Забур'яненість полів, відсутність ефективної системи боротьби з бур'янами значно знижують урожайність зернових. Тому система обробітку ґрунту, хімічні, механічні і біологічні методи боротьби повинні сприяти підвищенню урожайності і випуску конкурентноспроможної продукції у відповідності з біологічними та медичними вимогами. Способи боротьби з бур'янами поділяються на декілька видів. Один з найефективніших – механічний (за допомогою дискових борін в комбінації з культиваторами). Також важливим є застосування хімічних засобів - гербіцидів. їх ефективність доведена в усьому світі. Але в сильно забур'янених полях застосування гербіцидів не завжди ефективно і, до того ж, це дорого. Враховуючи це, у виробничу програму запровадження інноваційних технологій і техніки в АТЗТ „Екопрод" включена і перевірка хімічних засобів боротьби з бур'янами при вирощуванні зернових культур, засобами, виробленими всесвітньо відомими фірмами.
Важливим фактором, який впливає на ефективність інноваційної техніки і технології в сільському господарстві є оновлення сортів, вирощування високоврожайних, стійких до хвороб та шкідників районованих сортів сільськогосподарських культур.
В усьому світі підживлення вважається потужним фактором підвищення врожайності сільськогосподарських культур. Тому організація і планування потреби в мінеральних добривах займають виключно важливе місце в системі запровадження інноваційної техніки і технології. Розрахунок потреби в мінеральних та органічних добривах слід розпочинати з аналізу ґрунту на кожному полі. Тут потрібно брати на озброєння все нове і ефективне в світовій практиці сільськогосподарського виробництва.
Враховуючи те, що застосування мінеральних добрив вимагає значних витрат, в АТЗТ „Екопрод" намагаються раціонально їх використовувати. Для цього обстежуються поля та визначається, скільки і яких добрив треба внести для досягнення певного рівня врожайності зернових культур.
В наш час, в період прискореного НТП і швидкого розвитку хімічної промисловості відкрились широкі можливості для успішного вирішення іншими шляхами тих завдань, які раніше виконувались за допомогою чергування культур чи інших агротехнічних прийомів. Зокрема це відноситься до забезпечення рослин необхідними поживними речовинами і їх захисту від хвороб, шкідників та бур'янів.
Водночас не можна заперечувати значення сучасних досягнень агрономічної науки з метою вдосконалення технологій вирощування сільськогосподарських культур на основі застосуванням комплексних добрив. їх застосування значно скорочує затрати на упаковку, транспортування, зберігання і внесення і цим дозволяє зекономити значні матеріально-фінансові ресурси.
Збирання врожаю - відповідальний момент в єдиному технологічному циклі вирощування зернових культур за інноваційною технологією. Від вчасного і якісного збирання залежить зниження втрат і якість продукції. Для збирання зернових культур в АТЗТ „Екопрод" використовують потужні вітчизняні та імпортні зернозбиральні комбайни. Проте, в більшості господарств для закупки такої техніки не вистачає коштів.
Для підвищення ефективності зернового господарства важливе значення має зберігання і доведення готової продукції до споживача. Для цього АТЗТ „Екопрод", користуючись кредитом, спорудило власний елеватор, обладнаний по-сучасному. Його послугами за помірну плату користуються сільськогосподарські підприємства району. А головне, це дозволяє підприємству реалізувати свою продукцію частинами через аграрну біржу при максимальних цінах і брати участь на ринку продовольчих товарів і послуг повноправним членом ринкової інфраструктури в регіоні.
Розглянутий нами досвід підприємства АТЗТ „Екопрод" свідчить про великий потенціал галузі виробництва зерна. Реалізація всіх можливостей новітньої техніки і технології дозволяє значно підвищити ефективність виробництва зернових культур. Але головною проблемою залишається фінансування підприємств. Адже значну роль у запровадженні інновацій у даному підприємстві відіграли саме іноземні інвестиції. Отже, держава має створювати необхідні умови для залучення коштів як іноземних, так і вітчизняних інвесторів для підтримки розвитку сільського господарства країни.
Висновки і пропозиції
В процесі написання даної роботи були вивчені літературні джерела та нормативно-правові акти, досліджена система організації та ведення обліку витрат та виходу продукції зернових. Також був проведений аналіз економічної ефективності виробництва зерна в СТОВ «Щербашенське». На основі цього можна зробити такі висновки.
1. Дослідження організації бухгалтерського обліку в СТОВ «Щербашенське» показало, що він ведеться тут за журнально-ордерною формою обліку, яка є найбільш досконалою і прогресивною серед без машинних форм обробітку облікової інформації. Така форма передбачає широке застосування нагромаджувальних і групувальних регістрів, раціональне поєднання синтетичного та аналітичного обліку, регламентування техніки обліку та ведення типових облікових регістрів.
Журнально-ордерна форма бухгалтерського обліку дозволяє значно полегшити роботу облікових працівників, збільшити її ефективність і підвищити достовірність даних бухгалтерського обліку.
