Міністерство науки і освіти України
Запорізький національний технічний університет
Інститут управління і права
До захисту допущена
зав.каф. «Фізичної реабілітації та рекреації»
ДИПЛОМНА РОБОТА
на тему:
«Розробка програми відновлення рухової діяльності пацієнтів після травм хребта з використанням системи інтенсивного тренінгу»
200___р.
Пор.№ | Назва етапів дипломної роботи | Термін виконання етапів роботи | Примітка |
1 | Збір матеріалу літературного огляду | ||
2 | Групування та аналіз зібраного матеріалу. Уточнення завдань літературного огляду. | ||
3 | Виконання теоретичної частини роботи | ||
4 | Виконання практичної частини роботи | ||
5 | Написання та оформлення пояснювальної записки | ||
6 | Перевірка роботи керівником, консультантами | ||
7 | Попередній захист роботи | ||
8 | Переплітання пояснювальної записки | ||
9 | Захист роботи у ДЕК |
ПЗ: 111 с., 14 рис., 2 табл., 49 джерел літератури.
Тема дипломної роботи: Розробка програми відновлення рухової діяльності пацієнтів після травм хребта з використанням системи інтенсивного тренінгу.
Об’єкт дослідження: рухова діяльність пацієнтів після травм хребта.
Суб’єкт дослідження: пацієнти з травмами хребта
Метою проведеного дослідження був експериментальний аналіз факторів, що впливають на відновлення рухової активності за допомогою інтенсивного тренінгу.
Завдання дослідження:
1. Проаналізувати доступні літературні джерела, присвячені соціальним та медичним наслідкам травм хребта.
2. Дослідити стан та методологію формування програми відновлення рухової активності пацієнтів після травм хребта.
3. Провести дослідження впливу факторів на відновлення здоров’я після травм хребта.
Методи дослідження: аналіз літературних джерел по даній темі, експеримент, фізіологічні та медико-біологічні методи дослідження, методи математичної статистики.
Гіпотеза: проведене дослідження допоможе розробити програму відновлення рухової активності у пацієнтів після травм хребту.
Наукова новизна: у нашому дослідженні ми розглянули|розгледіли| методологію відновлення рухової активності після спінальних травм.
Практичне значення отриманих результатів складається в розробці науково обґрунтованого й доступного комплексу заходів по впровадженню програми реабілітації після травм хребта пацієнтів м.Запоріжжя.
здоров’я, людина, населення, захворювання, вплив, формування, хребет, нейрохірургія, реабілітація, рухова активність, пацієнт, відновлення, тренінг.
вступ.. 6
розділ 1 соціальні та медичні наслідки травм хребта.. 8
1.1 Причини та структура травматизму хребта серед населення Європи та України. 8
1.2 Рівень інвалідизації населення після травм хребта. 15
розділ 2 СИСТЕМИ ВІДНОВЛЕННЯ РУХОВОГО СТЕРЕОТИПУ ТА ФІЗИЧНОЇ АКТИВНОСТІ ПАЦІЄНТІВ ПІСЛЯ ТРАВМ ХРЕБТА. 27
2.1 Анатомо-фізіологічні особливості хребта та зміни після травм. 27
2.2 Класифікація порушень рухової активності пацієнтів внаслідок травм хребта 35
2.3 Традиційні систем и відновлення рухової діяльности пацієнтів з спинальними травмами та сучасний науково-доказовий напрямок — інтенсивний тренінг. 40
розділ 3 Результати дослідження та їх обговорення. 51
3.1 Порівняльний аналіз традиційних та сучасних методологій щодо пацієнтів з спінальними травмами в м. Запоріжжі. 51
3.2 Розробка програми відновлення рухової діяльності та фізичної активності пацієнтів з спінальними травмами з використанням інтенсивного тренінгу. 60
3.3 Обговорення результатів. 87
Висновки.. 103
Список використаних джерел.. 106
ВООЗ – Всесвітня організація охорони здоров’я
ЗСЖ – здоровий спосіб життя
ФЗСЖ – формування здорового способу життя
ООН – організація об’єднаних націй
НДІ – науково дослідницька інспекція
ХНІЗ – хронічних неінфекційних захворювань
ХСК – хвороби системи кровообїгу
ЦНС – центральна нервова система
ЄС – Європейський союз
р. - рік
Актуальність теми дипломної роботи полягає в тому, що Застарілі ушкодження хребта та спинного мозку є одними із найскладніших проблем нейротравматології. У гострий період тяжкої хребетно-спинномозкової травми виживають близко 80% потерпілих. Ці хворі потребують медичної допомоги на всіх стадіях травматичної хвороби спинного мозку. Незважаючи на значний прогрес у лікуванні цього тяжкого контингенту хворих, кількість потерпілих, яких переводять на інвалідність, з кожним роком збільшується, що зумовлює велику соціальну значимість цієї проблеми. Зараз немає сумніву, що різні хірургічні втручання на хребті та спинному мозку вже більше не можуть поліпшити результати лікування спінальних хворих через невирішеність загальнобіологічної проблеми: “Чи можлива регенерація ушкодженого спинного мозку?”
