УКООПСПІЛКА
Львівська комерційна академія
Реферат
на тему:
„Вплив дебіторської заборгованостіна фінансовий стан підприємства”
Підготувала:
студентка 311 групи
Ференс Марта
Перевірила:
Дрівко М.М.
Львів 2009
План
Вступ
1. Суть дебіторської заборгованості, види та характеристика.
2. Аналіз та оцінка дебіторської заборгованості на підприємстві
3. Вплив дебіторської заборгованості на фінансовий стан підприємства
4. Шляхи оптимізації дебіторської заборгованості
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
В умовах розвитку ринкових відносин в Україні важливого значення набуває аналіз фінансового стану суб’єктів господарювання. Це пов’язано з тим, що підприємства набувають самостійність та несуть повну відповідальність за результати своєї виробничо-господарчої діяльності перед власниками, робітниками, банком та кредиторами. Також ринкові умови вимагають від підприємств збільшення ефективності виробництва, конкурентоспроможності продукції та послуг на основі втілення досягнень науково-технічного прогресу, ефективних форм господарювання та керування підприємством, активізації підприємства та інше. Основним джерелом інформації про фінансовий стан суб’єктів господарювання є фінансова звітність, яка ґрунтується на узагальнених даних фінансового обліку.
Традиційний підхід до обліку та аналізу формування доходів підприємства передбачає фіксування на бухгалтерських рахунках реальних грошових надходжень та валових доходів з відвантаженої продукції, товарів, робіт, послуг із врахуванням витрат на виготовлення, реалізацію товарів, робіт чи надання послуг. Однак в практиці роботи підприємств основним є не фіксаціятого, що сталося, а перш за все передбачення фінансової ситуації, яка може статися в найближчийперіод, особливо, якщо вона негативно вплине на фінансовий стан підприємства. А томудебіторській заборгованості як одному з основних майбутніх джерел поповненнягрошових коштів підприємства повиннаприділятись досить серйозна увага.
1.Суть дебіторської заборгованості, види та характеристика
Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про дебіторську заборгованість та її розкриття у фінансових звітах вивчає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість". Норми цього П(С)БО застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами незалежно від форми власності (крім бюджетних установ). Згідно з П(С)БО 10 дебітори - це юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів. Відповідно дебіторська заборгованість - це сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату.
За терміном погашення розрізняють довгострокову та поточну дебіторську заборгованість.
Поточна дебіторська заборгованість (короткострокова) - це сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу. Таким чином, якщо заборгованість, що виникла, не пов'язана з операційним циклом (наприклад, заборгованість орендарів за операціями фінансової оренди, працівників за наданими їм позиками), але передбачається, що вона буде погашена в термін менше 12 місяців, то така заборгованість визнається поточною.
У П{С)БО 2 "Баланс" дається визначення операційного циклу - це проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності й отриманням коштів від реалізації виробленої з них продукції або товарів і послуг.
У балансі поточна дебіторська заборгованість поділяється на заборгованість покупців і замовників та іншу поточну дебіторську заборгованість.
Поточна дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги визнається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації товарів, виконання робіт, надання послуг і оцінюється за первісною вартістю. У випадку відстрочення платежу з виникненням від цього різниці між справедливою вартістю дебіторської заборгованості та номінальною сумою грошових коштів, що підлягають отриманню за товари, така різниця визнається дебіторською заборгованістю за нарахованими доходами (відсотками) в період її нарахування.
Довгострокова дебіторська заборгованість - це сума дебіторської заборгованості, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та будепогашена після дванадцяти місяців з дати балансу.
До довгострокової дебіторської заборгованості відносять:
- заборгованість орендаря за фінансовою орендою, яка відображається в балансі орендодавця;
- надання позик іншим підприємствам;
- надання позик фізичним особам;
- заборгованість, що виникає при надзвичайних подіях - пожежі, повені, крадіжці тощо.
