Отримані дані використовуються у навчальному процесі та науково-дослідній роботі кафедр: судової медицини Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, патологічної анатомії та судової медицини Дніпропетровської державної медичної академії, а також у практичній роботі Головного бюро судово-медичної експертизи МОЗ України, Дніпропетровського, Запорізького, Херсонського та Тернопільського обласних бюро судово-медичної експертизи, що підтверджено актами впровадження.
Особистий внесок здобувача. Дисертантом самостійно проаналізована наукова література, визначена тема, складено план досліджень, відпрацьована методологія, способи і раціональні засоби складання комп’ютерних програм для смартфонів. Автором власноруч створено комплект контурних зображень, рисунків і схем, запропоновано і апробовано методику їх складання за допомогою графічних редакторів як самого смартфону, так і стаціонарного персонального комп’ютера. Дисертантом самостійно проведені судово-медичні дослідження, статистична обробка, написані всі розділи дисертації і узагальнення одержаних результатів, сформульовані висновки і практичні рекомендації. Автором відредаговано й оформлено роботу.
Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації були викладені: 1) на науково-методичній нараді начальників бюро судово-медичної експертизи України (Ужгород, 2007 р.); 2), на сумісному засіданні кафедри судової медицини НМАПО імені П.Л. Шупика та методичної ради Головного бюро СМЕ МОЗ України 30 січня 2008 року.
Публікації. Основні результатидисертаційної роботи викладено у чотирьох одноосібних статтях у фахових виданнях, затверджених переліком ВАК
Обсяг та структура дисертації. Дисертацію викладено державною мовою на 134 сторінках, з яких 111 сторінок залікового принтерного тексту. Робота складається зі вступу, огляду літератури, опису матеріалу і методів долідження, 6 розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій та списку літературних джерел. Робота має 20 ілюстрацій, 21 таблицю. Список використаної літератури охоплює 240 джерел, з них українською та російською мовами - 186, іноземними (англійською, німецькою, французькою, чеською, польською, румунською, болгарською) мовами - 54.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Матеріал і методи дослідження. Для реалізації поставлених мети і завдань дослідження матеріалом дослідження були: 1) 43 трупа людей переважно зрілого віку при огляді місць їх виявлення; 2) судово-медичні дослідження 46 трупів осіб, які загинули внаслідок насильницьких дій; 3) 134 дослідження (кістки черепа, тулуба та кінцівок, шматочки шкіри, одяг та ін.), виконані у відділеннях судово-медичної криміналістики Департаменту судової медицини Національної дирекції кримінальних розслідувань Республіка Ангола та Головного бюро судово-медичної експертизи МОЗ України. Всього – 223 об’єкти дослідження. Також в роботі були використані архівні матеріали – «Акти і висновки судово-медичного дослідження» Головного бюро судово-медичної експертизи МОЗ України терміном 2005-2007 рр. Для реалізації поставлених мети і завдань дослідження було використано комплекс судово-медичних (у тому числі й медико-криміналістичних), комп’ютерних, телекомунікаційних, математичних та графічних методів. Для математичної обробки здобутих даних були використані стандартні процедури бiометричного аналізу та варіаційна статистика. Необхiднi розрахунки проводили на ПЕОМ IBM "Pentium" при застосуванні вiдповiдних прикладних програм.
В роботі використовувався комплекс традиційних медико-криміналістичних методів дослідження для отриманні необхідної інформації для її подальшого аналізу і формування експертних висновків. В першу чергу, як на місці події, так і в морзі, чи судово-медичній лабораторії користувались фотографічним методом дослідження: макрофотографування (трупів, загального виду речових доказів), вузловою і оглядовою фотографією. Мікрофотографування проводили у випадках вивчення додаткових факторів пострілу, слідів і включень при дії тупих предметів, транспортній травмі. Засобами отримання мікроскопічної картини пошкоджень, накладень, слідів були світлові мікроскопи типу МБР-1, бінокулярні стереомікроскопи (МБС-1, МБС-2), при необхідності - поляризаційний мікроскоп МХП. Кожен об’єкт фотографувався напів-професійним цифровим фотоапаратом "Olympus Camedia E-10", цифровими камерами фірми «Sony», «Canon» з активними матрицями від 5 до 7 мегапікселів. Для оптимізації якості зображень, їх обробляли у графічному редакторі Adobe Photoshop 6 (при необхідності зміни контрасту, чіткості, кольорового тону, яскравості).
Для контрастування однакових чи близьких за кольором об’єктів з метою визначення механізму утворення слідів крові обов’язково користувались фотозйомкою в інфрачервоній ( в діапазоні від 760 до 1000 нм) ультрафіолетовій (в межах 200-400 нм) зонах спектру або способом підбору відповідного світлофільтра. Інфрачервона фотозйомка (звичайно кіптяви пострілу) проводилась при освітленні лампами розжарюванні (100 ват) з використанням ІЧ-світлофільтрів ИК-1, ИК-2, ИК-3, ИК-5 з набору стандартизованих кольорових оптичних стекол.
