Зміст
Вступ……………………………………………………………………………….5
Розділ 1. Організація обліку виробничих витрат і виходу зерна………………8
1.1Організація облікової роботи в господарстві…………………………..8
1.2Первинний облік виробництва зерна…………………………………….13
1.3Аналітичний і синтетичний облік витрат виробництва і виходу зерна.18
1.4Калькуляція собівартості зерна………………………………………...27
1.5Комп’ютерні форми бухгалтерського обліку…………………………...34
Розділ 2. Стан і економічна ефективність виробництва зерна………………..37
2.1 Сутність і методика вивчення економічної ефективності виробництва зерна………………………………………………………………………………37
2.2 Виробничі ресурси сільськогосподарського підприємства і їх використання в СТОВ «Щербашенське»………………………………………44
2.3Динаміка розвитку виробництва зерна………………………………....52
2.4Економічна ефективність виробництва зерна…………………………..55
Розділ 3. Шляхи підвищення економічної ефективності виробництва зерна.65
3.1 Інтенсифікація виробництва…………………………………………….65
3.2 Впровадження прогресивних форм організації і оплати праці на виробництві зерна………………………………………………………………..68
3.3 Впровадження передового досвіду і досягнень науки при виробництві зерна………………………………………………………………………………71
Висновки і пропозиції…………………………………………………………...78
Список використаної літератури..........................................................................83
Вступ
У соціально-економічному розвитку країни сільське господарство посідає особливе місце. Воно забезпечує населення продуктами харчування, товарами першої необхідності і є першою умовою розвитку суспільства. Продукти сільського господарства і промислові товари із сільськогосподарської сировини становлять 75 % фонду народного споживання. Україна за виробничим потенціалом - аграрна країна, тому розв'язання аграрного питання - це шлях до відродження та розвитку економіки нашої країни.
Сільське господарство України останніми роками зазнало багато змін. Відбулося стрімке зменшення виробництва всіх видів продукції, галузь перебуває в кризовому стані. З цієї складної ситуації можна вийти при поєднанні зусиль держави, а також керівників, спеціалістів та працівників підприємств усіх форм власності і господарювання.
Наявна законодавча база створює реальні можливості для докорінних перетворень в системі АПК України, які вже розпочалися. Всі вони спрямовані на розвиток різних форм власності та господарювання та створення реального господаря на селі, підвищення зацікавленості працівників у високопродуктивній праці.
Виробництво зерна в Україні традиційно належить до стратегічних галузей розвитку не тільки сільського господарства, а й усього народногосподарського комплексу країни. Зернове господарство відноситься до основних пріоритетів розвитку продовольчого сектора економіки країни, є важливим джерелом прибутковості сільськогосподарських підприємницьких структур. Це зумовлюється наявністю сприятливих грунтово-кліматичних умов для вирощування зернових культур, споконвічною високою хліборобською майстерністю працьовитого українського селянства, вигідним економічним та геополітичним положенням України. Протягом тривалого історичного періоду зернові культури займають близько 50% посівних площ, а за обсягом валових зборів зерна і його виробництва на душу населення Україна завжди знаходилась в числі перших 6-7 країн світу. Впродовж кількох років внаслідок глибокої системної економічної кризи держава переживала значні складності у розвитку зернового господарства, що призвело до значного спаду виробництва зерна, проте це слід розглядати як тимчасове явище.
Для подолання цієї кризи проводиться багатогранна організаційно-економічна та техніко-технологічна робота як на макроекономічному рівні державними законодавчими і виконавчими владними структурами, так і на місцях трудовими колективами в організаційно-правових господарських формуваннях.
Завдання, що стоять перед сільським господарством для досягнення запланованого рівня валового збору зерна та розв'язання продовольчої проблеми, вимагають від спеціалістів економічного профілю глибоких знань і правильного застосування економічних законів, удосконалення планування й економічного стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції, вміння виявляти резерви найбільш ефективного використання землі виробничих ресурсів, зниження собівартості, поліпшення якості продукції та підвищення рентабельності, зростання продуктивності праці з урахуванням регіональних умов сільськогосподарського виробництва.
Досліджувана тема роботи та вивчення її на рівні сільськогосподарського підприємства є надзвичайно актуальною, адже відродження зерновиробництва на загальнодержавному рівні залежить від його відродження на рівні первинної ланки економічної системи – підприємства. Лише забезпечивши високу економічну ефективність виробництва зерна в кожному сільськогосподарському підприємстві, можна розраховувати на потужне, високоефективне зернове господарство країни в цілому.
Завданням даної бакалаврської роботи є аналіз економічної ефективності виробництва зерна в СТОВ «Щербашенське» Богуславського району Київської області та обґрунтування шляхів її підвищення. Водночас метою дослідження є вивчення стану та організації обліку виробничих витрат та виходу зерна в сільськогосподарському підприємстві.
Розділ 1. Організація обліку виробничих витрат і виходу зерна
1.1 Організація облікової роботи в господарстві
Бухгалтерський облік забезпечує отримання і опрацювання потрібної інформації на підставі безперервного документального відображення фактів господарської діяльності підприємства і є функцією управління.
Основними завданнями бухгалтерського обліку в сучасних умовах є:
- забезпечення контролю за виконанням зобов'язань, наявністю і рухом майна, використанням матеріальних і фінансових ресурсів відповідно до затверджених нормативів і кошторисів;
- своєчасне запобігання негативним явищем у фінансово-господарській діяльності, виявлення і мобілізація внутрішньогосподарських резервів;
- формування повної, достовірної інформації про господарські процеси і результати діяльності підприємства, необхідної для оперативного керівництва і управління, а також для використання інвесторами, постачальниками, покупцями, кредиторами, фінансовими, податковими, статистичними та банківськими установами.
Бухгалтерський облік зазначається як процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.
16.07.1999 р. Верховною Радою України було прийнято Закон України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні". Він надає підприємству право самостійно:
- визначати облікову політику підприємства;
- обирати форму бухгалтерського обліку як певну систему реєстрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних;
- розробляти систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначати права окремих працівників на підписання бухгалтерських документів;
- затверджувати правила документообігу і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і реєстрів аналітичного обліку;
- виділяти на окремий баланс філії, представництва та інші підрозділи, які повинні вести бухгалтерський облік, з наступним включенням показників їх бухгалтерської звітності до фінансової звітності підприємства.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію активів і зобов'язань, під час якої перевіряються і документально підтверджується їхня наявність, стан і оцінка.
На основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність, яку підписують керівник та головний бухгалтер підприємства. Фінансова звітність підприємства включає: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів.
При організації бухгалтерського обліку на підприємстві слід враховувати необхідність наявності раціональної чисельності облікових працівників, розподіл між ними службових обов'язків. Штатна чисельність працівників апарату управління повинна відповідати тенденціям удосконалення всієї системи управління підприємством, забезпечення створення раціональної структури і оптимального навантаження роботи на керівників і спеціалістів.
Штатний розпис СТОВ «Щербашенське» передбачає наявність на підприємстві обліково-фінансового відділу та його наступний склад: головний бухгалтер, заступник головного бухгалтера, бухгалтер з обліку виробництва (рослинництва), бухгалтер з обліку виробництва (тваринництва), бухгалтер з обліку праці та зарплати, бухгалтер по автопарку, касир-фінансист.
Головний бухгалтер забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності; організовує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій; бере участь у оформленні матеріалів щодо нестачі та відшкодування втрат від нестач, крадіжки і псування активів підприємства. Він приймає звіти від рядових бухгалтерів, перевіряє правильність обліку всіх рахунків, веде облік по розрахунковому рахунку, складає баланс.