Отримані експериментальні та клінічні результати, які підтверджують високу ефективність запропонованого способу підготовки кореня до протезування штифтовими конструкціями, дозволяють рекомендувати його до клінічного застосування.
Таким чином, мету дослідження, яка полягає в підвищенні ефективності ортопедичного лікування хворих з повним дефектом коронки зуба, досягнуто шляхом застосування вдосконаленої підготовки кореня, що ґрунтується на постійному вимірі електроопору кореневого дентину під час ендодонтичної обробки в процесі формування ложа для внутрішньокореневої частини штифтової конструкції.
ВИСНОВКИ
У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі підвищення ефективності ортопедичного лікування хворих з повним дефектом коронки зуба шляхом вдосконалення терапевтичної та ортопедичної підготовки кореня зуба до штифтової конструкції завдяки використанню постійного вимірювання електроопору кореневого дентину при формуванні ложа для штифта.
1. Розповсюдженість повної втрати коронкової частини зубів серед населення м. Стаханова Луганської області є високою і складає 44,8 % від загальної кількості обстежених, або 1053,3 зуба на 1000 мешканців. Але тільки 69,5% від загальної кількості зубів з повним дефектом коронкової частини підлягали ортопедичному лікуванню. З кожної тисячі населення 166,5 осіб потребують ортопедичного лікування штифтовими конструкціями, що відповідає обсягу 666,5 відвідувань з трудомісткістю 833,3 УОП та значно перевищує обсяг допомоги, що здійснюється.
2. Аналіз якості ортопедичного лікування хворих з повним дефектом коронкової частини зуба штифтовими конструкціями показав, що повна відповідність протезів клінічним вимогам складає лише 45,5 %, при цьому переважно використовуються стандартні штифти (62,3 %), дещо менше –індивідуально відлиті (37,7 %). Основні причини низької ефективності відновлення зубів штифтовими конструкціями полягають у невідповідності довжини внутрішньокореневої частини штифта вимогам (17,3 % в однокореневих зубах та 56,0 % у багатокореневих) і відсутності контролю якості підготовки кореня.
3. Мікротвердість кореневого дентину інтактних зубів за зонами та ділянками є стабільно вищою в пришийковій третині кореня, ніж в середній третині, в усіх трьох зонах кожної ділянки, які досліджували. Найвищу мікротвердість зареєстровано у середній зоні пришийкової третини дентину кореня – 886,0+12,0 кгс/мм2, найнижчу в периканальній зоні середньої третині кореня – 578,0+14,0 кгс/мм2. Показники мікротвердості кореневого дентину інтактних зубів були вищими за аналогічні показники зубів, які ендодонтично лікували. При цьому термін ендодонтичного втручання суттєво впливає на мікротвердість дентину кореня на відміну від методів його препарування (ручний або з застосуванням вібраційної звукової системи), що вірогідно не змінюють ці показники.
4. Максимальне значення електроопору кореневого дентину інтактних зубів (242,0+1,8 кОм) виявлено у середній зоні пришийкової ділянки, мінімальне (128,0+2,7 кОм) – у периканальній зоні середньої третини кореня, але електроопір кореневого дентину зубів, які ендодонтично лікували, в усіх зонах обох ділянок вірогідно був нижчим за такий показник в інтактних зубах. Із збільшенням часу, який минув після ендодонтичного втручання, електроопір дентину знижується, а різновиди препарування кореневого дентину вірогідно не впливають на цей параметр. Електроопір кореневих пломбувальних матеріалів був нижчим у 1,5–3,6 рази, ніж електроопір кореневого дентину у середній зоні середньої третині корені зубів, які ендодонтично лікували.
5. Експериментальними дослідженнями доведено вірогідну (р<0,05) різницю між параметрами електроопору дентину кореня та кореневих пломбувальних матеріалів і прямий тісний кореляційний зв’язок показників мікротвердості та електроопору кореневого дентину (r=0,84), що дозволило розробити спосіб підготовки кореня зуба до кріплення штифтової конструкції, який за рахунок постійного виміру електроопору дентину кореня дозволяє контролювати видалення кореневого пломбувального матеріалу та відповідність напряму ендодонтичного інструменту ходу кореневого каналу.