Для діагностики наявності часток пороху при вогнепальних пораненнях були використані хімічна, мікроскопічна і термічна проби.
З метою визначення статі, віку та зросту за кістковим матеріалом була використані остеологічні методи. Виміри довгих трубчастих кісток виконували за допомогою великого штангенциркуля (зі шкалою до 400 мм, похибка ±0,01 мм), деякі виміри на них (а також на черепах) потребували застосування штангенциркуля зі шкалою до 150 мм (похибка ±0,01 мм). Крім того при діагностиці статі і вікових змін кісткової тканини, звичайно, використовувалась морфоскопія. При цьому, давали візуальну оцінку ступеням заростання кісток склепіння черепа (для визначення віку), визначали розвиток різних утворень кісток черепа (надперенісся, потиличний горб, соскоподібні паростки тощо) для встановлення ознак статі. Для визначення можливості використання сучасних смартфонів (комунікаторів) в судовій медицині та відпрацювання за їх допомогою нових способів дослідження об’єктів судово-медичної експертизи були створені судово-медичні прикладні програми на основі використання програми „Таблиці” смартфону Nokia 7710. Такі прикладні програми були складені або за допомогою самого смартфону, або з використанням стаціонарного чи компактного (типу ноутбука) комп’ютера. Обидва способи забезпечили можливість роботи з програмними продуктами як на смартфоні, так і на ПК. Для цього були підібрані відомі, перевірені практикою судово-медичні методики, якими можна скористатись як на місці події (при застосуванні смартфону чи комунікатора), так і в стаціонарних умовах. Були використані роботи таких авторів як Герасимов М.М. (1955), Пашкова В.И. (1963), Лаптев З.Л. (1971), Корсаков С.А. (1977),Кодин В.А., Сазонов М.Б., Шумило О.М. (1978), Станиславский Л.В. (1977, 1983), Рубежанский А.Ф. (1979), Колесников В.Л. (1979),Гаража Н.Н. (1981), Загрядская А.П., Федоровцев А.Л. (1991), Гармус А.К. (1991),Лобан И.Е. (1992),Филипчук О.В. (1996), Незнакомцева Є.П. (1998), Назаров Г.Н., Пашинян Г.А. (2003),Черевашко В.В. (2005), Фенцик В.Л. (2005), FalkH., PfeiferK. (1964).
Всього складено 31 програму, які охоплювали такі розділи: судово-медична балістика (3 програми), танатологія (7 програм), остеологія (всього 12 програм), сліди крові (2), травматологія (7 програм).
Частина програм є діагностичними продуктами, тобто, вони дозволяють проводити діагностику певних параметрів в ході судово-медичного дослідження трупа чи об’єктів судово-медичної лабораторії в автоматичному режимі, після занесення необхідних вхідних даних. Інша частина – програми довідкового характеру. За їх допомогою є можливість отримання різноманітних довідкових даних (критеріїв), якими користуються експерти у своїй роботі для діагностики і підтвердження своїх висновків. Такі критерії і викладені у відповідних програмах смартфону, що відкидає необхідність користування в роботі спеціальною літературою, методичними документами і значно скорочує діагностичний процес, особливо, на місці пригоди.
Для встановлення можливості використання відеокамери смартфона при фіксації плинних трупних змін виконувалась фіксація за допомогою відео-зйомки, в тому числі й смартфоном, у випадках, коли з якихось причин слідчий не зміг забезпечити зйомку місці події відеокамерою. Кращі результати були отримані за допомогою трьохмегапіксельного смартфону NokiaN80. Відео-зйомка була використана в ході проведення судово-медичної експертизи і з метою реконструкції умов і обставин спричинення ушкоджень.
З метою забезпечення можливості демонстрації ілюстративного матеріалу, особливо на місці події чи при реконструкції її обставин, при проведенні дослідження трупа, медико-криміналістичних експертиз, для встановлення особливостей локалізації, форми, відносних розмірів пошкоджень на одязі, ушкоджень на тілі потерпілого, внутрішніх органах, кістках, а також при описі і оцінці різноманітних слідів (крові, слідів сковзання, додаткових факторів пострілу тощо), було підготовлено більше, ніж 100 зображень у вигляді комп’ютерного варіанту атласу судової медицини. Усі рисунки були зроблені допомогою вбудованого в смартфони власного графічного редактора або з використанням редактора Paint стаціонарного комп’ютера.
Мультифункціональність смартфонів забезпечила широкі можливості роботи з текстами і різноманітними документами, оскільки в них вбудовані текстові редактори „Документи”, які дозволили виконувати набір текстів, їх правку і передачу в інші смартфони (комунікатори) чи на переносні і стаціонарні персональні комп’ютери. В дослідженні була використана важлива функція смартфонів - можливість передачі графічної і текстової інформації з місця пригоди на стаціонарний комп’ютер чи інший мобільний телефон.