Людина – це істота, здатна до самосвідомості, самоаналізу. Ми думаємо, що вміло володіємо та користуємося своїм тілом, що все те, що у нас є – дано нам назавжди і уже ніхто і ніщо не зможе у нас це відібрати. Проте, коли з людиною трапляється нещасний випадок, виникає якесь пошкодження частини тіла чи тіла в цілому, виходить із ладу орган, який мав певне смислове і рухове навантаження, ми починаємо задумуватися над цим. Скажімо, коли у людини пошкоджені легені, їй стає важко дихати і кожен подих дається дуже важко, тому щоразу, коли вона робить вдих, вона помічає це повітря, яке з такою важкістю проходить крізь легені. Або, наприклад, коли пошкоджений м'яз або суглоб ноги. Кожен крок викликає біль у пошкодженій ділянці, тобто щоразу, коли пошкоджене місце напружується для того, щоб зробити крок, рух, людина щоразу відчуває, що цей м'яз є необхідним і подекуди незамінним для рухової активності та життєвої діяльності.
Одними із таких важливих регуляторів і засобів рухової активності людини є суглоби. У людському організмі немає не потрібних і не важливих функцій, систем, органів тощо. Особливо гостро відмову однієї із функцій відчувають спортсмени, танцюристи – люди з підвищеною руховою активністю.
Суглоби є надзвичайно важливими для забезпечення руху, оскільки вони є своєрідною ланкою, що з'єднують частини кінцівок і забезпечують надійне укріплення і утримання їх разом, а також виконують функцію зміни положення кінцівок (вгору-вниз, вліво-вправо, вперед-назад, кругові рухи тощо).
Колінний суглоб– найбільший в нашому тілі, але не найсильніший. Коліна уразливі до дії сильних поштовхів і до інших слабкіших дій. У зв'язку з такою уразливістю, а також через те, що люди приходять у спорт з раніше придбаними травмами колін, і через те, що багато хто має таку манеру руху, при якій створюється зайвий тиск на коліна, – зі всіх цих причин біль в коліні є поширеною скаргою спортсменів.
Спробуємо описати деякі загальні пошкодження коліна і знайти декілька шляхів для уникнення таких проблем.
Коли ми думаємо про рух колін, ми найчастіше уявляємо просте згинання і розгинання ніг – рух, в якому колінний суглоб відкривається і закривається, як дверна петля. Справа в тому, проте, що в деяких рухах коліно насправді виконує гвинтовий, спіральний рух. (Уявімо, наприклад, що ви стоїте і укручуєте ваші стегна вниз, в землю). У таких рухах меніск (суглобовий хрящ або «прокладка» коліна) піддається обертальному або згинальному навантаженню, яке може викликати травму коліна так само легко, як і прямий удар.
Для того, щоб зрозуміти рух, який може створити ушкоджувальне обертання в коліні, уявімо, що ми міцно ставимо ступню на землю і потім повертаємося всім тілом. Обертання тіла без зміни позиції стопи викликає величезний тиск на зовнішні прикріплення колінного меніска. Цей тиск може ослабити прикріплення меніска, що викличе істотне ослаблення коліна.
Замість обертання або повороту тіла з міцно поставленою ступнею, спортсменам слід обертатися на подушечках пальців ніг або на п'ятах. Таким чином можна уникнути тривалих неослабних болів в колінах.
Виникає менше проблем, коли ми використовуємо наші тіла і різні суглоби відповідно до їх будови. В цьому випадку ми дозволяємо силам, направленим на нас на тренуванні, розсіватися, а не проводимо ці сили в наші суглоби або через них.
Інший приклад потенційно шкідливих рухів ілюструється практикою стрибків та падінь. Поштовх від падіння може легко пошкодити наші суглоби, якщо ми неуважні або не усвідомлюємо, що робимо. Погано виконані різкі падіння збільшують можливість травми, артриту і хронічного запалення суглоба.
Найбезпечніший спосіб захистити суглоби – це виконувати падіння, розсіюючи силу рівномірно уздовж сторони тіла, – падіння, в яких бічна сторона ноги, стегно, торс, плече і рука контактують з матом одночасно. У таких падіннях ні на один суглоб не доводиться поглинання надмірного удару, і у такому разі буде менше проблем. Крім того, всі суглоби повинні бути зігнуті (принаймні небагато), і повинна бути зменшена, але в стані «бойової готовності» напруга в м'язах. Тіло не повинне бути ні дуже жорстким, ні дуже розслабленим.
Коліно стабілізується м'язами, що оточують його. Важливі м'язи, що підтримують коліно, – це квадріцепси (спереду), підколінні сухожилля (ззаду), що приводять м'язи (на внутрішній стороні стегна і верхньої частини ноги) і відвідні м'язи (на зовнішній стороні стегна і верхньої частини ноги). Також на підтримку коліна залучені м'язи сідниць, стегна і литкові м'язи.
Нерівномірна м'язова сила може бути результатом повторення одних рухів частіше, ніж інших. Наприклад, ушуїсти мають тенденцію більше розвивати квадріцепси, ніж підколінні сухожилля. Оскільки цей дисбаланс може бути шкідливий для коліна, непогано додати інше фізичне навантаження до своїх тренувань. Наприклад, біг (допомагає укріплювати підколінні сухожилля), тренування з тяжкістю (допомагають розвивати м'язи) і плавання (укріплює м'язи і збільшує витривалість без приміщення ваги на коліно).
