Беспалова Е.Я., Воробьева А.М., Максименко В.Б. Цитокиновый профиль больных инфекционным эндокардитом, оперированных с применением общей управляемой гипертермии // Серцево-судинна хірургія: Щорічник наукових праць Асоціації серцево-судинних хірургів України. – Київ, 2006. – Вип. 14. – С. 258-260. (Автором самостійно проведено визначення концентрації інтерлейкіну – 6, фактора некрозу пухлин альфа, статистичну обробку, аналіз результатів та підготовку статті до друку).
Беспалова О.Я. Вплив загальної керованої гіпертермії на процес фагоцитозу у хворих інфекційним ендокардитом // Серцево-судинна хірургія: Щорічник наукових праць Асоціації серцево-судинних хірургів України. – Київ, 2007. – Вип. 15. – С. 29-32. (Автором проведено визначення проценту фагоцитуючих клітин, статистичну обробку, аналіз результатів та підготовку статті до друку).
Воробьева А.М., Погребняк А.М., Голощапов Н.М., Руденко А.В., Баланник З.Т., КлименкоЛ.А.,Беспалова Е.Я. Иммуно-биохимический контроль противовоспалительногодействия диуцифона при лечении инфекционного ендокардита // Метод. рекомендации. – К., 1996. – 8 с. (Самостійно автором визначено рівень циркулюючих імунних комплексів та С-3 компоненту комплемента, приймала участь у написанні методичних рекомендацій).
Воробьева А.М., Моргунов О.И., Руденко А.В., Беспалова Е.Я. Изучение этиологического фактора при инфекционном эндокардите // Наукова конференція асоціації серцево-судиних хірургів України. Тези доповідей. – К., 1997 – С. 52. (Автором проведено аналіз частоти виділення мікроорганізмів, разом із співавторами підготовлено тези до друку).
Кнышов Г.В., Моргунов О.И., Воробьева А.М., Руденко А.В., Беспалова Е.Я. Эпидемиологическая характеристика инфекционного эндокардита / По материалам института сердечно-сосудистой хирургии АМН Украины // Наукова конференція асоціації серцево-судиних хірургів України. Тези доповідей. – К., 1997. – С. 91-92. (Автором проведено аналіз розподілу хворих по віковим групах, підготовлено тези до друку).
Моргунов О.И., Воробьева А.М., Руденко А.В., Беспалова Е.Я. Иммунный статус как клинико-эпидемиологический признак инфекционного эндокардита. // Наукова конференція асоціації серцево-судиних хірургів України. Тези доповідей. – К., 1997. – С. 119-120. (Автором проведено визначення концентрації імуноглобулінів в сироватці крові хворих, статистичну обробку, аналіз результатів, підготовлено тези до друку).
Воробьева А.М., Баланник З.Т., Беспалова Е.Я., Климова Л.Н. Этиологическая характеристика инфекционного эндокардита, протекающего на фоне бактериальной сенсибилизации // Клінічна хірургія. – 2003. – № 4-5.– С. 42. (Дисертант визначала титр антитіл вірусу простого герпеса і цитомегаловіруса, аналіз одержаних результатів, приймала участь у підготовці тез до друку).
Беспалова Е.Я. Влияние факторов воспаления на показатели иммунитета у больных инфекционным эндокардитом, осложненным абсцессами сердца // ІХ Всероссийский съезд сердечно-сосудистых хирургов. Тезисы докладов. – Москва. – 2003. – Т.4., №11. – С. 45. (Автором самостійно досліджено стан клітинної та гуморальної ланки імунітету, рівень інтерлейкіну-6, проведено статистичну обробку, аналіз результатів, підготовлено тези до друку).
Воробьева А.М., Беспалова Е.Я. Баланник З.Т., Климова Л,Н. Действие общей управляемой гипертермии на механизм активации иммунного ответа в подавлении острой системной воспалительной реакции у больных инфекционным эндокардитом // Бюллетень НЦССХ им. А.Н. Бакулева РАМН, сердечно-сосудистые заболевания. X всероссийский съезд сердечно-сосудистых хирургов. – Москва. – 2004. – Т.5, №11. – С. 40. (Автором самостійно проведено визначення концентрації інтерлейкіну-6, фактора некрозу пухлин альфа, С3 компоненту комплемента, аналіз результатів та підготовку тез до друку).
Воробьева А.М., Баланник З.Т., Климова Л.Н., Беспалова Е.Я. Воздействие гипертермии на активацию иммунного ответа у хирургических больных инфекционным эндокардитом // Бюллетень НЦССХ им. А.Н. Бакулева РАМН, сердечно-сосудистые заболевания. X всероссийский съезд сердечно-сосудистых хирургов. – Москва. – 2004. – Т.5, №11. – С. 27. (Здобувачем проведено дослідження клітинного імунітету, реакцію бласттрансформації лімфоцитів, статистичну обробку, аналіз результатів, разом із співавторами підготовлено тези до друку).
Воробьева А.М., Беспалова Е.Я. Прогнозирование иммуномодулирующего лечения септическихсостояний больных инфекционным эндокардитом с применением гипертермической перфузии // Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю. «Сепсис. Патогенез, діагностика та терапія». – Харків, 2004. – С. 52. (Автором самостійно проведено визначення рівня інтерлейкіну – 6, фактора некроза пухлин альфа, С3 компоненту комплемента, катепсину D, аналіз результатів та підготовку тез до друку).
