Смекни!
smekni.com

Вплив абіотичних і біотичних факторів на відтворювальну функцію корів (стр. 1 из 8)

Зміст

Вступ

1. Огляд літератури

1.1 Вплив абіотичних і біотичних факторів навідтворювальну функцію корів

1.2 Принципи і фактори родів

1.3 Передвісники отелення

1.4 Перебіг родів

1.5 Перебіг післяотельного періоду

1.6 Корекція післяотельного періоду

1.7 Диференціація нормального і патологічного перебігу післяотельного перебігу

1.8 Роль адсорбентів у раціоні корів

1.8.1 Сорбенти та їх природні властивості

1.9 Заключення до огляду літератури

2.Власні дослідження

2.1 Матеріали і методи дослідження

2.2 Характеристика господарства

2.3 Результати власних досліджень і їх обговорення

2.4 Розрахунок економічної ефективності

3. Охорона праці в галузі

4. Екологія

Висновки

Пропозиції виробництву

Список літератури


Вступ

Фундаментальними підвалинами впровадження програми стабілізації економіки і зростання рівня життя населення України є інтенсифікація сільськогосподарського виробництва.

Зростання обсягів виробництва продукції тваринного походження повинно здійснюватися завдяки впровадженню сучасних технологій розведення тварин, ефективних профілактичних, діагностичних та лікувальних міроприємств [36].

Останнім часом однією з причин, що стримує позитивні тенденції у розвитку тваринницької галузі є неплідність маточного поголів'я великої рогатої худоби, що викликана неправильними умовами утримання, незбалансованою, неповноцінною годівлею, порушенням правил штучного осіменіння, патологією статевих органів та інших органів тварин [6].

В останні роки і зараз досить часто можна натрапити на інформацію про захворювання з порушенням функції репродуктивної системи корів у різних природно-кліматичних зонах. Їх обґрунтування основане на втраті рівноваги і порушенні активності абіотичних, біотичних і антропогенних факторів.

На частині території Житомирщини та інших областей України і межуючих з нею держав, зміни в навколишньому середовищі пов'язані із забрудненням цих територій радіоактивними речовинами внаслідок аварії на ЧАЕС, яка залишила низку глобальних проблем і питань перед радіобіологічною наукою. Значна увага в даний час спрямована на вивчення впливу малих доз радіаційного випромінення на екологію і, перш за все, на живі організми з урахуванням їх віку, механізму біологічної дії опромінення малої інтенсивності в сукупності з іншими чинниками навколишнього середовища, відповіді організму на них, методів і заходів профілактики захворювань людей і тварин, довготривалих прогностичних даних щодо наслідків такого впливу.

Накопичення в ґрунті і наступне забруднення рослинності, продуктів харчування і кормів ізотопами радіоактивних елементів створило умови для тривалої дії на мешканців і тварин цих територій малих доз іонізуючого випромінення. Пролонгована радіаційна дія на організм вагітних, плода, новонароджених і дітей і тварин різних вікових груп практично не вивчено [26].

Досліди, що були проведені в період після аварії на ЧАЕС, довели присутність негативної дії радіації на здоров'я людей і тварин. Помітно зросла загально соматична захворюваність жінок репродуктивного віку, вагітних та дітей, знизилась народжуваність, підвищилась мертвонародженість, смертність дітей від 1 до 14 років [10].

Чутливість великої рогатої худоби до постійного опромінення зниженими дозами радіоактивного випромінення виражається певними порушеннями відтворювальної функції.

Фактори абіотичного і біотичного походження, що певним чином впливають на репродуктивну здатність, можуть діяти окремо чи в комплексі як на окремих тварин, так і на групу тварин або навіть на цілі регіони. В зоні радіоактивного забруднення неплідність маточного поголів'я великої рогатої худоби викликана змінами у внутрішніх органах під впливом різноманітних екзогенних і ендогенних чинників [6].

Значна кількість наукових робіт вітчизняних та зарубіжних вчених присвячена встановленню причин неплідності, розробці і впровадженню різних методів профілактики та інтенсифікації відтворювальної функції корів [30, 39, 45].

В наукових роботах окремих дослідників [11] є інформація про вивчення змін морфології та біохімічного складу крові у різних видів свійських тварин, які довго перебувають в умовах дії на них малих доз іонізуючого випромінення. Дуже мало повідомлень у наукових роботах про дію малих доз радіонуклідів на амінокислотний склад крові тварин і накопичення радіонуклідів в провізорних органах періоду вагітності.

Актуальність теми. Впровадження і здійснення фундаментальних наукових досліджень, спрямоване на встановлення основних закономірностей виникнення та розвитку змін в людському і тваринному організмах, які появилися під дією абіотичних факторів, в тому числі і радіації внаслідок аварії на ЧАЕС, та знаходяться на протязі довгого часу в таких умовах є актуальними і дуже важливими. В першу чергу це стосується обміну речовин в організмі корів у період тільності, оскільки вона збігається з періодом лактації і сухостою, які проходять із суттєвими змінами в обміні речовин.

