Загартовування. Здоровий спосіб життя передбачає систематичне загартовування організму. Водні процедури (обтирання, обливання) зміцнюють і тонізують нервову систему, тренують діяльність серця і судин, перешкоджаючи значним коливанням артеріального тиску.
Найпростіший спосіб загартовування — повітряні ванни, які можна приймати як у приміщенні протягом усього року, так і на свіжому повітрі в теплу пору року.
Особливо велике значення мають водні процедури. Рекомендують спочатку протягом кількох днів розтирати тіло сухим рушником, згодом — вологим. Відразу ж після вологого обтирання потрібно енергійно розтерти тіло сухим рушником. Починають обтиратися теплою водою (35—36 °С), температуру якої поступово знижують до більш прохолодної. Згодом переходять до обливання водою.
Улітку водні процедури краще проводити на свіжому повітрі (уранці, після зарядки). Купатися у відкритих природних водоймах можна спочатку по 3—4 хв. Поступово тривалість процедури збільшують до 12—15 хв.
Режим харчування. Для профілактики гіпотензійних станів особливе значення має повноцінне харчування, їжа має бути різноманітною, з достатнім вмістом вітамінів. Проміжки між прийманням їжі не повинні бути надто тривалими. Дуже шкідливо їсти на ходу, кваплячись. Це відвертає відповідні нервові центри від повного контролю за травленням, унаслідок чого можуть виникнути різні порушення цьогопроцесу. Погано позначається на здоров'ї суха їжа, без гарячих страв. Якщо режим харчування порушується протягом тривалого часу, то згодом виникає загроза розвитку не тільки хвороб травної системи, а й неврозів з порушенням судинного тонусу.
Алкоголь і куріння. Немає сумніву, що важливою частиною здорового способу життя є утримання від спиртного й куріння.
Ушкоджуючи і розладнуючи діяльність центральної нервової системи, алкоголь, по суті, негативно впливає на всі внутрішні органи. За образним висловом В. Симонова, «людина, яка бурхливо отруює свій організм алкоголем, насамперед невіглас, який проспить процес цивілізації». Переваги тверезого способу життя стають дедалі очевиднішими. Недарма в Америці нещодавно закрили 8 підприємств, на яких виробляли спиртні напої, мотивуючи це тим, що американці вже не п'ють стільки спиртного, як колись. Велика антиалкогольна кампанія провадиться і в нашій країні.
Куріння визнане експертами Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) одним з факторів ризику виникнення хвороб серця й судин. Нікотин отруйно діє на вегетативну нервову систему, порушує кровопостачання стінок судин І порушує їхню проникність. У курців нерідко спостерігаються неправильні, некоординовані судинні реакції внаслідок змін вегетативної регуляції та змін самих судин. З нікотином в організм надходить багато отруйних речовин (окис вуглецю, аміак, сірководень, синильна кислота, вуглекислота тощо).
Проведення відповідних профілактичних заходів і дотримання рекомендацій лікаря можуть запобігти зниженню артеріального тиску, а згодом і стійко стабілізувати його.
Працевлаштування хворих з гіпотензійними станами передбачає виключення деяких професійних шкідливих впливів на виробництві. Скажімо, не рекомендується робота в гарячих цехах, на виробництвах, пов'язаних із значним рівнем вібрації, з полями високої і надвисокої частоти, іонізуючим випромінюванням, праця на висоті, біля вогню [16, 23, 45].
2.10 РЕЗЮМЕ
Отже, можна сказати, що на сучасному етапі розвитку медичної науки визначено дві форми артеріальної гіпотензії: фізіологічну і патологічну.
Первинна артеріальна гіпотензія нерідко буває а цілком здорових людей, переважно в молодих жінок, які не відчувають суб'єктивно ніяких неприємних проявів хвороби і навіть не уявляють, що в них низький артеріальний тиск.
У деяких добре натренованих спортсменів також спостерігається первинна артеріальна гіпотензія, тому більшість спеціалістів із спортивної медицини розцінюють її як одну з численних пристосовних реакцій організму до фізичних навантажень.
На особливу увагу заслуговує патологічна артеріальна гіпотензія. На жаль, тривалий час вона не привертала належної уваги дослідників і, цілком природно, не була досить вивчена.
Патологічну артеріальну гіпотензію поділяють на гостру і хронічну. Обидві вони можуть бути як первинною, так і вторинною (симптоматичною).
Остання, як було показано вище, виникає на фоні різних патологічних станів організму.
У деяких випадках гостра артеріальна гіпотензія може розвиватись як тимчасова, неадекватна зовнішньому подразненню, швидкоплинна й сильна реакція нервової системи (особливо її вегетативного відділу) з безпосередньою участю серцево-судинної системи (лабільність пульсу, зниження артеріального тиску тощо).
