Фізична реабілітація дітей молодшого шкільного віку з церебральним паралічем, ускладненим сколіозом (стр. 3 из 5)

Визначальною рисою програми є застосування спеціальних коригуючих вправ у вихідних положеннях, що сприяють розвантаженню хребта. На основному й заключному етапах фізичні вправи виконувалися на профілакторі Євмінова, що сприяло розвантаженню хребта, декомпресії хребців і профілактиці їх торсії і збільшенню сили глибоких м'язів спини, що формують м'язовий корсет.

Програма реабілітації передбачає поєднання методик лікувального масажу сегментарного та точкового й спеціально спрямованого масажу при сколіозі, механотерапію, рухливі ігри й фізіотерапію.

Механотерапію у всіх періодах використовували для розвитку сили м'язів, поліпшення координації рухів і формування правильного рухового стереотипу.

У комплексах лікувальної гімнастики застосовували рухливі ігри, тому що вони позитивно впливають не тільки на розвиток фізичних якостей, але й на стан психоемоційної сфери дітей, сприяють розвитку уваги, мислення й комунікативності, знижують агресивність.

На першому етапі програми застосовували фізичні вправи з акцентом на м'язи, які беруть участь у формуванні ортоградної пози, сегментарний масаж, у поєднанні із точковим, для зняття спастичності м'язів, фізіотерапію.

На другому етапі програми фізичні вправи в комплексах лікувальної гімнастики виконувалися у вихідних положеннях: стоячи, лежачи на спині, лежачи на животі, лежачи на боці вершини дуги скривлення.

Під час проведення занять лікувальною гімнастикою дотримувалися таких положень:

використовували пасивні, активні, активно-пасивні й пасивно-активні вправи;

активні вправи виконували з опором і без нього;

вправи виконували із предметами й без них;

при виконанні вправ, спрямованих на підвищення статичної сили, використовували тільки симетричні вправи, які дозволяються при сколіозі I-II ступеня (Фонарев М.І., Фонарева Г.О., 1988; Шкляренко О.П., Петьков В.О., 2001);

спеціальні вправи підбиралися індивідуально, ретельно розучувалися й змінювалися у процесі реабілітації залежно від розв'язуваних у конкретний період завдань;

фізичні вправи виконувалися в повільному й середньому темпі;

моторна щільність заняття не більше 50-60%.

Виконання вправ на профілакторі Євмінова передбачало:

нахил профілактора 15°-20°;

виконання вправ динамічного характеру;

виконання вправ з малою амплітудою (до 40% від можливого обсягу);

повільний темп виконання фізичних вправ;

чергування вправ на профілакторі Євмінова із вправами у вихідному положенні лежачи.

Масаж, що використовується при сколіозі, чергували з методиками масажу, що застосовуються при ДЦП, фізіотерапією.

На третьому етапі застосовували лікувальну гімнастику з використанням профілактора Євмінова, сегментарний масаж з елементами точкового, рухливі ігри, механотерапію, а також фізіотерапію.

У п'ятому розділі "Оцінка ефективності програми фізичної реабілітації дітей 9 років зі спастичною диплегією, ускладненою сколіозом I-II ступеня" представлений порівняльний аналіз оцінки ефективності запропонованої нами програми фізичної реабілітації й програми, що рекомендована для даної установи.

Ефективність програми оцінювалася у двох групах основній та контрольній. Дослідження проводились на базі Дніпропетровського будинку-інтернату.

1-а група (n=20) контрольна; корекційні заходи в даній групі включали лікувальну гімнастику, масаж, фізіотерапію за методикою, що затверджена до використання для дітей даної нозології.

2-а група (n=20) займалася за запропонованою нами програмою фізичної реабілітації.

Аналіз результатів дослідження після закінчення реалізації реабілітаційних програм свідчить про поліпшення функціонального стану м'язів, що формують ортоградну позу в обох групах, однак у дітей основної групи статична силова витривалість м'язів спини була вищою, ніж у контрольній групі на 22,4%, м'язів живота - на 24,3% (Р<0,05) (рис.2).

По закінченню педагогічного експерименту поліпшились морфологічні показники дітей. Так, різниця у відстані від С7 до кутів лопаток у дітей основної групи зменшилася, в середньому на 8,2%; скоротилася й різниця у відстані від яремної вирізки до верхніх клубових остей на 8,8%. У дітей контрольної групи спостерігається тенденція до збільшення даних показників, але статистично не достовірно (Р>0,05).

Показники біогеометричного профілю постави дітей у сагітальній площині покращилися в обох групах, однак більш значуще в основній. Поліпшення стану постави у фронтальній площині відбулося тільки в основній групі кут асиметрії лопаток зменшився з 2,18±0,07° до 1,80±0,06°(Р<0,05), у контрольній групі, навпаки, спостерігалося збільшення цього показника з 2,28±0,12° до 2,65±0,13° (Р<0,05), що свідчить про збільшення деформації хребта.

