Зміст та спрямованість вправ основної частини визначались на основі об'єктивних змін в організмі після пологів та вказаних жінками мотивів занять оздоровчими видами гімнастики (покращення стану здоров'я, корекція форм тіла, нормалізація маси тіла). Результати опитування показали, що жінок турбують зайві жировідкладення в області живота, спини, сідниць, стегон. В зв'язку з цим, в заняття включено вправи, які покращують форму цих частин тіла, нормалізують співвідношення між жировим та м'язовим компонентами. Значну увагу приділено зміцненню перерозтягнених м'язів живота, промежини, тазового дна, підвищенню тонусу м'язів ніг та спини.

Вправи, що входять в основну частину, дозволяють ліквідувати застійні явища в легенях, органах черевної порожнини, малого тазу та нижніх кінцівках, попередити опущення статевих органів, загини матки, запальні процеси в органах малого тазу та інші післяпологові ускладнення, за думкою фахівців. З метою різнобічного впливу на організм в заняття включено вправи стретчінгу, на релаксацію, дихальні вправи.

В ході дослідження оцінювались показники максимального споживання кисню (МСК) та рівень працездатності жінок, особливості соматотипу, а також рівень розвитку окремих фізичних якостей. Рівень МСК та працездатності визначались за допомогою методу велоергометричного тестування.

Для підвищення РФС використовувались фізичні навантаження малої потужності (40-50% МСК), які ставили метою покращення рухової підготовленості, збільшення резервів кардіореспіраторної системи. Для жінок з середнім та вище середнього РФС застосовувались навантаження величиною 50-60% МСК. Заняття проводились двічі на тиждень по 55 хвилин.

За показниками, що характеризують фізичний розвиток кардіореспіраторної системи та фізичну підготовленість, основна та контрольна групи були ідентичними. Ефективність програми оцінювалась за змінами різниці даних показників протягом експерименту.

На початку дослідження різниця між показниками основної групи і моделі та контрольної групи істотно не відрізнялась (p>0,05), що свідчить про правильність вибору контролю.

За показником середнього значення ОГК в основній групі (табл.3.1) відбулася зміна на 1 см.

Таблиця 3.1 - Середні показники фізичного розвитку експериментальної групи в динаміці

Назва показнику	До експерименту		Після експерименту
Назва показнику	_X	_X- X	_X	_X- X
Обхват плеча, см	27,75	1,75	26,47	0,47
ОГК, см	84,87	-2,13	86,05	- 0,95
Обхват талії, см	66,93	4,93	62,75	0,75
Обхват сідниць, см	98,78	3,78	95,02	0,02
Обхват стегна, см	57,75	1,75	55,60	-0,40
Обхват гомілки, см	35,92	-0,08	35,97	-0,03
Товщина жирової складки на трицепсі, мм	17,72	7,72	13,78	3,48
Товщина жирової складки на підвздошної ділянці, мм	34,30	9,30	25,83	0,83
Товщина жирової складки на стегні, мм	27,17	12,17	18,90	3,90

Таблиця 3.2 - Середні показники фізичного розвитку контрольної групи в динаміці

Назва показнику	До експерименту		Після експерименту
Назва показнику	_X	_X- X	_X	_X- X
Обхват плеча, см	28,18	2,18	27,38	1,38
ОГК, см	85,70	-1,30	84,50	-2,50
Обхват талії, см	67,38	5,38	65,88	3,88
Обхват сідниць, см	98,03	3,03	97,05	2,05
Обхват стегна, см	56,45	0,45	56,13	0,13
Обхват гомілки, см	35,18	-0,83	34,70	-1,30
Товщина жирової складки на трицепсі, мм	15,85	5,85	13,70	3,70
Товщина жирової складки на підвздошної ділянці, мм	28,78	3,78	23,98	-1,03
Товщина жирової складки на стегні, мм	22,43	7,43	18,30	3,30

А в контрольній групі (табл. 3.2) відбулася так ж зміна в протилежному напрямку. Аналогічні зміни спостерігаються і з показниками обхвату гомілки.

При порівнянні показників кардіореспіраторної системи після експерименту слід зауважити, що всі вони, крім артеріального тиску, мають істотну (p<0.01) різницю в таблиці 3.3.

Таблиця 3.3 - Порівняння показників кардіореспіраторної системи основної і контрольної групи після експерименту

Назва показнику	Екпериментальна група		Контрольна група		t розрах.
Назва показнику	_X± m	у	_X± m	У	t розрах.
АТ систолічне, мм рт.ст	109,17 ±1,22	9,36	105,88±1,18	7,38	1,96*
АТ діастолічне, мм рт.ст	71,2 ±0,74	5,67	70,43 ±0,87	5,42	0,69*
ЧСС спокою, уд/хв	70,12 ±0,53	4,04	73,05±0,63	3,94	3,61**
ЧД на початку тренування, уд/хв	14,33 ±0,18	1,41	15,6±0,15	0,93	5,42 **
ЧД після тренування, уд/хв	15,25±0,14	1,05	16,05±0,16	1,01	3,81**
ЖЄЛ, мл	3200±39,97	306,98	2870±65,44	408,69	4,35**
Проба Штанге, сек	50,03±1,21	9,26	35±1,57	9,81	7,68**
Проба Генча, сек	34,77±0,53	4,09	20±0,75	4,69	16,23**

* - різниця невірогідна (р> 0,01); ** - різниця вірогідна (р< 0,01)

Під час виконання стандартного навантаження пульс жінок основної групі був нижчим, ніж у контрольній, що свідчить про кращу адаптацію кардіореспіраторної системи до фізичного навантаження та покращення процесів відновлення. Це дало можливість індивідуального збільшення навантаження на тренуванні жінок основної групи і проведення основної частини занять з більшою інтенсивністю про що свідчать вищі показники пульсу в основній частині.

