Встановлено, що радонові напівванни у хворих на ІХС похилого віку із супровідною артеріальною гіпертензією знижують підвищений систолічний тиск, більш виразно – діастолічний артеріальний тиск, зменшують тахікардію, покращують скорочувальну здатність міокарда, підвищують толерантність до фізичного навантаження.
Визначено, що радонові напівванни у хворих на ІХС похилого віку із супровідним деформуючим остеоартрозом зменшують виразність клінічних проявів даної патології та нормалізують лабораторні показники запалення.
Доведено, що радонові напівванни у хворих на ІХС похилого віку із супровідним цукровим діабетом зменшують його клінічні прояви, при легкому перебігу захворювання нормалізують стан вуглеводного обміну, а при перебігу середньої тяжкості знижують гіперглікемію та глюкозурію, що приводить до можливості зменшення дози цукрознижувальних препаратів; знижують гіперхолестеринемію, рівень в крові бета-ліпопротеїдів і тригліцеридів, у 10,0 % осіб знижують підвищену масу тіла.
За аналізом безпосередніх і віддалених результатів лікування встановлено, що застосування радонових напівванн у комплексному відновлювальному лікуванні підвищує медико-соціальну та економічну ефективність реабілітації осіб з ІХС похилого віку з супровідною патологією у вигляді артеріальної гіпертензії, деформуючого остеоартрозу та цукрового діабету, поліпшує їх фізичну працездатність, зменшує прогресування основної та супровідної патології, знижує відсоток ускладнень від застосування фармакологічних препаратів та традиційної бальнеотерапії, зменшує кількість днів тимчасової непрацездатності та її середню тривалість, покращуючи якість життя даної категорії хворих.
Підтверджено перевагу лікування хворих з ішемічною хворобою серця похилого віку та супровідною патологією із застосуванням розробленого варіанту радонової бальнеотерапії перед медикаментозним і традиційним лікуванням.
Практична цінність одержаних результатів. В результаті проведеного дослідження обґрунтована та розроблена методика відновлювального лікування хворих на ішемічну хворобу серця похилого віку із застосуванням радонових напівванн.
Визначені показання та протипоказання до призначення даної методикирадонотерапії ухворих на ішемічну хворобу серця похилого віку, в тому числі із супровідною патологією (артеріальна гіпертензія, остеоартроз, цукровий діабет).
Обґрунтовані рекомендації доцільності повторних курсів лікування не рідше ніж один раз на рік.
Широке впровадження розробленої методики сприятиме розширенню можливостей радонотерапії у хворих похилого віку із поєднаною патологією, покращанню ефективності їх відновлювального лікування та якості життя.
Методика застосування радонових напівванн може бути рекомендована для використання на курортах із радоновими мінеральними водами і в позакурортних умовах для даної категорії хворих.
Особистий вклад дисертанта. Автором самостійно проведено патентно-інформаційний пошук та аналіз наукової літератури за проблемою. Самостійно проаналізовані архівні історії хвороби, проведені клінічні спостереження за хворими, аналіз функціональних і лабораторних показників, обґрунтована методика радонової бальнеотерапії у хворих похилого віку з ІХС з урахуванням супровідної патології. Самостійно проведено статистичну обробку отриманих даних, їх інтерпретацію, зроблено висновки. Здобувачем виконано провідну частину роботи при оформленні спільних зі співавторами наукових праць.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідалися на ІІІ з’їзді фізіотерапевтів і курортологів України (Одеса, 1979); науково-практичній конференції «Санаторно-курортное лечение больных с заболеваниями органов пищеварения, опорно-двигательного аппарата, гинекологическими заболеваниями» (Республіка Молдова, 2004); V конгресі фізіотерапевтів і курортологів Автономної Республіки Крим „Актуальные вопросы организации курортного дела и курортной политики, физиотерапии” (Євпаторія, 2005)
Апробація роботи проведена на засіданні вченої ради Українського науково-дослідного інституту медичної реабілітації та курортології МОЗ України.
Публікації.По темі дисертації опубліковано 10 друкованих робіт (самостійних 9), із них 7 – в медичних журналах, 3 – тези доповідей.
Структура і об’єм дисертації. Дисертація викладена на 148 сторінках комп’ютерного тексту і складається з вступу, 3 розділів (огляд літератури, матеріали та методи дослідження і лікування, результати власних досліджень), обговорення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел літератури. Перелік використаної літератури складається з 182 джерел, із яких 55 належать зарубіжним авторам. Робота ілюстрована 37 таблицями, 18 рисунками і 3 виписками із історій хвороби.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Матеріали та методи дослідження. Для досягнення поставленої мети та вирішення завдань дослідження було обстежено 150 хворих на ІХС (68 жінок та 82 чоловіки) віком від 60 до 74 років. У всіх пацієнтів спостерігалась ІХС у формі стабільної стенокардії напруження І—ІІІ функціонального класу (ФК), у 2/3 осіб — з наявністю порушень серцевого ритму та хронічної серцевої недостатності І—ІІ ФК.
