Фармакологія гельмінтозів (стр. 7 из 13)

Препарати вибору: діетилкарбамазин, курс - 2-3 тижні. Починати лікування з невеликої дози препарату і, поступово збільшуючи, протягом 3-5 днів доводити до терапевтичної.

При лікуванні лоаоза діетилкарбамазин часто викликає важкі алергічні реакції, обумовлені загибеллю гельмінтів, при інтенсивній інвазії - аж до розвитку менінгоенцефаліту. Тому терапію рекомендується проводити в умовах стаціонару з обов'язковим призначенням антигістамінних лікарських засобів. При інтенсивній інвазії призначають глюкокортикоїди. При мікрофіляріємії більше 1000 в 20 мм3 до призначення діетилкарбамазина рекомендується обмінне переливання крові з метою зменшення інтенсивності інвазії.

Онхоцеркоз

Онхоцеркоз - філяріатоз, що викликається ниткоподібною нематодою Onchocerсa volvulus, що характеризується ураженням шкіри, підшкірної клітковини, лімфатичних вузлів і очей, аж до розвитку сліпоти.

Вибір антимікробних препаратів

Препарати вибору: івермектин одноразово. Як найбільш ефективний і безпечний препарат його широко застосовують для масової хіміотерапії у вогнищах онхоцеркоза. Це запобігає важким ураженням очей і сліпоті, проте в частини пацієнтів поновлюється репродуктивна здатність філярій. У наш час відпрацьовуються схеми лікування і інтервали вживання івермектину. Встановлено, що для ефективної дії на дорослих гельмінтів потрібні великі дози препарату - всього на курс до 0,8 міліграма/кг. Онхоцеркозні вузли видаляють хірургічно.

Альтернативні препарати: діетилкарбамазин, приймають спочатку в малих дозах, які поступово збільшують до стандартних і продовжують лікування протягом 10 днів. Препарат діє лише на личинки гельмінта - мікрофілярії, тому його поєднують із застосуванням сураміну. Замість діетилкарбамазина може бути використаний івермектин одноразово на початку і в кінці курсу лікування сураміном.

В результаті масової загибелі мікрофілярій під час хіміотерапії можливі важкі побічні реакції, у тому числі неврит зорового нерва, аж до сліпоти, тому одночасно застосовують антигістамінні лікарські засоби, а за показаннями - глюкокортикоїди.

Трематодози

Опісторхоз і клонорхоз

Опісторхоз і клонорхоз - гельмінтози, що викликаються трематодами Оpisthorchis felineus і Сlonorchis sinensis, що характеризуються ураженням гепатобіліарної системи і підшлункової залози.

Вибір антимікробних препаратів

Препарати вибору: празиквантел, курс - 1 день.

У гострій стадії при важкій течії використовують засоби десенсибілізуючої і дезінтоксикаційної терапії. У хронічній стадії комплексна терапія проводиться по загальних принципами лікування хворих гастроентерологічного профілю.

Парагонімоз

Парагонімоз - гельмінтоз, що вражає переважно органи дихання, інколи головний мозок і інші органи. Збудниками є трематоди родини Paragonimidae: Paragonimus westermani, P. skrjabini і ін.

Вибір антимікробних препаратів

Препарати вибору: празіквантел, курс - 1 день. Пацієнтів з ектопічним парагонімозом, особливо при ураженнях ЦНС, необхідно лікувати в стаціонарі у зв'язку з можливим розвитком набряку мозку.

Шистосомози

Шистосомози - тропічні гельмінтози, що викликаються трематодами роду Schistosoma. Характеризуються в гострій стадії токсико-алергічнімі реакціями, в хронічній, залежно від вигляду збудника, розвиваються переважно ураження кишечника (S.mansoni, S.japonicum, S.intercalatum, S.mekongi) або сечостатевої системи (S.haematobium).

Вибір антимікробних препаратів

Препарати вибору: празіквантел, курс - 1 день.

Цестодози

Теніарінхоз

Теніарінхоз - гельмінтоз, що викликається бичачим ціп'яком (Taeniarhynchus saginatus). Характеризується переважно порушенням функції ШКТ і мимовільним виходом члеників гельмінта з кишечника.

Вибір антимікробних препаратів

Препарати вибору: празіквантел 25 мг/кг одноразово.

Альтернативні препарати: ніклозамід - увечері перед сном 2,0 г і вранці натщесерце 1,0 г. Через 5 год прийняти проносне.

Теніоз, цистицеркоз

Теніоз - гельмінтоз, що викликається паразитуванням в кишечнику людини свинячого ціп'яка (Taenia solium). Цистицеркозом називається інвазія у людини, що виникає при паразитуванні личинкової стадії цього ж гельмінта; найбільш важкою формою є нейроцистицеркоз.

Вибір антимікробних препаратів

Кишковий теніоз

Препарати вибору: ніклозамід 2,0 г на ніч. За 15 хвилин до прийому рекомендується випити 1,0-2,0 г натрію гідрокарбонату.

Препарат високоефективний, викликає загибель сколексу і незрілих члеників.

Альтернативні препарати: празиквантел 25 мг/кг одноразово.

Церебральний цистицеркоз

Препарати вибору: празиквантел - 50 мг/кг/добу в 3 прийоми протягом 14 днів і більш; альбендазол - 15 мг/кг/добу в 3 прийоми течія 10 днів. Рекомендується проводити 3 цикли лікування з інтервалом 2-3 тижні. Одночасно з антигельмінтними препаратами хворим цистицеркозом призначають глюкокортикоїди.

