Кількість свиней, що утримується в ДП “Рогачівське” становить 530 голів з них:
- 40 голів - основні свиноматки;
- 25 голів – ремонтні свиноматки;
- 3 голови – кнурі-плідники (племінні);
- 377 голів – поросята – сисуни, підсвинки;
- 85 голів – відгодівля.
Крім свиней і великої рогатої худоби в господарстві є коні 32 голови з них:
- 16 голів робочих;
- 15 голів молодняка;
- 1 голова – жеребець-плідник.
Тварини ДП “Рогачівське” повністю забезпечуються якісними і високопоживними кормами. Всі корми, окрім соняшникової і кормової патоки, виробляються самим господарством. Раціон великої рогатої худоби – силосно-концентратний, свиней – концентратний.
Система утримання великої рогатої худоби стійлово-пасовищна. Під час стійлового періоду тварини утримуються в двурядних будинках по 100 головомісць кожний.
Парування великої рогатої худоби проводиться штучним методом. Для цього є пункт штучного осіменіння. Він повністю забезпечений необхідним приладдям і матеріалом для осіменіння, який закупляється в спеціальних племінних об'єднаннях. Осіменіння здійснює технік штучного осіменіння візо-цервікальним, мано-цервікальним, цервікальним із ректальною фіксацією шийки матки, методами.
Гній з тваринницьких приміщень видаляється за допомогою транспортера і вивозиться на гноєсховище, де складається в бурти для термічного самознезараження.
В господарстві відсутній спеціально обладнаний пункт забою тварин. З цією метою використовують приміщення з централізованим водопостачанням і окремою каналізаційною системою. Дане приміщення знаходиться на території ферми.
Підприємство має скотомогильник, що розташований на відстані 2,5 – 2,7 км від населеного пункту і тваринницьких приміщень. До найближчої дороги від скотомогильника відстань 0,5 – 0,7 га. Загальна площа 0,5 – 0,7 га. Огорожений скотомогильник ровом шириною і глибиною 1,2 х 1,5 м відповідно і заланими насадженями (кущі, дерева) по всій його окружності.
Тварин господарства обслуговує один лікар ветеринарної медицини. З державної мережи тварин господарства обслуговують лікарі Мовчанівської територіальної дільниці ветеринарної медицини. Кошти на здійснення профілактичних і лікувальних міроприємств виділяються в повній мірі.
2.3 Результати досліджень і їх обговорення
Загальний стан корів перед початком досліду характеризувався незначними коливаннями температури, пульсу, дихання в межах фізіологічних рамок (табл.2.1).
Показники температури, пульсу, дихання за два дні до початку проведення дослідження
| № п/п | Дата | Кличка | Показники | |||||
| Ранок | Вечір | |||||||
| Т | П | Д | Т | П | Д | |||
| 1 | 21.03.04 | Красуня | 37,9 | 58 | 13 | 37,8 | 61 | 15 |
| 22.03.04 | -“- | 38,0 | 59 | 14 | 38,2 | 60 | 13 | |
| 2 | 21.03.04 | Квітка | 38,1 | 61 | 15 | 37,9 | 64 | 18 |
| 22.03.04 | -“- | 37,9 | 63 | 17 | 37,7 | 68 | 20 | |
| 3 | 21.03.04 | Берізка | 38,6 | 71 | 16 | 38,2 | 73 | 15 |
| 22.03.04 | -“- | 38,3 | 67 | 17 | 38,5 | 69 | 15 | |
| 4 | 21.03.04 | Гілка | 38,8 | 70 | 14 | 38,3 | 65 | 15 |
| 22.03.04 | -“- | 38,2 | 76 | 14 | 38,0 | 80 | 18 | |
| 5 | 21.03.04 | Кедра | 38,0 | 66 | 20 | 38,4 | 68 | 21 |
| 22.03.04 | -“- | 37,9 | 68 | 19 | 38,3 | 70 | 19 | |
Протягом проведення досліду щоденно контролювався загальний стан корів, враховували їх поведінку, апетит, з'їдання корму. На початку досліду корови домішку сапоніту з концентрованим кормом поїдали неохоче і не в повній мірі, але згодом звикли і поїдали повністю. До початку і по закінченні досліду проводили цитологічне і біохімічне дослідження крові в лабораторії кафедри.
При цитологічному дослідженні крові визначали кількість еритроцитів і лейкоцитів.
Під час проведення досліду були втрачені вихідні дані морфологічнихпоказників крові до початку проведення досліду і тому в послідуючому для порівняння з кінцевими результатами брали загальноприйняті нормативні фізіологічні показники (табл. 2.2).
| Компоненти крові | Дослідна група корів | Контрольна група корів | Норма |
| Еритроцити, Т/л | 6,6 ± 0,15 | 6,8 ± 0,3 | 5 – 7,5 |
| Лейкоцити, Г/л | 7,93 ± 0,94 | 8,26 ± 0,41 | 6 - 12 |
Виходячи з цього слід відмітити, що значних змін у показниках не відмічалось.
Біохімічні дослідження сироватки крові тільних корів проводили з метою вивчення стану обміну речовин, а також встановлення впливу згодовування сапоніту на вміст у крові кальцію, фосфору, загального білку, каротину, глюкози, білірубіну, АлАТ, АсАТ. Ці данні наведені в таблиці 2.3.