Частково дана проблема описана в наукових роботах, розроблених рекомендаціях, щодо ведення сільського господарства на територіях забруднених ізотопами радіоактивних елементів (Йохансон К. із. співав., 1996; Можар А.А., 1996; Романов Л.М., 1996).

Застосування адсорбентів з метою дослідження їх впливу на перебіг тільності, отелення і післяотельного періоду та стану новонароджених має важливе практичне значення.

Серед великого різноманіття природних адсорбентів найбільшого практичного застосування набули високодисперсні шарувальні силікати (сапоніт, бентоніт, гідрослюда, нонтроніт) та шарувально-стрічковий силікат палигорcькіт (Кадошкінов В.М., 1997).

В галузі скотарства молочного напряму їх дію вивчали здебільшого з метою отримання відносно чистої продукції.

Окремі автори вважають, що зниження процесу адсорбції і накопичення радіонуклідів в тваринному організмі можливе при складанні спеціальних раціонів направленої дії шляхом введення в її склад речовин з високоадсорбційними властивостями [35].

Виходячи з цього, ми вивчали вплив сапоніту, введеного до складу раціону, на перебіг тільності, отелень та післяотельного періоду корів в умовах господарства, що розташоване на відносно чистій від радіонуклідів території.

Розділ 1.

Огляд літератури

У розділі представлені літературні відомості щодо впливу різних екологічних факторів на організм свійських тварин і статеві органи, зокрема про причини і фактори, що обумовлюють виникнення та перебіг отелу, післяродового періоду, та можливі їх корекції шляхом згодовування різних мінеральних речовин.

1.1 Вплив абіотичних і біотичних факторів на відтворювальну функцію корів

Серед абіотичних факторів зовнішнього середовища найбільший вплив на організм мають: температура, тиск, повітря, відносна вологість, інсоляція, освітлення.

Повітряне середовище безпосередньо впливає на організм тварин і, перш за все, на обмін речовин та фізико-хімічні властивості крові [45], а також сприяє виникненню захворювань, зміні молочної продуктивності.

Статистичні дані вказують на достовірну залежність появи деяких захворювань корів як травми статевих органів, перебіг важких отелів, гнійних запалень статевих органів і затримання посліду від пори року [40]. В умовах півночі з цілорічним утриманням тварин у приміщеннях відбуваються значні морфофункціональні зміни в яєчниках, що призводять до тривалої неплідності [11].

Стан відтворення стада визначається низкою технологічних і господарсько-організаційних факторів [49]. Встановлена залежність відтворювальної здатності корів від їх концентрації в приміщенні. При підвищеній щільності поголів'я у дію вступають внутрішні регулюючі системи організму, які ведуть до зниження запліднюючої здатності тварин [17].

На сьогоднішній день накопичена значна інформація про залежність росту і розвитку тварин від віку досягнення статевої зрілості, інтенсивності і тривалості їх використання, рівня продуктивності від повноцінності годівлі [17, 50], тобто забезпечення організму поживними і біологічно активними речовинами, що мають вплив на морфологічний і функціональний стан органів та систем, включаючи статеву [1].

Велику роль у відтворенні тварин відіграють вітаміни. Вони впливають на процеси оновлення структур матки, імунні взаємозв'язки, підвищення запліднення, повноцінність статевих циклів. Особлива роль у забезпеченні тварин вітамінами належить вітаміну А, головною природною формою якого є каротин. Недостатня кількість каротину в кормах призводить до кератизації слизових оболонок статевих органів, внаслідок чого тварини втрачають здатність до запліднення. Інколи запліднення настає, але зигота, яка утворилася, розсмоктується [49].

Вітамін А має велике значення в регуляції статевого циклу, підтриманні фізіологічного стану ендометрію і скоротливої властивості матки [36].

Дефіцит вітамінів А та Е в раціоні призводить до зниження неспецифічної резистентності організму корів [21].

1.2 Причини і фактори родів

Родовий акт – складний біологічний процес до цього часу ще не вивчений достатньо. Регуляція родової діяльності при її порушенні перебуває в прямій залежності від наших знань, що стосуються вивчення різних ланок цього складного у біологічному відношенні процесу.

Спираючись на літературні дані треба мати на увазі, що в розвитку і підтриманні родової діяльності необхідно враховувати такі причинні фактори: нервово-рефлекторні, гормональні, нейро-гуморальні, біоенергетичні, метаболічні, трофічні, механічні [33].

Характеристику перебігу родів у свійських тварин описав А.П. Студєнцов [39]. За його визначенням, родовий акт – це фізіологічний процес, який закінчується виведенням з організму матері дозрілого життєздатного плоду та визнання плодових оболонок і навколородових рідин.