При зміненні кута між довгою віссю об’єкта та центральним променем відбувається проекційне викривлення. У випадку перпендикулярного розміщення (рис.,) довгої вісі об’єкта центральному променю спостерігається невелике збільшення зображення, при зменшені кута – скорочення, а при спів падінні – мінімальні розміри зображення
Закон тангенціальності виявляє контури об’єкту, які чітко виявляються на рентгенограмі, коли рентгенівський промінь проходить тангенціально до його поверхні. Деталі об’єкту, які відрізняються за щільністю диференціюються в тих випадках коли їх межа має перпендикулярний напрямок. Іноді відбувається сумація розміщених об’єктів різної щільності, що підвищує інтенсивність тіні.
Таким чином, все це свідчить про те, що для отримання найбільш повної інформації про досліджуваний об’єкт треба обов’язково виконувати дві, а при можливості і три проекції.
Рентгенівський метод – це метод вивчення будови і функції різноманітних органів і систем, оснований на якісному і-або кількісному аналізі пучка рентгенівського випромінювання, що проникає через тіло людини.
Рентгенологічне дослідження на сучасному етапі виконується в любій лікувальній установі, воно просте і необтяжливе для пацієнта. Показання до нього широкі, але в кожному конкретному випадку повинно бути обгрунтоване, так як пов’язане з променевим навантаженням.
Відносним протипоказанням до рентгенологічного дослідження є надзвичайно важкий і збуджений стан хворого, а також невідкладні випадки, які потребують термінового хірургічного втручання (відкритий пневмоторакс, кровотеча).
Список використаної літератури
1. Дударев А.Л., Кишковский А.Н. Методические рекомендации по лучевой терапии неопухолевых заболеваний. – Ленинград. – 1989. 176 c.
2. Клиническая рентгенрадиология (руководство). Т.5. Под ред. Г.А. Зедгенидзе. – М.: Медицина, 1985. 303 c.
3. Козлова А.В. Лучевая терапия злокачественных опухолей. - М., 1976. 199 c.
4. Костылев В.А., Черняев А.П., Антипина Н.А. Ионизирующие излучения в терапии (учебное пособие). – М., 2001. 42 c.
5. Линденбратен Л.Д., Лясс Ф.М. Медицинская радиология. – М.:Медицина, 1979. 391 c.
6. Линденбратен Л.Д., Королюк И.П. Медицинская радиология. - М.: Медицина, 200. 671 c.
7. Линденбратен Л.Д., Королюк. Медицинская радиология и рентгенология.-Москва, «Медицина» – 1993. 556 c.
8. Лучевая терапия злокачественных опухолей под редакцией Е.С. Киселевой. – М., 1996. 464 c.
9. Милько В.И., Лазарь А.Ф., Назимок Н.Ф. Медицинская радиология. – Киев. – 1979. 279 c.
10. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ -1998). – Київ. – 1998.
59 с.
11. Общее руководство по радиологии. Редактор Х. Петерсон, в 2-х томах. Юбилейная книга МІСЕК 1995 г.
12. Переслегин И.А., Саркисян Ю.Х. Клиническая радиология. – М.,
1975 г. 455 с.
13. Руководство комбинированного и комплексного лечения больных со злокачественными опухолями. – М., Медицина. – 1989 г. 215 с.