфологічну діагностику виконували всім хворим на рак ЩЗ за зрізами замороженої тканини (кріостат СМ 3000, Німеччина). Кінцевий діагноз встановлювали за даними остаточного патоморфологічного дослідження за парафіновими зрізами. Морфологічну верифікацію діагнозу проводили під мікроскопом „Lеica” (Німеччина).
Особливості перебігу раку щитоподібної залози серед порівнюваних груп хворих встановлювали на основі частоти виникнення тих чи інших симптомів та інших патогенетичних характеристик, які були отримані інструментально-лабораторними та клінічними дослідженнями.
Ці дані заносили до спеціально розробленої карти (паперові носії) та електронної бази даних, розробленої спеціально для зручності аналізу статистичних показників на кожну групу хворих, що включала всю відому інформацію про пацієнта.
Методи математично-статистичної обробки матеріалів досліджень. Всі особливості перебігу раку ЩЗ встановлювалися на основі порівняльного методу з застосуванням для визначення достовірної різниці методу хі-квадрат. У роботі використовували також метод кореляційного аналізу. Розраховували такі коефіцієнти кореляції, як коефіцієнт асоціації Юла (Q), коефіцієнт Чупрова (К) та інші, алгоритми розрахунку яких викладені в роботі В.І. Паніотто та співавт. [2004]. За потреби розраховували коефіцієнт кореляційного відношення (h). Під час застосування епідеміологічного методу дослідження використовували індексний аналіз динамічних змін рівня захворюваності населення України [А.Є. Присяжнюк та співавт., 2006]. Достовірність різниці при порівнянні показників досліджуваних груп визначали за допомогою критерію ч2.
Результати досліджень та їх обговорення. Аналіз динаміки захворюваності на рак щитоподібної залози (РЩЗ) в Україні засвідчив (рис.1), що за період з 1994 по 2004 рр. тиреоїдний рак серед всього населення зріс з 3,2 до 4,3 випадків на 100 тис населення або на 34,4%. В середньому протягом року збільшення захворюваності на рак ЩЗ в Україні становило 3%.
Ці негативні зрушення в захворюваності населення України на рак ЩЗ могли бути пов’язані з такими факторами, як медичні наслідки Чорнобильської катастрофи, йододефіцит та рівень медичної допомоги населенню, постаріння населення [C. Boltze, 2002]
Як показав індексний аналіз [С.В. Захаров, 1983], постаріння населення не вплинуло на рівень захворюваності на рак ЩЗ в Україні. На частку ж інших причин, серед яких присутній і радіаційний фактор, припало 37% впливу (табл. 2).
Таблиця 2
Вплив постаріння населення та інших факторів ризику на динаміку показників захворюваності населення України з 1994 по 2004 рр. на рак щитоподібної залози.
| Стать | Захворюваність на 100 тис. населення | Темпи змін в частках одиниці | |||
| 1994 | 2004 | Загальні | У тому числі за рахунок | ||
| постаріння населення | інших причин | ||||
| Все населення | 3,2 | 4,3 | 1,34 | 0,98 | 1,37 |
| Чоловіки | 1,3 | 1,9 | 1,46 | 1,19 | 1,23 |
| Жінки | 4,9 | 6,9 | 1,41 | 1,00 | 1,41 |
Вплив опромінення на виникнення пухлинних захворювань щитоподібної залози є встановленим фактом, що особливо чітко продемонстровано 20-річним спостереженням за станом здоров'я населення України, Білорусі та Росії після аварії на ЧАЕС [М.Д. Тронько та співавт., 1993, 1997, 2006]
За допомогою кореляційного аналізу встановлено, що між середньою по областях України поглиненою дозою опромінення ЩЗ та частотою випадків раку ЩЗ існує достовірний, середньої сили корелятивний зв’язок (h=0,594, р<0,05) (табл. 3).
Таблиця 3
Залежність рівня захворюваності населення України на рак ЩЗ від поглиненої дози опромінення ЩЗ та вмісту йоду в грунтових водах.
| Фактори | Захворюваність на 100 тис. населення | з | Fф | с |
| 1. Поглинені дози опромінення ЩЗ, мГр:- ≥ 35- 14-34- ≤ 13 | 6,54,63,0 | 0,594 | 6,93 | <0,05 |
| 2. Вміст йоду в грунтових водах, мкмг/л: - > 10- 4-10 - ≤ 3 | 4,94,14,1 | - | 0,16 | >0,05 |
Перевівши, згідно з правилами класичної медичної статистики„h” в коефіцієнт детермінації (Д=0,5342*100%=35%), з імовірністю на рівні 95% і більше, можна стверджувати, що серед впливу всіх онкогенних факторів на частку поглиненої дози опромінення припадало 35,3% впливу.
Про те, що радіаційний фактор чорнобильського походження є вираженим онкогенним фактором, свідчать і результати аналізу захворюваності на рак ЩЗ, спричиненої Чорнобильською катастрофою, зокрема потерпілих І-ІІІ груп первинного обліку. Як відомо, серед цих груп найбільшу дозу опромінення отримали ліквідатори наслідків аварії (І група), потім – евакуйовані із зони відчуження (ІІ група) і менше – мешканці контрольованих районів (ІІІ група). Встановлено, що ліквідатори хворіли на рак ЩЗ у 7,3 рази частіше від контрольної групи, евакуйовані – в 4,4 рази, а потерпілі третьої групи обліку – в 1,9 рази від контрольної групи (табл. 4).
Таблиця 4
Захворюваність населення І-ІІІ-ої груп первинного обліку на рак ЩЗ в середньому за період з 1994 по 2004 рр. (на 100 тис. відповідного населення)
| №п\п | Групи потерпілих | Показники захворюваності на 100 тис.осіб | Кратність перевищення контрольних показників |
| 1 | Ліквідатори | 10,9 | 7,3 рази |
| - Їх контрольна група (чоловіки України) | 1,5 | - | |
| 2 | Евакуйовані | 19,4 | 4,4 рази |
| - Їх контрольна група( доросле населення України) | 4,4 | ||
| 3 | Доросле населення ІІІ-ї групи | 8,5 | 1,9 рази |
| - Його контрольна група(доросле населення України) | 4,4 | - |
Встановлено, що рівень захворюваності на рак ЩЗ серед потерпілих контингентів залежить від рівня їх опромінення. Цей вид патології, на наш погляд, може слугувати своєрідним „індикатором”, який відображає онкогенний ефект, індукований радіацією чорнобильського походження.
Як було зазначено раніше, в числі інших причин, що можуть впливати на поширеність раку ЩЗ, називають йодну ендемічність, яка може провокувати розвиток ендемічного зобу, а також формування пухлин [В.О. Шідловський, О.В. Шідловський, 2004]. Проведені нами дослідження встановили, що рівень йодної недостатності суттєво не впливав на рівень захворюваності на РЩЗ в Україні (таблиця 3).
Що стосується медичного фактора, то за даними аналізу діяльності онкологічної служби України, протягом зазначеного періоду в країні значно поліпшилися показники ефективності надання хворим на рак ЩЗ медичної допомоги. За цей час на 51% збільшилось число хворих на РЩЗ, що виявлені на профоглядах населення, а використання хірургічного методу, замість інших видів лікування, підвищилось на 33%. І як результат, смертність від раку ЩЗ у країні зменшилася на 17%. На 26% зросло число хворих, тривалість життя яких становить після лікування 5 років і більше.