Ентеробіоз (гострики).
Збудник – круглий паразит Enterobius vermicularis. Паразитує у людини в нижніх відділах тонкого і верхніх відділах товстого кишечника.
Альбендазол є прекрасним препаратом для лікування від гостриків. Достатньо призначення препарату в дозі 5 міліграм/кг маси тіла одноразово. Ні підготовки, ні дієти не вимагається. Через 14 днів слід повторити курс лікування в тій же дозі і в тому ж режимі. Ефективність складає 100%.
Стронгілоїдоз (кишкова вугриця).
Збудник – круглий гельмінт Strongiloides strcoralis, паразитуючий в тонкому кишечнику людини. Захворювання поширене в регіонах з теплим і вологим кліматом. Зараження відбувається при контакті з грунтом: при роботі в городі, ходьбі босоніж по землі, на пляжі. У організмі личинки мігрують по кровоносних і лімфатичних судинах, потім осідають у верхньому відділі тонкого кишечника і зростають до дорослих особин. Дорослі гельмінти відкладають яйця, з яких в кишечнику вилуплюються личинки. Ці личинки можуть мігрувати по організму, викликаючи різноманітні симптоми алергії. Якщо у хворого різко порушений імунітет, міграція стронгилід може затягнутися на довгий час, число мігруючих личинок при цьому зростає. Все це може викликати важкі порушення багатьох органів і систем.
Особливо важко стронгілоїдоз протікає у хворих СНІДом, а також у осіб тих, що тривало приймають імунодепресанти. У цих випадках від поширеного стронгілоїдозу можливі летальні результати.
Лікування стронгілоїдозу – важке завдання. З появою Альбендазола ситуація змінилася. Ефективність препарат для лікування стронгілоїдозу. Ефективність складає 91 –100%.
Підготовки і дієти при призначенні Альбендазола не вимагається. Препарат призначають в дозі 10 міліграм/кг маси тіла одноразово протягом 3 днів. Через тиждень рекомендується провести повторний цикл лікування в тих же дозах.
Анкілостомідози (кривоголовки).
Збудниками цього захворювання є круглі гельмінти Ancуlostoma duodenale і Necator americanus. Гельмінти паразитують в дванадцятипалій кишці і верхньому відділі тонких кишок. Зараження відбувається через шкіру, рідше через рот при проковтуванні личинок. При цих інвазіях розвивається залізодефіцитна анемія.
Альбендазол високо ефективний для лікування анкілостомідозів. Дози препарату ті ж, що і при лікуванні стронгілоїдозу. При одноденному лікуванні ефективність складає 85%, а при подовженні курсу до 2–3 днів вона підвищується.
Лікування тканинних нематодозів
Трихіноз.
Трихіноз відомий з глибокої старовини і є один з найбільш важких гельмінтозів людини. Зараження відбувається при споживанні інвазованого личинками трихінел м'яса, частіше за все, свинину.
При перетравленні м'яса личинки попадають в шлунок, потім з їжею потрапляють в тонкий кишечник, де зростають до дорослих особин, від яких з'являються личинки. Личинки здійснюють міграцію по всіх органах, але остаточно осідають в поперечносмугастій мускулатурі, де згущуються в спіраль, одягаються капсулою, в якій відкладаються солі кальцію. Така личинка залишиться в м'язах на багато років.
В період міграції личинки підростають, кілька разів змінюють свою оболонку. Мігруючі трихінели дуже алергенні. При масивній інвазії розвиваються важкі ураження легенів, серця, головного мозку імунологічної природи. При інтенсивній інвазії і відсутності своєчасного лікування захворювання нерідко закінчується летально. Личинки надзвичайно стійкі до високих температур, тому звичайні способи кулінарної обробки не викликають загибелі трихінел.
Доки паразит знаходиться в тонкому кишечнику (кишкова фаза) ефективні практично будь-які протинематозні препарати. Але на міграційній і м'язовій фазах більшість препаратів мало ефективні або зовсім неефективні. Альбендазол ефективний відносно всіх стадій трихінел.
Стандартних схем лікування трихінозу не існує. Лікування проводиться індивідуально з урахуванням термінів інвазії, клінічних її проявів, а також тяжкості стану хворого.
Альбендазол призначають в дозі 10 міліграм/кг маси тіла на добу (середнє дозування 800 міліграм в добу) в 2 прийоми після їжі протягом 7 – 10 днів. При важкій інвазії і органних ураженнях (міокардит, менінгоенцефаліт) призначаються також глюкокортикостероїди і симптоматичні засоби.
Ефективність лікування оцінюється за клінічними, лабораторними і інструментальними показниками (нормалізація температури, припинення м'язових болів, зникнення набряків, нормалізація електрокардіограми, зникнення фізикальних і рентгенологічних ознак ураження легенів, регресія неврологічної симптоматики, зниження еозинофілії крові і ін.).
Токсокароз.