Поряд із цим, були проаналізовані 860 архівних історій хвороб за період 2000—2004 рр.
Клінічно-інструментальне обстеження і лікування хворих проводилися на базі Обласної бальнеологічної лікарні м. Знам’янка Кіровоградської області.
Діагнози встановлено відповідно до Міжнародної класифікації хвороб Х перегляду з урахуванням критеріїв ВООЗ, згідно Наказу МОЗ України № 54 (2002 р.) та рекомендацій Української асоціації кардіологів (2002—2004 рр.). Функціональний клас стабільної стенокардії напруження визначено за Канадською класифікацією (1976 р.), хронічної серцевої недостатності – за класифікацією Українського наукового товариства кардіологів і Нью-Йоркської асоціації серця (NYHA), 2006 р.
Клінічне обстеження усіх відібраних пацієнтів було проведено до прийняття комплексного лікування і на 20-й день після завершення бальнеолікування. Детально вивчалися виписки із історій хвороб поліклінік і стаціонарів лікувальних закладів Кіровоградської області і інших регіонів України, які направляли хворих на відновлювальне лікування у Знам’янську Обласну бальнеологічну лікарню.
Наявність надлишкової ваги чи ожиріння виявляли антропометричним методом за допомогою визначення індексу маси тіла порівняно з нормою.
Електричну активність міокарда та ознаки коронарної недостатності визначали за допомогою ЕКГ в динаміці, яку виконували в 12 загальноприйнятих відведеннях на діагностичному автоматизованому стаціонарному комплексі “Кардіо +”(Україна).
Рівень артеріального тиску визначали також у динаміці за методом Короткова.
Стан церебральної гемодинаміки вивчали за даними реографії за допомогою 4-канального реографа 4-РГ-2, візуального і цифрового аналізу реографічних показників.
Для визначення функціонального стану міокарда, толерантності до фізичного навантаження деяким хворим на ІХС проводили ВЕМ пробу на велоергометрі ВЕ-02.
З метою вивчення стану скорочувальної здатності міокарда і центральної гемодинаміки всім хворим проводили ЕхоКС та сонографію на апараті “УЗКАР”.
Стан білкового обміну визначали методом електрофоретичного розділення на папері (Меньшиков В.В., 1987).
Стан вуглеводного обміну досліджували шляхом визначення рівня глюкози в сироватці крові глюкозооксидазним методом за окисленням О-толідину (Меньшиков В.В., 1987). Для оцінки ступеня компенсації визначали вміст гліколізованого гемоглобіну (НbAic) колориметричним методом за реакцією з тіобарбітуровою кислотою (StandeferJ.C., EatonR.Р., 1983).
Дослідження ліпідного обміну включали визначення в сироватці крові загального холестерину методом Ілька та тригліцеридів уніфікованим методом (Меньшиков В.В., 1987); ліпопротеїдів плазми крові методом диск-електрофорезу в поліакриламідному гелі (Маграчева Е.Я., 1973); загальних ліпідів сироватки крові методом ZolnerandKirch (1966), Knaitetal. (1968).
Параметри мінерального обміну (рівень кальцію, неорганічного фосфору, коефіцієнт кальцій/фосфор, активність лужної фосфатази в плазмі крові) визначали спектрофотометричним методом за допомогою біохімічного аналізатора CORMAV/PZUSз використанням наборів стандартних реактивів.
Стан й порушення терморегуляції вивчали за допомогою електронного термометра ТПЕМ-1, використовуючи метод Абрамовича С.Г. (2001). Термореактивність шкіри вивчалася “холодовою” пробою за методикою Абрамович С.Г., Моторина І.Г. (2000).
Для оцінки рівня якості життя хворих у віддаленому періоді після проведеного лікування (через 12 місяців) застосовували Міннесотський опитувальник якості життя кардіологічних хворих.
Мінеральні радонові води лікарня використовує з двох свердловин — № 106/5 та № 10833. Води свердловини № 106/5 за хімічним складом гідрокарбонатні, гідрокарбонатно-сульфатні з мінералізацією 0,7—1,3 г/л, жорсткі та дуже жорсткі. Вміст вуглекислого газу від 30 до 40 мг/дм3. Переважають гідрокарбонатні, сульфатні та хлоридні аніони, катіони кальцію та магнію. В невеликій кількості присутні мікроелементи: йод, бром, бор, марганець, мідь. Води свердловини № 10833 без запаху, безбарвні, належать до холодних вод (11 оС).
Формула хімічного складу:
Мінералізація — 0,5—1,0 г/дм3, рН — 7,0—7,5. Вміст радону коливається в межах 502—542 Бк/дм3. Таким чином, води Знам’янського родовища належать до мінеральних слаборадонових.
До основної групи увійшли 108 хворих на ІХС, які в комплексному відновлювальному лікуванні (дієто-, клімато-, кінезотерапія, по показанням – медикаментозні препарати) отримували радонові напівванни.