На розв’язання цих завдань, в останні роки, зосереджуються також і зусилля Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Розпорядженням Виконавчої дирекції Фонду у відповідності до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (1999) створюється «Реєстр потерпілих від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань». Відповідною постановою Фонду затверджено Тимчасове Положення про Реєстр потерпілих, який являє собою автоматизований список потерпілих, що містить дані про фізичні особи, які мають право на страхові виплати відповідно до зазначеного вище Закону України. Реєстр створюється і ведеться на трьох рівнях: відділеннями Фонду в районах та містах обласного значення; управліннями Фонду в АР Крим, містах Києв та Севастополь та виконавчою дирекцією Фонду.
Збір даних та їх введення в Реєстр потерпілих здійснюється відділеннями Фонду. Управління Фонду на базі реєстрів відділень Фонду створюють реєстри потерпілих в області, а на основі зведених обласних реєстрів створюється Реєстр потерпілих Фонду.
Реєстр складається з інформаційної пошукової системи та інформаційного фонду, який включає облік потерпілих та відомості про членів сім’ї, які перебувають у потерпілого на утриманні, про підприємство або організацію, про нещасний випадок, профзахворювання (отруєння) за результатами розслідування, медичні висновки, діагнози, наслідки страхового випадку, облік страхових виплат, відомості щодо медико-соціальної допомоги потерпілому в зв’язку з нещасним випадком, профзахворюванням (отруєнням) та інші дані.
Проте є необхідність у додаткових заходах по створенню Реєстру з професійних захворювань на якісно новому науковому рівні, який би слугував розв’язанню комплексу задач медико-соціального, економічного характеру в охороні праці. В першу чергу це стосується створення на державному рівні системи збору, персонального обліку та довгострокового збереження інформації про потерпілих від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, динамічного спостереження за станом їх здоров’я за результатами цільової диспансеризації, виявлення достовірних причинно-наслідкових зв’язків між показниками здоров’я та факторами ризику, прогнозування цих процесів, впровадження профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам, усуненню причин загрози життю та здоров’ю працівників, що викликані умовами праці.
Важливими для інформаційної системи такого рівня є функції контролю за своєчасною та повного обсягу страховою виплатою потерпілому, членам їх сімей та особам, що мають на це право; визначення важкості наслідків страхового випадку в залежності від ступеню втрати працездатності та рівня професійного захворювання; визначення професійного ризику підприємств, галузей економіки; узагальнення та аналізу страхових виплат потерпілим та членам їх сімей, прогнозування відшкодувань в розрізі областей, галузей економіки в залежності від фактичного стану виробничого травматизму та професійних захворювань тощо. Відпрацювання механізмів відповідальності роботодавців, медичних працівників та самих працюючих за стан їх здоров’я є інструментом для регулювання багатьох питань (в т.ч. і фінансових) цієї складної медико-соціальної проблеми.
Для вирішення завдань по створенню Реєстру як новітньої інформаційної системи державного рівня об’єднані зусилля профпатологічної служби МОЗ та АМН України і Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
3. Експертні системи в медицині
Розвиток інформаційних технологій і сучасних комунікацій, поява в клініках великої кількості автоматизованих медичних пристроїв, систем для спостереження та окремих комп'ютерів привели до нового до значного росту числа медичних інформаційних систем (МІС).
Сучасна концепція інформаційних систем передбачає об'єднання електронних записів про хворих з архівами медичних зображень, даними моніторингу з медичних приборів, результатами роботи автоматизованих лабораторій і систем спостереження, наявність сучасних засобів обміну інформацією (Internet, відеоконференції і т.д.).
Оскільки медичні знання носять емпіричний характер, слабо структуровані і погано формалізовані, саме медичні завдання доцільно розв'язувати за допомогою експертних систем.
В кінці 50-х років минулого століття появилась нова область інформатики – штучний інтелект. Вона займалась розробкою програм, які здатні розв'язувати так звані «людські» задачі. Розв’язання задач такого напрямку пов'язане з нетривіальними логічними висновками і пошук результатів, як правило, зводиться до перебору і аналізу великої кількості можливих варіантів. Саме до такого класу належить більшість медичних завдань.
Одним з найбільш визначних практичних досягнень в області штучного інтелекту є розробка експертних систем. Експертна система (ЕС) – операційна система, яка використовує знання спеціалістів про деяку конкретну вузьку спеціалізовану предметну область і яка в межах цієї області здатна приймати рішення на рівні експерта–професіонала. Бажаною рисою ЕС є здатність системи пояснити свою лінію міркувань у вигляді, безпосередньо зрозумілому тому, хто задав питання.
