Виробництво лікарських препаратів, що знаходяться під тиском (стр. 5 из 8)
m1 — маса всієї упаковки із вмістом, г;
m4 — маса порожнього контейнера, г;
m5 — маса вмісту, зазначена на етикетці, г.
Значення середньої маси препарату mср, г, в одній дозі обчислюють за формулою:
де:
п — число натискувань, зазначене в окремій статті;
m2 — маса контейнера після перших п'яти натискувань, г;
т3 — маса контейнера після 10 — 20 натискувань, г.
Межі відхилень середньої маси лікарського засобу в дозі зазначають в окремій статті.
Якісні та кількісні показники контролюються методами аналізу окремих інґредієнтів лікарського засобу.
Контейнери при їх транспортуванні мають свої специфічні особливості порівняно з чинними правилами, прийнятими для інших лікарських форм. Слід дотримувати зазначені на упаковці та в технічній документації умови зберігання (уникати ударів, впливів прямих сонячних променів і високої температури).
Лікарські засоби, що знаходяться під тиском, пакують у міцні дерев'яні ящики, якщо препарат вогненебезпечний, для менш небезпечних препаратів допускається транспортна тара з картону.
РОЗДІЛ 6. НОВІ УПАКОВКИ ДЛЯ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ, ЩО ЗНАХОДЯТЬСЯ ПІД ТИСКОМ
У зв'язку з продовженням дискусії про шкідливий вплив фторовуглеводневих пропелентів на довкілля і можливу їх заборону ведуться інтенсивні розробки альтернативних контейнерів. Ці роботи спрямовані на створення нешкідливих агентів-витиснювачів (пропелентів), розробку нових методів розпилення, удосконалення існуючих конструкцій контейнерів та ін. Зараз визначилося такі чотири напрями:
1. звичайні упаковки з пропелентами, що не містять фтору:
- насичені парафінові вуглеводні метанового ряду (пропан, бутан, ізобутан)
- стиснуті гази (азот, нітрогену (І) оксид, карбону діоксид та ін.);
2. двокамерні балони, в яких пропелент відокремлений від продукту і не надходить у навколишнє середовище;
3. контейнер з механічним розпилювачем насосного типу;
4. стискні полімерні та інші балони.
Насичені парафінові вуглеводні порівняно з хладонами стабільні у водних середовищах і легші від води, тому їх вигідно застосовувати для розпилення препаратів на водній основі. Завдяки невеликій густині пропану і бутану для заповнення контейнера потрібно значно менше, ніж хладону. Однак горючість цих зріджених газів не дозволяє їм конкурувати з препаратами на основі органічних розчинників.
Стиснуті гази відрізняються від зріджених не тільки агрегатним станом, але й властивостями. Тиск стиснутих газів значно менше залежить від температури. Однак тиск у контейнері в міру витрачання продуктів зменшується, що може призвести до неповного використання вмісту. Стиснуті гази практично нерозчинні або відрізняються дуже обмеженою розчинністю. Тому останніми роками проводяться дослідницькі роботи в сфері підвищення розчинності стиснутих газів.
Кількість стиснутого газу, необхідного для видавлювання вмісту упаковки, незначна. Тому такі упаковки дуже чутливі до витоку газу, викликаного або недостатньою герметичністю, або необережним поводженням. Для усунення цієї вади розроблені контейнери з розгалуженими або перекидними сифонними трубками, що запобігають видачі препарату в перевернутому положенні.
Пропеленти цієї групи не горючі, дешеві, не чинять агресивної дії на металеві й полімерні матеріали.
У галузі створення різних контейнерів більше поширення набула нова упаковка, що одержала назву «бар'єрна». Суть її полягає в тому, що продукт відокремлений від пропеленту бар'єром (рухомою перегородкою), який запобігає контакту між ними. При цьому різко розширюються можливості упаковки, тому що виключається хімічна взаємодія між пропелентом і продуктом, а також надходження пропеленту в атмосферу.
Конструктивно двокамерні упаковки виконуються в різних варіантах: з поршнем, із вкладишем, із внутрішнім мішечком та ін.
Кількість пропеленту в таких контейнерах незначна. Тому струмінь, що видається з таких контейнерів, недостатньо дисперсний. Для підвищення дисперсності підбирають малов'язкі рецептури, зменшують прохідні перерізи отворів і каналів клапанів або вводять дуже малу кількість пропеленту безпосередньо в препарат.
Можливою альтернативою контейнера під тиском є тара, оснащена мікронасосом (механічним пульверизатором). Пульверизатор у вигляді мініатюрного поршневого насосу, що працює від натискання пальцем, наґвинчується на горловину балона (найчастіше скляного). Тонкодисперсний струмінь у таких випадках одержують при сполученні високого гідравлічного тиску, що розвивається насосом, із малим прохідним перерізом клапанів (для цього застосовують лазерні технології).
Вартість таких контейнерів висока і їх застосування економічно ефективне не для всіх препаратів. Для розпилення суспензій із високим вмістом твердих речовин, плівкоутворювальних препаратів, пін та інших високов'язких систем подібні насоси непридатні.