Біохімічні показники крові тільних корів до початку проведення досліду і після його закінчення
| Компоненти крові | Дослідна група тварин | Контрольна група тварин | Норма | ||
| Вихідні дані | Після отелення | Вихідні дані | Після отелення | ||
| Кальцій, ммоль/л | 2,69 ± 0,25 | 2,96 ± 0,1 | 2,45 ± 0,21 | 2,46 ± 0,21 | 2,25– 3,0 |
| Фосфор, ммоль/л | 1,66 ± 0,14 | 1,69 ± 0,12 | 1,58 ± 0,11 | 1,81 ± 0,05 | 1,45–2,1 |
| Загальний білок, г/л | 66,4 ± 1,2 | 66,4 ± 0,81 | 66,4 ± 2,2 | 65,1 ± 0,93 | 72–86 |
| Каротин, мкг/100 мл | 275,88±53,8 | 322,36±53,86 | 268,92±55,5 | 326,06±55,2 | 450–900 |
| Глюкоза, ммоль/л | 3,26 ± 0,19 | 3,73 ± 0,21 | 3,65 ± 0,12 | 3,77 ± 0,17 | 2,5 – 3,3 |
| Білірубін, мкмоль/л | 3,49 ± 0,52 | 3,67 ± 0,33 | 4,63 ± 0,3 | 2,75 ± 0,36 | 1,71– 0,3 |
| АлАТ, Од/л | 34,0 ± 3,0 | 31,8 ± 2,28 | 39,8 ± 4,05 | 34,73 ± 3,45 | 10–30 |
| АсАТ, Од/л | 53,95 ± 2,71 | 47,63 ± 2,22 | 56,4 ± 3,08 | 46,53 ± 3,54 | 10–50 |
Рівень кальцію має надзвичайно важливе значення для тільних корів, оскільки при отеленні він відіграє важливу роль у скороченні міометрія, має протизапальну дію та приймає участь в процесах зсіданні крові.
При біохімічному дослідженні сироватки крові було визначено, що порівняно з вихідними даними у корів контрольної групи суттєвих змін за вмістом кальцію 2,45 – 2,46 ммоль/л не наступило.
Вміст неорганічного фосфору у контрольної групи після отелення збільшився на 12,6%, каротину – 17,5%, глюкози – 3,1% відповідно. При цьому змінився вміст білірубіну на 40,6%, АлАТ на 12,7%, АсАТ – 17,5%, загальний білок – 11,9%.
Наведені дані свідчать, що за однакових умов утримання і догляду у корів контрольної групи після отелення окремі біохімічні показники крові – фосфору, каротину, глюкози мали тенденцію до зростання. Інші ж, такі як загальний білок, білірубін, АлАТ, АсАТ навпаки – знизилися.
У корів дослідної групи, яким згодовували сапоніт протягом 35 днів сухостійного періоду, теж відзначаємо зміни окремих показників: вміст кальцію зріс на 8,8%, фосфору – 1,8%, каротину – 14,4%, глюкози – 12,6%, білірубіну – 4,9%. змінився вміст АлАТ на 6,5%, АсАТ на 11,7%.
Концентрація загального білку у крові дослідної групи тварин залишилась без суттєвих змін.
Порівняння біохімічних показників крові контрольної і дослідної груп після отелення
Порівняння досліджених показників після отелення у корів контрольної групи показує, що вміст кальцію у дослідних корів вищий на 16,6%, загального білку на 1,9%, білірубіну на 25%, АсАТ на 2,4%.
Вміст фосфору та інших показників навпаки зменшився на 11%, каротину – 11%, глюкози – 1%, АлАТ – 8,4%.
Таким чином, аналізуючи отримані результати, можна припустити, що сапоніт адсорбує і виводить сполуки, які у своємі складі містять неорганічний фосфор.
Кальцій – один з основних мікроелементів, що приймає участь в багатьох біохімічних процесах, що відбуваються в організмі. У сироватці крові концентрація кальцію становить 10-12 мг/100мл (2,5-3 ммоль/л) і є постійно. Кальцій необхідний для підтримання нормальної функції нервової системи. Також іони кальцію активують ферментативні процеси на перших двох стадіях звертання крові.
За недостатності кальцію в організмі високопродуктивних корів може виникати післяродова гіпокальціємія (післяродовий паред). Також нестача даного елемента може призводити до затягування відновлюючи процесів у статевих органах після отелу. Іони кальцію впливають на скоротливу функцію гладеньких м”язових волокон, зокрема матки.
Фосфор є неменш важливим за кальцій і є невід’ємним елементом організму. Фосфор, як і кальцій, приймає участь у формуванні кістяка молодого організму. Майже у всіх біохімічних процесах організму тісно зв’язаний із кальцієм. Особливе місце у їх сприятливій дії на організм має співвідношення, яке має бути Са : Р (1 : 2).
Фосфор входить до складу структурних нуклеїнових кислот, які є носіями генетичної інформації. Усі види обміну (білковий, ліпідний, вуглеводний, мінеральний, енергетичний) пов’язані з перетворенням фосфорної кислоти.
Не достатнє забезпечення кальцієм або фосфором веде до порушення біохімічних і біологічних процесів, які направлені на відновлення організму корови в післяродовий період.
Найважливішим показником, що характеризує білковий обмін є вміст загального білку в крові. Його кількість в сироватці крові ВРХ коливається у таких визначених межах 72-86 г/н. на вміст загального білку впливають вік тварини, продуктивність, фізіологічний стан, та стан їх здоров’я. зниження вмісту загального білку в сироватці крові може вказувати на дефіцит білкового корму в раціоні так і на наявність патологічного процесу в організмі. В нашому випадку незначне зниження вмісту загального білку було пов’язане із тим, що тварини знаходились на останніх місяцях вагітності і початку лактації, що є фізіологічним явищем.