Вправа № 2. В. п.-стоячи. Нахили тулуба вперед та назад 16 разів, вліво і вправо 16 разів.
Вправа № 3. В. п.-стоячи. Повороти тулуба вліво і вправо 16 разів.
Вправа № 4. В. п. - стоячи. Різкий підйом ноги, зігнутої в колінному суглобі (по черзі лівої і правої)-24 рази. Діставання коліном ліктя (кисті рук покладені на потилицю) по черзі ліворуч і праворуч - 20 разів.
Вправа № 5. В. п.- сидячи. Підйом випрямленої ноги (по черзі лівої і правої) - 24 рази, підтягування колін до грудей - 30 разів.
Таблиця 3.5
Програма ходьби № 3 (32-тижневий полегшений курс)
| Тиждень | Відстанькм. | Час, хв./сек | Частота в тиждень | Бали в тиждень | Час проходження 100 м, сек. |
| 1-2 | 1,5 | 22:30 | 5 | - | 90 |
| 3-4 | 1,5 | 18:45 | 5 | - | 75 |
| 5-6 | 1,5 | 17:00 | 5 | 5 | 67 |
| 7-8 | 1,5 | 15:00 | 5 | 5 | 60 |
| 9-10 | 2,5 | 26:00 | 5 | 7,5 | 62 |
| 11-12 | 2,5 | 25:00 | 5 | 7,5 | 60 |
| 13-14 | 3,0 | 31:00 | 5 | 10 | 62 |
| 15-16 | 3,0 | 30:00 | 5 | 10 | 60 |
| 17-18 | 2,5 | 24:00 | 2 | 10,5 | 57 |
| 4,0 | 40:00 | 3 | 60 | ||
| 19-20 | 2,5 | 23:30 | 2 | 12 | 56 |
| 5,0 | 49:00 | 3 | 60 | ||
| 21-22 | 4,0 | 38:00 | 3 | 15,5 | 57 |
| 5,5 | 53:00 | 2 | 58 | ||
| 23-24 | 4,0 | 36:00 | 3 | 21 | 54 |
| 5,0 | 46:00 | 2 | 55 | ||
| 25-26 | 5,0 | 45:00 | 3 | 26 | 54 |
| 6,5 | 62:00 | 2 | 57 | ||
| 27-28 | 5,0 | 45:00 | 3 | 26 | 54 |
| 6,5 | 61:00 | 2 | 57 | ||
| 29-30 | 5,0 | 45:00 | 5 | 30 | 54 |
| 31-32 | 6,5 | 59:00 | 4 | 30 | 56 |
Вправа № 6. В. п.- сидячи при випрямлених ногах. Торкання до носка лівої ноги кистю правої руки і навпаки - 20 разів.
Вправа № 7. В. п.- лежачи на лівому боці. Підйом вгору правої ноги - 16 разів, підтягування правої ноги до грудей - 16 разів. Потім ті ж вправи лівою ногою в положенні на правому боці.
Вправа №8. В. п. - лежачи на животі, руки витягнуті вздовж тулуба долонями вниз. Підйом лівої ноги - 8 разів, правої ноги - 8 разів, потім прогинання тулуба - 8 разів.
Вправа № 9. В. п.- лежачи на спині. Підйом розігнутої лівої ноги у вертикальному положенні - 8 разів, те ж правою - 8 разів. Потім підтягування лівої ноги до грудей - 8 разів і правої - 8 разів.
Вправа № 10. В. п.- лежачи на спині, руки в сторони на рівні плечей. Діставання носком лівої ноги кисті правої руки - 8 разів і навпаки - 8 разів.
Вправа № 11. В. п.-стоячи. Підйом на носках-8 разів, біг підтюпцем і швидка ходьба - 30-50 кроків.