При недостатній гнучкості можна порадити хороше повільне розтягання, що виконується як до тренування, так і після нього.
Звичайно, м'язи, що підтримують коліно, схильні до втоми – через надмірне навантаження, недостатнього кровопостачання, неповноцінної їжі, зневоднення і т.д.
Коли коліно вимушене виконувати рухи, м'язи можуть неправильно реагувати, пропускаючи сигнали і недостатньо швидко відповідаючи на складні рухи цього мистецтва. В результаті може трапитися, що м'язи, що мають першорядне значення в підтримці коліна, не зможуть зробити свою роботу. У таких випадках наступною лінією підтримки вимушені бути зв'язки. Більшість суглобів підтримуються за допомогою пружних волокнистих сполучних тканин, званих зв'язками. Розтягнення зв'язок, які включають пошкодження зв'язок, можуть виникнути, коли коліно розтягнуте понад його нормальну межу руху.
Якщо травма коліна повторюється, колінні зв'язки слабшатимуть. Подальше пошкодження м'язів і зв'язок може привести також до пошкодження хряща. Таким чином, у разі травм, що повторюються, слід консультуватися у професіонала.
Хоча повне розуміння основних рухів, правильний вибір часу і пози тіла мінімізуватимуть вірогідність серйозних травм під час тренувань, можна отримати пошкодження незалежно від того, наскільки ми уважні. Якщо біль в коліні зберігається, важливо отримати професійне обстеження, висновок і лікування. Якщо пошкоджене коліно залишається нелікованим і нестабільним, то суглобовий хрящ руйнуватиметься. Популярний спосіб запобігання такому руйнуванню – стабілізація коліна за допомогою різних підтримуючих (фіксуючих) засобів. Проте, я раджу, щоб ушуїсти утримувалися від подібних заходів до тих пір, поки їх не оглянули кваліфіковані фахівці.
Оскільки причини болю в коліні можуть бути різними, така підтримка коліна може приховати серйозніші проблеми, які посиляться з часом.
Приділяючи увагу нашому тілу, ми можемо збільшити шанси бути здоровими і насолоджуватися тренуваннями впродовж багатьох років.
У свій час був проведений аналіз травм у збірній СРСР. Найчастіше – удари. Якщо від удару відбувся крововилив (це видно відразу: починає рости пухлина), перша допомога – холод. Від холоду звужуються судини, і з рани виходить менше крові. Спочатку бризкають хлоретилом (роблять заморозку), потім прикладають лід. Зараз є так звані холодові аплікації. Кріотерапія (лікування холодом) іноді дуже ефективна: після падіння спортсмен ледве йде, а наступного дня в нормі! Прохолоджувати місце забиття треба до трьох діб! А щоб гематома не розвивалася, кілька днів обов'язкова пов'язка, що давить. Є ефективні мазі, що містять гепарини (продукт виділення п'явки): гепаринова, хірудоїдна… Користуємося й опіно-гелем, троксевазином. При сильних забитих місцях треба використовувати ще й цинкову мазь. Цинк – могутній протизапальний засіб. На Заході вже давно випускають цинкові бинти.
На другому місці по частоті – ушкодження м'язів. Коли говорять про так зване розтягнення, це не дуже вірно. М'яз не тягнеться: якщо взяти волокно й потягнути, воно порветься. Мається на увазі запалення нервових закінчень через перенапругу – ривок, різкого підйому ноги. М'яз натягнувся, але ще не надірвався, з'явився біль… Лікування дуже просте – холод і спокій день-два.
Найпоширеніший метод визначити серйозність надриву – УЗД-діагностика. На дисплеї виводиться картинка. Ти бачиш м'язові скорочення, і раптом на якійсь ділянці – мертва зона: виходить, там надрив.
Бувають і розриви. Коли таке відбувається, спортсмен навіть чує звук м'яза, що рветься, – клацання. Біль дуже гострий й тримається три-чотири дні. Потрібно обов'язково накласти шину, як при переломі.
Коли гематома розвивається – у жодному разі не можна робити масаж. Потім можна робити масажі, що розсмоктують. Можна робити це і самостійно. Масажні рухи, – тільки знизу вгору. Будь-яка травма приводить до лімфостазу – застою лімфи. Саме масаж «знизу вгору» сприяє більш швидкому відтоку лімфи… Є й механотерапія. Існують спеціальні тренажери із програмним керуванням. Через комп'ютер задаєш будь-яку програму – наприклад, зміцнення зв'язок гомілки. Сідаєш у крісло, фіксуєш гомілку, і машина крутить її з певним зусиллям у різних площинах. Є й програма зміцнення м'язів після травм.
Гомілковостопний суглоб – дуже складний, тому й травми дуже різноманітні. При ударі суглобна сумка (капсула, у яку занурений суглоб) може почати реактивно виділяти змащення. З'явиться досить значна пухлина. Але панікувати не варто: це веде до втрати працездатності всього на декілька днів. Інша справа, якщо ти підкрутив ногу, ушкодив зв'язки, надірвав капсулу. Отут з'являється гематома, її добре видно – суглоб на очах зеленіє.
Бувають хронічно хворі гомілкостопи. Від частих травм зв'язки гублять еластичність і погано фіксують суглоб. При першому ж неспритному русі, при ударі – різкий біль. Кожний суглоб, як підшипник, має строк придатності…