Після лікування у вірогідно більшої кількості хворих основної групи, порівняно з динамікою у осіб контрольної групи, зникли головні болі та покращився сон, зменшилась інтенсивність запаморочень, проявів задухи, зникли периферичні набряки (Р<0,05).
Рівень середньодобового систолічного артеріального тиску (САТ) у хворих даної групи знизився незначно. Водночас, рівень діастолічного артеріального тиску (ДАТ) знизився на 11,2 % в основній групі хворих і на 7,6 % — у осіб контрольної групи (Р<0,05), що характерно як для гемодинамічних реакцій систолічної атеросклеротичної гіпертензії у осіб похилого віку, так і для розробленого варіанта лікування з використанням радонових напівванн. На третій день перебування в лікарні на фоні дотримання дієти, режиму харчування та фізичних навантажень у 2/3 осіб основної та контрольної груп нормалізувалися ранкові показники артеріального тиску. При цьому у 79,5 % хворих основної групи (у 20,0% осіб контрольної групи) вихідне підвищене значення артеріального тиску знизилось в перші 3 дні перебування в лікарні (Р<0,05) (рис. 2.).
В результаті курсового лікування на фоні зниження підвищених показників артеріального тиску покращився стан скорочувальної здатності міокарда у спостережуваних хворих. Саме у хворих ІІ підгрупи спостерігалось зменшення виразності тахікардії. Так, у хворих, що отримували радонові напівванни, частота серцевого ритму змінилась від (76,5±5,1) до (61,6±5,1) уд/хв, а у осіб контрольної групи — від (81,7±4,4) до (77,5±5,1) уд/хв (р<0,05). Ці зміни супроводжувалися зростанням рівня кінцевого систолічного та діастолічного об’ємів та фракції викиду лівого шлуночка з імовірною різницею у пацієнтів основної та контрольної груп.
Рис. 2. Нормалізація підвищеного артеріального тиску у хворих з ІХС та артеріальною гіпертензією на 3-й день надходження до лікарні. * — статистична значущість зміни показників при Р≤0,05
Змінились і показники терморегуляції у всіх пацієнтів з ІХС та артеріальною гіпертензією. У осіб основної групи, порівняно з контрольною, більш виразно знизилися значення коефіцієнта терморегуляції ніг та інтегрального коефіцієнта терморегуляції, що свідчить про те, що радонові напівванни у даного контингенту хворих також позитивно впливають на периферичні ланки регуляції кровообігу за рахунок особливостей проведення бальнеопроцедури та реакцій відповіді хворих із клініко-інструментальними ознаками декомпенсації кровообігу.
Більшість хворих з ІХС та супровідним деформуючим остеоартрозом також добре переносили радонові напівванни. Лікувальна дія при цьому проявлялась в зменшенні чи зникненні болю в спокої та при русі, ліквідації набряку та гіперемії суглоба, відновленні чи значному зростанні його рухової функції, покращанні загального стану хворого та була більш значущою у пацієнтів основної групи, порівняно з динамікою функціонального стану в контрольній групі.
Аналіз лабораторних досліджень в процесі лікування показав, що у цих хворих швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ) знизилась на 56,0 % в основній та на 40,0 % — в контрольній групі (Р<0,05), рівень С-реактивного білка (СРБ) — на 52,3 % у хворих основної та на 30,0 % — контрольної групи (р<0,05) (рис.3). Але у хворих, які знаходилися під спостереженням, були виявлені незначні зміни стану мінерального обміну у вигляді тенденції до нормалізації показників.
Рис. 3. Динаміка клінічного та біохімічного аналізів крові у хворих на ІХС із супровідним деформуючим остеоартрозом в результаті курсового лікування
Водночас, у хворих ІІІпідгрупи, поряд із покращанням стану опорно-рухового апарату, спостерігалися позитивні зміни з боку серцево-судинної системи. Але ця динаміка була значно меншою, порівняно з результатами лікування осіб з ІХС без супровідної патології. У третини хворих зміни були відсутні, що підтверджує складність проблеми вибору методів лікування поєднаної патології внутрішніх органів у хворих похилого віку.
Рівень реакцій терморегуляції також змінився у всіх хворих з супровідним остеоартрозом. Однак, динаміка показників в більшості випадків була кількісною та вірогідно не відрізнялась у хворих основної та контрольної груп.
Радонові напівванни добре переносились і хворими на ІХС похилого віку з супровідним цукровим діабетом. Поряд із покращанням стану серцево-судинної системи, у них спостерігалися позитивні зміни симптоматики супровідного цукрового діабету.
Наприкінці лікування зникли або зменшилися головні клінічні прояви цукрового діабету: слабкість, втомлюваність, спрага, поліурія, свербіж шкіри, поліфагія. Значно зменшилась інтенсивність болю та слабкості в ногах, виразність парестезій і судом.
Характерно, що у осіб із легким перебігом захворювання рівень глюкози крові наприкінці курсу лікування нормалізувався у хворих основної і контрольної груп. У хворих з наявністю середньої тяжкості перебігу цукрового діабету глікемія знижувалася на 14,1 % в основній та на 10,1 % — в контрольній групі (Р<0,05), тобто більш виразно, порівняно з динамікою в осіб з легким перебігом захворювання, що свідчить про те, що радонові напівванни позитивно впливають на ті показники функціонального стану організму хворих похилого віку, початкові значення яких були більш змінені (рис.4.).