Це один з найбільш важкодіагностованих гельмінтозів людини. Збудник – Toxocara canis, паразит собак. Зараження людини походить від собак через рот при попаданні яєць токсокар з частинками грунту, забрудненого фекаліями інвазованих токсокарами собак. Для токсокари людина є випадковим (нетиповим) господарем. У людини гельмінт паразитує тільки в личинковій стадії, осідаючи в тканинах багатьох органів, де залишаються багато років періодично відновлюючи міграцію.
Токсокарозом частіше хворіють діти у віці 1,5–4 років. Дорослі хворіють, але значно рідше. Групою ризику є ветеринарні працівники, собаківники, землекопи, працівники комунальних служб, що мають частий контакт з грунтом.
Токсокароз протікає з вираженими симптомами алергії, розвивається обструктивний синдром, можливе формування бронхіальної астми, нерідко ураження і інших органів.
Лікування токсокароза мало розроблене. Найбільша ефективність отримана при використанні Альбендазола. Єдиних стандартних схем лікування токсокароза не існує. Альбендазол призначають в дозі 10 міліграм/кг маси тіла в добу в 2 прийоми після їжі протягом 10 днів. Як правило, потрібне проведення повторних курсів лікування з інтервалом в 2 тижні – місяць. Побічні реакції рідкісні, виявляються легкими диспетическими розладами. Украй рідко спостерігається підвищення рівня амінотрансфераз. В процесі лікування необхідний контроль периферичної крові (один раз в 5–7 днів) і амінотрансфераз в ці ж терміни.
Лікування тканинних цестодозів
Гідатозний ехінококоз
Збудник – личинкова стадія цестоди Echinococcus granulosus. Статевозріла форма паразитує в кишечнику собак. Зараження людини відбувається через рот при контакті з собакою і при попаданні яєць паразита з частинками грунту, забрудненого фекаліями собак. У шлунку з яєць вилуплюються личинки, які по мезентеріальних судинах мігрують в печінку, де велика частина личинок осідає. Тут вони ростуть, перетворюючись на кісту. Частина личинок може потрапляти в легені, рідше в інші органи і також перетворюватися на кісту.
Лікування ехінококозу звичайно хірургічне. Хіміотерапія проводиться у випадках розриву кіст і обсіменінні організму, в післяопераційному періоді, коли є небезпека обсіменіння при порушенні цілісності кісти під час операції, а також у випадках множинних уражень кістами невеликих розмірів (не більше 3–5 см). Протирецидивне лікування рекомендується після операції, коли не можна виключити наявність інших локалізацій паразита невеликих розмірів. Крупні кісти лікувати недоцільно через неефективність і можливість отримання ускладнень за рахунок порушення цілісності кісти під впливом препарату.
Альбендазол – найбільш ефективний препарат для лікування гідатозного ехінококозу. Перед призначенням препарату необхідний клінічний аналіз крові, біохімічне дослідження крові (печінково-нирковий комплекс). Лікування проводиться при нормальних лабораторних показниках. Албендазол призначають в дозі 10 міліграм/кг маси тіла в 2 – 3 прийоми після їжі. Тривалість курсу лікування – 4 тижні. В процесі лікування кожні 5–7 днів здійснюється дослідження крові і амінотрансфераз. При зниженні лейкоцитів нижче 3,0х109/л і 5–6 кратного підвищення рівня амінотрансфераз необхідно припинити лікування до нормалізації або значного поліпшення показників. У випадках прогресуючої лейкопенії і гіпреферментемії потрібна відміна препарату. Призначення гепатопротекторів в ході лікування і у випадках токсичних проявів малоефективно, необхідна відміна препарату.
Лікування ехінококозу багатокурсове. Альбендазол призначають курсами з інтервалом в 2 тижні–місяць. Тривалість лікування клінічно виражених форм інвазії (наявність кіст) – 12-18 місяців. Ефективність лікування оцінюють при інструментальному контролі і контролі за динамікою титру специфічних антитіл. При правильно певних показах до призначення препарату і дотриманні дозування і режиму курсового лікування спостерігається одужання.
Альвеолярний ехінококоз – важкий гельмінтоз, що важко діагностується. Відноситься до групи природньоосередкових захворювань. Збудник – личинки цестоди Echinococcuc multilocularis. Статевозрілий гельминт паразитує в тонкому кишечнику собаки, лисиці, вовка і ін. Зараження людини відбувається при при догляді за собаками, обробці хутровини, при попаданні в рот немитих ягід і дикоростущих трав, забруднених фекаліями інвазованих диких тваринах. У людини паразит локалізується завжди в печінці, росте інфільтративний, проростаючи в тканині органу судини, жовчні протоки, може метастазувати в інші органи.
Лікування альвеолярного ехінококозу оперативне. Хіміотерапія є додатковим засобом. Найбільш ефективним препаратом при цьому гельмінтозі є Альбендазол. Препарат гальмує зростання збудника, не викликаючи повної його загибелі. Дози Альбендазола і режим його призначення такий же, як і при гідатозному ехінококозі. Тривалість курсового лікування визначається станом хворого і переносимістю препарату. Повного лікування при застосуванні тільки Альбендазола не наступає.