Доведено, що застосування в амбулаторних умовах фармакотерапевтичної технології “Композит 1” сприяє утриманню пацієнтів у рамках лікувальної програми при І-ІV візитах. Водночас, при однаковій первинній кількості хворих в групах порівняння (по 85 осіб), їх у І групі, на момент закінчення шестимісячного терміну спостереження (V візит – 53 особи або 62,35% від первинної кількості), було достовірно (р<0,05) більше, ніж у ІІ групі (44 особи або 51,76%).
1. В дисертаційній роботі дано теоретичне узагальнення і нове вирішення актуальної наукової проблеми – формування терапевтичної ремісії в амбулаторних умовах у хворих залежних від алкоголю шляхом застосування нової фармакотерапевтичної технології адаптаційно-метаболічної дії (патентована назва “Композит 1”), створеної на підставі вивчення клініко-психопатологічних, соматичних та метаболічних (ліпопротеїнових) взаємовідносин.
2. Показано, що повна терапевтична ремісія (відповідно МКХ-10 –6 місяців тверезості) в амбулаторних умовах може бути сформована більше ніж у половини (57,06%) пацієнтів, при цьому застосування технології “Композит 1” достовірно (р<0,05) знижує, по відношенню до ІІ групи, кількість хворих, що достроково припиняють лікування: на етапі купіруваного синдрому відміни алкоголю – в 3,0 рази (з 14,12% до 4,71%), в ранньому післяабстинентному періоді – в 2,71 рази (з 22,35% до 8,24%) і на етапі терапевтичної ремісії – в 1,28 рази (з 48,24% до 37,65%).
3. Встановлено, що ризик повернення до вживання алкоголю на етапі повної терапевтичної ремісії залишається високим у частини пацієнтів обох груп внаслідок виснаження адаптаційних механізмів, що визначається в зростанні частоти: інтенсивних (3 бали) спонтанних скарг на пригнічений настрій – на 20,41% (р<0,001), ознак клінічної та субклінічної депресії за шкалою HADS – на 25,10% (р<0,01) та 18,47% (р<0,01), відповідно; занижених (<60 сек, вимір № 3) оцінок тривалості “суб’єктивної хвилини”, що свідчить про емоційну напругу – на 23,31% (р<0,001); випадків підвищення артеріального тиску до рівня межової артеріальної гіпертонії (систолічний/діастолічний АТ від 140/90 до 159/94 мм рт. ст) – на 28,27% (р<0,01); проявів апатії (за результатами інтерпретації вибору помаранчево-червоного кольору в тесті Люшера) – в 3,57 рази (р<0,05), що обумовлює необхідність динамічного спостереження та своєчасної корекції виникаючих розладів у хворих на АЗ у стані ремісії з метою профілактики рецидиву хвороби.
4. Перехід від алкогольної інтоксикації до повної тверезості супроводжується неухильним зменшенням вмісту фракції ліпопротеїнів високої щільності (клас апоА - вміщуючих ЛП) в нативній сироватці крові: із первинно надвисокого рівня (150,5% від норми, р<0,05) – до зниженого (67,8% від норми, р<0,05), при цьому найбільш істотно зменшується вміст підфракції ЛВЩ2а (в 2,63 рази, р<0,05), що дозволяє віднести ці показники до метаболічних (ліпопротеїнових) маркерів фази становлення терапевтичної ремісії у хворих на АЗ.
5. Вміст ліпопротеїнів проміжної щільності (клас апоВ-вміщуючих ЛП) у нативній сироватці крові хворих на всіх етапах формування ремісії стало залишається замалим (36,0–77,5% від норми, р<0,05), що дозволяє трактувати цей показник, як біохімічний маркер власне АЗ.
6. У осіб залежних від алкоголю на всіх етапах спостереження виявлено численні достовірні (р<0,05) прямі та зворотні кореляційні відносини між інтенсивністю скарг, показниками самооцінки функціонального стану за методикою САН, артеріальним тиском, пульсом – і вмістом у сироватці крові різних фракцій ліпопротеїнів, що свідчить про стійкий взаємозв’язок між актуальним психічним і функціональним станом пацієнтів, – з одного боку, та їх метаболічним статусом – з іншого, і обгрунтовує можливість їх корекції шляхом спрямованої модифікації обміну речовин.
7. Розроблено, апробовано в амбулаторних умовах та впроваджено у практику фармакотерапевтичну технологію “Композит 1” (комплекс відомих – офіцінальних лікарських препаратів, а саме: бензоналу, нікотинової кислоти, сечовини, рибоксину, аланіну, ацетилсаліцилової кислоти, пірацетаму, піроксану, циннаризину, які об’єднані патогенетично-детермінованою послідовністю їх застосування та клінічно зваженими дозами), яка спрямована на прискорення елімінації алкоголю і токсичних продуктів його окислення, корекцію вегетосудинних розладів і порушень обміну, а також активацію адаптогенних та саногенетичних механізмів організму.