Рис.4. Зниження глікемії у хворих на ІХС похилого віку із супровідним цукровим діабетом середньої тяжкості перебігу після курсового лікування
Це дозволило зменшити дозу цукрознижувальних препаратів у 32,1 % хворих основної та у 10,0 % осіб контрольної групи (Р<0,05).
Радонові напівванни позитивно впливали і на стан ліпідного обміну у хворих IV підгрупи. Так, в результаті лікування рівень холестерину знижувався від (7,33±0,51) до (5,48±0,24) ммоль/л (Р<0,05); бета-ліпопротеїдів — від (8,16±0,3)1 до (6,80±0,38) г/л (Р<0,01); тригліцеридів — від (2,52±0,17) до (1,87±0,06) ммоль/л (Р<0,001). У 10,0 % цих хворих спостерігалось і зниження маси тіла в середньому на 2,2-3,6% (Р>0,05).
У хворих на ІХС із супровідним цукровим діабетом в результаті лікування покращився клінічний і функціональний стан серцево-судинної системи, але отримані зміни мали характер тенденції, що віддзеркалює особливості стану хворих похилого віку з поєднаною патологією, торпідність до проведеного лікування та необхідність довготривалої й повторної їх реабілітації.
Подібні зміни відбувались і з боку процесів терморегуляції у даної категорії хворих.
Підвищення ефективності відновлювального лікування хворих впливало на медико-соціальні показники. Одержані результати показали, що у осіб з ІХС похилого віку і супровідною патологією у вигляді артеріальної гіпертензії, деформуючого остеоартрозу та цукрового діабету впродовж 12 місяців після проведення радонової бальнеотерапії у 36,0 % зберігалися досягнуті клінічні ефекти, на 43,8 % знижувалась кількість днів тимчасової непрацездатності, на 74,2 % – витрати з соціального страхування, порівняно з даними за попередній рік.
Через рік після проведеного лікування радоновими напівваннами у всіх хворих покращилась якість життя. Найбільш значущезменшення (на 25,4%) середніх значень балів, які характеризуютьрівеньякості життя хворих, спостерігалося у осіб з ІХС без супровідної патології. Найменш значущепокращилась якість життя у пацієнтівізІХСта супровіднимицукровим діабетом й остеартрозом (відповідно на 14,5 та 13,2 %), що характеризуєсамецю категорію хворих як осібіз найбільшою торпідністю до проведеної терапії.
Таким чином, отримані безпосередні та віддалені результати відновлювального лікування продемонстрували, що у осібз ІХС та супровідною патологією (артеріальна гіпертензія, деформуючий остеоартроз, цукровий діабет)комплекс з використанням радонових напівваннзменшує прогресування основного і супровідного захворювань, покращує фізичну працездатність, запобігає виникненню ускладнень, збільшує у них тривалість та якість життя.
ВИСНОВКИ
В дисертації наведено теоретичне обґрунтування і нове рішення наукової задачі, сутність якої полягає в підвищенні ефективності відновлювального лікування хворих на ІХС похилого віку з супровідною патологією у вигляді артеріальної гіпертензії, остеоартрозу, цукрового діабету шляхом включення в комплексну терапію радонових напівванн з урахуванням клініко-функціональних особливостей перебігу захворювання.
1. Застосування радону Знам’янського родовища у вигляді напівванн у хворих на ІХС похилого віку і супровідною патологією у вигляді артеріальної гіпертензії, деформуючого остеоартрозу та цукрового діабету підвищує ефективність відновлювального лікування за рахунок поліпшення клінічного стану, перебігу основного та супровідних захворювань, зниження їх прогресування та покращання медико-соціальних показників, запобігання ускладнень та зменшення доз медикаментозної терапії, покращання якості життя.
2. За даними аналізу архівних історій хвороби Обласної бальнеологічної лікарні м. Знам’янка, виявлено, що серед осіб, які отримували відновлювальне лікування, хворі похилого віку становлять 20,0 %. У 68,4 % пацієнтів похилого віку з ІХС виявляються в анамнезі від 2 до 4 факторів ризику виникнення захворювання. У 86,3 % пацієнтів зареєстрована супровідна артеріальна гіпертензія, у 38,1 % — цукровий діабет і у 24,1 % — деформуючий остеоартроз. У 11,5 % осіб в анамнезі наявні побічні реакції на медикаментозну терапію, у 17,0 % хворих – непереносність або протипоказання до загальної бальнеотерапії.
3. Радонові напівванни у 61,0 % хворих на ІХС похилого віку зменшують клінічні прояви стенокардії, електрокардіографічні ознаки коронарної недостатності в спокої та при фізичному навантаженні, також дозу вживання нітратів; у 90,0 % осіб — покращують скорочувальну здатність міокарда, поряд із зрідженням серцевого ритму, і у всіх хворих – периферичний кровообіг; вдвічі знижують кількість хворих із міжпівкульовою асиметрією мозкової гемодинаміки; нормалізують процеси терморегуляції та термореактивності шкіри; виразніше, порівняно з особами без супровідної патології, підвищують толерантність до фізичного навантаження.