При аналізі результатів дослідження фізичного розвитку спостерігається їх покращення в основній групі за показником маси тіла і окружності грудної клітки (Р<0,05), тоді як у контрольній групі змін за даним показником не відбулося.

Дослідження функціонального стану кардіореспіраторної системи показало зменшення в основній групі кількості дітей зі скаргами на слабкість і швидку стомлюваність порівняно з контрольною на 25%, зі скаргами на періодично виникаючі колючі болі в області серця - на 20%. У дітей основної групи зменшилася ЧСС порівняно з вихідним рівнем на 9,6% (Р<0,05), у той час як у контрольній групі визначена лише тенденція до зниження частоти.

Дані комп'ютерної спірографії показали більш високий ефект впливу розробленої програми на функціональний стан органів дихання дітей 9 років зі спастичною диплегією, ускладненою сколіозом І-ІІ ступеня.

Відношення фактичної величини ЖЄЛ до належної у дітей основної групи було на 5,6% вищим, ніж у контрольній групі й склало 74,79±0,81% (Р<0,05), а величини МВЛ - на 6,6% і дорівнювали 75,43±0,98% (Р<0,05) (табл.1).

Таким чином отримані результати педагогічного експерименту свідчать про те, що розроблена програма фізичної реабілітації для дітей зі спастичною диплегією, ускладненою сколіозом І-ІІ ступеня, дозволила поліпшити функціональний стан хребта, позитивно вплинула на кардіореспіраторну систему і фізичний розвиток.

У шостому розділі "Аналіз і обговорення результатів досліджень" представлена повнота рішення поставлених завдань. У процесі дослідження були отримані 3 групи результатів: ті, які підтверджують розробки, доповнюють їх і нові дані.

Наші дослідження підтвердили, що у дітей із ДЦП знижена статична силова витривалість м'язів, що формують ортоградну позу, й це сприяє розвитку сколіозу. Деформація хребта й, як наслідок, грудної клітки призводить до порушення функцій дихальної й серцево-судинної систем (Єпіфанов В.А., 1987; Климовицький В.Г. та співавт. 1998; Козявкін В.І., 1999; Аббасов Ш.К., 2003).

Результати нашої роботи істотно доповнили дані ряду авторів (Бадалян Л.О. та співавт, 1988; Лунь Г.П., 1999; Лук'яненко В.Н., Якименко С.В., 2003) про зміни з боку кардіореспіраторної системи у дітей 9 років зі спастичною диплегією, ускладненою сколіозом І-ІІ ступеня.

У роботі вперше виявлені особливості формування біогеометричного профілю постави у дітей зі спастичною диплегією, ускладненою сколіозом I-II ступеня. Обґрунтована й розроблена програма фізичної реабілітації, спрямована на корекцію деформації хребта й профілактику прогресування сколіозу. У нашій програмі вперше при ДЦП, ускладненому сколіозом I-II ступеня, використовувався профілактор Євмінова для виконання спеціальних фізичних вправ. Показано доцільність його застосування в комплексному лікуванні дітей із ДЦП.

Таблиця 1

Динаміка показників зовнішнього дихання в дітей 9 років зі спастичною диплегією (n=40)

Показники дихання				ЖЄЛ, л			МВЛ, л			ЧД,хв	ХОД,л	Дихальніпроби, с
Показники дихання				Н	Ф	Ф/Н%	Н	Ф	Ф/Н%	ЧД,хв	ХОД,л	Штанге	Генча
До реабілітації	ОГ (n=20)	Статистичні показники		2,0	1,3*	64,6*	91,5	59,7*	65,5*	25,6*	10,7	12,8*	6,2*
	ОГ (n=20)		m	0,07	0,05	1,32	3,25	2,07	1,32	0,92	0,30	1,32	0,29
	КГ (n=20)			2,00	1,3	65,1	94,2	61,2	66,8	25,2	10,1	13,4	7,0
	КГ (n=20)		m	0,06	0,06	1,52	3,73	2,52	1,46	1, 20	0,34	1,7	0,44
Після реабілітації	ОГ(n=20)			2,2	1,6	74,79**	102,8	77,5**	75,43**	21,5	10,1	24,3**	12,0**
	ОГ(n=20)		m	0,07	0,05	0,81	3,65	2,69	0,98	0,46	0,26	1,81	0,52
	КГ (n=20)			2,2	1,5	69,2	100,0	68,5	68,8	23,0	10.01	17,3	9,9
	КГ (n=20)		m	0,06	0,06	1,11	3,22	1,99	1,24	0,80	0,30	0,67	0,60

Примітки: * - вірогідність розходжень у групі до й після реабілітації; (Р<0,05) ** - вірогідність розходжень між основною (ОГ) і контрольною групами (КГ) після реабілітації; Н - належна величина; Ф - фактична величина; Ф/Н - відношення фактичної величини до належної; ЖЄЛ - життєва ємність легенів, МВЛ - максимальна вентиляція легенів; ЧД - частота дихання; ХОД - хвилинний об’єм дихання