Бухгалтерський баланс: економічний зміст, методика складання, аудит та аналіз основних показників (стр. 18 из 27)
Отже, у результаті загальної оцінки фінансового стану ВАТ «Львівагромашпроект» виявлено, що майно підприємства за звітний період на 816,0 тис.грн. і становить 5204,0 тис.грн. Дане зростання відбулося за рахунок збільшення необоротних та оборотних активів, а також за рахунок незначного збільшення витрат майбутніх періодів.
У складі оборотних активів відбулося зменшення матеріальних оборотних активів із скороченням їхньої питомої ваги; збільшення дебіторської заборгованості, як у абсолютній сумі, так і у питомій вазі; збільшилися також витрати майбутніх періодів у абсолютній сумі і в питомій вазі.
Найбільшу питому вагу у загальній сумі джерел майна підприємства має власний капітал (74,3%). Крім власного капіталу значну питому вагу мають поточні зобов’язання підприємства, але їх питома вага зменшилася протягом звітного періоду з 38,3 до 25,7%. У загальній сумі збільшення джерел майна ВАТ «Львівагромашпроект» спостерігається збільшення власного капіталу та зменшення поточних зобов’язань. У складі зобов’язань суттєво збільшилася питома вага кредиторської заборгованості та інших короткострокових зобов’язань (81,3%) та зменшилися до нуля короткострокові кредити банків.
На досліджуваному підприємстві повністю вистачає власного капіталу для покриття необоротних активів і більшої частини оборотних активів, що говорить про стійкий стан підприємства. Питома вага робочого капіталу у джерелах майні підприємства збільшилася на 12%, проте питома вага робочого капіталу у власному капіталі зменшилася на 0,2%.
Фінансова стійкість підприємства є однією з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства. За своєю сутністю вона означає певне співвідношення вартості активів підприємства і величин власних та позикових коштів.
Фінансова стійкість – це такий стан фінансових ресурсів, їх розподілу та використання, який забезпечує діяльність підприємства на основі збільшення прибутку, кредито- та платоспроможність підприємства в умовах допустимого рівня ризику [47, с.274].
Ззовні фінансова стійкість проявляється через показники платоспроможності та кредитоспроможності підприємства. Більш глибоко характеристику фінансового стану дає структура джерел коштів, яка розкриває рівень залежності підприємства від інвесторів, банків, кредиторів, інших ділових партнерів по бізнесу. Суттєвий вплив на фінансовий стан підприємства чинять такі об’єктивні фактори, як:
- політична та економічна ситуація в країні;
- зміни в банківському законодавстві;
- стан фінансового ринку;
- фінансовий стан ділових партнерів тощо.
Світовою і вітчизняною теорією та практикою аналізу діяльності підприємств визнана система коефіцієнтів фінансової стійкості, які дозволяють оцінити її з різних сторін. Порівняння фактичних значень коефіцієнтів, розрахованих за даними фінансової звітності підприємства, з оптимальними, а також із значеннями попередніх періодів дозволяють вчасно виявити загрозу фінансовому стану. На основі проведеного аналізу виявляють негативні фактори і розробляють заходи щодо їх усунення.
Оцінку фінансової стійкості підприємства проведемо в розрізі оцінки структури активів (оцінки ліквідності) та оцінки структури пасивів. Для оцінки структури активів обчислимо ряд коефіцієнтів.
Коефіцієнт реальної вартості основних засобів і матеріальних оборотних активів у майні підприємства дорівнює відношенню залишкової вартості основних засобів та вартості запасів до валюти балансу. Зростаючу тенденцію цього показника оцінюють позитивно. Розрахунок коефіцієнта представимо в додатку Л.
Дані додатку Л свідчать, що на початок року реальна вартість основних засобів та матеріальних активів становить 70,7%, а у кінці року, відповідно, 58,5%. Тобто, реальна вартість основних засобів та інших матеріальних активів у кінці року зменшилася на 12% порівняно із початком року.
Коефіцієнт реальної вартості основних засобів у майні підприємства обчислюють шляхом ділення залишкової вартості основних засобів на валюту балансу. Зростання даного коефіцієнта також оцінюють позитивно. Розрахунок коефіцієнта представлено в додатку М.
Дані додатку М показали, що реальна вартість основних засобів на початок року становить 18,3%, а у кінці року, відповідно, 18%. Тобто, реальна вартість основних засобів у кінці року зменшилась на 0,3% порівняно із початком року.
У ході аналізу капіталу підприємства необхідно дати оцінку реальним активам, визначити темп їх приросту, оскільки він є важливим показником оцінки фінансової стійкості підприємства.