8. Шляхом співставлення пацієнтів із груп порівняння показано, що застосування на етапах алкогольної інтоксикації і синдрому відміни (візити І, ІІ) фармакотерапевтичної технології “Композит 1” дозволяє досягнути достовірно (р<0,05) більш значних результатів на наступних етапах спостереження, ніж у ІІ групі, а саме:
– знизити середню інтенсивність спонтанних скарг у хворих, відносно ІІ групи, на руховий неспокій – на 16,31%, агресивність – на 23,72%, тривожність – на 12,35%, жахи – на 21,67%, імпульсивність – на 22,14%;
– зменшити частоту субклінічної та клінічної тривоги, відносно ІІ групи, – на 17,38% і на 65,45%, відповідно, а також субклінічної депресії – на 40,07%, оцінених за шкалою HADS;
– послабити емоційну напругу, що проявилося у зростанні усереднених значень показника тривалості “індивідуальної хвилини”, відносно ІІ групи, – на 13,12%;
– поліпшити функціональний стан пацієнтів, що позначилося на зростанні усереднених показників “самопочуття”, відносно ІІ групи, – на 11,99%, “активності” – на 13,08% та “настрою” – на 15,51%, оцінених за методикою САН;
– оптимізувати психофізичний стан хворих І групи, що позначилося багаточисельними відмінностями у результатах досліджень в І, ІІ групах за допомогою тесту Люшера;
– прискорити, відносно ІІ групи, зниження концентрації у сироватці крові окремих фракцій класу апоА-вміщуючих ЛП, зокрема ліпопротеїнів високої щільності – на 10,62-29,13%, сумарно усіх ЛП – на 14,81-21,74%, а також нормалізацію систолічного і діастолічного АТ, відповідно, на 9,50% та 7,14%.
1. Артемчук А.А. Последовательные изменения объективных и субъективных критериев качества жизни больных алкогольной зависимостью на этапах лечения // Укр. вісн. психоневрології. – Харків, 2007. – Том 15, вип.1 (50). – С.255-256.
2. Артемчук А.А. Содружественные изменения психоэмоциональной сферы и неврологического статуса у больных алкогольной зависимостью на различных этапах становления терапевтической ремиссии и их коррекция // Журнал психиатрии и медицинской психологии. – Донецк, 2004. – № 3 (13). – С.103-108.
3. Соколик В.В., Артемчук А.Ф., Чурсина В.С., Артемчук А.А., Божко Г.Х. Синхронность динамики пароксизмов и нарушений обмена липопротеинов при алкогользависимой патологии // Вісник психіатрії та психофармакології. – Одеса, 2006. – № 1(9). – С.93-96 (Здобувач комплексно дослідив стан хворих на АЗ на етапах терапевтичної ремісії. Одержані дані співставлені із результатами ЕЕГ-досліджень та спостереженнями пароксизмальності метаболічних процесів, що були надані співавторами).
4. Артемчук А.П., Артемчук О.А. Створення нових методів та технологій діагностики, прогнозу, лікування та профілактики у сфері наркології // Укр. вісн. психоневрології. – Харків, 2002. – Том 10, вип.1 (30). – С.246 (Здобувачем викладені авторські розробки методів діагностики, прогнозу та лікування, що захищені патентами на винахід спільно із співавторами).
5. Божко Г.Х., Артемчук А.Ф., Чурсина В.С., Артемчук А.А. Динамика перераспределения липопротеинов сыворотки крови больных алкоголизмом в периоды интоксикации и отмены алкоголя // Укр. біохім. журн. – Т.74, №5. – 2002. – С.48-51 (Внесок здобувача складався із набору матеріала, його первісної клінічної і статистичної обробки, підготовки рисунків та таблиць, створенні клінічних гіпотез та висновків).
6. Артемчук А.А. Уровни липопротеинов сыворотки крови как биологический маркер клинических состояний при алкогольной зависимости // Психическое здоровье. – Москва, 2007. – № 5. – С.43-49.
7. Артемчук А.А. Объективизация психоаффективных расстройств у больных АЗ на этапах становления ремиссии // Довженківські читання: теорія і практика наркології. – 2005. – С.33-44.
8. Пат.42478А UA, МПК А61К31/00. Спосіб лікування алкоголізму / А.П. Артемчук, О.А. Артемчук, Г.Х. Божко. – Заявка № 2001031639 від 12.03. 2001. Опубл.15.10. 2001. Бюл. № 9 – 4 с. (Здобувач виконав аналіз інформаційних джерел, провів пошук прототипу винаходу та складових фармакотерапевтичної технології “Композит”, обгрунтував послідовність їх прийому).
9. Пат.45 599А UA, МПК А 61В10/00. Спосіб біологічної діагностики алкогольної залежності у підлітків та юнаків / А.П. Артемчук, О.А. Артемчук, В.М. Зовський. – Заявка № 20010421158 від 3.04. 2001. Опубл.15.04. 2002. Бюл. № 4 – 4 с. (Здобувачем виконано дослідження хворих на АЗ та клініко-статистичний аналіз одержаних матеріалів, що лягло в основу створення способу діагностики).
10. Пат.51865А UA, МПК А 61Н39/04. Спосіб термінового психотерапевтичного емоційно-стресового зняття алкоголь-абстинентного синдрому / А.П. Артемчук, О.А. Артемчук. – Заявка № 2000020792 від 14.02. 2000. Опубл.16.12. 2002. Бюл. № 12 – 4 с. (О.А. Артемчуком проведено теоретичне та клінічне обгрунтування можливості психотерапевтичного, безмедикаментозного купірування синдрому відміни алкоголю і впровадження способу у медичну практику. Їм вироблені показання та протипоказання для застосування винаходу).
11. Пат.72687А UA, А61К31/00. Спосіб лікування алкоголізму / А.П. Артемчук, Г.Х. Божко, О.А. Артемчук. – Заявка № 2003010268 від 13.01. 2003. Опубл.15.03. 2005. Бюл. № 3 – 4 с. (Здобувач прийняв участь в обгрунтуванні підбору окремих складових фармакотерапевтичної технології, апробації та впровадженні способу, листуванні з департаментом інтелектуальної власності).