6. Клінічне порівняння штифтових конструкцій, підготовку кореня під внутрішньокореневу частину яких здійснювали за традиційним та розробленим способами, показало, що за критеріями, які мають безпосереднє відношення до якості підготовки кореня, а саме, „поява рухливості зубів (конструкцій)”, „розцементування протеза”, „перелом кореня зуба”, кількість ускладнень через 12 місяців при застосуванні постійного виміру електроопору дентину кореня під час виготовлення штифтових конструкцій була у 2,5–5 разів нижчою, ніж за традиційної підготовки кореня (р<0,05). Досягнута висока клінічна ефективність відновлення втраченої коронки зуба за допомогою штифтових конструкцій, яка на 14 % перевищує ефективність протезів, виготовлених за традиційним способом підготовки кореня.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
Для підвищення ефективності ортопедичного лікування хворих з повним дефектом коронки зуба та зменшення кількості ускладнень необхідно враховувати наступне:
1. У разі проведення відновлення зубів з відсутністю коронки слід вважати доцільним виготовлення штифтових протезів, незалежно від різновиду ортопедичних конструкцій у подальшому лікуванні, та віддавати перевагу індивідуально відлитим штифтам, якщо термін ендодонтичного лікування перевищує один рік.
2. Підготовку кореня до кріплення внутрішньокореневої частини штифтової конструкції рекомендовано проводити з постійним вимірюванням електроопору кореневого дентину, що дозволяє контролювати напрям ендодонтичного інструменту в кореневому каналі зуба під час видалення кореневого пломбувального матеріалу та зменшити кількість рентгенологічних досліджень.
3. Здійснення способу підготовки кореня зуба до кріплення внутрішньокореневої частини штифтової конструкції доцільно проводити, використовуючи розроблений прилад для вимірювання електроопору кореневого дентину.
4. Під час підготовки кореня рекомендовано проводити ендодонтичне втручання з застосуванням ручних інструментів або вібраційної звукової системи з урахуванням відсутності суттєвого впливу цих методів на фізико-механічний стан кореневого дентину.
5. У ході клінічної оцінки якості ортопедичного лікування хворих з відсутністю коронки зуба слід віддавати перевагу найбільш інформативним критеріям, за якими треба оцінювати штифтові конструкції: „поява рухливості зубів (конструкцій)”, „розцементування протеза”, „перелом кореня зуба”, тому що саме за цими критеріями виникає більшість ускладнень.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Головкіна В.Ю. Аналіз частоти відновлення коронкової частини зуба штифтовими зубами та конструкціями // Вісник стоматології. – 2003. – №1(38). – С.118-119.
2. Головкіна В.Ю. Мікротвердість дентину коренів зубів із різною ендодонтичною обробкою // Медичні перспективи. – 2003. – Т. VIII, №3. – С.85-89.
3. Помойницький В.Г., Головкіна В.Ю. Застосування електроопору при підготовці кореня зуба до штифтової конструкції // Галицький лікарський вісник. – 2005. – №1. – С.79-81. (Участь здобувача полягає в проведенні вимірів електроопору кореневого дентину та кореневих пломбувальних матеріалів, систематизації експериментально отриманих даних).
4. Помойницький В.Г., Головкіна В.Ю. Взаємозв’язок показників електроопору та мікротвердості кореневого дентину зубів та їх використання у протезуванні штифтовими конструкціями // Український стоматологічний альманах. – 2006. – №2. – С.41-44. (Здобувачем проведено порівняльне дослідження показників електроопору та мікротвердості кореневого дентину та здійснено клінічну апробацію розробленого способу підготовки кореневого каналу при протезуванні штифтовими конструкціями).
5. Помойницький В.Г., Головкіна В.Ю. Ятрогенні ушкодження стінок кореневого каналу та методика їх відновлення за допомогою штифтового протезування // Український стоматологічний альманах. – 2006. – №4. – С.73-74. (Здобувачем проведено клінічне дослідження ефективності відновлення зубів штифтовими конструкціями за розробленого способу підготовки кореня та статистична обробка результатів).
6. Помойницький В.Г., Головкіна В.Ю. Проблеми наступності в роботі лікарів стоматологів // Матеріали II (IX) з’їзду Асоціації стоматологів України. – Київ, 2004. – С.64-65. (Здобувачем проведено анкетування стоматологів-ортопедів стосовно отримання інформації про попереднє терапевтичне лікування пацієнтів та аналіз результатів).
7. Головкіна В.Ю. Потреба дорослого населення м. Стаханова у штифтових конструкціях // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції „Динаміка наукових досліджень”. – Дніпропетровськ, 2002. – Т.5. – С.36-37.
8. Головкіна В.Ю. Аналіз спадкоємності в підготовці кореня зуба до протезування штифтовими конструкціями // Матеріали VII міжнародної науково-практичної конференції „Наука і освіта 2004”. – Дніпропетровськ, 2004. – Т.46. – С.11.
9. Головкіна В.Ю. Якість ендодонтичного лікування при протезуванні штифтовими конструкціями // Матеріали VIII міжнародної науково-практичної конференції „Наука і освіта 2005”. –Дніпропетровськ, 2005. – Т.26. – С.31-32.