На підґрунті аналізу результатів обстеження й отриманих даних патологічні зміни і МАР з боку різних органів і систем були нами підсумовані й представлені як інтегральний показник. У 85% дітей КГ відзначалося до 10 МАР, у 15% - до 15 дизморфій. Інтегральний показник МАР більше 10 виявлений у 96,4%±3,5 спостережень 1 ОГ; 91,7%±4,6 - 2 ОГ; 100% - 3 ОГ. У дітей ОГ зареєстровано більше 30 МАР у 15 (17,0±4,0%) дітей; від 20 до 30 дизморфій - у 32 (36,4±5,1%) пробандів ОГ; від 10 до 20 МАР - у 37 (42,0±5,3%); менше 10 змін - у 4 (4,5±2,2%) випадках. Високий показник аномалій дизембріогенезу (більше 10 МАР) у 95,5% дітей ОГ підтверджує факт впливу патологічних метаболітів на розвиток МАР у період ембріонального розвитку організму. Поєднання високого "інтегрального показника" МАР із збільшенням рівнів вільних АК, дає підстави вважати, що первинний біохімічний продукт починає накопичуватися в організмі хворого, швидше за все, у період ембріогенезу, призводячи до формування різних морфо-генетичних порушень.
Результати сомато-генетичного дослідження були зіставлені з рівнями вільних АК крові дітей ОГ і КГ. Виявлені фенотипові особливості дітей ОГ, що сполучаються з підвищенням рівнів деяких АК. Збільшення глу було виявлене в 40,9±5,2% дітей ОГ і сполучалось з: дизморфічними рисами обличчя й голови (78%); високим піднебінням (67%); МАР грудної клітки (58%); змінами з боку ЦНС (53%); деформацією вушних раковин (64%) у сполученні з аномаліями верхніх кінцівок (52%). ГЛУ характеризується високою метаболічною активністю в головному мозку. Ці дані свідчать на користь нейротоксичної дії високих рівнів ГЛУ. Можна думати, що неврологічні порушення, зміни з боку шкірних покривів, печінки, нирок, імунологічні порушення спостерігаються в пацієнтів з підвищенням рівня ГЛУ з урахуванням експресії генів і тканинної локалізації, ферментів, що беруть участь у метаболізмі глутамата (мозок, печінка, нирки, лімфоцити, лімфобласти, фібробласти) (Зайчик А.Ш., Чурилов Л.П., 2000).
Збільшення рівня ГЛІ було виявлене в 13 (14,8%±3,8) дітей ОГ, у яких відзначені: зміни з боку ЦНС (91%), черепно-лицьові дизморфії (86%), зміни з боку щелепного апарату (83%), МАР нижніх кінцівок (84%), МАР грудної клітки (66%), верхніх кінцівок, піднебіння, деформація вушних раковин, у сполученні зі зміною шкірних покривів (50%). Множинність клінічних проявів при порушенні обміну ГЛІ може бути обумовлена тим, що він є однією з найпоширеніших АК в організмі: відіграє важливу роль у якості нейротрансмітера й донора метильних груп у реакціях біосинтезу; може використовуватися як енергетичне джерело; входить до складу колагену; через біосинтез пуринів включається в утворення РНК або ДНК; бере участь у синтезі глутатіону, жовчних кислот тощо.
При дослідженні рівня АЛА крові дітей ОГ було виявлене підвищення в 9 (10,2%±3,2) пробандів з: малими аномаліями хребта (78%), МАР грудної клітки й піднебіння (по 77% кожне), МАР шкіри і її придатків (70%), лицьовими дизморфіями в сполученні зі змінами з боку м'язів (70%), деформаціями вушних раковин, МАР верхніх і нижніх кінцівок (біля 50%). АЛА відбиває концентрацію пірувату й, побічно, лактату крові. Підвищена концентрація АЛА крові може спостерігатися при деяких порушеннях обміну: уроджених гіперамонієміях; порушеннях метаболізму вуглеводів; порушеннях енергетичного метаболізму в мітохондріях; органічних ацидуріях тощо (OznandG., 1992, N. Blau, M.Duran, et.al, 2003)
Підвищення рівня ПРО відзначене в 8 (9,1%±3,1) дітей ОГ, що супроводжувалось: МАР хребта (72%), МАР нижніх кінцівок (67%); МАР грудної клітки (64%), зміни волосся (63%); МАР м'язового апарату (63%) у сполученні з дизморфічними рисами обличчя й голови (44%). Про є основним компонентом колагену, широко використовується для білкового синтезу й метаболізується в гідроксипролін - важливий компонент сполучної тканини. Отже, зміна рівня про може відбивати неадекватний синтез сполучної тканини.