Таблиця 3.6
Варіанти мінімальних вимог для підтримки фізичного стану після завершення програми ходьби
| Відстанькм. | Час, хв./сек | Частота в тиждень | Бали в тиждень | Час проходження 100 м, сек. |
| 2,5 км 2 рази на день | 17:15-21:00 | 5 | 30 | 45-54 |
| 3 км | 22:30-27:00 | 8 | 32 | 45-56 |
| 5 км | 37:30-45:15 | 5 | 30 | 45-54 |
| 6,5 км | 48:45-59:00 | 4 | 32 | 45-54 |
| 8 км | 60:00-72:30 | 3 | 30 | 45-54 |
| 8 км | 72:30-100:00 | 5 | 30 | 45-75 |
Схема всієї реабілітаційної програми антикоронарного клуба Вест-Сайдського відділення YMCA приведена в табл. 3.7.
Таблиця 3.7
Реабілітаційна програма YMCA (YMCA - Християнський союз молодих людей (суспільна організація).
| Рівень ітривалість заняття | Розминка (етапи*) | Гімнастика (№ вправ) | Біг-ходьба (етапи) | Гімнастика (номер вправ) | Біг-ходьба (етапи) |
| А Початковий (15 хв) | Ходьба-3Біг підтюпцем-4Ходьба-2 | 1-4 | Відпочинок | 5-11 | Відпочинок |
| БЧерез 4 місяці (20 хв) | Ходьба- 3-4 Біг підтюпцем-4-5 Ходьба-2 | 1-4 | Відпочинок | 5-11 | Ходьба-2 Біг підтюпцем-6 Ходьба-2 |
| В Через 8 міс (25 хв) | Ходьба-4 Біг підтюпцем-5 Ходьба-2 | 1-4 | Ходьба-2 Біг підтюпцем-6 Ходьба-2 | 5-11 | Відпочинок |
| Г Через 12 міс (30 хв) | Ходьба-4 Біг підтюпцем-5 Ходьба-2 | 1-4 | Ходьба-2 Біг підтюпцем-6 Ходьба-2 | 5-11 | Ходьба-2 Біг підтюпцем -6 Ходьба-2 |
*1-й етап ходьби - 60 кроків, 1-й етап бігу підтюпцем - 45 кроків.
Програми Н. Hellerstein (1968, 1970), крім зарядки, бігу і ходьби, включають також і елементи спортивних ігор.
Інтенсивність навантажень регламентується на основі детальної оцінки фізичного стану (PWC150 і інші показники). Заняття проводяться 3 рази в тиждень по 1 год. Витрата енергії на кожному у межах 400 ккал, причому близько 200 ккал витрачається за 30 хв гімнастичних вправ, 420 ккал - за 15 хв бігу, що чергується з ходьбою, і 80 ккал - за 15 хв спортивних ігор (волейбол, баскетбол). Ігри, при яких можливі пікові підйоми енергетичних витрат, у програму не включаються. Хворі, що займаються по програмі, повинні дотримуватись дієти і припинити паління. Н. Hellerstein (1967) відзначає, що прийом 1 таблетки нітрогліцерину перед початком вправ сприяє зростанню толерантності навантажень на 150-300 кгм [3; 4; 16; 25; 27].
Аналогічну програму реабілітації з енергетичними витратами в межах 300 ккал протягом 1 год. занять рекомендує J. Naughton зі співавторами (1969).
Програма V. Gottheiner (1968) призначена для реабілітації хворих із хронічною коронарною недостатністю, у тому числі і після інфаркту міокарда (через 3 міс після його виникнення), а також хворих з іншою серцевою патологією. Хворих із серцевою недостатністю й аритмією автор допускає до участі в заняттях під строгим медичним контролем на тлі лікування препаратами дигіталісу. Протипоказанням до тренувальних занять є активний ревматизм, гострі інфекційні захворювання серця і деякі уроджені пороки.
Програма дуже інтенсифікована і базується на широкому використанні спортивних вправ. Вона містить у собі гімнастику з гантелями вагою від 0,5 до 3 кг, силові вправи з підйомом ваги однією рукою від 5 до 10 кг, двома - від 10 до 35 кг, а також різні види спорту, що характеризуються ритмічністю і руховою активністю на великих відстанях (ходьба, біг, їзда на велосипеді, плавання, веслування), гарячий і холодний душ. Застосовуються волейбол і баскетбол.
