Наступним етапом ехографічної динаміки являється поява в порожнини амніона відображення ембріона у вигляді компактного м’ягкотканевого утворення овальної форми, у більшості випадків при стіно. З цього моменту проходить інтенсивний ріст та розвиток плоду, збільшується об’єм навколоплідної рідини, плаценти, матки.
З 30-го дня вагітності можлива ідентифікація внутрішніх органів, скелета. Рух плоду візуалізується з 30-40дня. Наряду з повільним переміщенням визначають і швидкий, поштовхоподібний, особливо при не обережній компресії датчика. Збільшуються в розмірах та диференціюються анатомічні утворення та органи плоду.
Головка плоду візуалізується у вигляді округлої утворення з чіткими контурами чітко визначаються середні структури. Кореляція розмірів головки в залежності від строку вагітності, кількості плодів і породних особливостей в ветеринарній медицині поки не розроблено. Можна лише відмітити, що при занадто великому діаметрі головки плоду і вузькому тазі матері наявність є вірогідність родових ускладнень.
Дослідження грудної клітини плоду необхідно для візуалізації серцевих скорочень і визначення положення і позиції плоду.
Серце плоду займає більшу частину грудної клітини, у порівняні з дорослими тваринами, візуалізується як порожнине утворення з наявністю шлуночків, передсердій, перегородок, клапанів.
Візуалізація внутрішніх органів черевної порожнини можлива на пізньому строку вагітності. Печінка плоду візуалізується у вигляді ехопозитивного утворення з внутрішніми ехоструктурами, має великі розміри і займає каріальну порожнину черевної порожнини. Відображення сечового міхура виходить практично в усіх спостереженнях у вигляді ехонегативного утворення округлої, та грушоподібної форми. Кишківник у вигляді гетерогенних без формених структур займає каудальну половину черевної порожнини.
Форма та величина зображення тіла плоду залежить від плоскості січення, в якому проводиться скарування, положення згибу хребта по відношенню до датчику.
До 50-58дня вагітності кількість рідини в матці різко зменшується, а наявність плодів можна встановити тільки по чітко образній будові хребта(феномен чіток).
У собак вагітність точно визначається з 15-21-го дня від в’язки. Амніотична порожнина видима як амніотичний міхурець розміром 1-2см. Ідентифікація внутрішніх органів, скелета, рух плодів можлива з 30-го дня.
Частота серцевих скорочень плоду добре діагностується як в режимі реального часу, так і в М-режімі. В 30 днів вагітності вона складає 150-180уд/мін, в 45днів доходить до 200уд/мін, до кінця вагітності знову знижується до 150-160уд/мін.
Метод пальпації:
Пальпація є надійним діагностичним прийомом, однак іноді провести її досить складно особливо коли тварина демонструє агресивність або нервозність. Крім того, у випадку ранньої в’язки існує вірогідність діагностичної помилки через розходження у підрахунках. Процедура пальпації черевної порожнини кішок та собак схожа, хоча у кішок провести її технічно легше.
Оптимальні умови для визначення вагітності створюються приблизно через місяць після в’язки , і опитний клініцист досягає 90% точності. З 26 по 30 день ембріони представляють собою сферичні утворення, що досягають 15-30мм в діаметрі. Щільні, заповнені рідиною структури відносно легко пальпуються, якщо черевна стінка розслаблена. Починаючи з 35 дня, зародки витягуються, збільшуються в розмірах і втрачають тонус. На цій стадії пальпація утруднена. Після 45дня проходить зміщення рогів матки, в результаті каудальна частина кожного рогу послаблюється вздовш вентральної черевної стінки, тоді як краніальна того ж рогу розслабляється дорсально. Плоди можна ідентифікувати після 55дня, особливо якщо при підняти передню частину тіла суки, зміщуючи матку до тазової області.
Підрахувати кількість ембріонів за допомогою пальпації досить складно, хоча іноді і вдається, особливо якщо обстеження проводять на 28 день при умові спокійної поведінки і нормальної вгодованості суки
Метод аускультації: аускультацією визначають серцебиття плодів. Як у собак так і укішок серцебиття плодів аускультують на пізніх строках вагітності за допомогою стетоскопу або фіксують на ЕКГ. Серцебиття плодів визначається досить легко оскільки їх частота в двічі більша за частоту серцевих скорочень матері.
3) Результати власних досліджень
Нами була обстежена собака – безпорідна сука трирічного віку. У ході обстеження ми використали метод пальпації, аускультації та УЗД дослідження. Одстеження проводилися на 28–30 добу вагітності.
Методом пальпації були визначені сферичні утворення довжиною 25-30мм, що досить чітко пальпувалися через черевну стінку.
Методом аускультації на 70 добу вагітності було визначене чітке серцебиття плодів що більше ніж у двічі перевищувало серцебиття матері.
Для ультразвукового дослідженнями використали 5Гц зонд. При цьому було виявлено формування 6 плодів, чітко визначені голова, тіло та черевна порожнина, чітко диференціювали плаценту, кістки скелету. Було зафіксовано серцебиття , та рухливість плодів.
ІV. Висновки та пропозиції
З усього наведеного вище слід зазначити, що діагностика вагітності у дрібних тварин справа досить складна, та в край необхідна, бо дозволяє своєчасно підтверджувати або спростовувати вагітність. Це дає змогу своєчасно змінювати раціон тварини та навантаження на неї. Крім того дає змогу чіткого планування отримання потомства та зменшення кількості перегулів тварин що призводить до підвищення кількості та якості отриманого потомства. Особливу увагу слід звернути на ультразвукове дослідження так як цей метод є найточнішим то дає змогу чіткої діагностики розвитку вагітності, встановлення кількості плодів, їх розміру, ступеня розвину тості, планування родової допомоги, встановлення патологій як збоку матері так і з боку плодів що дозволяє своєчасно провести всі можливі заходи по усуненню захворювання.
Крім того слід зазначити, що методика ультразвукового дослідження на нинішньому етапі не досить спеціалізована. Не має чітких даних по породним особливостям розвитку вагітності, росту та формування плодів. Крім того не кожна ветеринарна установа має апарати УЗД та спеціалістів що могли би досить чітко читати Уз картину.
Тому при діагностиці вагітності слід користуватися всіма доступними методами та враховувати отриману інформацію.
Список використаної літератури
1) Керівництво з репродукції та неонатології собак та кішок під редакцією: Дж Сімпсон, Г. Інгланда, та М. Харві.
2) Ветеринарне акушерство, гінекологія та біотехнологія відтворення тварин з основами андрології під редакцією: В.А. Яблонського, С.П. Хоміна, Г.М. Калиновського, Г.Г. Харита, М.І. Харенко, В.І. Завірюха, В.Й. Любецький.
3) Клінічне УЗД органів черевної порожнини у собак та кішок під редакцією: Іваново В.В.