Для кількісного визначення тромбоцитів ми беремо кров із пальця. Для цього моє робоче місце має бути вже підготовлене: пробірки, скельця, скарифікатори, вата, спирт, капіляри.
Кров безпосередньо беру із кінчика пальця. На сухий палець, оброблений для взяття крові, наносять одну каплю 14%
Для дослідження адгезивно-агрегаційної функції тромбоцитів кров береться із кубітальної вени ступні, підраховується кількість агрегатів з тестових еритроцитів в каплі сиворотки хворого в одному полі зору, а також в одному агрегаті – середню їх кількість в у всіх титрах розведення сиворотки крові
Вказівних кінцівок та тромбоцитів. У пофарбованих мазках крові за Фоніо досліджують форму, структуру та розміри тромбоцитів за допомогою окуляр-мікрометра, за даними досліджень, за структурою тромбоцитів розрізняють: юні, зрілі та старі форми [15,16].
2.2 Основні методи дослідження
Основними методами лабораторного дослідження тромбоцитарної ланки гемостазу є:
– визначення кількості тромбоцитів в крові чи плазмі;
– визначення індексу антиагрегаційної активності тромбоцитів;
– визначення агрегаційної здатності тромбоцитів;
– дослідження агрегаційної активності тромбоцитів фотометричним методом;
– визначення активності факторів ІІІ, І\/ тромбоцитів;
– визначення рефракції кров’яного згустка;
– визначення показників тромбоеластограми, коагулограми, фібринолізу, багатій або бідній тромбоцитами за допомогою фазово – контрастного мікроскопування. [12,14].
В серологічну пробірку наливаю 4 мл 1% розчину амонію оксалату, додаю до реактиву 0,02 мл крові капіляром Салі, ретельно змішую. Залишаю пробірку на 30 хв для гемолізу еритроцитів. Перемішую вміст пробірки та заповнюю камеру Горяєва, після чого залишаю камеру на 5 хв у вологу камеру (чашка Петрі з вологою ватою або фільтрувальним папером);
Підраховую кількість тромбоцитів за допомогою мікроскопа (окуляр 7, об’єктив 40), підрахунок здійснюю у 25 великих квадратах сітки, розподілених на 16 малих. Розраховую по формулі:
Х = а÷б × 10 6/л;
Де Х – кількість тромбоцитів в 1 мл крові; а – кількість тромбоцитів підрахованих у 25 великих квадратах; б – розведення крові (у 200) раз; в – кількість підрахованих мали квадратів (16х25=400); 400 – коефіцієнт підрахунку до 1 мкм; 10 6/л перерахунок із мкл в л.
Формула має такий вигляд:
Х= а × 200 × 10 6/
Норма: 180 – 320 Х 10 6/Л. [2,6,12].
Визначення кількості тромбоцитів за методомФоніо
Хід визначення
В аглютинацій ну пробірку капіляром Панченко набираю 25 поділок 14% розчину магнію сульфату; всі ці реактиви запобігають агрегації тромбоцитів, що дає змогу підрахувати їх у мазках крові.
В пробірку наливаю 4 мл 0,9% розчину NaCl (для визначення кількості еритроцитів).
Додаю в пробірку 10 поділок крові капіляром Панченко. А в другу пробірку 0,02 мдл крові капіляром Салі, ретельно перемішуємо вміст пробірки.
Підраховую кількість еритроцитів за допомогою камери Горяєва, із суміші із першої пробірки готую мазки крові, фіксую, фарбую барвником Романовського протягом 40–60 хв.
Мазки досліджую під мікроскопом під імерсійною системою, підраховую кількість тромбоцитів, що зустрічаються на 1000 еритроцитів (тромбоцити мають вигляд маленьких утворень розміром 3–4 мкм. рожево-фіолетового кольору).
Під час підрахунку тромбоцитів я користуюся обмежувачем поля зору (віконечко Фоніо).
Підрахунок здійснюю наступним чином:
Підраховую 1000 еритроцитів і одночасно тромбоцити, що зустрічаються. [2,5,9].
Беру пробу крові для підрахунку тромбоцитів. Набираю в шприц 2 мл крові, приєднаю до нього колонку з скляними шариками і вставляю шприц в інфузійний насос. Включаю насос і пропускаю через колонку за 1 хв. Витікаючи із колонки кров збираю в пробірку і знову беру пробу для підрахунку тромбоцитів. Індекс адгезивності тромбоцитів підраховую по формулі:
ІГ = А÷В × 100%, де А – кількість тромбоцитів в крові до пропускання, В – кільк4ість тромбоцитів в крові після пропускання через колонку. Норма: 20–50%. [4,]
Хід визначення: набираю в пробірку 0,2 мл плазми і ставлюна водяну баню при 37°С. Через 1 хв добавляю 0,1 мл розчину АДФ і зразу ж включаю секундомір. Пробірку легенько збовтую, і спостерігаю утворення в суміші великих агрегатів тромбоцитів. [2] Норма: 10–60 сек.
