4. Екологія
Екологічна ситуація, яка склалася за останні два десятиріччя на Україні, характеризує стан взаємовідносин суспільства, виробництва і природи. Вона не тільки вимагає суворого контролю за аграрним природокористуванням, але і потребує переведення сільськогосподарського виробництва на якісно нову екологічно безпечну технологічну основу. Від поліпшення екологічної ситуації, а також використання у сільськогосподарському виробництві біологічних добрив, значною мірою залежить у найближчій перспективі успіхів в зростанні продуктивності створених людиною агро систем і ефективність оцінювання агропромислового комплексу.
Сільське господарство не являється природною системою, проте дуже впливає на природні системи, особливо на якість повітря, ґрунтових поверхневих вод. Тому, як інші галузі, - це галузь, що потребує внесення матеріалів, які повністю не використовуються в процесі виробництва і можуть потрапляти в навколишнє середовище, спричиняючи в ньому негативні явища.
Однією із проблем господарства, яку потрібно вирішувати є недопущення забруднення тваринницькими фермами природного середовища. Тваринницькі ферми у господарстві розміщені з дотриманням еколого-гігієнічних норм.
При оцінці еколого-санітарного стану ферми можна відмітити, що не всі санітарно-гігієнічні норми належним чином проводяться на території ферм і вигульних майданчиків, що і є загрозою для забруднення навколишнього середовища. Спостерігаються такі джерела забруднення як гній, хоча він і є цінним органічним добривом, але при порушенні правил його зберігання є загрозою забруднення навколишнього середовища. Визначено, що при утворенні одного кілограма молока утворюється до 5 кг гною.
Виробництво продукції тваринництва ґрунтується на перетворенні рослинного білка, спожитого тваринами і використовується для росту тіла і продукування молока. Інша частина неперетравлених кормових залишків (незасвоєних) виділяється у якості фекалій і сечі.
Сільськогосподарські тварини споживають багато рослинних кормів. Наприклад: доросла тварина (до 500 кг ж.м./м) з’їдає за рік 5 т сухих кормів. Спожита твариною харчова маса піддається складним біохімічним реакціям в організмі жуйним і хімічним після виділення екскрементів. Внаслідок цих реакцій утворюється багато хімічних сполук, які поширюються у навколишнє середовище.
При утриманні тварин вони виділяють метан і аміак, який можна виявити по запаху, та який псує повітря, основним компонентом його є сірка. Виділення сполук тваринами, що мають неприємний запах є неминучий, але при додержанні усіх зоогігієнічних норм у приміщенні, зокрема вентиляції, концентрацію його можна зменшити.
Близько 90% аміаку, що міститься у повітрі, надходить із сільськогосподарського виробництва, головним його джерелом є тваринництво. Тому важливу роль у захисті повітряного балансу мають зелені насадження, які обов’язково повинні бути на території ферми. А також територія ферми повинна бути розміщена на відстані 500-1000 м від населеного пункту і на відстані 500 м від найближчих водойм, для того, щоб не забруднювалося повітря населеного пункту стороннім неприємним запахом і також, щоб стоки із ферми не надходили у водойми села.
Ферми у господарстві розташовані за 200 м від населеного пункту, не огороджені парканом. Дорога, яка веде до ферми асфальтована, а дороги на території ферми з твердим покриттям, що позитивно впливає на санітарний стан тваринницьких приміщень.
На фермах відсутні санпропускники і ізолятор, карантинне відділення, при вході в приміщення відсутні дезковрики. Гноєсховище розміщене за 150 м від тваринницьких приміщень з підвітряної сторони. Гній з тваринницьких приміщень прибирається два рази на добу ланцюговим гноєтранспортером і подається на причіп трактора. Після наповнення причепу гній вивозиться на гноєсховище.
1. Згодовування коровам в сухостійний період сапоніту у профілактичній дозі (200 г) на тварину негативно не впливає на їх загальний стан і дозволяє лише частково корегувати стан мінерального обміну речовин в організмі.
2. За однакових умов утримання і догляду у корів контрольної групи після отелення окремі біохімічні показники крові – фосфору, каротину, глюкози мали тенденцію до зростання. Інші ж, такі як загальний білок, білірубін, АлАТ, АсАТ навпаки – знизилися.
2. У корів дослідної групи, яким згодовували сапоніт протягом 35 днів сухостійного періоду вміст кальцію зріс на 8,8%, фосфору – 1,8%, каротину – 14,4%, глюкози – 12,6%, білірубіну – 4,9%. змінився вміст АлАТ на 6,5%, АсАТ на 11,7%.
3. За кінцевим результатом аналізу крові можна стверджувати, що сапоніт має виражену дію до адсорбції з організму корів сполук, що містять фосфор.
З метою попередження патології обміну речовин у тільних корів і корекції перебігу отелу і післяотельного періоду коровам в запуску протягом 30-35 днів пропонуємо згодовувати по 200 г сапоніту на одну тварину.
1. Ахмадеев А.Н. Биогеоценотические основы повышения эффективности воспроизводства высокопродуктивных коров. - Казань, 1986. - 216 с.
2. Белобороденко А.М. Профилактика климатического и симптоматического бесплодия у коров в условиях Западной Сибири / Автореф. дис... д-ра вет.наук: 16.00.07. - Воронеж, - 1990. - 37 с.
3. Бесхлебнов А.В. Значение гинекологических заболеваний в происхождении яловости крупного рогатого скота. В сб.: “Незаразные болезни сельскохозяйственный животных”. - М.: Сельхозгиз, 1953. - 457 с.
4. Василенко И.Я. Биологическое действие продуктов ядерного деления. Отдаленные последствия поражений. // Радиобиология. - Т.33. - В.3. - 1993. - С. 442 – 451.