На думку провідних вітчизняних та зарубіжних вчених, поліпшенню результатів лікування спінальних хворих може сприяти застосування комплексного реабілітаційного лікування, що включає як реконструктивно-відновні оперативні втручання на хребті та спинному мозку, так і повноцінну консервативну терапію. Аналіз даних патентної та іншої інформаційної літератури свідчить про те, що, не зважаючи на проведення багатопланових досліджень з проблеми ускладненої травми хребта, результати лікування спінальних хворих все ще залишаються досить незадовільними.
Залишаються все ще нерозв’язаними проблеми комплексного підходу до лікування таких хворих як в плані декомпресійно-стабілізуючих операцій на хребті, так і реконструктивно-відновних на ушкодженому спинному мозку. На нашу думку, більшість невтішних наслідків лікування спінальних хворих пов’язані з неврахуванням значення єдиного комплексу травматичної хвороби спинного мозку, а також однобічним підходом до лікування цих хворих на різних стадіях травматичної хвороби.
Пошуки способів, спрямованих на створення умов для оптимального перебігу регенеративних процесів у спинному мозку, у наш час є досить актуальною проблемою. При цьому найперспективнішим у спінальній патології є прискорення регенерації спинного мозку шляхом зменшання токсичності ліквору та застосування антигіпоксантів. Недостатньо розроблені питання зменшення спастичності у спінальних хворих з метою проведення успішної реабілітації.
Об’єктом дослідження виступає рухова діяльність пацієнтів після травм хребта.
Суб’єктом дослідження є пацієнти з травмами хребта
Метою проведеного дослідження був експериментальний аналіз факторів, що впливають на відновлення рухової активності за допомогою інтенсивного тренінгу.
Завданнями дослідження можна вважати наступні положення:
1. Проаналізувати доступні літературні джерела, присвячені соціальним та медичним наслідкам травм хребта.
2. Дослідити стан та методологію формування програми відновлення рухової активності пацієнтів після травм хребта.
3. Провести дослідження впливу факторів на відновлення здоров’я після травм хребта.
Методами дослідження, застосовані у роботи були аналіз літературних джерел по даній темі, експеримент, фізіологічні та медико-біологічні методи дослідження, методи математичної статистики.
Гіпотеза: проведене дослідження допоможе розробити програму відновлення рухової активності у пацієнтів після травм хребту.
Наукова новизна: у нашому дослідженні ми розглянули|розгледіли| методологію відновлення рухової активності після спінальних травм.
Практичне значення отриманих результатів складається в розробці науково обґрунтованого й доступного комплексу заходів по впровадженню програми реабілітації після травм хребта пацієнтів м.Запоріжжя.
Досягнення науки і технічний прогрес дозволяють прижиттєво виявити структурно-функціональні зміни не тільки хребта, а й його вмісту (спинний мозок, оболони, судини) як при захворюваннях хребта, спинного мозку, так і при хребетно-спинномозковій травмі (ХСМТ). Це дає можливість по-новому оцінити патофізіологічні зміни, що настають внаслідок травми або захворювання спинного мозку, та вибрати більш адекватну лікувальну тактику, більш диференційовано підійти до лікування травми спинного мозку, розширити показання до хірургічного лікування деяких форм патології (сирингомієлія, артеріовенозні мальформації, інтрамедулярні пухлини, поширені пухлини хребта і спинного мозку), а також зменшити травматичність хірургічних втручань.
Нині в Україні поряд із традиційними методами обстеження хворих зі спінальною патологією (функціональна та звичайна спондилографія, мієлографія, спінальна ангіографія) широко використовують сучасні методи обстеження – КТ, МРТ та ангіографічну МРТ.
Незважаючи на важкий матеріальний стан держави у більшості регіонів України сьогодні є можливість використовувати сучасні методи обстеження спінальних хворих та застосовувати нові технології в їх лікуванні.