Воробьева А.М., Терзов А.И., Климова Л.Н., Беспалова Е.Я., Баланник З.Т. Опыт лечения вобэнзимом больных инфекционным эндокардитом // Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю. «Сепсис. Патогенез, діагностика та терапія». – Харків, 2004. – С. 53. (Автором проведено дослідження стану клітинної ланки імунітету, статистичну обробку, аналіз результатів, разом із співавторами підготовлено тези до друку).
G.Knyshov, A.Vorobyova, V.Maksimenko, L.Klimova, O. Bespalova. Influence of the total body controlled hyperthermia (TBCHP) on an organism increase of resistency to infection in patients with infective endocarditis (IE) // 15 th World Congress WSCTS. Abstracts. The journal of Cardiovascular surgery. – Vilnius. – 2005 – Vol.46. – Suppl.1. – No.3. – P. 65. (Дисертантом проведено визначення рівня прозапальних цитокінів, С3 компоненту комплемента, статистичну обробку, аналіз результатів, разом із співавторами підготовлено тези до друку).
АНОТАЦІЯ
Беспалова О.Я. Вплив загальної керованої гіпертермії на стан імунної системи у хворих на інфекційний ендокардит. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальності 03.00.09. – імунологія. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2008.
Дисертація присвячена вивченню впливу загальної керованої гіпертермії на стан імунної системи у кардіохірургічних хворих на інфекційний ендокардит.
Вперше на великому клінічному матеріалі визначені особливості змін кількісного та функціонального стану імунокомпетентних клітин у хворих на інфекційний ендокардит, оперованих із застосуванням загальної керованої гіпертермії при різних температурних режимах.
Проведення багатопланових досліджень з використанням імунологічних методів дозволило визначити імунологічну ефективність застосування ЗКГ з температурою
39,0 – 39,5 C° протягом 30 хвилин у хворих на ІЕ.Показано, що застосування ЗКГ з температурою 39,0 – 39,5 °C у хворих на ІЕ сприяє нормалізації стану клітинної (збільшення кількості CD3+ лімфоцитів та їх функціональної активності, зменшення дисбалансу субпопуляції Т-хелперів та Т-супресорів) та гуморальної ланки імунної системи, що проявляється зменшенням рівня Ig G, Ig М, Ig А, ЦІК, С3 компоненту комплемента та рівня прозапальних цитокінів (ФНП-α, ІЛ-6).
Ключові слова: інфекційний ендокардит, імунна система, Т- і В-лімфоцити, загальна керована гіпертермія, прозапальні цитокіни.
АННОТАЦИЯ
Беспалова Е.Я. Влияние общей управляемой гипертермии на состояние иммунной системы у больных инфекционным эндокардитом. – Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.09. – иммунология. – Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2008.
Диссертация посвящена изучению иммунологической эффективности применения общей управляемой гипертермии при разных температурных режимах во время операции в условиях искусственного кровообращения, у больных инфекционным эндокардитом.
Целью наших исследований было определение особенностей состояния иммунной системы у больных инфекционным эндокардитом, в зависимости от использования общей управляемой гипертермии во время операции.
Проведены обследования 208 больных инфекционным эндокардитом (ИЭ) в возрасте 39,2 + 8,9 лет. Всех 208 (100 %) больных ИЭ оперировали по разработанной стандартной методике в условиях искусственного кровообращения. После основного этапа кардиохирургической операции больным ИЭ применяли общую управляемую гипертермию (ОУГ) с температурой 38,0 – 38,5 °С и 39,0 – 39,5 °С в течение 30 мин. Группу сравнения составили 60 пациентов, оперированных без применения ОУГ.
Показано, что у больных инфекционным эндокардитом до операции имеются изменения иммунной системы, аналогичные для пациентов всех исследуемых групп, которые проявляются достоверным снижением содержания Т-лимфоцитов и их функциональной активности, нарушением субпопуляционного состава за счет снижения Т-супрессоров, увеличением числа NK-клеток, снижением поглотительной способности фагоцитирующих клеток. У больных ИЭ всех групп наблюдалось достоверное увеличение продукции иммуноглобулинов класса G, М, А, а также увеличение уровня ЦИК, С3 компоненту комплемента и провоспалительных цитокинов, что указывает на развитие воспалительного процесса.
На основании комплексного обследования больных ИЭ после операции, впервые получены данные влияния разных температурных режимов ОУГ на клеточное и гуморальное звено иммунной системы. Показано, что у больных ИЭ оперированных без применения ОУГ, а также у больных ИЭ оперированных с применением ОУГ при температуре 38,0 – 38,5 °С в течение 30 мин, сохраняется дисфункция клеточного и гуморального звена иммунной системы, которая проявляется уменьшением количества Т-лимфоцитов и их фукциональной активности, дисбалансом иммунорегуляторных клеток за счет увеличения количества Т-хелперов относительно контрольной группы. Сохраняется увеличен уровень Ig М, ЦИК, С3 компоненту комплемента. Применение ОУГ при 39,0 – 39,5 °С в течение 30 мин у больных ИЭ нормализует состояние клеточного звена иммунной системы: увеличивается количество CD3+ лимфоцитов и их функциональная активность, уменьшается дисбаланс иммунорегуляторных клеток (CD4+, CD8+) и количество NK-клеток. Нормализуется поглотительная способность и внутриклеточный кислородзависимый метаболизм фагоцитирующих клеток. В гуморальном звене иммунной системы, наблюдается нормализация уровня Ig G, Ig М, Ig А, ЦИК, С3 компоненту комплемента и провоспалительных цитокинов (ФНО-α, ИЛ-6).