5. Ветеринарное акушерство и гинекология / А.П. Студенцов, В.С. Шипилов, Л.Г. Субботина, О.П. Преображенский / Под ред. В.С. Шипилова. - М.: Агропромиздат, 1986. - С. 237 – 239.
6. Гараздюк Г.В. Відтворювальна функція телиць і корів в екологічно несприятливій гірській зоні Карпат: Автореф. дис... канд.вет.наук: 16.00.07 / Львів, 1996. - 22 с.
7. Грибан В.Г., Касьян С.С., Баранченко В.О. Застосування гідрогумату для корекції обміну речовин у корів // Всеукраїнська конф. з фізіології і біохімії тварин. - Львів. - 1994. - С. 48.
8. Гришко Д.С. Колостропрофілактика та комплексна патогенетична терапія післяпологової субінволюції матки у корів. Автореф.дис...канд.вет.наук: 16.00.07 / Харків, 1995. - 24 с.
9. Грищук Г.П. Гумінат, як засіб корекції імунологічного статусу молодняка великої рогатої худоби в умовах хронічної дії малоінтенсивного іонізуючого випромінювання // Матер. Міжнар.наук.практ.конф. “Екологія та проблеми зооінженерії і вет.медицини”. - Харків. - 1997. - С.72.
10. Дашкевич В.Є., Гутман Л.Б., Медведь В.І. Лікувально-профілактичні заходи для вагітних регіону аварії на ЧАЕС. / Особливості перебігу вагітності, родів, стану новонароджених та проявів соматичної психоневрологічної патології у дітей, які зазнали радіаційного впливу внаслідок Чорнобильської катастрофи: Посібник. - К.: Чорнобильінтерінформ, 1997. - С.37.
11. Достоєвський П.П. Підсумки роботи служби ветеринарної медицини України за 1998 рік / Ветеринарна медицина України. - 1999. - № 1. - С. 1 – 4.
12. Завірюха В.І. Рекомендації по організації профілактики незаразних хвороб сільськогосподарських тварин і боротьба з неплідністю самок. - К., 1994. - 14 с.
13. Задарновская А.Ф. Влияние стойлового и пастбищного содержания на иволюцию половой системы у коров в послеродовой период. В сб. “Незаразные болезни сельскохозяйственных животных”. - М., 1953. - С. 262 – 267.
14. Засуха Т.В. Вплив сапонітової добавки на продуктивність і біологічну цінність продукції великої рогатої худоби і свиней: Автореф. дис... канд.біол.наук: 06.02.02 / В. Бакта, 1993. - 23 с.
15. Засуха Т.В. Нові дисперсійні мінерали у тваринництвію – Вінниця.: Арбат, 1997. - 224 с.
16. Заянчковский И.Ф. Задержание последа и послеродовые заболевания у коров. - М.: Колос, 1964. - 252 с.
17. Звєрєва Г.В., Сергійко О.І., Чухрій Б.М. Профілактика неплідності корів і телиць. - К.: Урожай, 1981. - 104 с.
18. Калиновский Г.Н. Гистологические изменения в карункулах, физические, биохимические и цитологические показатели в лохиях коров в послеродовый период: Автореф.дис...канд.вет.наук: 16.00.07 / К., 1975. - 29 с.
19. Калиновський Г.М. Етіологія і патогенез затримання посліду у корів // Актуальні питання вет.медицини. К.: НАУ, 1995. - С. 49 – 50.
20. Калиновський Г.М., Омеляненко Л.Г. Вплив комплексних вітамінних препаратів на амінокислотний гомеостаз корів у запуску та на перебіг родів // Ветеринарна медицина України. - 1998. - С. 28.
21. Карташов І.І., Шарапа Г.С., Акушерство, гінекологія і штучне осіменіння сільськогосподарських тварин. - Київ.: Вища школа, 1991. - с. 320.
22. Кліценко Г.Т., Кулик М.Ф., Косенко М.В. Мінеральне живлення тварин. - К.: Світ, 2001. - 575 с.
23. Козлов В.С. Функциональное состояние яичников и некоторые показатели крови у коров после отела. В сб.: Незаразные болезни сельскохозяйственных животных. - М., 1953. - С. 321.
24. Колосов М.К. Влияние цеолитов на физиологическое состояние и продуктивность крупного рогатого скота // Автор.дис...канд.с/г наук: 03.00.16 / Дубровицы., 1991. - 21 с.
25. Корзун В.Н. Гігієнічна проблема профілактики внутрішнього опромінення організму при хронічному аліментарному надходженні радіонуклідів цезію і стронцію: Автореф.дис...д-ра мед.наук: 14.02.01 / Український держ. мед. ун-т ім. О.О. Богомольця. - К.:, 1995. - с. 40.
26. Краснопольский В.И., Федорова М.В., Жиленко М.И. Беременность и роды у женщин в регионе аварии на ЧАЭС. // Акушерство и гинекология. - 1992. - № 8 – 12. - С. 12 – 15.
27. Кулик М.Ф., Бурбеза В.І., Хомін О.В., Використання сапоніту, як джерела ультрамікроелементів в годівлв тварин // Сучасні проблеми вет.медицини, зооінж. та технології продуктів тваринництва. Зб. Міжн. наук. пр. конф. - Львів. - 1997. - С. 6516 – 517.
28. Логвинов Д.Д. Беременность и роды у коров. - К, Урожай. - 1975. - 240 с.
29. Логвинов Д.Д. Ветеринарное акушерство и гинекология. - Киев: Урожай, 1964. - 436 с.
30. Логвинов Д.Д., Гришко Д.С. Причины низкой продуктивности, массового бесплодия и болезней новорожденых // Материалы науч. конф. Научные аспекты профилактики и терапии болезней с/х животных. - Воронеж. - 1996. - С.84.