З наведених вище визначень довгострокової і поточної дебіторської заборгованості слід зробити висновок: оскільки віднесення заборгованості до поточної або довгострокової прив'язане до дати балансу, на вказану дату слід переглядати довгострокову заборгованість за окремими дебіторами за термінами її погашення. Якщо виявиться, що до терміну погашення заборгованості залишилося менше 12 місяців, колишню довгострокову заборгованість слід відобразити на дату балансу як поточну.
Дебіторська заборгованість поділяється на:
· безнадійну;
· сумнівну;
· дійсну.
Безнадійна дебіторська заборгованість - це дебіторською заборгованістю, щодо якої існує впевненість щодо її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності, вона буде списана за рахунок резерву. Треба зазначити, що списання безнадійної дебіторської заборгованості не торкається Звіту про фінансові результати, тому що витрати, понесені у зв`зку з неповерненням боргу, підприємство визнало в тому ж звітному періоді, що й дохід від реалізації, пов`язаний з виникненням цієї дебіторської заборгованості. У цьому полягає принцип нарахування та відповідності доходів і витрат. За цим принципом для визначення фінансового результату звітного періоду слід зіставити доходи звітного періоду з витратами, які були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в обліку і звітності у момент їх виникнення, незалежно від часу надходження і сплати грошей.
Розглянемо ознаки визнання заборгованості безнадійною наведені у Законі України «Про оподаткування прибутку підприємства». Відповідно п.1.25 безнадійною вважається заборгованість:
· по зобов’язанням, термін позовної давності яких минув;
· прострочена заборгованість, яка залишилась не погашеною в наслідок недостатності майна фізичної особи, за умови, що дії кредитора направлені на примусове стягнення заборгованості майна боржника, не привели до повного відшкодування заборгованості;
· заборгованість, що залишилась не погашеною в наслідок відсутності майна фізичної або юридичної особи, об’явленої банкрутом у встановленому законодавством порядку, або юридичної особи, що ліквідується;
· яка залишилась непогашеною внаслідок недостатньої кількості грошових коштів, отриманих від продажу на аукціонах майна боржника, яке було передане під заставу як забезпечення вказаної заборгованості за умови, що інші юридичні дії кредитора щодо примусового стягнення іншого майна позичальника не привели до повного покриття заборгованості;
· заборгованість стягнення якої стало неможливим у зв’язку з діями непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажор), підтверджених в порядку, передбаченому законодавством;
· прострочена дебіторська заборгованість померлих фізичних осіб, а також осіб, визнаних в судовому порядку зниклими без вісті, померлими або не дієздатними, а також прострочена заборгованість фізичних осіб, яких позбавлено волі.
Сумнівна дебіторська заборгованість – це поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, послуги, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником.
Сумнівні борги завищують реальний результат від реалізації, тому, згідно з принципом обачності, підприємство повинне визначити можливі витрати від неповернення частини боргів покупцями у момент визначення доходу від реалізації, а не в тому періоді, коли покупці не змогли оплатити товар.
Величину цих витрат можливо визначити на основі аналізу даних підприємства за попередні роки про фактичні втрати від неповернення дебіторської заборгованості. З іншого боку, сума дебіторської заборгованості не є реальною, доки вона не скоригована на величину сумнівних боргів.
Дійсна дебіторська заборгованість – це заборгованість, яка буде повернута або термін сплати якої ще не настав.
Залежно від виникнення дебіторська заборгованість поділяється на:
- дебіторську заборгованість за роботи, товари, послуги;
- векселі отримані;
- дебіторську заборгованість за розрахунками;
- іншу поточну дебіторську заборгованість.
Дебіторська заборгованість за товари, роботи та послуги виникає, коли підприємство реалізує товари в кредит, тобто з відстроченням платежу. Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, послуги визначається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг. При реалізації товарів у кредит підприємство має ризик непогашення всієї дебіторської заборгованості. Тому на підприємстві завжди є дебіторська заборгованість, щодо повернення якої є сумніви.
Сумнівний борг - це поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, послуги, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником.
Сумнівні борги завищують реальний результат від реалізації, тому, згідно з принципом обачності, підприємство повинне визначити можливі витрати від неповернення частини боргів покупцями у момент визначення доходу від реалізації, а не в тому періоді, коли покупці не змогли оплатити товар.