Першими розробленими експертними системами були саме медичні експертні системи.
Вони вже виявилися корисними – успішно вписалася в клінічну практику, допомагаючи у виборі ліків. Ці ЕС давали більш точні розпорядження для лікування, ніж лікар-терапевт, який призначає ліки з широким спектром дії. Ідеологію ЕС можна виразити формулою: знання+висновок=система.
Одною з перших ЕС була експертна система MYCIN, розроблена для медичної діагностики. Зокрема, вона призначена для роботи в області діагностики і лікування зараження крові та медичних інфекцій. Система ставить відповідний діагноз, виходячи з представлених їй симптомів і рекомендує курс медикаментозного лікування з 450 правил, розроблених за допомогою групи спеціалістів з інфекційних захворювань Стендфордського університету. ЇЇ основним моментом є використання імовірнісного підходу.
Система MYCIN вирішує задачу шляхом призначення показника визначеності кожному із своїх 450 правил. Тому можна уявляти MYCIN як систему, яка містить набір правил виду «якщо <умова> то <результат>» з визначеністю Р, яку надали експерти. Вони виклали правила і вказали степінь своєї довіри до кожного правила за шкалою від 1 до 10. Встановивши ці правила і пов'язані з ними показники визначеності, MYCIN рухається по ланцюжку назад від можливого результату, щоб переконатись, чи можна вірити такому результату. Встановивши всі вихідні передумови, ЕС формує судження по даному результату, розраховане на основі показників визначеності, пов'язаних зі всіма правилами, які потрібно використати.
MYCIN не видає діагноз і не розкриває його точний показник невизначеності, Система видає цілий список діагнозів, називаючи показник визначеності для кожного з них. Всі діагнози з показниками вище певного специфічного для кожного діагнозу рівня приймаються як в тій чи іншій степені ймовірні, і користувачу видається список можливих варіантів.
Серед найбільш відомих медичних ЕС, що практично використовуються, можна назвати такі:
MYCIN – діагностика і призначення курсу лікування при інфекційних церебральних захворюваннях, включає біля 500 правил;
INFERNO – медична діагностика;
CASNET – діагностика і прогнозування протікання глаукоми;
INTERSIST-I – діагностика захворювання внутрішніх органів;
INTERSIST-II – вдосконалений варіант, розрахований більш, ніж на 500 захворювань;
PIP – діагностика захворювань нирок;
DENDRAL, – ідентифікація молекулярних структур в органічних з'єднаннях.
Інтелектуальні системи продемонстрували свою ефективність в медицині і дозволили розширити коло розв'язуваних питань медичної діагностики на основі експертних знань. Вони знайшли застосування також в дистанційній діагностиці ще в 80-х роках. Сучасна телемедична діагностика – це аудіо/відео інформаційний обмін лікуючого лікаря з консультантом (включаючи медицину катастроф) і телемоніторинг функціональних показників. В перспективі телемедичні технології повинні включати комп’ютерні системи інтелектуальної підтримки рішень при проведенні консультацій.
З появою Інтернет стало можливим проконсультуватись через глобальну інформаційну мережу, в якій з'явилось багато онлайнових служб, в т.ч. медичних. Однак, експертні системи розвиваються і отримують все більше розповсюдження, оскільки часто сучасні комп'ютерні технології дозволяють створювати могутні апаратно–програмні комплекси, ефективність роботи яких вища, ніж навіть у кількох експертів. В наш час Інтернет стає лише інструментом доступу до онлайнових експертних систем для великої кількості людей. Це можуть бути як корпоративні системи з доступом через Web-технології, так і експертні системи загального користування. Наприклад, існує швейцарська онлайнова експертна система MINERVA, призначена для практичної клінічної діагностики ряду захворювань.
Бурхливий розвиток комп'ютерних і телекомунікаційних засобів, створення всесвітньої павутини Інтернет дозволило використовувати персональний комп'ютер і як інструмент навчання та оцінки знань. Розробка та застосування комп'ютерних технологій навчання передбачає використання ПК як технічного засобу навчання, який повністю або частково виконує навчаючі функції викладача. Для реалізації цієї проблеми використовується синтез експертної та стимулюючої систем. ЕС дозволяють створювати систему, яка оперує професійними знаннями експерта (викладача), стимулююча система створює діалог між людиною, що навчається, та навчаючою системою.