З метою уникнення поранень забороняється використовувати для взяття крові та інших біологічних рідин скляні предмети з відбитими краями.
При маніпуляціях, які супроводжуються порушенням цілісності шкіри і слизових оболонок, при розтині трупів, проведенні лабораторних досліджень, обробці інструментарію і білизни, прибиранні і т. ін. медичні працівники та технічний персонал користуються засобами індивідуального захисту (хірургічними халатами, гумовими рукавичками, масками, а в разі потреби - захисним екраном, непромокальними фартухами, нарукавниками, окулярами). Ці дії дають змогу уникнути контакту шкіри та слизових оболонок працівника з кров'ю, тканинами, біологічними рідинами пацієнтів. Перед надіванням гумових рукавичок шкіру біля нігтей слід обробити 5 % - ним спиртовим розчином йоду.
Медичні працівники з травмами, ранами на руках, ексудативними ураженнями шкіри рук, які неможливо закрити лейкопластирем або гумовими рукавичками, звільняються на період захворювання від безпосереднього медичного обслуговування хворих і контакту з предметами догляду за ними. Усі маніпуляції з кров'ю і сироватками в лабораторіях виконуються за допомогою гумових груш, автоматичних піпеток, дозаторів. Будь-які ємкості з кров'ю, іншими біологічними рідинами*, біоматеріалами (тканинами, шматочками органів тощо) відразу на місці взяття щільно закриваються гумовими або пластмасовими корками.
У лікувальних закладах для забезпечення знезараження при випадковому витіканні рідини кров та інші біоматеріали транспортуються в штативах, покладених в контейнери, бікси або пенали, на дно яких укладається чотиришарова суха серветка. Транспортування проб крові та інших біоматеріалів з лікувальних закладів до лабораторій, які розташовані за межами цих закладів, здійснюється тільки в контейнерах (біксах, пеналах), що унеможливлює випадкове або навмисне відкриття кришок під час їх перевезення (замок, пломбування, заклеювання місць з'єднання лейкопластирем). Ці контейнери після розвантаження обробляють дезрозчинами. Оптимальною є доставка в сумках-холодильниках.
Не допускається транспортування проб крові та інших біоматеріалів у картонних коробках, дерев'яних ящиках, поліетиленових пакетах. Не допускається вкладання бланків направлень або іншої документації в контейнер чи бікс.
Будь-яке ушкодження шкіри, слизових оболонок, медперсоналу забруднення їх біоматеріалом пацієнтів під час надання їм медичної допомоги кваліфікується як можливий контакт з матеріалом, який містить ВІЛ.
Якщо контакт з кров'ю, біологічними рідинами чи біоматеріалами супроводжувався порушенням цілісності шкіри (уколом, порізом), то потерпілий повинен: зняти рукавички робочою поверхнею усередину; видавити кров із рани; ушкоджене місце обробити одним із дезінфектантів (70 %-ним розчином етилового спирту, 5 %-ною настоянкою йоду при порізах, 3 %-ним перекисом водню); ретельно вимити руки з милом під проточною водою, а потім протерти їх 70 %-ним розчином етилового спирту; на рану накласти пластир, надіти напальчник; при потребі продовжувати роботу одягти нові гумові рукавички; терміново повідомити керівництво лікувально-профілактичного закладу про аварію для її реєстрації та проведення екстреної профілактики ВІЛ-інфекції.
У разі забруднення кров'ю, біологічними рідинами, біоматеріалами без ушкодження шкіри: обробити місце забруднення одним із дезінфектантів (70 %-ним розчином етилового спирту, 3 %-ним розчином перекису водню, 3%-ним розчином хлораміну); промити водою з милом і вдруге обробити спиртом.
У разі потрапляння крові, біологічних рідин, біоматеріалу на слизові оболонки: ротової порожнини - прополоскати 70 %-ним розчином етилового спирту; порожнини носа - закапати 30 %-ним розчином альбуциду; очі - промити водою (чистими руками), закапати 30 %-ним розчином альбуциду. Для обробки носа і очей можна використовувати 0,05 %-ний розчин перманганату калію.
Для зниження вірогідності професійного зараження ВІЛ-інфекцією: при підготовці до проведення маніпуляцій ВІЛ-інфікованому медичний персонал повинен переконатися в цілісності складу аптечки; здійснювати маніпуляції в присутності іншого спеціаліста, який може в разі розриву гумової рукавички чи порізу продовжити виконання медичної маніпуляції; не терти руками слизові оболонки. У разі попадання крові, біологічних рідин, біоматеріалу на халат, одяг: одяг зняти і замочити в одному з дезрозчинів; шкіру рук та інших ділянок тіла при їх забрудненні через одяг протерти 70 %-ним розчином етилового спирту, а потім промити водою з милом і повторно протерти спиртом; забруднене взуття дворазово протерти ганчіркою, змоченою у розчині одного з дезінфекційних засобів.
1. Возіанова Ж. І. Інфекційні і паразитарні хвороби. Київ, "Здоров¢я", 2000, 904с.
2. Шувалова Е. П. Інфекційні хвороби. Підручник для студентів медичних інститутів. М., 1995, 4-е видання.
3. Закон України від 12.12.1991 №1972-ХІІ "Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення".Редакція від 19.12.2001.
4. Постанова КМ України від 4.03.2004 р. №264 „Про затвердження Концепції стратегії лій Уряду, спрямованих на запобігання поширенню ВІЛ-інфекції/СНІДу, на період до 2011 року та Національної програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, допомоги та лікування ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2004-2008 роки".
5. Наказ МОЗ України №658 від 04.10.2006 р. „Про затвердження клінічного протоколу антиретровірусної терапії ВІЛ-інфекції у дорослих та підлітків".
6. Карманный справочник лечения ВИЧ-инфекции под. редакцией Дж. Бартлета, 2006 г., 102 с.
7. Андрейчин М. А. та співавт. Посібник з діагностики, терапії та профілактики інфекційних хвороб в умовах поліклініки. Київ. "Здоров¢я", 1996р.
8. Руководство по инфекционным болезням. Под руководством проф., Ю.В.Лобзина и проф., А.П. Казанцева. С.-Петербург "Комета", 2000г., 2-е изд.