Вміст вітаміну А в сироватці крові є обов’язковим критерієм для діагностики патології.
Каротин в організмі корів відіграє важливу роль у процесах відтворення: за його відсутності порушується статевий цикл, запліднення і ріст плода. Нестача ретинолу зумовлює кератинізацію епітелію матки, піхви і нерегулярність еструсу; порушує перебіг вагітності.
Вміст глюкози у крові є постійною відносною величиною і залежить від виду та віку тварин. У дорослої ВРХ він коливається в таких фізіологічних рамках 2,5-3,3 ммоль/л.
Печінка бере участь як у синтезі, так і в розпаді різних елементів. При розпаді гемоглобіну характерним є його перехід за відповідних біохімічних реакцій в білірубін. Збільшення вмісту білірубіну в сироватці крові може виникати через над продукцію пігменту, порушення його поглинання, кон’югації та екскреції в жовч.
Аспарагінова трансфераза (аспартатамвнотрансфераза) та аланікова трансфераза (аланінамінотрансфераза) є досить чутливими при різних патологіях в організмі. Дослідження активності АсАТ і АлАТ у сироватці крові використовують в оснлвному для діагностики хвороб печінки.
2.3 Розрахунок економічної ефективності
Так як метою нашої роботи було встановити вплив сапоніту на морфологічні і біохімічні показники крові, то прямих економічних збитків по господарству при згодовуванні сапоніту не розраховували.
Затрати на оплату праці пов’язані з роздачею сапоніту коровам
Заробітня плата студента-практиканта – 200 грн за місяць.
За 1 день:
200 : 30 = 6,6 (грн.)
Час, що витрачався для роздачі сапоніту становить 30 хв в день.
Заробітня плата за 30 хв роботи:
(6,6 : 6) : 2 = 0,55 (грн.)
Затрати на оплату праці за весь період згодовування сапоніту становили:
0,55 х 35 =17,25 (грн.).
Кількість сапоніту, що згодовувався дослідним коровам за один день:
5 х 200 = 1 (кг)
За весь період досліду:
35 х 1 = 35 (кг)
Затратит за весь період досліду за сапоніт, при його вартості 0,5 грн становить:
0,5 х 35 =17,5 (грн)
Отже, загальні пов’язані з використанням даного препарату становлять:
17,25 + 17,5 = 34,75 (грн)
3. Охорона праці в галузі
Законодавство України про охорону праці, яке складається із Закону та інших нормативних актів, має широку сферу дії. Воно поширюється на всі підприємства, установи і організації незалежно від форм власності і видів діяльності на усіх громадян, які працюють, включаючи учнів і студентів під час виробничої практики.
На підприємстві повинні бути розроблені наступні нормативні акти з питань охорони праці:
1.Положення по систему управління охороною праці на підприємстві;
1.Положення про службу охорони праці на підприємстві;
2.Положення про навчання з охорони праці на підприємстві;
3.Положення про розробку нормативних актів з охорони праці;
4.Положення про забезпечення працівників спецодягом, спецвзуттям, миючими та дезінфікуючими засобами;
5.Положення про організацію атестації робочих місць на підприємстві;
6.Положення про організацію медичних оглядів на підприємстві;
7.Положення про організацію безкоштовної видачі молока та рівноцінних йому продуктів працівникам, які працюють із шкідливими хімічними речовинами;
8.Положення про організацію розслідування нещасних випадків на підприємстві;
9.Положення про спеціальне навчання та інструктажі з питань пожежної безпеки;
10.Загальнооб’єктна інструкція про заходи пожежної безпеки на підприємстві.
Законодавство України про охорону праці встановлює високий рівень життя і здоров’я працівників в процесі трудової діяльності.
Забезпечення здорових та безпечних умов праці покладається на власника (адміністрацію). Керівник зобов’язаний створити в кожному структурному підрозділі і на робочому місті відповідно до вимог нормативних актів, а також забезпечити дотримання прав працівників гарантованих законодавством пор охорону праці.
Що стосується правової бази, то на власнику лежить обов’язок розробляти і затверджувати положення, інструкції, інші нормативні акти про охорону праці, що діють в межах господарства. Він встановлює правила виконання робіт і поведінки працівників на території господарства. Ці правила повинні відповідати основним вимогам, які встановлені державним актом. При відсутності вимог, які потрібно виконувати для забезпечення безпечних нешкідливих умов праці на певних роботах, керівник зобов’язаний вжити, погоджених з органами державного нагляду, заходів, що забезпечують безпеку працівників.
Відповідно до діючого законодавства, відповідальність за організацію роботи по охороні праці та техніці безпеки в господарстві покладено на керівника господарства. Проведення роботи по охороні праці в тваринництві покладено на головного зоотехніка і головного лікаря ветеринарної медицини господарства. За стан машин і механізмів та обладнання в тваринництві і в цілому по господарству відповідає інженер по трудомістких процесах.
