Вегетативна та ендотеліальна дисфункція у хворих на фіброміалгію: зв’язок з клінічними проявами та ефективністю лікування (стр. 4 из 5)
З огляду на наявність у хворих на ФМ ознак вегетативної та ендотеліальної дисфункції, було проведено спробу корекції виявлених змін за допомогою β-адреноблокатора карведилолу, який володіє здатністю впливати як на функцію ендотелію, так і на вегетативні регуляторні механізми.
Групи хворих, які отримували традиційну терапію (ТТ) та комбінацію ТТ з карведилолом, були репрезентативними за віковим, статевим складом та клінічними проявами ФМ.
Встановлено, що за даними аналізу ВСР, через 4 тижні терапії у пацієнтів, що додатково отримували карведилол, реєструвалось достовірне покращення вегетативної регуляції
Так, максимально суттєвими були відмінності в динаміці показників RMSSD та pNN50 (група «ТТ» - 15,5±15,7% та 18,2±17,9%; група «ТТ+карведилол» - 44,4±43,2% та 49,9±30,7% відповідно). Приблизно на третину у хворих, що додатково отримували карведилол, збільшились величини SDNN та HF (28,9±27,2% та 39,5±39,4%, відповідно), що було достовірно більшим, ніж у хворих першої групи (11,7±11,3% та 13,5±18,4%, відповідно). Динаміка показників LF, HF та коефіцієнта LF/HF у хворих, які отримували традиційну терапію в поєднанні з карведилолом, порівняно з особами другої групи також була достовірно більш суттєвою і склала 11,1±12,3%, 39,5±39,4% та 31,3±21,0%, відповідно.
Під впливом комбінованої фармакотерапіїз додаванням карведилолу відбувалось достовірне зниження вмісту ЕТ-1 в плазмі крові (на 33,4±23,1%) в той час, коли в групі хворих, що отримували лише традиційне лікування, цей показник залишався практично незмінним.
Окрім того, через 4 тижні фармакотерапії у хворих, що додатково отримували карведилол, достовірно покращилась судинна реактивність плечової артерії (як за даними проби з реактивною гіперемією, так і нітрогліцеринової проби), причому ступінь ЕЗВД в зазначеній групі пацієнтів сягнув нормальних величин – 11,4±3,8% (рис.3, 4).
 |  |
| Рис. 3. Показники ендотелійзалежної вазодилятації плечової артерії у хво-рих на фіброміалгію після застосування різних варіантів фармакотерапії. ТТ – традиційна терапіяПримітки: * - достовірна відмінність стосовно групи «до лікування»# - достовірна відмінність стосовно аналогічної графи групи «традиційна терапія». | Рис. 4. Показники ендотелійнезалежної вазодилятації плечової артерії у хворих на фіброміалгію після засто-сування різних варіантів фармакотерапії. ТТ – традиційна терапіяПримітки: * - достовірна відмінність стосовно групи «до лікування»# - достовірна відмінність стосовно аналогічної графи групи «традиційна терапія». |
Як під впливом традиційної фармакотерапії, так і при додаванні до останньої карведилолу, у хворих на ФМ не спостерігалось достовірно значущої динаміки вмісту ліпідів в плазмі крові.
Таким чином, додаткове призначення хворим на ФМ β-адреноблокатора карведилолу в середній дозі 12,5-25 мг/добу упродовж 4 тижнів дозволяє істотно покращити вегетативну регуляцію (зменшити ознаки гіперсимпатикотонії) та функціональний стан ендотелію (знизити вміст ЕТ-1 в плазмі крові та відновити ендотелійзалежну вазодилятацію).
ВИСНОВКИ
У дисертації представлено теоретичне узагальнення результатів і досягнуто розв’язання наукової задачі, що полягає у виявленні ранніх маркерів ураження серцево-судинної системи (вегетативного дисбалансу, ендотеліальної дисфункції та дисліпідемії) у хворих на ФМ та встановленні їх зв’язку з основними клінічними проявами, а також розробці нових підходів до фармакологічної корекції виявлених порушень з використанням β-адреноблокатора карведилолу.
1. У хворих на ФМ діагностовано множинні функціональні розлади, частота яких коливалась від 72% до 95%. Найчастіше мали місце симптоми з боку нервової (92,6%) та серцево-судинної системи (89,4%). Встановлено у пацієнтів з ФМ наявність тісних кореляційних зв’язків між виразністю інсомнії та показниками долориметрії (|r|=0,43-0,46).
2. На основі даних ВСР у хворих на ФМ зареєстровано ранні ознаки ураження серцево-судинної системи, а саме, вегетативний дисбаланс у вигляді достовірного зниження загальної варіабельності серцевого ритму, яке проявлялось зменшенням показника SDNN до 79,1 ± 31,1 мс та переважання симпатичного впливу на роботу синусового вузла з підвищенням LF-компоненту до 1329,8 ± 820,5 мс2 на тлі зниження HF до 582,4 ± 367,5 мс2 з відповідним збільшенням величини індексу симпато-вагального балансу до 2,8 ± 1,8. Показано, що біль у хворих на ФМ має ознаки симпатикоіндукованого. Встановлено наявність кореляційних зв’язків між формуванням вегетативного дисбалансу та основними клінічними проявами ФМ, зокрема між величиною індексу симпато-вагального балансу та виразністю інсомнії (r=0,34), депресії (r=0,42) та тривоги (r=0,52).