Стискні балони виготовляють з еластичних полімерів (поліолефінів, акрилонітрилу, поліестерів, поліуретанових та інших смол). Принцип їх роботи базується на дії мускульної сили стиску і видавлювання продукту через сопло з малим перерізом. Такі упаковки є найдешевшими, однак вони вимагають значних зусиль для приведення їх у дію і видають грубодисперсні аерозолі.
Усім перерахованим контейнерам притаманна одна загальна вада — неможливість досягнення достатнього внутрішнього тиску, порівняного з тиском, створюваним звичайними контейнерми зі зрідженими пропелентами.
РОЗДІЛ 7. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА
7.1 ХАРАКТЕРИСТИКА ЛІКАРСЬКОЇ ФОРМИ
Основні фізико-хімічні властивості: прозора рідина від світло-жовтого до темно-жовтого кольору, з характерним запахом тимолу та ментолу;
Форма випуску. Аерозоль 30 мл., тиск до 0,6 МПа.
Склад: 1 балон містить:
1. Основні речовини
- стрептоцид розчинний – 0,75 г,
- сульфатіазол натрію гексагідрат (норсульфазол натрію) – 0,75 г,
- тимол – 0,015 г,
- олія евкаліптова – 0,015 г,
- олія м`яти перцевої – 0,015 г;
2. Допоміжні речовини
- cпирт етиловий – 1,8 мл.,
- цукор рафінований – 1,5 г,
- гліцерин – 2,1 г,
- твін-80 (полісорбат-80) – 0,9 г,
- вода очищена до 30 мл,
- азот I или II – 0,3-0,42 г.
Виробник:
1. АТ "Стома", м. Харків, Україна
2. ТОВ "Фармацевтична компанія "Здоров'є", м. Харків, Україна
3. ООО "Микрофарм", м. Харків, Україна
Фармакотерапевтична група. Препарати, що застосовують при захворюваннях горла. Антисептики. Код АТС R02A A20.
Фармакологічні властивості.
Протимікробний (антисептичний) і протизапальний засіб.
Сульфаніламіди (стрептоцид і сульфатіазол) виявляють антимікробну (бактеріостатичну) дію відносно грампозитивних і грамнегативних коків, Echerichia coli, Shigella spp., Klebsiella spp., Vibrio cholerae, Haemophilus influenzae, Clostridium spp., Bacillus anthracis, Corinebacterium diphtheriae, Yersinia pestis, а також відносно Chlamydia spp., Actinomyces spp., Toxoplasma gondii. Механізм дії сульфаніламідів зумовлений конкурентним антагонізмом з ПАБК і конкурентним пригніченням дигідроптероатсинтетази, що призводить до порушення синтезу тетрагідрофолієвої кислоти, необхідної для синтезу нуклеїнових кислот.
Тимол, олія евкаліптова і олія м`яти перцевої також виявляють протигрибковий (у відношенні грибів роду Candida), протимікробний, помірний протизапальний, муколітичний та легкий знеболюючий эфект..
Показання для застосування. Тонзиліти (запалення піднебінних мигдалин), фарингіти (запалення глотки), ларингіти (запалення гортані), афтозні і виразкові стоматити (запалення слизуватої оболонки порожнини рота).
Спосіб застосування та дози. Призначають місцево дорослим і дітям старше 2 років для зрошення слизової оболонки ротової порожнини і носоглотки.
Перед застосуванням із балона, який необхідно тримати тільки вертикально, знімають запобіжний ковпачок і на шток клапана надівають розпилювач, який є в комплекті. Вільний кінець розпилювача вводять у порожнину рота і натискують на голівку протягом 1–2 секунд. Препарат утримують в порожнині рота 5–7 хвилин.
Застосовують для лікування дорослих 3–4 рази на добу, дітей – 1–2 рази на добу, після їди або в перервах між прийманнями їжі.
Курс лікування становить 3 - 10 днів.
Щоб уникнути закупорки розпилювача після зрошення, останній миють, продувають або кладуть у склянку з чистою водою.
Побічна дія. Можуть виникнути алергічні реакції на компоненти препарату у вигляді висипань на шкірі та свербежу.
Протипоказання. Підвищена індивідуальна чутливість до сульфаніламідних препаратів та ефірних олій; діти до 2 років.
Передозування. Не описано.
Особливості застосування. Перед зрошенням ротову порожнину необхідно прополоскати теплою перевареною водою. З уражених ділянок порожнини рота (виразкова, ерозивна поверхня) стерильним тампоном обережно знімають некротичний наліт.
Лікування дітей слід проводити під наглядом лікаря.
Застосування Інгаліпту не впливає на здатність керувати транспортними засобами і механізмами.
Протипоказань до застосування препарату у період вагітності та лактації не виявлено.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Сумісний з іншими лікарськими засобами, клінічно значущих взаємодій не виявлено.
Умови та термін зберігання. Зберігати у недоступному для дітей місці при температурі 3 - 35 оС. Охороняти від падінь, ударів, впливу прямих сонячних променів.
Термін придатності – 1 рік.
7.2 ХАРАКТЕРИСТИКА ВИХІДНОЇ СИРОВИНИ
Стаття 633. Streptocidum Стрептоцид
п-амінобензолсульфамід
Опис. Білий кристалічний порошок без запаху.