Підводячи підсумки наших кореляційних досліджень необхідно відмітити, що у дівчаток між більшістю амплітудних показників реоенцефалограми і антропометричними та соматотипологічними показниками (за винятком: поздовжніх розмірів тіла, де достовірних зв’язків практично не визначено та товщини шкірно-жирових складок, ендоморфного і ектоморфного компонентів соматотипу, а також жирової маси тіла за Матейко і Сірі, де встановлені достовірні зворотні слабкі і середньої сили зв’язки) переважають достовірні прямі слабкі кореляційні зв’язки. Привертають увагу більш виражені (переважно середньої сили) кореляційні зв’язки базового імпедансу практично з усіма антропометричними і соматотипологічними показниками та відсутність достовірних зв’язків амплітуд інцізури і діастолічної хвилі з товщиною шкірно-жирових складок. У хлопчиків між більшістю амплітудних показників реоенцефалограми (за винятком амплітуд систолічної хвилі і швидкого кровонаповнення, де достовірних зв’язків практично не визначено) і антропометричними та соматотипологічними показниками (за винятком ширини дистальних епіфізів нижніх кінцівок та мезоморфного і ектоморфного компонентів соматотипу, де достовірних зв’язків взагалі не визначено) переважають достовірні зворотні середньої сили кореляційні зв’язки. Як і у дівчаток, у хлопчиків найбільш виражені кореляційні зв’язки встановлені між базовим імпедансом та практично усіма антропометричними і соматотипологічними показниками.
У дівчаток між більшістю часових показників реоенцефалограми (за винятком тривалості повільного кровонаповнення, де достовірних зв’язків практично не визначено) і антропометричними та соматотипологічними показниками (за винятком товщини шкірно-жирових складок, ендоморфного і ектоморфного компонентів соматотипу, а також жирової маси тіла за Матейко і Сірі, де встановлені достовірні зворотні слабкі, середньої сили і сильні зв’язки) переважають достовірні прямі слабкі і середньої сили кореляційні зв’язки. Привертають увагу більш виражені (переважно середньої сили і сильні) кореляційні зв’язки тривалості фази швидкого кровонаповнення практично з усіма антропометричними і соматотипологічними показниками та відсутність достовірних зв’язків тривалостей серцевого циклу і низхідної частини з товщиною шкірно-жирових складок, а також тривалості висхідної частини з поздовжніми розмірами тіла та шириною дистальних епіфізів. У хлопчиків між часовими показниками реоенцефалограми і більшістю антропометричних та соматотипологічних показників достовірних кореляційних зв’язків не встановлено. Встановлені достовірні зворотні переважно середньої сили кореляційні зв’язки тривалостей висхідної частини та фаз швидкого і повільного кровонаповнення з усіма товщинами шкірно-жирових складок, а також з ендоморфним компонентом соматотипу і жировою масою тіла за Матейко і Сірі.
У дівчаток між більшістю відношень амплітудних до часових показників реоенцефалограми і антропометричними та соматотипологічними показниками достовірних кореляційних зв’язків не встановлено. Привертають увагу лише множинні достовірні зворотні переважно середньої сили кореляційні зв’язки показників загального тонусу артерій і тонусу артерій розподілу та зворотні слабкі кореляційні зв’язки показників тонусу артерій опору з товщиною шкірно-жирових складок та ендоморфним компонентом соматотипу і жировою масою тіла за Матейко і Сірі. У хлопчиків між відношеннями амплітудних до часових показників реоенцефалограми і антропометричними та соматотипологічними показниками встановлені наступні достовірні зворотні кореляційні зв’язки: переважно середньої сили – між дикротичним індексом і більшістю антропометричних і соматотипологічних показників; слабкі та середньої сили – між показником загального тонусу артерій, тонусу артерій розподілу та опору з усіма товщинами шкірно-жирових складок, а також з ендоморфним компонентом соматотипу і жировою масою тіла за Матейко і Сірі; слабкі – між показником загального тонусу артерій та тонусу артерій опору з більшістю тотальних і поздовжніх та деякими охватними розмірами тіла.