Cума білок утворюючих АК крові в дітей 1ОГ (2580,6±329,9 мкмоль/л) у порівнянні із сумою АК дітей КГ (2215,9±139,7 мкмоль/л) була більше на 16,5% (Р<0,05), у 2 ОГ (2376,3±229,4 мкмоль/л) - на 7,2% (Р<0,05) переважно за рахунок незамінних АК; і менше на 29,6% в 3 ОГ (1560,3±137,9 мкмоль/л) (Р<0,05) переважно за рахунок замінних АК. Були виявлені статистично значимі (Р<0,05) зміни рівнів наступних АК крові у дітей 1ОГ у порівнянні із КГ: підвищення рівню ГЛУ на 144,3%; аспартату - на 115,2%; аспарагіну - на 56,8%; ГЛІ - на 63,6%; аргініну - на 391,0%.
У дітей 2 ОГ відзначено підвищення рівнів (Р<0,05) наступних АК: ГЛУ на 196,6%; аспартату - на 183,2%; гідроксипроліну - на 39,4%; аспарагіну - на 34,5%; ГЛІ - на 45,9%; треоніну - на 44,0%; тирозину - на 48,5%; валіну - на 36,6%; метіоніну - на 53,1%; орнітину - на 38,7%; лізину - на 28,5%.
У дітей 3 ОГ у порівнянні із КГ виявлені статистично значимі (Р<0,05) зміни: зменшення рівня ТРП на 26,7% і наявність в-АМК, яка в дітей КГ була відсутня. в-АМК утворюється на шляху катаболізму тиміну при деградації РНК і ДНК. Можна припустити, що наявність в крові в-АМК пов'язана із прискореною загибеллю клітин і деструкцією ДНК.
На підґрунті аналізу результатів клініко-генетичного обстеження й кількісного дослідження рівнів АК крові діагностували аміноацідопатії. У 14 дітей ОГ рівень про крові перевищував верхню межу норми у 2 та більше рази (більше 594 мкмоль/л). Зважаючи на дані клінічного обстеження і лабораторного дослідження, а саме, ізольоване підвищення рівню про, пролінемію було діагностовано у 5 (5,7%±2,5) дітей. Рівень ГЛІ, що перевищував верхній інтервал (більше 880 мкмоль/л), виявлений у 6 дітей. Гліцінемію було діагностовано в 6 (6,8%±2,7) пробандів. Порушення обміну АК з розгалуженим ланцюгом характеризуються підвищенням рівнів валіну (ВАЛ), ізолейцину (ІЛЕ), лейцину (ЛЕЙ). Перевищення верхнього інтервалу нормальних значень ВАЛ було виявлено у 2 дітей (більше 572,4 мкмоль/л); ІЛЕ - у 2 (більше 175,0 мкмоль/л); ЛЕЙ - у 2 (більше 324,4 мкмоль/л), таким чином, порушення обміну АК з розгалуженим ланцюгом було діагностовано у 2 (2,3%±1,6) дітей. Рівень ала більше 922,8 мкмоль/л визначався в 3 осіб, однак ізольована гіпераланінемія була виявлена у 2 дітей (2,3%±1,6). Порушення обміну ароматичних АК - ізольована гіперфенілаланінемія виявлена в 1 (1,14%±1,1) дитини. Рівень фенілаланіну склав 735 мкмоль/л. Підвищення рівня лізину більш ніж в 2 рази (більше 388,0 мкмоль/л) виявлене у 2 дітей, однак лізинемію діагностовано в 1 (1,14%±1,1) дитини. Більш ніж двохкратне підвищення рівня гістидину (більше 187,8 мкмоль/л), виявлене у 1 (1,14%±1,1) пробанда, у якого зміни сполучалися із клінічними ознаками гістидинемії. Порушення обміну інших АК відзначене в 9 (10,3%±3,2) дітей. Недиференційоване підвищення рівнів АК крові відзначалося в 17 (19,3%±4,0) випадках, вторинні аміноацидопатії - у 19 (21,6%±4,2). Органічну ацидемію було діагностовано в 1 (1,14%±0,9) пробанда. Загальна кількість спостережень, серед яких відзначені первинні й вторинні зміни рівнів АК крові були виявлені в 64 (72,7%±4,7) дітей. У 27,3%±4,8 спостережень не було виявлено підвищення рівнів АК, що вказувало на необхідність пошуку СПО іншої етіології. Таким чином, проведений клініко-біохімічній аналіз дозволив визначити спектр СПО АК, що супроводжувався морфо-генетичними порушеннями та поєднувався з підвищеним рівнем АК у 30,7%±4,9 обстежених.
