Хода і підтримка визначеної пози – приклади складної комбінації рефлексів. Ці процеси регулюються різними відділами ЦНС.
Рівновага підтримується рефлексами без участі свідомості. Хоча свідомий аналіз сприйняття простору можливий, регуляторні задачі не можуть бути ефективно вирішені без участі уроджених рефлексів. Так, не можна навчитися "сліпому" польоту на літаку (тобто в тумані) на основі свідомих просторових відчуттів; потрібну інформацію повинні давати прилади.
Рефлекси, викликувані вестибулярними органами, можна розділити на двох груп: так називані статичні і статодинамічні рефлекси.
Макулярні органи здійснюють статичні рефлекси, що підтримують рівновагу при різноманітних стоячих і похилих положеннях тіла. Компенсаторне обертання очей, особливо добре помітне в кішок, але виникаюче й у людей, являє собою статичний рефлекс. Завдяки йому на сітківці зберігається зображення горизонтальних і вертикальних ліній. У цьому рефлексі беруть участь шийні рецептори.
Статодинамічні рефлекси компенсують відхилення тіла при чи прискоренні уповільненні прямолінійного руху, а також при обертаннях.
Наприклад, при швидкому підйомі підсилюється тонус згиначів, і людина присідає, а при швидкому спуску підсилюється тонус розгиначів, і людина випрямляється — це так називаний ліфтний рефлекс.
При обертанні тіла реакції протиобертання виявляються у відхиленні голови, тіла й око убік, протилежну руху. Рух очей зі швидкістю обертання тіла, але в протилежну сторону і швидке повернення у вихідне положення — ністагм око — забезпечують збереження зображення зовнішнього світу на сітківці очей і тим самим зорову орієнтацію.
Список використаної літератури
1. Данилова H.H., Крылова А.Л. «Физиология высшей нервной деятельности». Ростов: «Феникс», 2005.
2. Жуков В.В., Пономарева Е.В. «Физиология нервной системы». Калининград: «Университет» 1999.
3. Смирнов В.М. «Физиология центральной нервной системы». М: «Академия», 2005.
4. Старушенко Л.І. «Анатомія і фізіологія людини». К: «Здоров’я», 2003.
5. Ткаченко Б.И. «Нормальная физиология человека». М: «Медицина», 2005.
6. Філімонов В.І. «Нормальна фізіологія». К: «Здоров’я», 2009.
7. Шмидт Р., Тевс Г. «Физиология человека» в 3-х томах. М: «Мир», 2005.