2.3 Дослідження коагуляційного гемостазу
До найчастіше застосованих методик належить визначення часу зсідання крові. Описано багато методів, однак найбільш відповідає фізіологічним умовам і найбільш прийнятий уніфікований метод часу зсідання крові по Лі-Уайту (норма 3–5 хв).Цей метод характеризує загальну коагуляційну активність крові. Прискорення часу зсідання крові спостерігається при підвищеній коагуляцій ній активності, що буває при ряді патологічних процесів (післяродовий період, обширні операції, численні опіки, переломи).
Хід визначення
Набираю 1 мл крові з вени вмикаю секундомір, переношу кров до сухої чистої пробірки і ставлю на водяну баню при температурі 37°С, через дві хв., а потім через кожні 30 сек. прообірку нахиляю в один бік приблизно на 45–50°С, фіксують за стікати по пробірці й утвориться згусток. [11,18].
Норма: час звертання венозної крові від 5 до 10 хв.
ПРИНЦИП: визначення часу згортання багатої тромбоцитами плазми при додаванні оптимальної кількості кальцію в умовах стандартизації каоліном контактної фази процесу згортання.
РЕАКТИВИ: 1. Хлористий кальцій 0,025М.
2. Суспензія каоліну 0,5%.
ХІД ВИЗНАЧЕННЯ. Досліджують багату натромбоцити плазму. В пробірку з 0,1 мл плазми добавляю 0,1 мл суспензії каоліна. Енергійно збовтую і інкубую 5 хв (час який необхідний для повної активації факторів контакту) при 37 ° С в водяному термостаті. Через 5 хв 0,2 мл напередодні розігрітого до 37°С 0,025 м. Відмічаю час утворення згустку. Визначення проводжу в паралелях і беру середній результат. [12,14].
Нормальні величини. 50–70 сек.
Визначення тромбопластину
ХІД ВИЗНАЧЕННЯ.
Складаю 5 рядів пробірок з сумішами:
У всі ряди даю адсорбовану плазму хворого і виворотку здорового.
1-й ряд – плазмовий; 2- й ряд – сиворотковий; 3-й ряд – плазмово-сиворотковий; 4-й ряд – тромбоцитарний; 5-й ряд – контрольний. Тестування всіх рядів проводиться однаково. Починаючи з контрольного ряду. В 5–6 пробірок розливаю по 0,1 мл розчину хлориду кальцію і ставлю на водяну баню. Туди ж ставлю пробірки з 0,6–0,8 мл субстрату плазми. В нову пробірку наливаю 0,2 мл нормальной суспензії тромбоцитів. Компоненти змішую і ставлю на водяну баню, додавши 0,2 мл хлориду кальцію. Включаю секундомір. Через 2 хв переношу 0,1 мл суміші в одну ізх пробірок яка мстить 0,1 мл розчину хлориду кальцію і додаю 0,1 мл прогрітої субстратної плазми. В момент додавання включаю другий секундомір і відмічаю час утворення згустку. Дослідження проводжу через 4,6,8,10,12 хв інкубації суміші. [11,17]
НОРМАЛЬНІ ВЕЛИЧИНИ:7–11 сек. Реєструю на 4-й або 6-й хв інкубації.
2.4 Фази згортання крові
Суть процесу згортання крові в загальних рисах можна представити наступним чином: під дією будь якого агента утвориться активний кров’яний тромбопластин, який переводить протромбін у активну форму – тромбін. Той в свою чергу взаємодіє на фібриноген, перетворюючи його в нерозчинний фібрин, який випадає з кров’яного русла в вигляді тромбу. Якщо подивитися на вище написану схему, то необхідно зазначити, що ввесь процес згортання крові ділиться на чотири фази:
Перша фаза – протромбіноутворення;
Друга фаза – тромбіноутворення;
Третя фаза – фібриноутворення;
Четверта фаза – посткоагуляційна.
Перша фаза найбільш триваліша від інших в процесі згортання крові. Вона займає 4–6 хв. Реакції, характерні для цієї фази, можуть розвиватися як по внутрішньому механізму так і по зовнішньому. В першому випадку процес розпочинається з ХІІ фактора (пошкоджена судинна стінка, імунні комплекси, хіломікрони) і ін.).Потім проходить лінійна реакція, в якій бере участь калікреін, кінін і ряд факторів, формуючих 1 і 2 з активацією фактора Х (див. таб. 2).При цьому утворюється комплекс 3 із факторів Ха,\/3,І\/, здатен перетворити протромбін в тромбін. Тому даний комплекс, якому приписуються ферментна активність, по аналогам з ферментами названий протромбіназою. [1,4]
Зовнішній механізм утворення активної протромбінази починається з появою в кров’яному руслі фактора ІІІ (тканинний тромбопластин), який поступає із пошкодженних тканин, а нормальних умовах відсутній в плазмі крові. Комплекс факторів ІІІ,\/ІІа, І\/, також здатний активувати фактор Х, формуючи протромбіназний комплекс. Кожний із приведених механізмів утворення протромбінази проходить паралельно. З утворенням протромбінази завершується перша фаза згортання крові.