Висновки
1. Визначено показники кількісного вмісту вільних АК крові в здорових дітей у популяції Харківського регіону, що склали: глутамат (35,2±16,6 мкмоль/л, M±S), аспартат (6,2±3,9), аспарагін (55,4±15,1), серин (109±40,6), гліцин (304±68,0); таурин (51,6±21), гістидин (55,9±19), треонін (78,4±35,9), аргінін (51,3±23,6), аланін (285±88,2), пролін (167±65), тирозин (48,2±12,4), валін (191±47,7), метіонін (16,2±5,7) цистин (35,7±14,6), ізолейцин (52,1±17,7), лейцин (102±30,1), фенілаланін (42,9±15,6), триптофан (19,5±7,3), орнітин (55,8±20,5), лізин (124±30,5), гідроксипролін (26,9±12,1), цитрулін (18,1±10,7).
2. Визначено рівні вільних АК крові в дітей старше 6 років з клінічними ознаками МЗ; виявлено зменшення рівнів б–аміноадипінової кислоти на 64,0%, цистину – на 27,2% та наявність в-аміномасляної кислоти (7,4±2,6 мкмоль/л) у порівнянні з рівнями АК крові здорових дітей, які свідчать на користь метаболічних порушень. Сумарна кількість вільних АК крові склала: у новонароджених - 3338±422 мкмоль/л, дітей першого року життя - 2995±239 мкмоль/л, дітей від 1 до 6 років життя - 2278±144 мкмоль/л, що може вказувати на більш високу активність метаболічних процесів у дітей раннього віку.
3. Порівняльна оцінка фенотипу дітей із клінічними ознаками метаболічних порушень виявила зміни з боку шкірних покривів, опорно-рухової системи, черепно-лицьові МАР. З боку нервової системи відзначена максимальна кількість змін, серед яких, ЗПМР та судоми: у дітей із СПО АК - 46,4% та 32,1%, відповідно; у дітей з гіпераміноацидеміями: 19,4% та 27,8%, відповідно; у дітей з відсутністю підвищеного рівня АК, але з клінічними ознаками метаболічних порушень: 8,3% та 4,2%, відповідно, на відміну від контролю. Встановлено, що велика кількість дизморфій (більше 10 МАР) супроводжується підвищеним рівнем вільних АК крові у 95,5% дітей. Це може свідчити про вплив патологічних метаболітів на ембріональний розвиток організму.
4. Оцінка фенотипу дітей із СПО АК встановила наявність: діатезів, екзематозного ураження - 32,1% (в контролі 0,0%); сухості шкіри - 39,3% (20,0%); світлого волосся - 17,9% (5,0%), м’язових порушень - 71,4% (15,0%), черепно-лицьових МАР - 78,6% (5,0%) з перевагою брахіцефалії - 25,0% (5,0%), широкого обличчя - 17,9% (0,0%), деформованих вушних раковин - 17,9% (5,0%), “увігнутої спинки носу” - 35,7% (5,0%), високого піднебіння – 75,0% (5,0%), “короткої шиї” - 57,1% (0,0%), “гіпертелоризму сосків” - 64,3% (5,0%), “плоскої стопи” - 35,7% (10,0%), “пупкової кили”- 17,9% (0,0%), що поєднуються із порушеннями з боку нервової (82,2%), травної (39,3%) і сечовидільної (57,1%) систем, які були відсутніми у контролі, потребують дослідження рівня вільних амінокислот з використанням апаратних методів.