Важливе значення в плануванні та організації всієї роботи по охороні праці має комплексний план заходів по охороні праці, який складається в господарстві на окремий період часу (на 5 років). В цьому плані вказуються заходи по охороні праці заплановані на рік.
При прийнятті на роботу працівників головні спеціалісти проводять з ними вступний інструктаж. При цьому, вони знайомлять їх з правилами безпеки при обслуговуванні сільськогосподарських тварин, машин, а також загальними правилами електробезпеки.
Інструктаж на робочому місті проводять бригадири і зоотехніки. В їх програму входить ознайомлення з технологічними процесами на даних ділянках роботи, будовою машин, установок, інвентарю і обладнання, що застосовується при роботі. При цьому працівників ознайомлюють з безпечними методами роботи і прийомами праці, з інструкцією із техніки безпеки для даного виду робіт, правилами транспортування вантажів і перевезення тварин.
Первинний інструктаж на робочому місці проводіть з всіма без виключення працівниками при вступі їх на роботу, або коли змінюються її умови і характер. Первинний інструктаж на робочому місці включає:
1. Роз’яснення основних вимог безпеки при виконанні роботи і її заключенню;
2. Показ практично-безпечних дій і прийомів в роботі;
3. Перевірку засвоєння проведеного інструктажу проводять усною розповіддю діями в роботі.
Після цього факт проведеного інструктажу реєструється у журналі. Повторний інструктаж проводиться з усіма робітниками систематично через кожні 6 місяців. Мета цього інструктажу відновлювати і підтримувати рівень знань з техніки безпеки. Даний інструктаж реєструється також у журналі. Крім цього на ділянках робіт з підвищеною небезпекою, повторний інструктаж проводять раз у квартал.
Всі спеціалісти та посадові особи раз у три роки проходять навчання з питань охорони праці. Для пропаганди охорони праці широко використовуються засоби наочної агітації у вигляді плакатів і стендів.
Слід відмітити, що в господарстві систематично здійснюється контроль за проведенням заходів по охороні праці.
Відповідно до діючого законодавства, всі професійні захворювання і отруєння, що виникли на виробництві, розслідуються, обліковуються і в подальшому аналізуються причини їх виникнення. При кожному нещасному випадку в господарстві потерпілий або свідок відразу повідомляє керівника робіт, який організовує першу допомогу потерпілому і відправляє його до медпункту, потім письмово повідомляє начальника про даний випадок.
Результати розслідування нещасного випадку, що викликав втрату працездатності не менше одного робочого дня оформлюється актом форми 11-1, в якому формуються обставини, причини, що викликали нещасний випадок і складаються міроприємства по їх ліквідації.
За результатами розслідування робляться висновки про відповідальність адміністрації якщо були допущені відхилення від вимог охорони праці, а також про відповідальність самого потерпілого, якщо він допустив необережність при виконанні дорученої йому роботи, порушив правила техніки безпеки.
При роботі з тваринами слід дотримуватися особливої безпеки в зв’язку із непередбаченістю їх поведінки. Для початку треба бути в полі зору тварини, надалі потрібно її окликнути і повільно без різких рухів підходити. При маніпуляціях пов’язаних із спричиненням болю тварину слід фіксувати за допомогою вірьовок і фіксуючих приладів.
Також слід дотримуватися особистої гігієни і стерильності у наданні терапевтичної допомоги. Для цього потрібно одівати захисний одяг: гумові рукавиці, ковпак на голову, резинові чоботи, прорезинений фартух, халат.
Всі інструменти при застосуванні повинні бути стерильними. Одразу після використання їх слід стерилізувати.
Всі роботи пов’язані з хімічними обробками реєструються в спеціальних книгах. Практичні вимоги до кожного робітника викладені в технологічних картах. На основі технологічних карт розроблені операційні карти, в яких приведені інструкційні вказівки про порядок аварійних зупинок, про вимоги техніки безпеки і виробничої санітарії на окремих робочих місцях.
На фермі є попереджувальна сигналізація, тобто вивішуються знаки безпеки: заборонено користуватись відкритим вогнем, «заборонено палити», «вхід заборонено», обмежено електричний струм.
Для попередження ураження електричним струмом в приміщеннях, дотримують тварин, ізольовані проводи розміщені на висоті не менше 3 метрів від рівня підлоги. Проводи повітряних ліній ізолюють від тіла опори і піднімають на висоту, гарантуючу безпеку людям.
Для роботи на тваринницькій фермі допускають осіб фізично здорових, що пройшли медичний огляд, добре знаючих виробничі процеси, свої обов’язки. Осіб молодших 18 років, не допускають до обслуговування жеребців, кнурів та бугаїв-плідників.
Фінансування заходів з охорони праці у господарстві проводиться із внутрішньогосподарських коштів.