Інтенсивність занять на початку дослідження в основній та контрольній групі була майже однаковою (середні показники 53% та 51% відповідно)

В кінці дослідження жінки експериментальній групи займалися з інтенсивністю близько 62%, а у контрольній – 40%.( табл.3.4 ).

Таблиця 3.4 - Порівняння показників фізичної підготовленості експериментальної та контрольної груп після експерименту

Назва вправи	Експериментальна група		Контрольна група		t розр
Назва вправи	_X± m	у	_X± m	у	t розр
Присідання, разів	4,9±0,19	1,47	4±0,2	1,24	3,3**
Згинання-розгинання рук з колін, разів	20±0,43	3,28	13,05±0,44	2,73	11,5*
Нахил в положенні сидячі, см	15,07±0,5	3,8	12±0,5	3,11	4,41*
Проба Яроцкого, сек	28±1,26	9,68	26,1±0,87	5,44	1,25
Проба Бондаревського, сек	23,5±0,99	7,63	20,08±0,51	3,21	3,05**
Проба Руф’є, уд/хв	5,08±0,13	1,01	6,51±0,17	1,04	6,79*

Різниця вірогідна: *- р<0,01; ** - р <0,1; - р *** <0,5

Зниження пульсу в основній частині заняття у контрольній групі свідчить про те, що з часом ці жінки адаптувалися до однотипного тренувального навантаження.

Незважаючи на те, що навантаження в основній групі було значно більшим ніж у контрольній, показники пульсу після закінчення заняття в основній та контрольній групах не мали істотної різниці, що свідчить про більш кращі процеси відновлення у основній групі.

Порівняння результатів дослідження фізичної підготовленості в основній та контрольній групах після експерименту свідчить, що всі показники, крім даних проби Яроцького, суттєво відрізняються один від одного (табл. 3.5).

Таблия 3.5 - Порівняння показників фізичної підготовленості основної та експериментальної групи наприкінці експерименту

Назва вправи	Експериментальна група		Контрольна група		t розр
Назва вправи	_X± m	у	_X± m	У	t розр
Згинання-розгинання рук в упрі лежачі з колін, разів	20 ±0,43	3,28	13,05±0,44	2.73	11,5*
Нахил в положенні сидячи, см	15,07±0,5	3,8	12±0,5	3,11	4,41*
Проба Яроцкого, сек	28±1,28	9,68	26,1±0,87	5,44	1,25
Проба Бондаровського, сек	23,5±0,99	7,63	20,08±0,51	3,21	3,05**
Проба Руф’є, уд/хв	5,08±0,13	1,01	6,51±0,17	1,04	6,79*

Різниця вірогідна: *- р<0,01; ** - р <0,1; - р *** <0,5

Рівень розвитку фізичних якостей у жінок контрольної групи протягом періоду дослідження достовірно не змінився. Слід відзначити, що вихідні показники гнучкості у жінок контрольної та експериментальної груп перевищували нормативні величини i в ході дослідження суттєво не змінились.

За спостереженням інструкторів, 2 - 3 кратні заняття йогою в тиждень допомагали жінкам контролювати набір ваги, зберегти гарну фізичну форму до пологів, швидше відновитися після пологів.

Рисунок 1. Відсотковий графік 10 бальної оцінки у жінок після пологів по Единбурській шкалі післяпологової депресії

З боку психічного стану в жінок експериментальної групи були зареєстровані значні позитивні зрушення: спостерігалося значне врівноваження настрою, підвищення загального емоційного фону, відсутнє занепокоєння, страх перед майбутнім.

ВИСНОВКИ

1. В ході дослідження було опрацьовано 57 літературних джерел з теми дослідження. В ході аналізу науково-методичних матеріалів та досвіду роботи фахівців лікувальної та оздоровчої фізичної культури з відновлення жінок в післяпологовому періоді, було визначено, що післяпологовий період - це заключна стадія гестаційного процесу, яка характеризується зворотним розвитком змін, що мали місце в організмі жінки під час вагітності та пологів, становленням і "розквітом" лактаційної функції молочних залоз. Щоб підкреслити важливість даного етапу для здоров'я, його ще іноді називають четвертим періодом пологів. Триває він у середньому 6-8 тижнів - розпочинається відразу після народження "дитячого місця", тобто плаценти, і завершується повним відновленням звичної діяльності статевої, ендокринної, нервової, серцево-судинної та інших систем. В результаті аналізу літератури ми вияснили, що велике значення фізична культура має в післяпологовий період. Дотримання правильного рухового й гігієнічного режиму допомагає зміцнити організм, підсилює його опірність к багатьом захворюванням. Медичною наукою встановлено, що кількість ускладнень у післяпологовому періоді значно менше в жінок, що займаються фізичною культурою.

Сучасні напрямки і методи відновлення здоров'я жінок у післяпологовому періоді (стр. 11 из 13)

ВИСНОВКИ