За цією формою ведеться облік прийнятих від робітників спецодягу, спецвзуття на прання, дезінфекцію, ремонт та на літнє зберігання.
Форма МШ-8 „Акт на списання малоцінних та швидкозношуваних предметів" застосовується для оформлення списання морально застарілих, зношених і непридатних для подальшого використання малоцінних та швидкозношуваних предметів і здавання їх у комору для утилізації. Акт складається в одному примірнику комісією на підставі разових актів вибуття малоцінних і швидкозношуваних предметів (ф. МШ-4), Після здавання списаних предметів до комори для утилізації акт із розпискою комірника здається до бухгалтерії
На різні види малоцінних та швидкозношуваних предметів акти на списання складаються окремо. Облік малоцінних та швидкозношуваних предметів ведеться на одноіменному рахунку 22
За дебетом рахунку 22 „Малоцінні та швидкозношувані предмети" відображаються за первісною вартістю придбані (отримані) або виготовлені малоцінні та швидкозношувані предмети, за кредитом — за обліковою вартістю відпуск малоцінних та швидкозношуваних предметів в експлуатацію із списанням на рахунки обліку витрат, а також списання нестач і втрат від псування таких предметів. Слід зауважити, що списують згадані цінності в повному обсязі, не нараховуючи при цьому зносу
Для збереження вказаних предметів в експлуатації підприємство повинно організувати належний контроль за їх рухом, зокрема оперативний облік у кількісному виразі. При поверненні на склад з експлуатації таких предметів, що придатні для подальшого використання, вони оприбутковуються за дебетом рахунку 22 „Малоцінні та швидкозношувані предмети" та кредитом рахунку 71 „Інший операційний дохід".
У процесі господарської діяльності на підприємстві матимуть місце такі:
Таблиця 2.3 Типові господарські проведення по обліку МШП
| Ном 3/П | Зміст господарської операції | Кореспонденція рахунків | |||
| Документ | Зміст господарських операцій | Дебет | Кредит | Сума, грн. | |
| 1 | Надходження МШП на склад із допоміжного Виробництва | 22 | 23 | 200 | |
| 2 | Оприбутковано МШП від демонтажу браку | 22 24 50024500 | |||
| 3 | Надходження МШП зі складу допоміжного виробництва (для якого вони є готовою продукцією) | 22 | 26 | 345 | |
| 4 | Оприбутковано МШП: - від підзвітних осіб; - в рахунок погашення раніше висунутих претензій; - в рахунок погашення раніше завданого матеріального збитку. | 22 | 372374375 | 249367150 | |
| 5 | Погашення частки заборгованості засновників перед підприємством | 22 | 46 | 200 |
| 6 | Додаткові вкладення засновниками, які перевищують встановлений розмір статутного капіталу | 22 | 422 | 450 |
| 7 | Надходження МШП, призначених для цільового використання | 22 | 48 | 90 |
| 8 | Надходження МШП від постачальників | 22 | 63 | 455 |
| 9 | Включення до первісної вартості МШП податків, які не відшкодовуються | 22 | 64 | 348 |
| 10 | Надходження МШП від: - дочірніх підприємств;- підприємств, які виділені на самостійний баланс; | 22 | 682 683 | 671400 |
| 11 | Надходження МШП в рахунок погашення пенні, штрафів та неустойок | 22 | 715 | 200 |
| 12 | Надходження МШП, як форма виплати дивідендів | 22 | 731 | 159 |
| 13 | Надходження МШП на безоплатній основі | 22 | 745 | 563 |
| 4 | Списання МШП, які були використані для капітальних інвестицій | 15 | 22 | 238 |
З метою правильної організації обліку МШП на складі необхідно:
• забезпечити умови для нормального їх збереження на складах і функціонування в експлуатації;
• розміщувати МШП у місцях їх збереження й експлуатації таким чином, щоб мати можливість швидко їх приймати, відпускати і перевіряти наявність;
• установити коло осіб, на яких покладається відповідальність за приймання, збереження і відпуск МШП, за правильне і своєчасне оформлення цих операцій;
• укладати з відповідальними особами письмові договори про матеріальну відповідальність.
На підприємстві може використовуватися один із кількох варіантів організації обліку інструментів і пристроїв в експлуатації.
При першому варіанті одержання МШП зі складу повернення на склад оформляються первинними документами.
