Особливо наполегливо повинні займатися лікувальною фізкультурою хворі, які вимушені користуватися корсетом або тутором внаслідок пошкодження тіл хребців або суглоба. Таким хворим періодично потрібно робити масаж м`язів і систематично проводити лікувальну фізкультуру, під час фізкультури обов’язково знімати корсет і більшу частину комплексу проводити лежачи. При такому туберкульозному процесі в суглобах нижніх кінцівок, при відсутності опори ноги хворі вимушені ходити на милицях і лікувальну фізкультуру вони повинні робити лежачи, при цьому активних рухів в пошкодженому суглобі робити не можна.
Разом з тим для укріплення м`язів хворої кінцівки рекомендується викликати скорочення і розслаблення їх без рухів в хворому суглобі. У хворих внаслідок пошкодження тіл хребців або суглоба, вимагаю чого оперативного лікування, питання застосування лікувальної фізкультури навіть після затихання процесу повинне бути вирішене лікарем який лікує хворого. Неуважне застосування лікувальної фізкультури у таких хворих може викликати загострення кісткового процесу.
Питання про вибір лікувального комплексу вирішує лікар. Вправи (див. додаток 1, 2, 3, 4 на стор. 24, 25, 26, 27) їх також можуть робити хворі, які перенесли туберкульоз хребта і суглобів при збереженні рухомості в суглобах. Комплекс складається по принципу розсіяного навантаження, тобто вправи для рук чергуються з вправами для ніг. Такий розподіл вправ зменшує загальне навантаження. Всі вправи мають прості вихідні положення. В гімнастиці вихідним положенням тіла являється таке, із якого розпочинається і з якого закінчується виконання тієї чи іншої вправи. Ці вправи треба засвоювати поступово, кожного разу треба включати нові вправи і збільшувати повторення кожної вправи. Крім основного комплексу вправ потрібно вводити вправи з експандером, гантелями і м’ячем. Вправи рекомендується проводити в легкому одязі, краще всього в шортах, майці і шкарпетках. Кожна вправа повинна виконуватись чітко і правильно, з чітко вираженою напругою і наступним розслабленням м`язів. Рекомендується виконувати вправи з гімнастичною палицею. Це полегшує правильне виконання вправ.
Після 6–12 місяців занять лікувальною фізкультурою лікар може дозволити плавання в річці або басейні, а зимою катання на лижах, що дуже корисно для здоров`я і добре закріплює м`язи і зв’язки усього організму.
Висновок
Завдяки сучасним методам лікування туберкульозу кісток та суглобів задовільних результатів можна досягти в 92% хворих, значну частину хворих клінічно виліковують. Клінічне вилікування хворих на туберкульоз кісток і суглобів означає ліквідацію туберкульозного процесу, нормалізацію біологічних показників, добрий анатомо-функціональний наслідок хвороби, відновлення працездатності й відсутність рецидиву процесу у віддалені терміни спостереження, рентгенологічно відсутні залишкові вогнища деструкції та абсцесу. Залишкові казеозні вогнища і абсцеси зберігають потенціальну можливість рецидиву процесу, тому хворих із такими залишковими змінами не можна вважати вилікуваними.
Важливе значення для хворих на туберкульоз кісток і суглобів має диспансеризація. За цими хворими спостерігають у V групі диспансерного нагляду, яка має такі підгрупи:
V – A1 підгрупа – хворі на активний туберкульоз кісток і суглобів; за ними спостерігають до 2 років;
V – А2 підгрупа – хворі з хронічними формами туберкульозу кісток та суглобів;
За ними спостерігають у цій групі до вилікування.
V-Б підгрупа – хворі з ремісією активного туберкульозу кісток та суглобів; тривалі спостереження – до 2 років;
V – В підгрупа – хворі з клінічним вилікуванням туберкульозу кісток та суглобів; за ними спостерігають у цій підгрупі до 3 років;
V-Г підгрупа – особи, вилікувані від туберкульозу кісток і суглобів із вираженими залишковими змінами. Спостереження може тривати до кінця життя.
Осіб із туберкульозом кісток і суглобів невизначеної активності, які не перебувають на обліку в інших групах, відносять до нульової групи. У ній за хворими спостерігають не більш ніж шість місяців, за цей час необхідно уточнити діагноз.
На клініко – диспансерному етапі лікування хворих на туберкульоз кісток і суглобів важливе значення має проведення амбулаторного чи санаторного лікування, протирецедивних курсів спостереження, проведення реабілітаційних заходів.
Список використаної літератури
1. Зубицька Н.П. Туберкульоз: лікування та профілактика – Київ, 2008.
2. Матеріал з лекції.
3. Степашко М.В., Сухостой Л.В., Масаж і лікувальна фізкультура в медицині, «Медицина», 2006.
4. Фещенко Ю.І., Сучасні методи діагностики, лікування та профілактики туберкульозу, – К.: Здоров`я, 2002.
5. Фещенко Ю.І., Мельник В.М. Сучасна стратегія боротьби з туберкульозом в Україні – К.: Здоров`я, 2007.
6. Шмелева М.И., Элькина К.Н. Лечебная физкультура для детей перенесших костно-суставный туберкулез, Москва, 1963.