Діфіллоботріоз

Діфіллоботріоз - гельмінтоз, збудниками якого є стьожаки роду Diphillobotrium. Основний збудник - стьожак широкий (Diphyllobotrium latum). Характеризується хронічним протіканням з переважним порушенням функції ШКТ і можливістю розвитку мегалобластной анемії.

Вибір антимікробних препаратів

Препарати вибору: празиквантел 25 мг/кг одноразово. При вираженій анемії до дегельмінтизації призначають вітамін B12.

Гіменолепідоз

Гіменолепідоз - гельмінтоз людини і дрібних гризунів, що викликається ціп'яками роду Hymenolepis. Характеризується переважним порушенням діяльності органів травлення.

Вибір антимікробних препаратів

Препарати вибору: празиквантел, два прийоми по 2 мг/кг з інтервалом 10 днів.

Ехінококози

Ехінококози – хронічні гельмінтози, що викликаються паразитуванням у людини личинок стрічкових гельмінтів родини Taeniidae, - Echinococcus granulosus і E.multilocularis. Основним методом лікування хворих ехінококозом залишається хірургічний.

Консервативна терапія хворих ехінококозом показана при множинних ураженнях печінки, легенів і інших органів, при яких оперативне втручання пов'язане з високим ризиком Ехінокок, видалений із печінки для життя і неможливе технічно. Вона застосовується також як протирецидивне лікування при розриві ехінококових кіст (у анамнезі або в результаті пошкоджень при хірургічних втручаннях).

Вибір антимікробних препаратів

Схеми хіміотерапії ехінококозов остаточно не розроблені. Для цих цілей в даний час використовують переважно альбендазол, рідше - мебендазол.

Препарати вибору: альбендазол 10-20 мг/кг/добу. Тривалість безперервного циклу від 3 тижнів до декількох місяців; число циклів - від 1 до 20 і більш. Інтервали між циклами 21-28 днів або лікування проводять безперервно протягом декількох років. Ефективність лікування альбендазолом гідатідозного ехінококозу печінки і легенів 41 – 72%; рецидиви відмічаються в середньому у 25% пацієнтів. Ефективність консервативної терапії альвеолярного ехінококозу нижча, а частота рецидивів вища. Консервативне і хірургічне лікування ехінококозов доповнюють один одного і вимагають строгого індивідуального підходу.

Альтернативні препарати: мебендозол. У перших 3 дні застосовують по 0,5 г кожні 12 годин, в подальших 3 дні по 0,5 г кожні 8 годин, далі по 25-30 мг/кг/добу в 3-4 прийоми протягом 15-24 місяців (з врахуванням переносимості). При терапії можуть виникнути ускладнення, пов'язані із зниженням життєдіяльності і загибеллю паразита: нагноєння кіст, спонтанні розриви, виникнення порожнин розпаду альволярного ехінокока з подальшим абсцедуванням.

Велика частота ускладнень спостерігається при лікуванні ехінококозу легенів, особливо при розмірах кіст більше 6 см в діаметрі. У цих випадках спостерігаються розвиток абсцесів легенів і емпієми плеври. Ці ускладнення досить часто вимагають хірургічного лікування.

Загальна характеристика протипаразитарних засобів

Левамізол (Levamisolum) 2,3,5,6-Тетрагідро-6-фенілімідазо-[2,1-b]-тіазолу гідрохлорид.

Фармакологічна дія:

Спочатку цей препарат був запропонований як протиглистовий засіб. При вивченні антигельмінтної дії левамізолу було виявлено, що він підвищує загальну опірність організму і може бути використаний як засіб для імунотерапії. Досліди на ізольованих клітинах і спостереження за здоровими і хворими людьми показали, що препарат здатний відновити змінені функції Т-лімфоцитів (форменних елементів крові, що беруть участь у формуванні клітинних механізмів, відповідальних за підтримку захисних сил організму) і фагоцитів (загальна назва клітин крові, здатних захоплювати і знищувати хвороботворні мікроби) і внаслідок свого тимусміметичного ефекту (ефекту, направленого на посилення клітинних захисних сил організму) може регулювати клітинні механізми імунологічної системи. Докладніші дослідження продемонстрували, що левамізол, вибірково стимулюючи регуляторну функцію Т-лімфоцитів, може виконувати функції імуномодулятора (речовини, що впливає на захисні сили організму), здатного підсилити слабку реакцію клітинного імунітету, ослабляти сильну і не діяти на нормальну.

Фармакокінетика

Після прийому всередину левамізол швидко абсорбується з ШКТ. Cmax в плазмі крові досягається через 1.5-4 год. Інтенсивно метаболізується в печінці. T1/2 з плазми складає 3-4 години, а для метаболітів — 16 годин. Виводиться головним чином з сечею у вигляді метаболітов і в невеликій кількості — з калом. Близько 70 % виводиться з сечею, 5 % — в незміненому вигляді.

Показання до застосування:

У зв'язку з цими властивостями левамізол був запропонований для лікування різних захворювань, в патогенезі яких надають значення розладам імуногенезу (процесу формування захисних сил організму): первинні і вторинні імунодефіцитні стани (зниження або відсутність захисних сил організму), аутоіммунні хвороби (хвороби, в основі яких лежать алергічні реакції на власні тканини або продукти життєдіяльності організму), хронічні і рецидивуючі інфекції, пухлини і ін.