При несприятливих погодних умовах дистанційний спорт заміняється підйомами на сходинку з перемінною швидкістю: 1 хв. повільно - у межах 40% і 1/2 хв. - швидко в межах 80% максимальної фізичної працездатності.
Усі хворі перед початком занять проходять ретельне медичне обстеження, що включає степ-тест на субмаксимальному рівні з визначенням максимального споживання кисню, максимального кисневого пульсу, індексу скорочення (відношення об’єму серця до максимального кисневого пульсу) і детальний аналіз даних електрокардіограми при навантаженні. Ці показники в сполученні з клінічними є основою для градації фізичної придатності, що підрозділяється на 7 класів. Перші 3 класи - підготовчі, наступні 4 - спортивні.
У програму підготовчих класів входять розминка (легкі гімнастичні вправи, в подальшому із застосуванням гантелей) підйом на сходинку, ходьба, гарячий і холодний душ. Заняття проводяться щодня протягом усього тижня. В міру зростання інтенсивності навантажень хворі протягом декількох місяців переходять з 1-го в 2-й, а потім і в 3-й клас.
Доступ у нижчий спортивний (4-й) клас можливий тільки після 9 міс занять. У спортивних класах на додаток до колишніх вправ додаються силові тренування 2 рази в тиждень і дистанційний спорт - 3 рази в тиждень. Дистанційний спорт починається з ходьби, їзди на велосипеді, веслування, а надалі підключаються біг і плавання. Передбачено вправи на коротких, середніх і довгих дистанціях, що чергуються з періодами відпочинку. Хворі, що досягли 7-го класу, за своїми показниками фізичного стану відповідали стандартам свого віку, брали участь у змаганнях і пробігали 11 км у гористій місцевості за 58-80 хв [3; 4; 16; 20; 27].
1. Ішемічна хвороба серця — збірне поняття, являє собою групу захворювань, в основі яких лежить абсолютна або відносна недостатність коронарного кровообігу, тому ішемічна хвороба — це коронарна хвороба серця. Ця хвороба, як «самостійне захворювання» виділена Всесвітньою організацією охорони здоров'я в 1965 р. в зв'язку з великим соціальним значенням. Зараз ішемічна хвороба настільки широко розповсюджена в усьому світі, особливо в економічно розвинутих країнах, що можна говорити про її епідемію. Небезпека ішемічної хвороби — раптова смерть. На її долю припадає біля 2/3 випадків смерті від серцево-судинних захворювань; хворіють частіше чоловіки віком 40—65 років.
2. Патогенетичні фактори ішемічної хвороби, атеросклерозу і гіпертонічної хвороби також спільні. Серед них основні: 1) гіперліпідемія; 2) артеріальна гіпертензія; 3) надмірна маса тіла (ожиріння); 4) малорухливий спосіб життя; 5) куріння; 6) порушення толерантності до вуглеводів, в особливості цукровий діабет; 7) сечокислий діатез; 8) генетична схильність; 9) належність до чоловічої статі.
3. Методика занять фізичними вправами залежить від захворювання і характеру патологічних змін, ним викликаних, стадії захворювання, ступеня недостатності кровообігу, стану вінцевого кровопостачання. При важких проявах захворювання, вираженій недостатності серця чи вінцевого кровообігу заняття будуються таким чином, щоб у першу чергу досягти терапевтичного впливу: попередити ускладнення за рахунок поліпшення периферичного кровообігу і дихання, сприяти компенсації ослабленої функції серця завдяки активізації позасерцевих факторів кровообігу, поліпшити трофічні процеси, стимулювавши кровопостачання міокарда.
4. Для того щоб більш точно визначити допустимі види й обсяг рухової активності для конкретної людини, її стан оцінюють відповідно до функціональної класифікації недостатності кровообігу, прийнятої в 1964 р. Нью-Йоркською асоціацією серця. Відповідно до цієї класифікації, людина може бути віднесена до одного з чотирьох функціональних класів.