3. У хворих на ФМ зареєстровано порушення вазорегулюючої функції ендотелію, яке проявлялось зниженою ендотелійзалежною вазодилятаційною реакцією при виконанні проби з реактивною гіперемією та підвищенням рівня ЕТ-1 в крові (в 2,5 рази). Виявлені порушення не були пов’язаними з віком обстежених, індексом маси тіла, тривалістю захворювання та кількістю чутливих точок.
4. У хворих на ФМ зафіксовано ознаки дисліпідемії у вигляді помірного підвищення вмісту загального ХС. Встановлено, що високий рівень загального ХС у пацієнтів з ФМ асоціюється з підвищенням вмісту ЕТ-1 в плазмі крові та зниженням ЕЗВД.
5. Методом комп’ютерної фотоплетизмографії в місці локалізації спе-цифічних ЧТ у хворих на ФМ встановлено порушення мікроциркуляції, яке ха-рактеризувалось достовірним зниженням рівня кровонаповнення (на 35,6±11,7%). Чутливість виявлення позитивних ЧТ у хворих на ФМ даним методом становила 68,1%, специфічність – 80,8%.
6. Включення до комплексу лікування хворих на фіброміалгію β-адреноблокатора карведилолу в дозі 12,5-25 мг на добу упродовж 4 тижнів сприяло достовірному покращенню стану вегетативної регуляції, що характеризувалось достовірним підвищенням показників SDNN, RMSSD, pNN50, а також нормалізацією коефіцієнта LF/HF (1,7±0,8) та покращенням функціонального стану ендотелію, що проявлялось достовірним (p<0,05) збільшенням ендотелійзалежної вазодилятації плечової артерії до 11,4±3,8% та зниженням вмісту ендотеліну-1 в плазмі крові до 10,9±7,4 пг/мл.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. З метою ранньої діагностики ураження серцево-судинної системи хворим на фіброміалгію необхідно проводити дослідження стану вегетативної регуляції (аналіз варіабельності серцевого ритму) та вазорегулюючої функції ендотелію (вміст ендотеліну-1 в плазмі крові, проба з реактивною гіперемією).
2. Хворим на фіброміалгію з ознаками дизавтономії та ендотеліальної дисфункції до комплексу лікування слід включати β-адреноблокатор карведилол в середній дозі 12,5-25 мг на добу упродовж 4 тижнів. Показами до його призначення слід вважати порушення вегетативної рівноваги (LF/HF > 2) та зниження вазодилятаційних властивостей ендотелію (ЕЗВД < 10%).
3. Для підвищення чутливості діагностики позитивних чутливих точок у хворих на фіброміалгію після їх дослідження методом долориметрії показано додаткове вивчення стану мікроциркуляції підлеглих тканин за допомогою комп’ютерної фотоплетизмографії. При зниженні кровопостачання на 30% і більше точку слід вважати позитивною.
СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Хоменко В.М., Станіславчук М.А. Спектр і частота функціональних розладів у хворих на фіброміалгію // Український ревматологічний журнал. - 4(26). - 2006. - С.41-44. (Здобувачем особисто зібрано дані про клінічну симптоматику з боку різних органів та систем у хворих на ФМ, проаналізовано їх при різній інтенсивності больового синдрому, описано отримані результати, підготовлено матеріал до друку).
2. Хоменко В.М., Станіславчук М.А. Зв’язок ліпідного спектру крові з порушенням вазорегулюючої функції ендотелію у хворих на фіброміалгію // Український ревматологічний журнал. – 1(27). – 2007. – С.67-70. (Здобувачем особисто проведено діагностичні обстеження та досліджено показники ліпідного спектру крові та функціонального стану ендотелію у хворих на фіброміалгію, проведено статистичну обробку отриманого матеріалу та досліджено кореляційний зв’язок між маркерами ендотеліальної дисфункції та дисліпідемії, описано отримані результати, підготовлено матеріал до друку).
3. Хоменко В.М., Станіславчук М.А. Стан вегетативної регуляції у хворих на фібромалгію // Віоmеdісаl аnd Віоsocial Аnthropology. – №8. – 2007. – С.64-67. (Здобувачем особисто проведений аналіз варіабельності серцевого ритму у хворих на ФМ та осіб контрольної групи, проведено його статистичну обробката описання і узагальнення отриманих результатів).
4. Хоменко В.М., Станіславчук М.А. Вплив карведилолу на динаміку показників вегетативної регуляції та функції ендотелію у хворих на фіброміалгію // Віоmеdісаl аnd Віоsocial Аnthropology. - №9. – 2007. – С.38-44. (Здобувачем особисто зібрано дані про стан вегетативної регуляції та функцію ендотелію в обох досліджуваних групах (традиційної терапії ФМ та її комбінації з карведилолом), проведено його статистичну обробку та описання отриманих результатів, підготовлено матеріал до друку).
5. Станіславчук М.А., Хоменко В.М. Функціональні розлади при синдромі фіброміалгії // Український ревматологічний журнал. – 2004. - №2 (16). – С.26-29. (Здобувачем особисто проаналізовані літературні джерела з даної проблеми, підготовлено матеріали до друку).
6. Патент 10291 Україна, МПК 7А61В10/00 Пристрій для кількісного визначення больового порогу при механічному впливі на поверхню тіла / Станіславчук М.А., Хоменко В.М. (Україна). - № u 2005 03264; Заявл. 08.04.2005; Опубл. 15.11.2005, Бюл.№11. (Здобувачем особисто проаналізовані літературні джерела з даної проблеми, проведено діагностичні вимірювання, підготовлено матеріали до друку).