Щоб зняти ці реакції, буває достатньо вжити профілактичних заходів: регламентувати робочий день, змінити умови праці й побуту тощо. Отже, такий стан тільки умовно може вважатися хворобою, особи з такими ознаками практично здорові.
Однак слід пам'ятати, що розв'язати питання про те, фізіологічна чи патологічна артеріальна гіпотензія в пацієнта, може тільки лікар.
Ніяка «самодіагностика» в цьому разі неприпустима, бо гостра артеріальна гіпотензія може бути одним із симптомів серйозного захворювання.
Хронічна вторинна артеріальна гіпотензія виникає на фоні різних патологічних станів в організмі.
Тепер найбільш актуальною є тема про гіпотензійні стани, пов'язані з тривалим впливом іонізуючого випромінювання.
Внаслідок екологічних катаклізмів та порушення гігієнічних норм охорони праці на деяких металоплавильних підприємствах в обох випадках виникає високий фон радіоактивного випромінювання, що при сильному опромінюванні може викликати розвиток хронічної променевої хвороби. Поряд з іншими симптомами, характерними для неї, при тривалому впливі іонізуючого випромінювання в нервовій системі поступово розвиваються ранні відхилення в регуляції вегетативно-судинної іннервації — синдром нейроциркуляторної дистонії гіпотонічного типу.
Пізніше виникає виразна функціональна недостатність — формується астенічний синдром.
Астенія є характерним супутником цієї хвороби. Розвивається вона спроквола, з коливаннями в інтенсивності та помітним погіршенням від тривалого впливу іонізуючого випромінювання.
У хворих наростає відчуття втоми, розбитості, порушується сон, виникає різка дратівливість, нестриманість з підвищеною уразливістю психіки. Усе це супроводжується хронічною артеріальною гіпотенцією.
Хворі на первинну артеріальну гіпотензію чутливі до змін пори року, клімату, погоди.
Як відомо, погода якоюсь мірою впливає на самопочуття більшості й здорових людей: одні реагують на коливання атмосферного тиску, другі — на зміни температури повітря, треті — на рівень його вологості, четверті — на так звані магнітні бурі.
Цікаво, що селяни, які живуть у природних умовах чистого повітря, утричі менш чутливі до змін погоди, ніж городяни. Така чутливість до змін погоди називається метеочутливістю.
Основні шляхи зниження метеочутливості — це загартовування організму, тривале перебування на свіжому повітрі, різні водні процедури. На метеочутливість впливає нестача вітамінів.
Тому, весною, коли погода особливо нестійка, вітамінна недостатність дуже гостра, виникає «весняна стомлюваність»: безпричинна млявість, швидка втома, втрата інтересу до праці тощо.
Природно, у цих умовах потрібна вітамінізація їжі та додаткове споживання вітамінів.
Люди із зниженим артеріальним тиском весною також погано себе почувають.
Знижений артеріальний тиск часто супроводжує неврози, вогнища хронічної інфекції в стані загострення.
Ці особи (їх серед населення, за даними різних досліджень, 10—15%) належать до так званих «людей-сов».
Вони надвечір активізуються, почувають себе краще, можуть засиджуватися до пізньої ночі, у них з'являється працездатність.
Ранком вони мляві, депресивні, дратівливі й сонні, часто підвищено чутливі до змін погоди, краще переносять холод, ніж тепло.
До таких людей повною мірою стосуються ті загальні рекомендації, про які вже говорилося, але основне для них — добре виспатися. Вони погано адаптуються до переходу на літній час.
У деяких закладах Швеції особи, хворі на артеріальну гіпотензію, розпочинають роботу на 1—2год пізніше і відповідно пізніше її закінчують. Продуктивність праці при цьому помітно вища.
Можливо, цей досвід потрібно враховувати при складанні змінних графіків роботи і в наших умовах.
Таким чином, поширеність артеріальної гіпотензії, тяжкість суб'єктивних відчуттів, обмеження працездатності хворих потребують дальшого вивчення питань діагностики й лікування при цій хворобі.
Досвід свідчить, що включення в комплекс терапевтичних заходів занять фізкультурою і спортом, фізіотерапевтичних і гартувальних засобів сприяють швидшому відновленню судинного тонусу і працездатності хворих.
Для осіб, організм яких схильний до зниження артеріального тиску, велике значення має влаштування побуту, створення оптимальних умов життя і праці. Здоровий спосіб життя — найкраща профілактика гіпотензійних станів.
3. ЗАДАЧІ, МЕТОДИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ
3.1 ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ
Дослідження і обстеження хворих проводилося з 15.04.2004 по 29.05.2004 на базі ЦМЛ м. Рівне у відділенні кардіології, в період лікування хворих.
Час перебування хворих у відділенні ЦМЛ м. Рівне з 15.04. 2002р. по 28. 05. 2003 р.