2. Організацією первинного обліку, який є основою всієї системи бухгалтерського обліку, в господарстві керує головний бухгалтер. Первинний облік зернової продукції може здійснюватися кількома варіантами: з використанням путівок, реєстрів чи талонів і спеціальних реєстрів.
Організація аналітичного і синтетичного обліку виробництва зерна передбачає відображення витрат в бухгалтерському обліку одночасно із зменшенням активів чи збільшенням зобов'язань.; витрати прийнято класифікувати за елементами і статтями. Облік виробництва зерна, як і в цілому продукції рослинництва, ведуть на рахунку 23 „ Виробництво " субрахунку 231- «Рослинництво».
3. В сучасних умовах найбільш раціональною є децентралізація обробки бухгалтерської інформації та створення автоматизованих робочих місць ( АРМ ) бухгалтера шляхом ведення обліку за допомогою персональних комп'ютерів. Така технологія передбачає єдність інформаційної бази і процес перенесення даних з первинних документів на технічні носії, інтеграцію даних первинного обліку, автоматичне формування результативної інформації, розширення аналітичних і контрольних функцій обліку.
4. Вивчивши природно-економічні умови, в яких знаходиться СТОВ «Щербашенське», можна зробити висновок, що вони є сприятливими для ведення сільського господарства взагалі і вирощування зернових культур зокрема. Забезпеченість господарства основними виробничими ресурсами протягом аналізованого періоду була достатньою і стабільною розміри посівних площ в СТОВ на кінець аналізованого періоду дещо збільшились, порівняно з його початком.
5. Проаналізувавши структуру грошових надходжень від реалізації продукції в господарстві, можна сказати, що СТОВ «Щербашенське» є спеціалізованим господарством з такими головними галузями, як виробництво зерна та молочно-м'ясне скотарство.
6. Значення основних показників виробничої діяльності СТОВ протягом періоду, що був досліджений, покращилося. Так, вартість валової продукції і прибуток, як в розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь, так і на одного середньорічного працівника, зросли. Зменшилося значення рівня рентабельності та збільшилося значення норми прибутку в господарстві.
7. Аналізуючи динаміку розвитку виробництва зерна в СТОВ «Щербашенське» протягом періоду з 2003 року по 2005 рік, можна зробити наступний висновок: валовий збір зерна зріс на 20,6 % за рахунок збільшення урожайності зернових в 2005 р., порівняно з 2003 р. (на 39,3 % ), а також за рахунок збільшення посівної площі на 3,9 %. Обсяг реалізованого зерна також зріс на 68,6 %.
Проаналізувавши вплив основних факторів на зміну обсягів виробництва зерна, можна сказати, що підвищення урожайності зернових культур зумовило збільшення валового збору зерна на 47,2 %. Проте, валовий збір зерна збільшився на 57,3 %, адже збільшення посівних площ зернових культур діяло в напрямку підвищення валового збору, який збільшився за рахунок цього на 10,1 %.
8. Продуктивність праці при виробництві зерна в СТОВ «Щербашенське» протягом досліджуваного періоду підвишилась: прямі затрати праці на виробництво 1 ц/зерна знизились, а виробництво зерна в розрахунку на 1 людино-годину і на одного середньорічного працівника - збільшилось.
9. Дослідивши динаміку собівартості 1 ц зерна протягом аналізованого періоду, можна зробити висновок про її зниження з 23,52 грн. до 22,7грн. або на 3,5 %. При цьому слід відзначити, що за рахунок підвищення витрат виробництва собівартість 1 ц зерна зросла на 17,05 грн., проте, за рахунок підвищення урожайності вона знизилась на 17,82 грн. Відповідно в цілому собівартість 1 ц зерна знизилась на 0,82 грн.
10. Розглянувши динаміку структури виробничих витрат в рослинництві, можна зробити висновок про переважну частку в ній витрат на насіння, добрива, основні засоби та їх ремонт. При цьому частка перших двох елементів дещо знизилась, а останніх двох - зросла на кінець досліджуваного періоду, порівняно з його початком.
11. За результатами реалізації зерна в СТОВ протягом досліджуваного періоду видно, що собівартість 1 ц реалізованого зерна знизилась, а обсяг реалізації, ціна, прибуток - зросли. Про високу прибутковість галузі свідчить високий рівень рентабельності – 134,6%.
12. Дослідивши вплив факторів на зміну маси прибутку від реалізації зерна, можна зробити такі висновки. Всі фактори (обсяг реалізованої продукції, ціна реалізації, повна собівартість) діяли в одному напрямку - сприяли підвищенню маси прибутку. При цьому найбільш суттєвий вплив мало збільшення ціни реалізації одного центнера зерна, адже за рахунок цього маса прибутку зросла на 264тис. грн. або на 88,1 %, за рахунок збільшення обсягу реалізації відповідна зміна становила 204,5 тис. грн.. (68 %), а за рахунок зниження собівартості – 76,1 тис. грн.. (25,4 %).