Не допускається також поєднання білків з жиром, оскільки останні стимулюють виділення в дванадцятипалій кишці гормону ентерогастрину, який гальмує продукцію шлункового соку. Отже, швидкість і якість перетравлення білків при такому поєднанні знижується.
Г. Шелтон рекомендує вживання окремо солодкі продукти, в тому числі фрукти, ягоди, компоти, сиропи тощо. Слід виключити поєднання молока з будь-якими продуктами.
Дотримуватися таких принципів у практичному харчуванні вкрай складно. Єдина можливість дотримуватися цих рекомендацій — при кожному прийомі їжі вживати тільки один вид продукту. Сама ж їжа повинна бути проста, не перероблена, оскільки її склад при переробці часто різко змінюється за рахунок різноманітного роду додатків.
Дієта П. Брегга.
П. Брегг (1966) рекомендує вегетаріанські дієти, при яких допускається використання пісного м'яса в поєднанні з овочами. В цілому ж ці дієти при нетривалому застосуванні заперечень не викликають.
Крім того, П. Брегг є переконаним пропагандистом лікувального голодування. І, якщо можна погодитися з його рекомендаціями про необхідність і корисність повного голодування раз на тиждень, що складає 52 дні на рік, то його пропозицію з 7-10-денного голодування З рази на рік деякі спеціалістів сприймають з великою долею скепсису. І справа тут не стільки в самому факті тижневого голодування, скільки в неприпустимості його проведення без спостереження лікаря. Фізіологічна реакція людей на голодування індивідуальна, а тому перебудова обмінних процесів в організмі, може відбуватися з різною швидкістю. Практика клініцистів свідчить, що найменші порушення системи ведення голодування часто призводять до серйозних, у тому числі й смертельних, наслідків.
Відомим фахівцем у галузі лікувального голодування є Ю. С. Ніколаєв, котрий очолює відділення лікувального голодування в одній із московських клінік. У цілому ж офіційна медицина цей засіб в широких масштабах не застосовує.
Очкова дієта запропонована простою жінкою з Німеччини — Е. Карізе, яка не має медичної освіти. Кожний продукт вона оцінює певною кількістю очок. За день, за її думкою, людина може набирати від 40 до 60 очок. Тільки в такому випадку вона збереже, як вважає Е. Карізе, здоров'я і високу дієздатність. Однак кількість очок, що надається продукту, ні в якій мірі не визначає ступеня його корисності для людини. Тістечко, наприклад, оцінюється 40 очками, 200 г житнього хлібу — 120 очками. Високі бали отримали також фрукти й овочі, молоко і м'ясні продукти, а спиртні напої і жир відзначені мінімальною кількістю очок. Неспроможність таких дієт очевидна і не потребує коментарів.
Література
1. Брэг П. Чудо голодания.- М: ФиС, 1992.
2. Касиль Г.И. Внутренняя среда организма.-М.:Наука, 1983.-227 с.
3. Лаптев АЛ. Береги здоровье смолоду.- М.: Медицина, 1988.
4. Латенков В.П., Губина Г.Д. Биоритмы и алкоголь.- Новосибирск, 1987.
5. Леонтьев А.Н. Потребность, мотивы и сознание.- М.:Мысль, 1980.
6. Лисицин Ю.П., Сахно А.В. Здоровье человека - социальная ценнность. М., 1988.
7. Лунгквист А. Питание для спортсменов.- СПб., 1995.
8. Мерод А. Спорт и питание.- СПб., 1992.
9.Паффенбергер Р.,Ольсен Э. Здоровый образ жизни. – К.:Олимпийская литература,1999. – 320с.
10.Эвенштейн З.М. Популярная диетология.- М.: Экономика, 1990.
11.Цимбал Н.М. Практикум з валеології. Методи зміцнення фізичного здоров'я. Навчально-методичний посібник.- Тернопіль: "Навчальна книга - Богдан", 2000.-168 с.