Таким чином у дівчатокнадлишкова кількість жиру в організмі сприяє зменшенню величини амплітудних (за винятком амплітуд інцізури і діастолічної хвилі), часових (за винятком тривалостей серцевого циклу, фази повільного кровонаповнення і низхідної частини) показників РЕГ і показника тонусу артерій різного калібру; а атлетичний тип будови тіла – збільшеннюамплітудних та часових (за винятком тривалості фази повільного кровонаповнення) показників РЕГ. У хлопчиківзростанняпрактично усіх антропометричних показників сприяє зменшенню більшості амплітудних (за винятком амплітуд систолічної хвилі та швидкого кровонаповнення) показників РЕГ та дикротичного індексу; а надлишкова кількість жиру в організмі – зменшеннютривалостей висхідної частини та фази швидкого кровонаповнення хвилі РЕГ, а також показника тонусу артерій різного калібру.
Регресійний аналіз давно застосовується як один з найбільш оптимальних та доцільних методів оцінки множинних зв’язків у медико-біологічних дослідженнях (Крутько В.Н., Большаков A.M., 2004; Гумінський Ю.Й., 1997; 1999). Для побудови регресійних моделей нами були взяті наступні показники реоенцефалографії, які найбільш часто використовуються в клініці: амплітуда систолічної хвилі, час висхідної частини, час швидкого і повільного кровонаповнення, дикротичний і діастолічний індекси, середня швидкість швидкого і повільного кровонаповнення тапоказник тонусу усіх артерій.
Встановлено, що в усіх наведених нижче моделях коефіцієнт детермінації R2, як міра якості підгонки, більш ніж на 50,0 % апроксимує допустимо залежну змінну; розрахований F-критерій є значно більшим критичного (розрахункового) значення, що дозволяє стверджувати про високу значимість регресійних лінійних поліномів, що також підтверджується результатами дисперсійного аналізу. Моделі мають вигляд наступних лінійних рівнянь:
базовий імпеданс (дівчатка)= 97,732 - 3,336•обхват стопи – 2,585•товщина шкірно-жирової складки на задній поверхні плеча + 2,739•міжвертлюговий розмір тазу – 2,79•висота вертельної точки + 2,613•висота лобкової точки + 7,758•ширина дистального епіфіза передпліччя;
тривалість фази швидкого кровонаповнення (дівчатка)= -0,011 - 0,003•товщина шкірно-жирової складки на гомілці + 0,001•обхват стегон - 0,001•міжостьовий розмір тазу + 0,004•товщина шкірно-жирової складки на груді + 0,002•обхват шиї - 0,005•ендоморфний компонент соматотипу;
показник тонусу артерій розподілу (дівчатка)= 11,027 – 1,351•ендоморфний компонент соматотипу + 0,185•поперечний середньогрудинний діаметр грудної клітки + 0,663•товщина шкірно-жирової складки на груді – 0,3250•вік – 0,083•висота вертельної точки – 0,247•товщина шкірно-жирової складки на гомілці + 0,121•поперечний нижньогрудинний діаметр грудної клітки + 0,283•товщина шкірно-жирової складки на задній поверхні плеча.
Усі інші показники РЕГ, мають точність опису ознаки, що моделюється меншу ніж 50 % і тому не мають практичного значення для медицини.
В дослідженнях В.М. Мороза з співавторами (2004) при побудові аналогічних реографічних моделей показників центральної гемодинаміки привертає увагу вища точність опису ознаки, що моделюється у хлопчиків, ніж у дівчаток для систолічного й середнього артеріальних тисків, потужності лівого шлуночка та показника витрат енергії. Крім того, у хлопчиків кількість ознак, що моделюються, де кінцевий варіант регресійного поліному має коефіцієнт детермінації не менше ніж 0,50, більша ніж у дівчаток (у хлопчиків 8 випадків, у дівчаток – 6).
Підводячи підсумок усієї роботи слід підкреслити, що проведені дослідження стосовно взаємозв’язку показників РЕГ з антропометричними і соматотипологічними показниками у міських хлопчиків і дівчаток Поділля дозволять більш точно розмежувати норму й патологію, що у свою чергу надає можливість на ранніх етапах виявити групи ризику серед підлітків з розладами церебрального кровообігу.
ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі подано теоретичне узагальнення та нове вирішення науково-практичного завдання, яке полягає у встановлені кількісних нормативних вікових та конституційних показників РЕГ у здорових міських хлопчиків і дівчаток Поділля та зв’язків цих параметрів з антропометричними і соматотипологічними показниками, що дозволять точніше розмежувати норму й патологію і виявити групи ризику серед підлітків щодо можливого розвитку розладів церебральної гемодинаміки.