Реальні активи – це реально існуюче власне майно і фінансові вкладення за їх дійсною вартістю [52, с.411].
До реальних активів відносять:
- основні засоби без урахування зношеності (ОЗ);
- довгострокові фінансові інвестиції (ДФІ);
- запаси і затрати (З);
- грошові кошти, розрахунки та інші активи без урахування використання позикових коштів (Г).
Темпи приросту реальних активів (А)характеризує інтенсивність нарощування майна і визначається за формулою:
,(3.1)де індекс 0 – минулий (базовий) рік; індекс 1 – звітний рік.
На даному підприємстві темп приросту реальних активів становить:
.Таким чином, інтенсивність приросту реальних активів за рік становить 14,8%.
Аналогічно обчислюють темпи приросту реальних активів, що характеризують виробничу потужність.
.Знаходять також їх питому вагу в загальній сумі всіх активів. За даними балансу реальні активи, які характеризують виробничу потужність (основні засоби і виробничі запаси), на початок року становили 4647,0 тис.грн., а на кінець року – 4949,0 тис.грн., відповідно питома вага виробничої потужності – 90,8% і 95,1%. Це свідчить про незначне розширення виробничих можливостей підприємства.
Коефіцієнт нагромадження амортизації визначають шляхом ділення суми зносу основних засобів на їх первісну вартість. Нормативне значення цього коефіцієнта 0,3-0,5. Величина коефіцієнта більша від 0,5 означає необхідність ремонту і оновлення основних засобів. Відобразимо визначення коефіцієнта нагромадження амортизації ВАТ «Львівагромашпроект» станом за 2008 рік в додатку Н.
У ВАТ «Львівагромашпроект» даний коефіцієнт знаходиться нижче межі його оптимально значення (77,9% на початок року та 78,80% на кінець року). Існує негативна тенденція щодо його, нехай і незначного, скорочення у кінці року на 0,1%. Це означає, що на досліджуваному підприємстві недостатньо фінансується оновлення і ремонт основних засобів.
Необхідною умовою реалізації основної мети будь-якого виробництва є одержання максимального прибутку на вкладений капітал, зокрема на основний капітал.
Основний капітал – це вкладення коштів з довгостроковою метою в основні засоби, фінансові інвестиції, нематеріальні активи, спільні підприємства тощо.
У ході аналізу, який проводиться за даними першого розділу активу балансу, необхідно дати оцінку змінам, які відбулися у вартості, складі та структурі основного капіталу па кінець звітного періоду порівняно з початком. Проведемо аналіз зміни вартості складу основного капіталу і зобразимо його в додатку П.
Як свідчать дані додатку П, вартість основного капіталу на кінець року незначно збільшилась на 11,0 тис.грн. і становить 1509,0 тис.грн. Суттєвого приросту ні по одній з розглянутих статей за звітний період не відбулося. Частка основних засобів в основному капіталі – 62%, що на 0,7% менше ніж на початок періоду.
На підприємстві майже не відбувається процесу оновлення засобів праці. Про це свідчить досить низький – усього 0,32% – приріст основних засобів.
Тому в ході аналізу необхідно оцінити ступінь оновлення виробничих потужностей, впровадження нових технологічних процесів, визначити, як використовується нова техніка, які заходи здійснюються із запобігання морального старіння техніки й своєчасного накопичення коштів для подальшого оновлення фондів.
Важливим показником ефективності використання основного капіталу є оборотність, яка вимірюється коефіцієнтом оборотності або кількістю днів обороту [84, с.322].
Оборотність основного капіталу визначається за формулою:
,(3.2)де В – виторг від реалізації продукції (додаток Б); ОК – середня вартість основного капіталу (додаток А).
Дані розрахунку коефіцієнту оборотності основного капіталу ВАТ «Львівагромашпроект» представимо в додатку Р.
На основі розрахунку, представленого в додатку Р, робимо висновок про те, що за звітний період оборотність основного капіталу на підприємстві, діяльність якого аналізується, прискорилася, а це свідчить про інтенсивне використання основного капіталу.
Для підвищення дохідності підприємства важливе значення має вміле управління нематеріальними активами, уміння використати виключні права на результати інтелектуальної діяльності.
Спершу визначають, які зміни відбулися в частці нематеріальних активів у загальній вартості майна підприємства. Оскільки нематеріальні активи різні за своїм складом, за характером використання або експлуатації в процесі виробництва, за ступенем впливу на фінансовий стан та результати господарської діяльності, виникає необхідність диференційованого підходу до їх оцінки.