Одержання інструментів і пристроїв зі складу оформляється виписуванням вимог або лімітних карток; повернення на склад — виписуванням накладних або записами в лімітних картках; брухт — накладними.
При другому варіанті документально оформляються лише операції, які спричиняють зміни запасів МШП у відповідальних підрозділах (метод постійного запасу МШП або обмінного фонду).
. За таким порядком відповідальні підрозділи обмінюють на складі непридатні, зношені інструменти і пристрої на придатні. Такий метод не спричиняє зміну запасів інструментів у відповідних підрозділах і тому не потребує спеціального первинного документа на обмін. Він доцільний на підприємствах із добре організованою системою складського й інструментального господарства, а також належною організацією обліку і контролю.
2.4 Порядок проведення інвентаризації виробничих запасів та
відображення її результатів в бухгалтерському обліку.
Одним з основних методів бухгалтерського обліку є інвентаризація. Інвентаризація- це спосіб виявлення фактичної наявності та стану ціностей на певну дату за допомогою реєстрації вимірювання, зважування і т.д. з подальшим порівнянням отриманих даних із даними бухгалтерських записів.
Постановою №241 затверджено типові форми документів, які використовуються під час інвентаризації товарно-матеріальних цінностей (Додаток О)
Інвентаризація на підприємстві проводиться відповідно до Закону України „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” від 16.07.99р., №996 XIV та Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 11.08.94 №69
Відповідно до Інструкції №69 основними завданнями інвентаризації є:
– виявлення фактичної наявності основних фондів, нематеріальних активів, товарно матеріальних цінностей, коштів, цінних паперів та інших грошовых
документів, а також обсягів незавершеного виробництва;
– встановлення надлишку або нестачі цінностей і коштів шляхом зіставлення фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку;
– виявлення товарно-матеріальних цінностей, які частково втратили свою первісну якість, застарілих фасонів і моделей, а також матеріальних цінностей та нематеріальних активів, що не використовуються;
– перевірка дотримання умов та порядку збереження матеріальних та грошових цінностей, а також правил утримання та експлуатації основних фондів;
– перевірка реальності вартості зарахованих на баланс основних фондів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, цінних паперів і фінансових вкладень, сум грошей у касах, на поточному, валютному та інших рахунках в установах банків, грошей у дорозі, дебіторської і кредиторської заборгованості, незавершеного виробництва, витрат майбутніх періодів, резервів наступних витрат і платежів.
. Законом України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” передбачено, що перед складанням річної фінансової звітності підприємства зобов’язані проводити інвентаризацію. В інших періодах періодичність і об’єкти інвентаризації визначаються власником (керівником) підприємства, крім випадків обов’язкового проведення інвентаризації.
За постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000р. №419 проведення інвентаризації є обов’язковим у таких випадках:
1) при передаванні майна державних підприємств в оренду або його
приватизації;
2)перед складанням річного бухгалтерського звіту;
3) при зміні матеріально відповідальних осіб; 4) при встановленні
фактів крадіжок;
5) після пожеж, стихійних явищ і техногенних аварій;
6)за приписом судово-слідчих органів;
Без інвентаризації не обійтись у разі зміни керівника (бригадира) колективу, а також при ліквідації підприємства, при передачі підприємств та структурних підрозділів до складу інших органів управління (інших підприємств).
Керівник підприємства має організувати проведення інвентаризації в якнайоптимальніші строки і якнайменшими затратами – призначивши кваліфікованих фахівців, виділити необхідну кількість робітників для пересування цінностей при зважуванні, вимірюванні, тощо.
Безпосередньо інвентаризаційну роботу проводять постійно діюча інвентаризаційна комісія, а також робочі інвентаризаційні комісії. Склад цих комісій затверджує керівник підприємства, який її очолює. У склад комісії входять також керівники структурних підрозділів, провідні фахівці виробничих та економічних служб. В обов’язки постійно діючої комісії входить:
– проведення профілактичної роботи із забезпечення, збереження цінностей; – контроль перевірки правильності проведення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей у місцях зберігання та переробки;
– перевірка правильності визначення інвентаризаційних різниць, обґрунтованість пропозицій щодо заліків пересортиці цінностей в усіх місцях їх зберігання;
– у разі встановлення серйозних порушень правил проведення інвентаризації та в інших випадках проводити за дорученням керівника підприємства повторні суцільні інвентаризації;